Рішення № 102262414, 14.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021м. ДніпроСправа № 904/4790/21 (904/6709/21)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.

від представників учасників справи:

Від представників учасників справи:

від позивача: Труфанова Олена Сергіївна, довіреність №4532-К-Н-О від 13.10.2020.

від відповідача-1: Сидоренко Руслан Вікторович, трудовий договір (контракт) від 01.03.2021.

від відповідача-2: Волкова Людмила Миколаївна, ордер КС №812172 від 05.08.2021.

від відповідача-3: Целік Віктор Віталійович, адвокат, довіреність б/н від 14.12.2021.

представник ліквідатора Попов Денис Олександрович, довіреність №б/н від 14.12.2021.

за участю ліквідатора: Чичви Олега Сергійовича.

Розглянувши за правилами загального позовного провадження господарську справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727), відповідача-2: Компанія "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA") (Riva Paradise 14, СН - 6902 Paradiso - Lugano Switzerland, код компанії 122842), відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, код ЄДРПОУ 33546549) про визнання договорів недійсними

в межах справи №904/4790/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА:

26.07.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727), відповідача-2: Компанія "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA") (Riva Paradise 14, СН - 6902 Paradiso - Lugano Switzerland, код компанії 122842), відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, код ЄДРПОУ 33546549) про визнання договорів недійсними, якою просить суд:

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 року укладений між ТОВ "Монтана-Естейт" (код ЄДРПОУ 33546549) та Компанією "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA");

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 року, укладений між ТОВ "Монтана-Естейт" (код ЄДРПОУ 33546549) та Компанією "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA");

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №10/02/18-ЕС від 10.02.2018 року укладеними між Компанією "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA") та ТОВ "Естейт Селлінг" (код ЄДРПОУ 38529727) за участю ТОВ "Монтана-Естейт" (код ЄДРПОУ 33546549);

- визнати недійсним Меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018 року укладений між ТОВ "Естейт Селлінг" (код ЄДРПОУ 38529727) та ТОВ "Монтана-Естейт" (код ЄДРПОУ 33546549) в частині визнання ТОВ "Монтана-Естейт" (код ЄДРПОУ 33546549) заборгованості за договором про відступлення права вимоги №09.02/18-ПО на суму 23 772 706,05 грн. та договором про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 на суму 7 024 949,07 грн.

Позовна заява подана в межах справи №904/4790/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) про визнання банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.08.2021.

11.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727) подано до канцелярії суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання дійсним договорів, якою просить суд:

- визнати дійсним договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018, укладений між ТОВ "Монтана-Естейт" та CNH;

- визнати дійсним договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.01.2018, укладений між ТОВ "Монтана-Естейт" та CNH;

- визнати дійсним договір про відступлення права вимоги №10-02/2018-ПО від 10.02.2018, укладений між CNH та ТОВ "Естейт Селлінг" за участю ТОВ "Монтана-Естейт".

- визнати дійсним меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018 року, укладений між ТОВ "Естейт Селлінг" та ТОВ "Монтана-Естейт" в частині визнання ТОВ "Монтана-Естейт" заборгованості за договором про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 07.01.2018 року на суму 23 772 706,05 грн., та договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 на суму 70 24 949,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 зустрічну позовну заяву повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727).

20.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" подано через канцелярію суду апеляційну скаргу (вх. №40861 від 20.08.2021) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 у справі №904/4790/21 (904/6709/21).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 зупинено провадження у справі у справі №904/4790/21(904/6709/21) до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 у справі №904/4790/21 (904/6709/21) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 у справі №904/4790/21(904/6709/21) залишено без змін.

Під час перебування справи №904/4790/21(904/6709/21) в апеляційній інстанції, 20.08.2021 на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області від представника відповідача-2 надійшло клопотання (вх.№40979/21 від 20.08.21) про продовження строку на подання відзиву.

03.11.2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернуто справу 904/4790/21(904/6709/21).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 поновлено провадження у справі №904/4790/21 (904/6709/21). Призначено підготовче засідання на 18.11.2021.

11.11.2021 до відділу канцелярії суду представником відповідача-1 подано клопотання (вх. №54263/21) про закриття провадження у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" про визнання договорів недійсними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 в задоволенні клопотання Відповідача-1 про закриття провадження у справі (вх. №54265/21 від 11.11.2021) - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2021.

30.11.2021 до відділу канцелярії суду від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №57239/21), за змістом якого просить суду відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки Позивачем не було надано оригінали оспорюваних правочинів, а також доказів їх укладання (том-2, арк.с. 164-167).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 ухвалено повернутись до розгляду справи у підготовчому провадженні, у зв`язку з необхідністю вирішення питання щодо поданого Відповідачем-2 клопотання про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 клопотання відповідача-2: Компанії "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA") (Riva Paradise 14, СН - 6902 Paradiso - Lugano Switzerland, код компанії 122842) про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву задоволено. Продовжено Компанії "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.12.2021.

14.12.2021 до відділу канцелярії суду відповідачем-3 надані письмові пояснення (вх. №60356/21), якими останній зазначає, що у разі задоволення клопотання позивача про витребування документів, ТОВ "Монтана-Естейт" не зможе їх надати у зв`язку з їх відсутністю.

В судовому засіданні, що відбулось 14.12.2021 судом оголошувалась перерва до 13:45 год.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Таким чином, Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав, які заважають ухваленню рішення по справі №904/4790/21 (904/6709/21).

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

АТ КБ «ПриватБанк» не погоджується із підставою виникнення конкурсних кредиторських вимог ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ», що заявлені до боржника в рамках справи про банкрутство №904/4970/21, та вважає Договір про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО від 09.02.2018, Договір про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 від 09.02.2018, Договір про відступлення права вимоги №10/02/18-ЕС від 10.02.2018 та Меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018 в частині визнання ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код - 33546549) заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №09.02/18-ПО на суму 23 772 706,05 грн. та Договором про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 на суму 70 24 949,07 грн. такими, що підлягають визнанню недійсним з наступних підстав.

Так, 01.04.2014 між Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» як продавцем та ТОВ з II «НОВОФАРМ» як покупцем укладено контракт поставки №/UA/NF/P/1/04/2014/.

27.11.2014 між відповідними особами також укладено контракт поставки №/UA/NF/P/1/14/2014/.

ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» зазначає, що за наслідком виконання зобов`язань сторін за відповідними контрактами у ТОВ з II «НОВОФАРМ» виникла заборгованість за контрактами на суми 874 601,31 доларів США та 2 611 152,08 доларів США відповідно.

Надалі, 09.02.2018 Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» відступлено право вимоги 874 601,31 доларів США за контрактом №/UA/NF/P/1/14/2014/ визначивши еквівалент відповідного зобов`язання у гривні у сумі 23 722 706,05 грн. на користь ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» на умовах визначених договором про відступлення права вимоги №/UA/NF/P/1/14/2014/ARD).

Того ж дня, Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» відступлено право вимоги 2 611 152,08 доларів США за контрактом №/UA/NF/P/1/04/2014 визначивши еквівалент відповідного зобов`язання у гривні у сумі 70824949,07 грн. на користь ТОВ «КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ».

Також, ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» зазначає, що у відповідності до Договорів про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО та №09-02/18-ПО2 від 09.02.2018 Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» відступлено право вимоги до ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» та ТОВ «КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ» на користь ТОВ «ПРИВАТОФИС».

Разом з цим, 10.02.2018 Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» відступлено право вимоги до ТОВ «ПРИВАТОФИС» за договорами №09.02/18-ПО та №09-02/18-ПО2 на користь ТОВ «ЕСЙТЕЙТ СЕЛЛІНГ» за договором №10/02/18-ЕС.

Враховуючи зазначене, ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» вважає, що має право вимоги до ТОВ «ПРИВАТОФИС» на суму 94 547 655, 12 грн. (23 722 706,05 + 70 824 949,07).

Надалі, 13.01.2018, між ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» та ТОВ «ПРИВАТОФИС» укладено меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась, пунктом 1 якого ТОВ «ПРИВАТОФИС» визнало заборгованість за Договором про відступлення права вимоги №09.02/18-ПО від 09.02.2018 на суму 23772706,05 грн. та Договором про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 від 09.02.2018 року на суму 70 24 949,07 грн.

Позивач зазначає, що станом на дату укладення Договору відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 ТОВ «ПРИВАТОФИС» мало непогашену кредиторську заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за виданими кредитами.

В 2008-2009 роках між АТ КБ «ПриватБанк» та позичальниками ТОВ «СПЕКТРУМ-ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 33563983), ТОВ «ІСТЕЙТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35807397), ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 35863818) укладено кредитні договори №08/104/К від 17.12.2008, 08/107/К від 17.12.2008, № 08/108/К від 17.12.2008, № 08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, № 08/111/К від 17.12.2008, № 09/01/К від 10.02.2009 (далі - Кредитні договори).

Зазначені позичальники були припинені шляхом приєднання до ТОВ «ПРИВАТОФИС» з одночасним переходом до ТОВ «ПРИВАТОФИС» як правонаступника всіх прав та обов`язків за Кредитними договорами. Договорами про внесення змін від 28.03.2016 року у всі вищевказані Кредитні договори було внесено зміни щодо:

набуття ТОВ «ПРИВАТОФИС» як правонаступником боржників всіх прав та обов`язків за кредитами

фіксації Сторонами розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами станом на 28.03.2016 р.

Так, за Кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 р. сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 121 433 924 гри. 75 коп. - тіло кредиту; 21 876 976 грн. 38 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором № 08/107/К від 17.12.2008 р. сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 69 245 226 грн. 40 коп. - тіло кредиту; 16 007 719 грн. 55 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором № 08/108/К від 17.12.2008 р. сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 68 468 075 грн. 80 коп. - тіло кредиту, 13 834 423 грн. 68 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором № 08/109/К від 17.12.2008 р. сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 12 585 693 грн. 69 коп. - тіло кредиту; 991 842 грн. 95 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором №08/110/К від 17.12.2008 р. сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 15 507 262 грн. 80 коп. - тіло кредиту; 1 188 503 грн. 31 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором №08/111/К від 17.12.2008 сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 р. поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 77 724 385 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 15 669 269 грн. 20 коп. - проценти за кредитом.

За Кредитним договором № 09/01/К від 10.02.2009 сторонами підтверджено та визнано наявність у ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 28.03.2016 поточної непогашеної заборгованості перед Банком у розмірі 6 814 748 грн. 10 коп. - тіло кредиту; 1 371 657 грн. 36 коп. - проценти за кредитом.

Згідно доводів позивача, Заборгованість за вищепереліченими договорами станом на 09.02.2018 (дата укладення боржником Договорів) обліковувалась за ТОВ «ПРИВАТОФИС», вказана заборгованість ні станом на 09.02.2018, ні станом на час розгляду справи №904/4790/21 погашена на користь Банку не була.

Також, станом на 01.02.2017 за Кредитним договором № КП-457Г від 11.01.2011 укладеним з АТ КБ «ПриватБанк» за ТОВ «ПРИВАТОФИС» обліковувалась поточна кредиторська заборгованість за тілом кредиту у розмірі 146 972 485,79 грн.

За Кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 укладеним з АТ КБ ПриватБанк» за ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 01.02.2017 обліковувалась поточна кредиторська заборгованість за тілом кредиту у розмірі 607 189 487,23 грн.

За Кредитним договором № 08/105/К від 17.12.2008 укладеним з АТ КБ ПриватБанк» за ТОВ «ПРИВАТОФИС» станом на 01.02.2017 обліковувалась поточна кредиторська заборгованість за тілом кредиту у розмірі 144 000 000 грн.

За Кредитним договором № 08/106/К від 17.12.2008 р. укладеним з АТ КБ ¦ ПриватБанк» за ТОВ «ПРИВАТОФИС» обліковувалась поточна кредиторська ігборгованість за тілом кредиту у розмірі 72 725 800 грн.

Позивач наголошує, що станом на дату взяття на себе зобов`язань за Договором про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договором про відступлення права вимоги №09-02/2018-1102 від 09.02.2018 ТОВ "ПРИВАТОФИС" мало кредитні зобов`язання з повернення тіла кредиту та визнані зобов`язання з повернення тілу кредиту та процентів на загальну суму 1406 607 481,99 грн.

26.05.2017 Банком направлено на адресу ТОВ «ПРИВАТОФИС» письмове повідомлення Кредитора, яким, за наслідком порушення позичальником власних зобов`язань, було встановлено інший термін повернення кредиту за Кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007 та висловлено вимогу сплатити заборгованість у 7-денний строк з моменту пред`явлення вимоги за даним повідомленням, але не пізніше 06.06.2017.

Відтак, строк виконання зобов`язань з повернення коштів за Кредитним договором №07/30/К від 17.04.2007 у сумі 642595 282,55 гривень настав 06.06.2017, проте відповідний обов`язок виконаний боржником не був.

Позивач стверджує, що оспорюванні правочини якими є Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 року та Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 укладались ТОВ «ПРИВАТОФИС» та Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" за наявності значної заборгованості ТОВ «ПРИВАТОФИС» перед АТ КБ «ПриватБанк» та після настання строку виконання ТОВ «ПРИВАТОФИС» власних зобов`язань перед АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно доводів позивача, врахуванню підлягає те, що відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 Компанія «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» передало ТОВ «ПРИВАТОФИС» право вимагати від боржників за відповідними договорами 23 722 706,05 грн. та 70 824 949,07 грн. відповідно, а ТОВ «ПРИВАТОФИС» зобов`язалось сплатити на користь Компанії «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» 23 722 706,05 грн. та 70 824 949,07 грн.

Зі змісту поданого позову АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що розмір отриманого ТОВ «ПРИВАТОФИС» права вимоги за основним зобов`язанням дорівнював розміру зобов`язання, яке виникло у ТОВ «ПРИВАТОФИС», а відтак укладені правочини не мали економічної мети у вигляді отримання прибутку, та більш того, за наслідком отримання права вимагати виконання зобов`язань іншими особами, які ними могли бути не виконані, ТОВ «ПРИВАТОФИС» та Компанія «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» створили нове зобов`язання за яким боржником вже було ТОВ «ПРИВАТОФИС», що у сукупності з тим, що основні зобов`язання які передавались були укладені того ж дня, що і договори із ТОВ «ПРИВАТОФИС», а саме 09.02.2018, вказує на те, що всі вищезазначені правочини вчинялись їх учасниками не з метою створити обмовлені такими правочинами юридично значимі наслідки, а виключно з метою створення взаємних заборгованостей між пов`язаними компаніями з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань перед добросовісними кредиторами.

Зазначене, окремо, та у своїй сукупності, свідчить про укладення оспорюваних правочинів, якими є Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 із допущенням порушень принципів розумності та добросовісності щодо економічної мети правочинів та сторін правочинів, які є пов`язаними особами, що має своїм наслідком наявність підстав визнання відповідних правочинів недійсними як фраудаторних.

На думку позивача, укладаючи Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договір про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 ТОВ «ПРИВАТОФИС» розуміло або за всіма обставинами мало розуміти, що такі правочини призведуть до виникнення у нього додаткових зобов`язань, які жодним чином не покриті активами підприємства та не призведуть до отримання ТОВ «ПРИВАТОФИС» прибутку. Крім того, ТОВ «ПРИВАТОФИС» розуміло або за всіма обставинами мало розуміти, що вчинення дій, направлених на збільшення власної заборгованості перед іншими кредиторами, за ситуації коли його зобов`язання перед існуючими кредиторами перевищують сукупну вартість активів, призведе до його неплатоспроможності та неможливості виконати зобов`язання перед існуючими кредиторами, а отже відповідні дії є не добросовісними та не розумними, а відтак є такими, що вчиняються боржником на шкоду кредитору.

АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що вищевказане свідчить про очевидну штучність та фраудаторність укладених ТОВ «ПРИВАТОФИС» із Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 , а отже і про наявність підстав для визнання таких правочинів недійсними.

Окрім вищевказаного позивач наголошує, що задоволення позову про визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018 має своїм наслідком відсутність предметів Договору про відступлення права вимоги №10/02/2018-ЕС від 10.02.2018, а також Меморандуму №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018 в частині визнання ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код - 33546549) заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №09.02/18-ПО на суму 23 772 706,05 грн. та Договором про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 на суму 70 24 949,07 грн., що обумовлює необхідність визнання таких правочинів та їх частин недійсними.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача-2, викладена у відзиві

Згідно доводів відповідача-2, викладених у відзиві на позовну заяву (том 2, арк.с. 165-167) останній зазначає, що позивачем не доведено, що сторони оспорюваних ним договорів, діючи очевидно недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочинів з відступлення права вимоги виключно з метою унеможливлення в майбутньому погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, яка в свою чергу була забезпечена заставою.

Крім того, відповідач-2 наголошує, що АТ КБ "ПриватБанк" не було надано до суду оригінали оспорюваних договорів, підписаних сторонами; не надано доказів, що між сторонами укладено договори в усній формі або за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (в електронній формі).

Позиція відповідача-3

Відповідач-3 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимога позивача визнати недійсними Договір №09-02/18-ПО про відступлення права вимоги від 09.02.2018; Договір №09-02/2018-ПО2 про відступлення права вимоги від 09.02.2018; Договір №10/02/18-ЕС про відступлення права вимоги від 10.02.2018; Меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи укладалися оспорювані правочини, а саме: Договір №09-02/18-ПО про відступлення права вимоги від 09.02.2018; Договір №09-02/2018-ПО2 про відступлення права вимоги від 09.02.2018; Договір №10/02/18-ЕС про відступлення права вимоги від 10.02.2018; Меморандум №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018); чи є підстави для визнання зазначених правочинів недійсними; чи мало місце порушення будь-яких прав учасників провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Згідно з доводами позивача, між Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» (Швейцарія) та ТОВ «Приватофис» (ТОВ "Монтана-Естейт") укладено низку правочинів, що підлягають визнанню недійсними, а саме:

- 09 лютого 2018 року між Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» (Швейцарія) (надалі- Первісний кредитор) та ТОВ «Приватофис» (надалі – Новий кредитор) укладено договір №09-02/18-ПО, відповідно до пункту 1 якого сторони визнали, що 09.02.2018 між Первісним кредитором та Боржником укладено договір про відступлення права вимоги №/UA/NF/P/1/14/2014/ARD від 09.02.2018 (далі - Основний договір), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Боржнику право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" з оплати компенсації в розмірі 23772706,05 грн., в результаті чого Боржник отримав право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" на суму у розмірі 23 772706,05 грн. Боржник зобов`язувався сплатити первісному Кредитору компенсацію у розмірі 23772706,05 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Первісного кредитора.

З пункту 3 договору вбачається, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання обов`язку щодо сплати на його користь грошових коштів в загальній сумі 23 772 706,05 грн., а Первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги. Умови та порядок відступленого зобов`язання визначаються шляхом укладеної окремої угоди між Новим кредитором та Боржником.

Згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор зобов`язується оплатити Первісному кредитору компенсацію у розмірі 23772 706,05 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Первісного кредитора (п. 6 договору).

Пунктом 8. договору передбачено, що Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником свого обов`язку.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення Печатками Сторін. Договір діє до 09.02.2019, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за даним Договором в повному обсязі. Сторони погодили, що строк позовної давності за цим Договором встановлюється 15 років (п.п. 10, 11 Договору).

- 10 лютого 2018 року між Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» (Швейцарія) (надалі- Первісний кредитор) та ТОВ «Приватофис» (надалі – Новий кредитор) укладено договір №10-02/18-ЕС, відповідно до пункту 1 якого сторони визнали, що:

09.02.2018 між Первісним кредитором та Боржником укладено договір про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО від 09.02.2018 (далі - Основний договір-1), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Боржнику право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" з оплати компенсації в розмірі 23772706,05 грн., в результаті чого боржник отримав право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на суму у розмірі 23772706,05 грн. Боржник зобов`язувався сплатити первісному Кредитору компенсацію у розмірі 23772706,05 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Первісного кредитора;

09.02.2018 між Первісним кредитором та Боржником укладено договір про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 від 09.02.2018 (далі - Основний договір-2), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Боржнику право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" з оплати компенсації в розмірі 70824949,07 грн., в результаті чого боржник отримав право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" на суму у розмірі 70824949,07 грн. Боржник зобов`язувався сплатити первісному Кредитору компенсацію у розмірі 70824949,07 грн. грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Первісного кредитора.

З пункту 3 договору вбачається, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання обов`язку щодо сплати на його користь грошових коштів в загальній сумі 94 597 655,12 грн., а Первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги. Умови та порядок відступленого зобов`язання визначаються шляхом укладеної окремої угоди між Новим кредитором та Боржником.

Згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор зобов`язується оплатити Первісному кредитору компенсацію у розмірі 47000000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок Первісного кредитора (п. 6 договору).

Пунктом 8. договору передбачено, що Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником свого обов`язку.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення Печатками Сторін. Договір діє до 10.02.2019, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за даним Договором в повному обсязі. Сторони погодили, що строк позовної давності за цим Договором встановлюється 15 років (п.п. 10, 11 Договору).

- 13 лютого 2018 року між ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» (надалі - Кредитор) та ТОВ «ПРИВАТОФИС» (надалі – Боржник) укладено Меморандум про визнання та добровільне погашення заборгованості №13/02/2018-ПО.

Відповідно до умов меморандуму, Боржник визнав, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №09-01/2018-ЕС від 09 січня 2018 року та договору про відступлення права вимоги №10/02/18-ЕС від 10.02.2021 року Кредитору перейшло право вимоги до Боржника за його заборгованістю, яка на момент укладення даної угоди становить 208645341,57 грн. Заборгованість Боржника виникла на підставі зобов`язань з виплати компенсацій за наступними договорами:

- Договір відступлення права вимоги №07-01/2018-ПО від 07.01.2018 заборгованість Боржника складає 54113197,52 грн.;

- Договір відступлення права вимоги №09-01/2018-ПО2 від 09.01.2018 заборгованість Боржника складає 59934488, 93 грн.;

- Договір відступлення права вимоги №09-02/18-ПО від 09.02.2018 заборгованість Боржника складає 23772706,05 грн.;

- Договір відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 від 09.02.2018 заборгованість Боржника складає 70824949,07 грн.

Сторони домовились про зміну строку виконання зобов`язання Боржником перед Кредитором, а саме про те, що з моменту укладення цього меморандуму та до 20.02.2018 року включно заборгованість перед Кредитором, вказана в п.1, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора (реквізити рахунку Кредитору повідомлено Боржнику та додаткового узгодження не потребується) (пункт 2 меморандуму №13/02/2018-ПО).

Також, АТ КБ "Приватбанк" зазначає, що Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА» (Швейцарія) та ТОВ «Приватофис» було укладено договір №10-02/2018-ПО-2 про відступлення права вимоги на суму 7 024 949,07 грн., що також на думку позивача підлягає визнанню судом недійсним. Проте, позивачем не надано до суду належним чином засвідчену копію Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018, укладеного між ТОВ "Монтана-Естейт" та Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА».

Згідно наданих до суду письмових пояснень відповідача-3 останнім зазначено про неможливість подання до суду належним чином засвідчену копію Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018, укладеного між ТОВ "Монтана-Естейт" та Компанією «СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА».

На підтвердження вищевказаних обставин, позивач надав до суду, зокрема, лише копію Договору №09-02/18-ПО про відступлення права вимоги від 09.02.2018; копію Договору №10/02/18-ЕС про відступлення права вимоги від 10.02.2018; копію Меморандуму №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018.

Під час розгляду справи представниками Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 повідомлено суд про неможливість надання оригіналів договорів, оскільки спірні договори між ними не укладались, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх умов договору.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відсутність оригіналів оспорюваних правочинів, як доказів, унеможливлює будь-які висновки щодо взагалі наявності зобов`язань у сторін за такими правочинами та/чи можливості їх укладення без економічної доцільності та мети; встановлення факту недобросовісних дій відповідачів та зловживання останніми правами з метою зменшення активів або виникнення додаткових зобов`язань боржника - ТОВ "Монтана-Естейт" задля уникнення позивача - АТ КБ "ПриватБанк" як кредитора.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з приписами частини 1 статі 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищевикладене, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6, 7, 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно зі статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тобто, при розгляді даної справи господарським судом встановлені обставини, що свідчать про те, що спірні договори між сторонами укладено не було.

При цьому слід зазначити про наступне, відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України витікає, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

А отже, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). (п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними).

З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заявлених Позивачем вимог, про визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО від 09.02.2018 та Договору про відступлення права вимоги №09-02/2018-ПО2 від 09.02.2018, Договору про відступлення права вимоги №10/02/2018-ЕС від 10.02.2018, а також Меморандуму №13/02/2018-ПО про визнання та добровільне погашення заборгованості, що склалась від 13.02.2018 в частині визнання ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код - 33546549) заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №09.02/18-ПО на суму 23 772 706,05 грн. та Договором про відступлення права вимоги №09-02/18-ПО2 на суму 70 24 949,07 грн.

За частиною 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як унормовано приписами частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Отже, під час розгляду справи, судом встановлено відсутність факту укладання оспорюваних Договорів, що на думку суду є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" є такими, що не підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Тому судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 38529727) відповідача-2: Компанія "СіЕнЕйчАй Інтернешнл СА" ("CNHI International SA") (Riva Paradise 14, СН - 6902 Paradiso - Lugano Switzerland, код компанії 122842) відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, код ЄДРПОУ 33546549) про визнання договорів недійсними - відмовити.

Сплачений Акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" судовий збір залишити за Позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.12.2021

Суддя Ю.Ю. Первушин