Ухвала суду № 102262052, 28.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7222/21

Провадження №1-кс/639/2410/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., за участю: секретаря судового засідання Крбеян К.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , представника потерпілої – адвоката Сороки О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву захисника - адвоката Тімохова О.Є. про відвід судді Курило В.О. від участі у кримінальному провадженні №12020220000000935 від 26.07.2020 року, справа №639/7222/21 (провадження №1-кп/639/540/21) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В.О. перебуває кримінальне провадження №12020220000000935 від 26.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України

Захисник – адвокат Тімохов О.Є. заявив відвід судді Курило В.О. при розгляді вищевказаного кримінального провадження, посилаючись на те, що суддя Курило В.О. має в даному кримінальному провадження упереджене ставлення та нахил в сторону обвинувачення, про що свідчить те, що ним 13.12.2021 року було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акут відносно ОСОБА_1 прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України

В поданій до суду заяві захисник Тімохов О.Є., просив його заяву про відвід судді розглядати за його відсутності, вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Обвинувачений підтримав заяву свого захисника про відвід судді, просив її задовольнити.

Потерпіла та представник потерпілої просили в задоволенні заяви відмовити через її безпідставність.

Суддя Курило В.О. надав заяву, в якій просив розглядати заявлений йому відвід без його участі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які з`явились до суду, перевіривши доводи заявленого відводу, суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 Кримінального процесуального Кодексу України і їх перелік є вичерпним.

Так, відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його небезсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Ті підстави, на які посилаються заявники у своїй заяві про відвід судді Курила В.О. не містять будь-яких об`єктивних відомостей щодо можливої зацікавленості судді під час здійснення судового розгляду та не ставлять під сумнів його об`єктивність.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді Курила В.О. і унеможливлювали винесення ним об`єктивного рішення у справі не встановлено, адже до суду не надано переконливих доказів упередженості та небезсторонності судді Курила В.О. щодо розгляду кримінального провадження.

Так, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, оскільки наведені особою, яка заявила відвід обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п. 4 ст. 75 КПК України, а є лише власними припущеннями неаргументованими достатніми доводами.

Не згода з процесуальними діями судді не є підставою для його відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України.

Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду клопотання.

Подана заява про відвід фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням суду про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу судді.

Отже, судом не встановлено і стороною захисту не доведено наявності обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді Курило В.О. і унеможливлювали б винесення об`єктивного рішення у справі.

З урахуванням наведеного, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявлений відвід захисника - адвоката Тімохова О.Є., є необґрунтованим, обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду не встановлено, у зв`язку з чим у задоволені заяви необхідно відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви захисника- адвоката Тімохова О.Є. про відвід судді Курило В.О. від участі у кримінальному провадженні №12020220000000935 від 26.07.2020 року, справа №639/7222/21 (провадження №1-кп/639/540/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України– відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.П. Кісь