Постанова № 102269078, 24.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8408/21

Провадження №3/461/4110/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 23 грудня 1997р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

за ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до направлення від 30.08.2021 №1230 інспекторами праці ГУ Держпраці у Львівській області 30.08.2021 о 10 годині 35 хвилин, з метою проведення інспекційного відвідування предметом здійснення якого є дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, здійснено вихід за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 (далі – Підприємець), а саме: АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

За вказаною вище адресою засобами фото-відео фіксації за виконанням трудової функції продавця зафіксовано ОСОБА_2 , з наданих усних пояснень якого встановлено, що зазначена особа працює на посаді продавця у Підприємця, позмінно з ОСОБА_3 , з графіком роботи з 10:00 по 22:00.

Також, 30.08.2021 о 14 годині 45 хвилин, при повторному виході за вищевказаною адресою фактичного місця здійснення господарської діяльності Підприємця ( АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), за виконанням трудової функції продавця, що полягала у продажі слабоалкогольних напоїв, зафіксовано особу ОСОБА_4 . З наданих усних пояснень ОСОБА_4 встанолено, що зазначена особа виконує обов`язки адміністратора близько двох тижнів, при цьому позмінно працюючи продавцем у вищевказаному магазині.

У ході інспекційного відвідування жодних документів щодо належного оформлення трудових відносин, зокрема, наказів про прийняття працівників на роботу, трудових договорів, повідомлень в органи ДПС України про прийняття працівників на роботу, тощо, стосовно вищеперелічених працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ) Підприємцем не надано.

Також за даними Пенсійного фонду України, вказані вище особи у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , станом на 31.08.2021 не перебувають, повідомлення про прийняття працівників до органу ДПС України не подано.

Відтак, у ході інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 встановлено фактичний допуск 2-ох працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказами чи розпорядженнями власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ №413.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема скеруванням судового виклику (повідомлення) рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституцйного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 3 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17червня 2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

-засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

-на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

За змістомст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео записуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», згідно якого доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, вина ОСОБА_1 у інкримінованому адміністративному правопорушенні доводиться наступними доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення № ЛВ11960/1353/АВ/П/ПТ від 24.09.2021 року;

-поточним списком працівників страхувальника;

-додатком 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

-актом складеним за результатом проведення планового заходу державного нагляду №ЛВ11960/1353/ПД/АВ від 31.08.2021 року;

-фотознімками;

-копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

-направленням від 30 серпня 2021 року №1230;

-відеоматеріалами.

З наведених доказів вбачається, що такі встановлюють те, що ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення. Крім того, зазначені докази фіксують допущені порушення, фактичні обставини справи та їх виявлення та встановлення уповноваженими особами.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП доведена повністю.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, вирішуючи питання призначення виду та розміру стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненного порушення, особи правопорушника, зокрема те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутності обставин, які обтяжують або пом`якшують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, приходжу до висновку, що стягнення необхідно визначити у виді штрафу у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення.

Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 41, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500(п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454 грн. 00 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.