Ухвала суду № 102267930, 06.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9403/21

Номер провадження № 1-кп/756/1184/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Морозова І. С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Зоценка О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора, подане в рамках кримінальне провадження, внесене 20.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001155, про обрання запобіжного заходу обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 . На думку прокурора наразі існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та учинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що йому відомі всі фактичні обставини вчиненого ним діяння, а також анкетні дані, місця проживання, працевлаштування потерпілих, свідків, та шляхом вмовляння, підкупу або погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на судовий розгляд.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що обвинувачений раніше неодноразово вчиняв злочини майнового характеру та відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Захисник Зоценко О. В. та обвинувачений ОСОБА_1 , у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання чи обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та захисника, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, саме у зв`язку з тим, що до суду надійшов відповідний обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 .

При цьому, наразі підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 може бути лише наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого.

Надаючи оцінку наявності ризиків указаних прокурором, слід констатувати, що у відношенні ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування було обрано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою. У підготовчому судовому засіданні судом було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною цілодобово залишати житло та з`являтися за першим викликом до суду. Однак ОСОБА_1 порушував обраний йому запобіжний захід, на що вказують відомості, які містяться в відповідних рапортів працівників поліції, які здійснювали контроль за виконанням ОСОБА_1 запобіжного заходу. Також останній не з`являвся до суду за викликами. У зв`язку з чим судом постановлювались ухвали про привід ОСОБА_1 у судове засідання, однак останній надаючи суду письмове зобов`язання, у призначений судом час в судові засідання не з`являвся. Саме тому, за клопотанням прокурора, суд надав дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_2 в судове засідання. Отже, наразі існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Однак слід зауважити, що суд не бере до уваги посилання прокурора на тяжкість покарання як окрему підставу існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки тяжкість покарання оцінюється судом разом з іншими обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України.

Крім того, суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Між тим, на думку суду, такий ризик як незаконний вплив на потерпілих та свідків та переховування від органів досудового розслідування не було доведено прокурором, оскільки ризиком є певні дії, чи певний умисел особи, а не сама по собі лише можливість їх вчинити.

На думку суду, саме обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, наведену прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. Але, їх сукупність не дає підстав аби обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрання запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 331 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненими з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання судді, застава у розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_1 здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нього обов`язків, а саме: не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 183, 190, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляд тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 02.02.2022 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 22070 (двадцять дві тисячі сімдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко