Ухвала суду № 102264806, 21.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10159/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 21.12.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.12.2021 року.

ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №638 від 16.12.2015 р. матеріали справи № 308/10159/15-ц підлягають повторному автоматичному перерозподілу у зв"язку з тим, що суддя ОСОБА_2 звільнений з посади судді Ужгородського міськрайонного суду наказом Верховної Ради України №788 від 12.11.2015 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначеного головуючого суддю Сарай А.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2016 зупинено провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/4093/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання кредитного договору і додаткових до нього договорів недійсними.

Відповідно до розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 205 від 22.02.2017 р. матеріали справи підлягають повторному автоматичному перерозподілу у зв"язку із закінченням строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Сарай А.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначеного головуючого суддю Фазикош О.В.

25.04.2017 року від позивача по справі надійшла заява про уточнення позовної заяви. Позивач керуючись ч.1 ст. 27, ст. 31 ЦПК України, просить суд приєднати до позовної заяви договір поруки №82/4/07/S-2 від 14.06.2007 року. Також просить суд прийняти уточнення прохальної частини, та викласти абз. 2 прохальної чати нив наступній редакції: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (PНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №82/4/07 від 14.06.2007 року в сумі 1794,17 доларів США (по курсу НБУ 21,015358 на 30.07.2015 р. еквівалент становить 37 705,13 грн.) та 913,71 грн., всього - 38 618,84 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 84 копійки)».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2021 у справі поновлено провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2021, залучено до участі у справі №308/10159/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053 Код ЄДРПОУ: 36799749.

Представником ТОВ «Вердикт Капітал» Мартиняк В.В., подано заяву в якій він просить розглянути питання про прийняття уточнення позовних вимог що подано позивачем 25.04.2017 року, без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв, заяв не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2016 зупинено провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/4093/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання кредитного договору і додаткових до нього договорів недійсними.

25.04.2017 від позивача у справі надійшло уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, позивач посилаючись на положення ч.1 ст.27 та ст. 30 ЦПК України (в ред. що діяла на день її подання до суду), вказує що наділаний правами протягом всього судового розгяду подавати заяви про збільшення або зменшенян позовних вимог.

При цьому, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань Відповідача 1 за Кредитним договором 14 червня 2007 року між Позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки. Пункт 1.1 Договору поруки встановлює, що Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором № 82/4/07 від 14 червня 2007 року. Позивач керуючись ст. 27, 31 ЦПК України, просив суд: приєднати до матеріалів позовної заяви копію договору поруки №82/4/07/S-2 від 14.06.2007 року. Прийняти уточнення прохальної частини позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором. Викласти абз. 2 прохальної частини в наступній редакції «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (PНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №82/4/07 від 14.06.2007 року в сумі 1794,17 доларів США (по курсу НБУ 21,015358 на 30.07.2015 р. еквівалент становить 37 705,13 грн.) та 913,71 грн., всього - 38 618,84 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 84 копійки).

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ЦПК України,крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.3 вказаної норми, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В даному випадку позивач подавши уточнення до позовних вимог, фактично змінив предмет та підстави позову. Адже, зі змісту позову за яким було відкрито провадження, вбачається що Банком було заявлено вимогу до відповідача - позивальника за кредитним договором ОСОБА_1 . При цьому як на підставу виникнення його зобов`язань перед Банком вказано на підписання між Кредитором та Позичальником кредитного договору №82/4/07, копію якого разом із додатковим договором від 03.12.2008 та договором про внесення змін №б/н від 24.06.2009 р додано до матеріалів позовної заяви. Так, у зв`язку із невиконанням позивальником (відповідачем у вказаній цивільній справі) взятих на себе зобов`язань, згідно вказаного кредитного договору, у нього виникла заборгованість перед кредитором - позивачем по справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09 липня 2020 року справа N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Доповнення позову про стягнення заборгованості з поручителя не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Так, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах: № 923/1061/18 від 10.12.2019, № 925/185/19 від 19.12.2019 року, № 925/186/19 від 23.01.2020 року, № 910/18389/20 від 22.07.2021р..

У постанові від 03 серпня 2020 року (справа № 911/2139/19) Верховний Суд зазначав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення» позовних вимог або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) остання, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено нормою ч. 3 ст. 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

Заявлення додаткових вимог після відкриття провадження процесуальним законом не передбачено. Позивач має право лише або змінити предмет позову або змінити його підставу. Тобто не можна змінити предмет позову шляхом додавання інших позовних вимог, оскільки предмет позову при цьому фактично не змінюється, а долучаються інші вимоги, крім раніше заявлених, зокрема, які ґрунтуються на інших підставах, ніж первісні.

В даному випадку, позивач висунув нові позовні вимоги в тому числі і до нового відповідача.

Так, позивач просить суд «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (PНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №82/4/07 від 14.06.2007 року в сумі 1794,17 доларів США (по курсу НБУ 21,015358 на 30.07.2015 р. еквівалент становить 37 705,13 грн.) та 913,71 грн., всього - 38 618,84 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 84 копійки)».

Тим самим заявивши позовну вимогу до поручителя ОСОБА_3 , яка не була стороною по справі. Як на підставу виникнення між нею та Банком зобов`язань позивач посилається на договір поруки №82/4/07/S-2 від 14/06/2007, (що був укладений на забезпечення кредитного договору №82/4/07 від 14.06.2007), про наявність якого не йде мова в самій позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подавши 25.04.2017 року уточнену позовну заяву, фактично заявив додаткові нові вимоги, які у даному випадку можуть бути заявлені шляхом подання іншого позову.

Подібне доповнення позову майновою вимогою є не збільшення позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами, тому суд приходить до висновку про відмову у прийнятті та повернення вказаної заяви про уточнення позову.

Заява про збільшення позовних вимог не є за своєю суттю позовною заявою, оскільки нею змінюється лише предмет або підстава позову. Водночас подання заяви, якою одночасно змінюється підстава та предмет позову, фактично, є пред`явленням нового позову.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.31 ЦПК України (в редакції чинній на дату подачі зустрічної позовної заяви), крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2015 відкрито провадження по даній справі, призначене судове засідання.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.

При цьому, нормами цивільного процесуального законодавства України, станом на 25.04.2017 року, не була передбачена можливість одночасного збільшення позовних вимог, зміни і предмета, і підстав позову.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року.

Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ідповідно до ч.ч. 2,3 ст.49 ЦПК України, крім прав та обовязків, визначених устатті 43цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, про необхідність відмовити у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач має право звернутись до суду із самостійним позовом із новою позовною вимогою, зазначеною у заяві про збільшення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви про уточнення позовної заяви про «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (PНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №82/4/07 від 14.06.2007 року в сумі 1794,17 доларів США (по курсу НБУ 21,015358 на 30.07.2015 р. еквівалент становить 37 705,13 грн.) та 913,71 грн., всього - 38 618,84 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот вісімнадцять гривень 84 копійки)», що подана позивачем 25.04.2017 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськайонного суду О.В.Фазикош