Рішення № 102268461, 21.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.12.2021

ЄУН 937/6579/21

Провадження № 2/937/3164/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Честнєйшої Ю.О.,

за участю секретаря – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкала з 2010 року однією сім`єю зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 23/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що її спадкодавець ОСОБА_2 , 1955 року народження, їй не приходиться родичкою, однак значний час вона була її членом родини, оскільки вони з нею проживали разом з 2010 року однією родиною до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона, ОСОБА_1 є власником 27/50 спадкового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05.01.1974 р. № 28, Мелітопольською державною нотаріальною конторою. А 23/50 частин означеного житлового будинку належать ОСОБА_2 , 1955 року народження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 квітня 2010 року за р. № 3-592. ОСОБА_2 у 2010 році переїхала проживати у домоволодіння по АДРЕСА_1 , на частину якого оформила спадщину після померлої матері ОСОБА_3 , 1928 року народження, яка раніше проживала у вказаному будинку. Вона проживає за адресою своєї реєстрації з 1974 року і до теперішнього часу. Зі ОСОБА_2 вони стали проживати за однією адресою з 2010 року, до кінця 2010 року вони зблизилися та стали проживати однією родиною, мали спільний бюджет, вели сумісне господарство. Їхнє спільне проживання однією родиною тривало до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки вони з нею є одинокими особами, одразу потоваришували, вона фактично стала для неї єдиною близькою людиною. Дітей у ОСОБА_2 не було. Проводячи сумісно своє дозвілля, вони влаштовували сумісні свята з приводу днів народження та загально державних свят. Весь час спільного проживання вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належні їй 23/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців після померлої немає, ніхто не звертався до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після неї. Ніхто з родичів ОСОБА_2 не заявив про свої спадкові права відносно її майна. Вона є зареєстрованою за адресою проживання та продовжує проживати у вказаному житловому будинку та доглядати його в цілому, сплачує комунальні платежі та інше. Вона, як член родини, оскільки проживала зі спадкодавцем сумісно більше 5 років, до часу відкриття спадщини, є спадкоємцем четвертої черги за законом, тому змушена звернутись до суду з метою встановлення вказаного юридичного факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 вона не заявляла. Вона прийняла спадщину шляхом своєї реєстрації за однією адресою разом зі спадкодавцем а також постійним проживанням з нею разом однією родиною протягом тривалого часу, однак у зв`язку з тим що вказаний факт встановлюється рішенням суду вона вимушена звернутися до суду з вказаним питанням. У даний момент вона бажає оформити спадщину, що залишилась після спадкодавця, однак у неї відсутня можливість зробити це у нотаріуса, оскільки їй потрібно встановлювати юридичний факт проживання разом із спадкодавцем на день його смерті, що надасть їй можливість оформити спадкові права та у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на будівлю. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

У судове засідання, призначене на 21.12.2021, позивач не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності. На позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Мелітопольської міської ради Запорізької області по наявним матеріалам у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 27/50 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 05.01.1974 р. № 28, Мелітопольською державною нотаріальною конторою. 23/50 частини вказаного житлового будинку належать ОСОБА_2 , 1955 року народження, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 квітня 2010 року за р. № 3-592. Вказаний факт підтверджується копіями: свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.04.2010, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту на житловий будинок від 25.08.2009, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.01.1974, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.07.2021 /а.с.9-17/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть №1354 від 15.08.2017 /а.с.43/.

Після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася спадщина на належні їй на праві часткової власності 23/50 частин будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки голови квартального комітету від 01.07.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року однією сім`єю разом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , вела з нею спільне господарство, мала спільний бюджет. ОСОБА_1 на теперішній час проживає та зареєстрована за вказаною адресою /а.с.8/.

Спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 . Інших спадкоємців першої, другої, третьої черги за законом немає.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.12.2021, відсутня заведена спадкова справа на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 є її тіткою. З нею вона тісно спілкується. У ОСОБА_1 на подвір`ї розташовано два будинки. Раніше власником обох будинків був один чоловік, але потім він продав його різним людям. У другому будинку проживали інші люди, вони добре між собою спілкувалися. У тітки помер спочатку чоловік, а потім син. ОСОБА_2 теж залишилася сама. Вони зблизилися. ОСОБА_2 допомагала її тітці. Проживали вони разом дружно. Чотири роки тому ОСОБА_2 померла. Тітка не хотіла йти з вказаного будинку. Потім вона впала, їй було важко ходити і вони їй пропонували переїхати в село, але вона залишилася проживати у вказаному будинку. Тітка та ОСОБА_2 проживали разом років десять. Вони харчувалися разом, разом робили закрутки на зиму, ремонт, всі свята також проводили спільно. ОСОБА_2 була одинокою людиною, заміж не виходила, проживала з батьками, ні братів, ні сестер у неї не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_1 є її тіткою, сестрою її батька. Тітка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На подвір`ї розташовано два будинку, а номер один. У другому будинку мешкала ОСОБА_2 , яка доглядала за батьками. Після смерті батьків ОСОБА_6 залишилася одна. Так, її тітка та ОСОБА_6 зійшлися, стали проживати разом. Тітка готувала їсти на двох, кормила ОСОБА_6 останні два місяці. ОСОБА_6 доглядала за тіткою. Раз на тиждень вона приходила до них. Разом ОСОБА_6 та її тітка прожили років десять. Чотири роки тому ОСОБА_6 померла, в неї було онкологічне захворювання. Вони проживали в різних будинках, а двір у них спільний. ОСОБА_6 не була ніколи заміжньою, дітей вона також не мала. Брат у неї помер, батьки також, вона залишилася сама. Коли ОСОБА_6 померла гроші на поховання давала тітка. Поминки ОСОБА_6 були у тітки в будинку.

Зі свідчень допитаних у судовому засіданні свідків вбачається, що позивач дійсно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю з 2010 року до часу відкриття спадщини, тобто більше ніж п`ять років.

Пунктом 21 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 , зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2010 року по день відкриття спадщини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томі числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року разом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і вела спільне господарство до самого дня смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, статті 16 ЦК України позивач має право самостійно визначати ефективний для себе спосіб захисту свого порушеного права, якщо такий спосіб захисту передбачено законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у передбаченому законом нотаріальному порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, вимоги про визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем суду не надані докази того, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та встановлення факту проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю з 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю з 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ін..н. НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мелітопольська міська рада Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, 5, ЄДРПОУ 02140811.

СУДДЯ: Ю.О. Честнєйша