Рішення № 102269199, 30.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23895/21-ц

Категорія 43

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу у спрощеному порядку за позовом Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернувся із заявою до суду, в якій просить відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та стягнути з відповідача суму завданих збитків в порядку регресу в розмірі 31 968 грн. 37 коп., понесені судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

Так, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки у відповідності до закону є право вимагати від ОСОБА_1 відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

26.05.2021 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Разом з цим, представником позивача було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 19.11.2018 року о 16:46 в м. Київ, вул. Залізничне шосе, 21 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Кіа Carens (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 ; автомобіля Mitsubishi (д.р.н. НОМЕР_2 ); автомобіля Тоуоta (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_2 ; та автомобіля PEUGET PARTNER (д.р.н. НОМЕР_4 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ), внаслідок даної події було пошкоджено автомобіль PEUGET PARTNER (д.р.н. НОМЕР_4 ) та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в Довідці № 3018325353068412 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками).

Згідно довідки № 3018325353068412 про ДТП та постанови Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2019 року (справа № 757/2852/19-п), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1,11.4, 34.1.3 ПДР України.

Однак, в порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Позивач вказує, що потерпіла особа (власник транспортного засобу PEUGET PARTNER (д.р.н. НОМЕР_4 ) звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до Наказу № 4888 від 21.05.2019 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 31 048,37 грн. (тридцять одна тисяча сорок вісім гривень 37 коп.), яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 938223 від 22.05.2019 року.

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 920,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 805052 від 31.01.2019 року.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № 1422_54438 від 23.12.2018 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу PEUGET PARTNER (д.р.н. НОМЕР_4 ), складає 32 151,15 грн. (з ПДВ на замінні складові).

Отже, розмір регламентної виплати склав 31 048,37 грн. (без ПДВ на замінні складові) 31 048,37 грн. + 920,00 грн. = 31 968,37 грн, де: 31 048,37 грн. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідно до Звіту № 1422_54438 від 23.12.2018 року; 920,00 грн. - витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.

Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 31 968,37 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанням робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п.п. 39.2.1 п. 39.2. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до норм п. 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином до МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від відповідача компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної особі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з їх обґрунтованістю, а протилежного відповідачем не було спростовано.

Згідно з приписами частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, не спростовані відповідачем і ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 993, 1166, 1191, 1992 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 13, 76, 83, 137, 141, 263, 264, 265,274, 280-282, п.3 прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України завданні збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 31 968 (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 37 коп.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України суму судового збору 2 270 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, п/р № НОМЕР_5 в Укрексімбанк.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 09.10.2021

Суддя Т.Г. Ільєва