Рішення № 102264752, 28.12.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2119/21

Провадження № 2/306/864/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Свалявської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей, а саме: та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.11.2021 року розглянуто висновок ССД щодо доцільності відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Зазначає, що батьки не виконують батьківські обов`язки, не створили умов для проживання дітей, мати ніде не праце, зловживають спиртними напоями, умови їх проживання створили загрозу життю та здоров`ю їхнім дітям. Посилається на те, що на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 23.11. 2021 року батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що вживатимуть всіх заходів для можливості повернення їм дітей, вони повідомили, що розпочали ремонт в будинку, та мати шукає роботу, про те, наразі немає можливості повернення дітей до проживання в сім`ю, тому що, умови для дітей не забезпечені, а тому просять відібрання дітей від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Від представника Органу опіки та піклування Свалявської міської ради надійшло клопотання у якому вона просила розгляд справи проводити без участі представника Органу опіки та піклування Свалявської міської ради, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити (а. с. 42-43).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви, якимм просили розгляд справи проводити у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечили (а.с. 40-41).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

За змістом ч. 2 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

За ст. 8 ЗУ “Про охорону дитинства”, батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною у обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Так, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстровапному шлюбі, та є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 21- 23, 26,27).

Відповідно до роспорядження в.о. міського голови Свалявськиої міської ради про негайне відібрання дітей у батьків від 16.11.2021 року № 329, вирішино відібрати від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, влаштувавши їх до обласного будинку дитини (а.с.28).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачі не працюють, хоча є працездатними, мають шкідливі звички, зловживають алкогольними напоями, діти не доглянуті, житловий будинок у занедбаний, потребує капітального ремонту, в антисанітарному стані, відсутні комунікації (газ, вода, світло), відсутні продукти харчування та засоби гігієни, для дітей не створені належні умови для проживання та розвитку. (а.с.6-20).

Згідно наказів ССД Свалявської міської ради №10, 107 від 16.11.2021 року, дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік, як дітей залишених батьківського піклування (а.с. 24-25).

Правовою підставою для відібрання від відповідачів дітей є висновок Свавлявської міської ради від 24.11.2021 року №2930/02-9 про доцільність відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 4-5).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

При цьому суд зауважує, що відібрання дітей у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

З наявних у справі письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що відповідачі належним чином не виконують батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвиту дітей, умови проживання дітей не задовільні, продукти харчування відсутні, у будинку антисанітарія та бруд, діти зовнішньо недоглянуті, одяг брудний, батьки зловживають алкоголем. Такі умови проживання, на переконання суду, є небезпечними для їх здоров`я і морального виховання, а тому необхідно відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають в обласному будинку дітей смт. Батьово.

За правилами ст. 141 ЦПК України – судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки солідарне стягнення судових витрат цивільно-процесуальним Законом не передбачено, такі покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76, 81, 133, 134, 141, 200, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 170 Сімейного кодексу України, ЗУ “Про охорону дитинства”, Конвенцією ООН про права дитини, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Органу опіки та піклування Свалявської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав — задовольнити.

Відібрати від батьків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав, малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_1 - 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. судового збору судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA9089999803131112560000260014; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_2 – 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. судового збору судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA9089999803131112560000260014; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець