Рішення № 102264482, 23.12.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4316/20

Провадження № 2/242/24/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Носаль А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 19 жовтня 2020 року звернулася до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із позовом про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила. що вона з 01 березня 2013 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В 2015 році ОСОБА_4 влаштувався на роботу до відповідача. 03 лютого 2016року під час виконання ОСОБА_4 своїх трудових обов`язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, та його було смертельно травмовано. За даним фактом було складено акт за формою Н-5. Згідно із даним актом смерть ОСОБА_4 настала в результаті ураження електричним струмом. У зв`язку із загибеллю чоловіка Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві були нараховані та сплачені одноразова допомога на сім`ю та щомісячні платежі на дітей. Вважає, що загибеллю чоловіка їй та дітям спричинені моральні страждання, оскільки смерть чоловіка в стала несподіваною. Чоловік був опорою у житті сім`ї, вони втратили близьку людину. Внаслідок смерті чоловіка вони перенесли емоційні переживання, позивачу довелося докладати багато зусиль для організації свого життя. Крім того, втрата близької людини спричинила погіршення стану здоров`я позивача, внаслідок чого вона постійно вимушена проходити лікування. Крім того, важко пережили втрату батька діти. Вони залишилися позбавленими батьківської підтримки та турботи.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь та на користь дітей в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_4 , по 500 000,00 грн. на кожного, що в загальному розмірі становить 1500 000,00 грн.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 грудня 2020 року у даній справі головуючим судде Черковим В. Г. заявлено самовідвід.

Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року справу прийнято до провадження судді Переясловської Ю. А., постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року справу прийнято до провадження судді Хацько Н. О., постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник пред`явлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення на позовну заяву, згідно з якими відповідно до результатів спеціального розслідування причиною нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 , стали саме дії потерпілого, який грубо порушив правила безпеки при виконанні робіт. При цьому порушень з боку підприємства не встановлено. В такому випадку підприємство не повинно нести відповідальність за спричинення моральної шкоди. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також письмові пояснення, відповідно до яких не погоджується з позовом, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження перенесення моральних страждань.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 01 березня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції.

Згідно із копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Селидівського міського управління юстиції 14 серпня 2003 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

У відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 вересня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 03 лютого 2016 року о 13 год. 15 хв. з потерпілим ОСОБА_4 , на ТОВ « Експериментально-механічний Курахівський завод», затвердженим 12 травня 2016 року, причинами нещасного випадку встановлені: організаційна- порушення вимог безпеки під час ремонту електричного парогенератора електродного типу марки АПЕП-30. а саме:

-під час виконання робіт з ремонту електрообладнання парогенератору не відключені струмопровідні частини, на яких планувалося виконання робіт, що є порушенням п.4.1.1 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

-недбання про особисту безпеку під час ремонту електрообладнання, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Супутні причини:

-організаційна - невиконання посадових обов`язків, що виразилися у недостатньому контролі за діями підлеглого персоналу під час виконання робіт з ремонту електричного обладнання.

Порушення: п. 2.6, п. 3.1 Посадової інструкції директора ТОВ « Е-МКЗ»

Психофізіологічна - перебування постраждалого ОСОБА_4 у стані незначного алкогольного сп`яніння, згідно висновків судово-медичної експертизи ( лист № 52 від 20 квітня 2016 року) у крові. Технічні причини нещасного випадку комісією не встановлені.

За виявлені порушення керівник був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Крім того, актом про нещасний випадок , пов`язаний з виробництвом відносно ОСОБА_4 , затвердженим 12 травня 2016 року, встановлені порушення вимог законодавства як потерпілого, так і директора ТОВ « Е-МКЗ».

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За правилами, передбаченими ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Частина 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних Переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Зокрема, на підтвердження перенесених моральних страждань позивачем надані відповідні медичні документи.

