Рішення № 102265330, 28.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3087/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14-Б)

про стягнення 67494,82 грн. заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р., у тому числі – 64408,32 грн. основного боргу, 2226,41 грн. пені, 410,03 грн. 3% річних, 450,06 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (далі – АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” (далі – ТОВ “СІТІСТЕЙТСЕРВІС”, відповідач) про стягнення 67494,82 грн. заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р., у тому числі – 64408,32 грн. основного боргу, 2226,41 грн. пені, 410,03 грн. 3% річних, 450,06 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” зобов`язань за договором розподілу природного газу № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р. в частині своєчасного проведення розрахунків за оплату послуг з розподілу природного газу, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 64408,32 грн. основного боргу, 2226,41 грн. пені, 410,03 грн. 3% річних, 450,06 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, а також заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” про стягнення 67494,82 грн. заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2021 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2016 р. між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” (споживач) був укладений типовий договір розподілу природного газу № 09420YEAR7BT016 шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Згідно з п. 6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У відповідності з п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 8.2 договору).

На виконання умов договору № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р. оператор ГРМ надав споживачу в січні-вересні 2021 року послуги з розподілу природного газу на суму 105504,70 грн., що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу № ОГЯ81002519 від 31.01.2021 р. на суму 11722,64 грн., № ОГЯ81006963 від 28.02.2021 р. на суму 11722,62 грн., № ОГЯ81011433 від 31.03.2021 р. на суму 11722,64 грн., № ОГЯ81015961 від 30.04.2021 р. на суму 11722,62 грн., № ОГЯ81020318 від 31.05.2021 р. на суму 11722,64 грн., № ОГЯ81024659 від 30.06.2021 р. на суму 11722,64 грн., № ОГЯ81028704 від 31.07.2021 р. на суму 11722,62 грн., № ОГЯ81032548 від 31.08.2021 р. на суму 11722,64 грн., № ОГЯ81036709 від 30.09.2021 р. на суму 11722,62 грн., підписаними та скріпленими печатками сторін.

Як слідує з позову, споживач оплатив частково надані оператором ГРМ послуги в сумі 41096,38 грн., у зв`язку з чим розмір простроченої заборгованості за договором становить 64408,32 грн.

Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 р. – 23.09.2021 р. за договором № 09420YEAR7BT016 від 01.01.2016 р. на суму 64408,32 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі послуги з розподілу природного газу не оплатив, у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Поряд з цим, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час прийняття рішення, відповідач заборгованість за отримані від позивача послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували наявність та розмір заявленого до стягнення боргу в сумі 64408,32 грн.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2226,41 грн. пені, а також 410,03 грн. 3% річних та 450,03 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди прострочення оплат.

У силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалось вище, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 8.2 договору).

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 2226,41 грн., нарахованій на заборгованість відповідача щодо кожного акту окремо, з урахуванням часткових оплат, і він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 410,03 грн. 3% річних та 450,06 грн. інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 410,03 грн., нарахований на заборгованість відповідача щодо кожного акту окремо, з урахуванням часткових оплат, і він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 450,06 грн., нарахованих за період з квітня 2021 року по липень 2021 року щодо кожного акту окремо, з урахуванням часткових оплат, є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є правомірними та обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІТІСТЕЙТСЕРВІС” (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14-Б, код 34514979) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) 64408 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн. 32 коп. основного боргу, 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн. 41 коп. пені, 410 (чотириста десять) грн. 03 коп. 3% річних, 450 (чотириста п`ятдесят) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 28.12.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна