Ухвала суду № 102269337, 02.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21630/17-ц

пр. 4-с-90/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва, у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

за участю секретаря судового засідання - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича про відкриття виконавчого провадження №5914707 від 17.05.2019 в рамках цивільної справи №757/21630/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича про відкриття виконавчого провадження №5914707 від 17.05.2019 в рамках цивільної справи №757/21630/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Скарга мотивована тим, що 17 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем Вадимом Валентиновичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №59148707, на підставі виконавчого листа № 757/21630/17-ц від 30.08.2018 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кредитні Ініціативи" заборгованості за кредитом.

Дана постанова про відкриття виконавчого провадження заявником була отримана нарочно лише 13.06.2019 року, що підтверджується відміткою приватного виконавця про видачу на копії постанови.

ОСОБА_1 вважає, що вищезазначена постанова винесена приватним виконавцем є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки виконавчий документ був пред`явлений на виконання не уповноваженою особою.

Оскільки, заяву про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2019р. було підписано та подано представником стягувача по довіреності, як зазначено в заяві, однак, в матеріалах виконавчого провадження така довіреність відсутня, а тому дана постанова підлягає скасуванню.

В судове засідання скаржник не з`явилась, про час та місце розгляду подання повідомлялась належним чином.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду подання повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Окрім цього, 05.04.2021 судом від приватного виконавця було отримано матеріали виконавчого провадження №59148707.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Так, згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Так, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 2 цього ж Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення . Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Положеннями ч.ч.1, 3, 4 ст.16 Закону № 1404-VIII передбачено, що сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

У відповідності до пункту 10 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.

Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред`явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

Положеннями пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Так, згідно ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Так, у відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд вивчивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, дійшов висновку, що при зверненні до приватного виконавця представник стягувача Западюк Н.І. надала діючу довіреність на підтвердження своїх повноважень.

Відтак, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 11-13, 89, 95, 223, 247, 258, 260-261, 351-354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича про відкриття виконавчого провадження №5914707 від 17.05.2019 в рамках цивільної справи №757/21630/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Т.Г. Ільєва