Рішення № 102268404, 22.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.12.2021

ЄУН 937/2888/21

2/937/2210/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить встановити факт, що має юридичне значення та визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який народився від шлюбу ОСОБА_4 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ). За життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розподілили, належний їм будинок АДРЕСА_1 згідно рішення Мелітопольського народного суду від 03.11. 1971 року (справа № 2-1935/71) у рівних долях. Право власності на 1/2 частину житлового будинку було зареєстровано за ОСОБА_4 в КП «МБТІ» ММР ЗО. За життя ОСОБА_4 залишив заповіт на вказаний будинок своєму сину ОСОБА_3 , проте він не зареєстрований в реєстрі заповітів, тому є нікчемним. Після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частина житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість якого згідно зі звітом про оцінку майна від 09.03.2021р. складає 229 633 грн. Після смерті ОСОБА_3 , який був батьком позивача ОСОБА_1 , встановлено факт, що він після смерті свого батька ОСОБА_4 на протязі 6 місяців не звернувся до нотаріуса с заявою про прийняття спадщини, оскільки на його переконання його фактичне проживання разом за життя батька не є перепоною для прийняття спадщини, оскільки з дня свого народження мешкав в будинку АДРЕСА_1 . Крім того, померлий ОСОБА_3 та позивачі по справі прийняли на себе усі обов`язки по збереженню спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті позивачі звернулися до Мелітопольської районної державної нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини і відповіддю нотаріуса від 17.03.2021 року їм було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав у судовому порядку.

Згідно вимог статті 1261 ЦК України Позивачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , є спадкоємцями першої черги майна померлого ОСОБА_3 за законом, який в свою чергу був спадкоємцем першої черги майна померлого ОСОБА_4 .

На сьогодні позивачі, які на день смерті буди зареєстровані та мешкали разом з померлим ОСОБА_3 , фактично прийняли спадщину – Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 по ј частині кожний. Позивачі несуть тягар утримання спадкового майна, підтримують будинок у належному санітарно-технічному стані, сплачують комунальні послуги за користування будинком та прибудинкової території. Виконують поточні та капітальні ремонти будинку.

Оформити у нотаріуса право власності після смерті ОСОБА_3 у позасудовому порядку Позивачі позбавлені можливості, оскільки він за життя фактично прийняв спадщину після свого померлого батька ОСОБА_4 проживаючи разом, що підтверджується відповідною довідкою з місця проживання, проте не оформив не зареєстрував у передбаченому законом порядку.

28 травня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Розпорядженням керівника апарату Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.09.2021, у зв`язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14.09.2021 відповідно до пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №937/2888/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року справа передана судді Юрлагіній Т.В.

17 листопада 2021 року ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі та представник позивачів адвокат Ненашева Я.В. не з`явилися, але від адвоката Ненашевої Я.В. надійшла заява з проханням слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.11.1966 року, виданого Мелітопольським міським ДРАЦС, актовий запис № 1533, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01 квітня 1989 року, виданого ДРАЦС м. Мелітополя, актовий запис № 443, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_8 . (а.с.14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11 вересня 1989 року, виданого Мелітопольським міським відділом ДРАЦС, актовий запис № 1690, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28.07.2004 року, виданого Новомиколаївською сільською радою Мелітопольського району, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 32, (а.с.11).

Відповідно до копії заповіту від 05 липня 2004 року, ОСОБА_4 у випадку його смерті Ѕ частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 , однак заповіт не зареєстрований у реєстрі (а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26.10.2020 року, виданого Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 2312, (а.с.12).

Відповідно до довідки КП «ММБТІ» ММР ЗО №188 від 16.02.2021 року, право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано: на Ѕ частку за ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 08.04.1961 р. №1806; на Ѕ частку за ОСОБА_5 на підставі рішення народного суд м. Мелітополя від 03.11.1971 справа №2-1935 (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , відкрилась спадщина на 1/2 частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , як син ОСОБА_4 , є спадкоємцем першої черги після його смерті, оскільки проживав з ним за однією адресою, що підтверджується довідкою від 28.07.2021 року. (а.с. 37)

Відповідно до письмових пояснень завідувача Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Володіної О.С. за № 87/01-16 від 17.03.2021 року, позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки його батько ОСОБА_3 , за життя мав бути спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , однак ним пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини шляхом подання заяви, а також не надано документів, підтверджуючих факт фактичного прийняття спадщини, довідки з місця проживання. (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до довідки голови квартального комітету Коваленко В.В. від 19.02.2021 року, ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 до 20.10.2020 року. (а.с.16).

Відповідно до довідки голови квартального комітету ОСОБА_9 від 26.10.2020 року, ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 до 20.10.2020 року разом з дружиною ОСОБА_2 (а.с.36).

Відповідно до довідки голови квартального комітету ОСОБА_9 від 28.07.2021 року, ОСОБА_4 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 до липня 2004 року (а.с.37).

Згідно копії спадкової справи №729/2004 після смерті ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на автомобіль марки АЗЛК 1976 р/в, д/н НОМЕР_6 звернулась ОСОБА_10 (а.с.53-61).

ЦК України врегульовано порядок здійснення права на спадкування.

Згідно ч.1,6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1221, ч.1 ст. 1222, ч.1 ст. 1258, 1261 ЦК України:

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1-3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно ч.1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 вступивши в управління та володіння спадковим майном 1/2 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки проживали за однією адресою.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Чудської О.О. №785/01-16 від 06.09.2021 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , не заводилася (а.с.62).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 , оскільки в судовому засіданні було встановлено, що останній вступив в управління та користування спадковим майном у виді 1/2 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . До нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини у виді 1/2 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після його смерті інші спадкоємці не зверталися.

Житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 частка будинку по АДРЕСА_1 за життя належала ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 08.04.1961 р. №1806.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ч. ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено статтею 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відсутність факту офіційного визнання оформлення спадкових прав перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Крім того, п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 передбачено, що власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з п. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

До того ж, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 1.2 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок) при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявність заповіту, наявність спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Згідно п.4.14 Глави 10 Розділу 2 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкування, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребуються документи, що підтверджують вказані факти.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Після смерті ОСОБА_3 , який як встановлено вступив в управління та користування спадковим майном у виді 1/2 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилось двоє спадкоємців першої черги син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 , які проживали та були зареєстровані за вище вказаною адресою, тобто кожному з них належить право на спадкування ј частки.

Однак у зв`язку з не оформленням належним чином за життя ОСОБА_3 спадкового майна вони позбавлені можливості вступити у спадкові права, кожен у своїй частці.

Таким чином, доводи позивачів під час розгляду справи знайшли своє підтвердження і підлягають захисту.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки наявні передбачені законом підстави для визнання за позивачами право власності по 1/4 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично прийняв спадщину, але її не оформив.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_7

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8

Відповідач: Мелітопольська міська рада Запорізької області, ЄДРПОУ 25716722, адреса місце розташування: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5

Суддя: Т.В.Юрлагіна