Так,згідно із відповіддю КНП « Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради» від 23 вересня 2020 року за № 01-6/1057 ОСОБА_1 в період з 03 лютого 2016 року зверталася за медичною допомогою з наступного: доставлена машиною швидкої допомоги 28 березня 2016 року до лікаря невропатолога в зв`язку з тим, що на робочому місці втратила свідомість. Оглянута невропатологом, встановлено діагноз: нейроциркуляторна дистонія змішаного типу з син копальним синдромом. Оглянута кардіологом 28 березня 2016 року , діагноз: Нейроциркуляторна дистонія змішаного типу. 04 березня 2016 року зверталася до сімейного лікаря на контрольний огляд: турбує головний біль, загальна слабкість, продовжила лікування у денному стаціонарі. 04 липня 2016 року зверталася до сімейного лікаря з приводу загальної слабкості, почуття тривоги, астенії, плаксивість. Діагноз: нейроциркуляторна енцефалопатія змішаного типу. 11 жовтня 2016 року повторно звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на слабкість , колючий біль в ділянці серця, почуття тривоги. Діагноз той же. В подальшому зверталася до сімейного лікаря з приводу погіршення стану. 21 квітня 2017 року діагноз: нейроциркуляторна дистонія кардіального типу, 07 вересня 2018 року - нейроциркулярна дистонія змішаного типу, субкомпенсація. 25 лютого 2020 року оглянута сімейним лікарем, висновок DSСитуаційний невроз? надані рекомендації

Згідно з копією виписки із медичної картки ОСОБА_2 01 липня 2016 року остання звернулася зі скаргами на періодичний біль в області серця, дратівливість та неспокійний сон. Мама пов`язує цей стан зі смертю батька дитини, було призначено лікування. 01 серпня 2016 року скарги на біль в серці, неспокій, плаксивість, направлена до кардіолога та невролога. Оглянута спеціалістами м. Покровська 02 вересня 2016 року. Діагноз: ВСД пубертатного п-ду, призначено лікування. Повторно зверталася зі скаргами 17 квітня 2017 року , 19 січня 2018 року.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, суд, насамперед, виходить із положень частини третьої ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що на саме на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Суд наголошує, що актом про нещасний випадок № 1 від 12 травня 2016 року встановлені порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема, і керівника підприємства, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підставі для відшкодування потерпілій стороні моральної шкоди.

Разом з тим, при визначенні її розміру, суд також приймає до уваги і те, що нещасний випадок на виробництві, який стався з ОСОБА_4 , також стався через порушення потерпілим певних правил безпеки при виконанні ним робіт, а також перебував у стані незначного алкогольного сп`яніння на робочому місці. Крім того, суд враховує ступінь моральних страждань дружини та дітей загиблого, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у житті.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом в своїх інтересах та в інтересах, зокрема, ОСОБА_2 , яка на час звернення до суду із позовом була неповнолітньою особою.

Частиною 2 ст. 154 СК України визначено, що батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦК України встановлено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повна цивільна дієздатність фізичної особи, як наголошує ч. 1 ст. 34 ЦК України, має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Крім того, згідно з ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто на момент розгляду справи по суті є повнолітньою особою, та з 29 липня 2021 року набула повної цивільної дієздатності, та, відповідно, має права, передбачені ст. ст. 43, 49 ЦПК України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що звернення до суду із позовом відбулося 09 жовтня 2020 року, тобто до досягнення ОСОБА_2 повноліття, та розгляд справи зайняв тривалий час, що не залежало від волі позивача та особи, в інтересах якого вона звернулася.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципу справедливості, не порушуючи прав та інтересів особи, в інтересах якої було здійснено звернення до суду, враховуючи надмірну тривалість розгляду справи, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .

Визначаючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд виходить з міркувань розумності, виваженості та справедливості, враховує вину постраждалої особи, та вважає, що стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю ОСОБА_4 , підлягає по 70 000,00 грн. на кожну особу, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які вони переживають та переносять.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до вимог, визначених в п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» , звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Вирішуючи питання щодо розміру судового збору, що підлягає стягненню. суд виходить з наступного.

За вимогами, визначеними в ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вимогами, визначеними в ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням дати подання позовної заяви - 09 жовтня 2020 року, та заявленої ціни позову - 1 500 000,00 грн., сума судового збору за подання даної заяви становила би 10 510,00 грн.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, на 14%, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, 9% від 10 510 грн. становить 1 471,40 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 , по 70 000 ( сімдесят тисяч) грн. 00 коп. на кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 70 000 ( сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Сума вказана без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» судовий збір в дохід держави у розмірі 1 471 ( одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод», код ЄДРПОУ 33377259, Донецька область, м. Курахове, просп.. Маяковського, 9.

Третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5.

Суддя Н.О. Хацько