Рішення № 102263272, 21.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/114/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 Справа № 908/3351/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

при секретарі судового засідання Хилько Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/3351/21

за позовом Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (04053, м. Київ, вул.Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (вул.Польова, буд. 6, с. Базилівщина, Машівський район, Полтавська область, 39420, ідентифікаційний код 25976423)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (69034, м.Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54, індивідуальний податковий номер 22161169)

про стягнення 29430,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Балабанов Г.Л. – довіреність №2-453д від 28.12.2020;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” про стягнення 29430,00 грн. пені за прострочення поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за умовами договору поставки №24/11-21 від 29.01.2021 та специфікації №1 від 29.01.2021 до нього відповідач зобов`язався поставити позивачу товар на суму 1089999,96 грн. протягом 90 календарних днів після підписання договору. За розрахунком позивача товар мав бути поставлений у строк до 30.04.2021. Відповідач поставив товар 27.05.2021 за видатковою накладною №145. Прострочення поставки за розрахунком позивача складає 27 днів. На підставі п. 7.10 договору позивач розрахував за прострочення поставки товару пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 29430,00 грн., яку просить стягнути з відповідача в даному позові.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 193, 216, 217, 230, 231, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 627, 629, 663 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/114/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21.12.2021 о 10 год. 30 хв.

Позивач отримав копію даної ухвали 08.12.2021, а відповідач – 16.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

17.12.2021 позивач електронною поштою з ЕЦП надав на виконання вимог суду замовлення (рахунок) №214 від 27.05.2021.

17.12.2021 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав факт прострочення поставки товару в період з 30.04.2021 по 27.05.2021, заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.

17.12.2021 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 21.12.2021 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами – програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду копію рознарядки до договору для приєднання до матеріалів справи та оригінали доказів направлення рознарядки на адресу відповідача - суду для огляду.

В судовому засіданні 21.12.2021 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

29.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (покупець, позивач) укладено договір поставки №24/11-21 (далі – договір).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві машини спеціального призначення різні (далі – товар), зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець – прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі – специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору вказується у специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного у специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації до цього договору.

В додатку №1 до договору викладено специфікацію №1 від 29.01.2021, відповідно до якої погоджено поставку такого товару: установка напірної флотації УНФ10 з характеристиками згідно з додатком №3 договору за ціною 1089999,96 грн. з ПДВ. В додатку №3 до договору сторони погодили технічні характеристики товару.

У пунктах 2, 3 даної специфікації сторони погодили умови поставки товару: DDP – станція (склад) вантажоотримувача – філія управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (склад ШВПГКН, Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка, вул. Першотравнева, 141). Строк поставки товару: не пізніше 90 календарних днів з дати підписання договору.

Згідно з п 5.2 договору обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється.

Замовлення (рознарядка на відвантаження) було сформовано позивачем 29.01.2021 за №008.1.13.1-008.1.1-3-169 та направлена на адресу відповідача 03.02.2021.

В судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача надав суду для огляду оригінали доказів направлення вказаної рознарядки на адресу відповідача 03.02.2021.

Отже, за умовами договору відповідач мав поставити товар до 29.04.2021.

Відповідач поставив позивачу обумовлений у специфікації товар на суму 1089999,96 грн. з ПДВ за видатковою накладною №145 від 27.05.2021, тобто з простроченням у 28 днів.

Прострочення поставки за розрахунком позивача складає 27 днів. На підставі п. 7.10 договору позивач розрахував за прострочення поставки товару пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 29430,00 грн.

18.06.2021 позивач надіслав відповідачу претензію вих. №008.1.36-008.1.1-3-978 від 15.06.2021, в якій вимагав сплатити пеню в розмірі 29430,00 грн. в семиденний термін з моменту отримання даної претензії. До претензії додано рахунок-фактуру №1453 від 09.06.2021 на оплату пені в сумі 29430,00 грн.

Відповідач залишив вимоги позивача без задоволення.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 29430,00 грн. пені за прострочення поставки товару.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором поставки від 29.01.2021 №24/11-21.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами умов п. 5.1 договору та п. 3 специфікації відповідач мав поставити товар не пізніше 90 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 29.04.2021. В порушення даних умов відповідач поставив товар з простроченням у 28 днів (27.05.2021).

Відповідач визнав факт прострочення поставки товару в період з 30.04.2021 по 27.05.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10 договору передбачено, що в разі невиконання постачальником узятих на себе зобов`язань з поставки товару у стоки, зазначені в даному договорі, останній сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Строку нарахування пені договором не встановлено, тому підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За прострочення поставки товару на суму 1089999,96 грн. позивач на підставі п. 7.10 договору нарахував пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого прострочено, за період з 30.04.2021 по 27.05.2021 (27 днів) в сумі 29430,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Пеня розрахована в межах шестимісячного строку нарахування пені.

Суд визнав обґрунтованим нарахування пені за прострочення поставки в розмірі 29430,00 грн.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, посилаючись на те, що розмір відповідальності відповідача за умовами договору значно перевищує розмір відповідальності позивача перед відповідачем (ставка пені для відповідача – 0,1%, для позивача – 0,001%). Також відповідач послався на форс-мажорні обставини, підтверджені сертифікатом торгово-промислової палати України (карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України). У зв`язку з цим відповідач надав контррозрахунок пені в розмірі 294,30 грн., виходячи зі ставки пені в розмірі 0,001%, встановленої за договором для позивача.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Основним доводом для зменшення пені відповідач зазначає неспівмірність закріпленої в договорі відповідальності сторін за порушення зобов`язань.

Втім, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови договору щодо відповідальності сторін погоджені сторонами в добровільному порядку. Відповідач, підписуючи договір, був ознайомлений з умовою щодо розміру відповідальності постачальника за прострочення поставки.

З урахуванням цього, погоджені сторонами умови договору щодо розміру відповідальності сторін за невиконання договору поставки не можуть бути підставою для зменшення розміру пені судом.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд зауважує таке.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

Відповідно до наданого відповідачем сертифікату Запорізької торгово-промислової палати України від 05.05.2021 №03.3/159 період дії форс-мажорних обставин становив з 05.04.2021 по 29.04.2021. Втім, за умовами п.5.1 договору та п. 3 специфікації відповідач міг виконати поставку протягом 90 календарних днів з дати підписання договору, тобто протягом періоду з 30.01.2021 по 29.04.2021. З цього періоду форс-мажорні обставини існували тільки протягом 25 днів (з 05.04.2021 по 29.04.2021). Щодо іншого періоду, протягом якого відповідач мав виконати поставку, відповідач не надав доказів існування обставин непереборної сили.

За умовами п. 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дію обставин непереборної сили як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Відповідач звернувся до позивача з листом щодо виникнення обставин непереборної сили 20.04.2021, тобто з порушенням строку, погодженого сторонами в п. 8.2 договору (на 15-й день від початку дії обставини непереборної сили, які відповідно до сертифікату Запорізької торгово-промислової палати України від 05.05.2021 №03.3/159 почали діяти 05.04.2021).

Доказів надсилання позивачу листа від 05.04.2021 щодо захворювання працівників, які задіяні у виготовлені установки напірної флотації УНФр10, відповідач суду не надав. Крім того, суд враховує, що за умовами договору відповідач мав зобов`язання з поставки готового товару і строк поставки цього товару не обумовлений строком його виготовлення.

Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати України №03.3/159 від 05.05.2021 надіслано відповідачем позивачу електронною поштою тільки 12.07.2021, тобто з порушенням строку, погодженого сторонами в п. 8.2 договору.

Крім того, суд враховує, що пеню нараховано позивачем за період прострочення з 30.04.2021 по 27.05.2021, тобто після закінчення дії форс-мажорних обставин.

За таких обставин суд визнав необґрунтованим посилання відповідача на обставини непереборної сили як підставу для зменшення нарахованої за спірний період пені.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що розмір заявленої до стягнення пені (29430,00 грн.) є невеликим порівняно із вартістю простроченої поставки (1089999,96 грн.), з урахуванням майнових інтересів позивача, суд відмовляє в задоволення клопотання відповідача у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270,00 грн. покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (69034, м.Запоріжжя, вул. Ульянова, буд. 54, індивідуальний податковий номер 22161169) на користь Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (вул. Польова, буд. 6, с.Базилівщина, Машівський район, Полтавська область, 39420, ідентифікаційний код 25976423) 29430,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста тридцять грн. 00 коп.) пені за прострочення поставки товару та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28.12.2021.

Суддя М.В. Мірошниченко