Ухвала суду № 102260988, 05.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24791/21

1-кс/569/8656/21

УХВАЛА

05 грудня 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Даш`ян К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Демчук П.

слідчого – Симончука Т.Р.,

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного адвоката – Бідюк Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Симончука Т.Р., яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури Демчук П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженому, офіційно непрацюючому, раніше судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ?

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Симончук Т.Р., звернулася до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури Демчук П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 03 грудня 2021 року, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження, діючи повторно, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях балкону, відведеного для зберігання матеріальних цінностей, що знаходиться між 6 та 7 поверхами у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_2 , незаконно проник всередину, звідки таємно викрав належні ОСОБА_2 електроінструменти, а саме: дриль вартістю 5 000 грн. та шуроповерт марки «Тайга» вартістю 5 000 грн., загальною вартістю 10 000 грн.

Однак, довести злочин до кінця у частині розпорядження викраденим майном ОСОБА_1 не вдалось з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був помічений та затриманий одним із жителів будинку на виході з нього з викраденим майном.

Правова кваліфікація злочину – ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, поєднаний із проникненням у сховище.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину – вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілого, свідків, речовими доказами, даними протоколу огляду, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

03.12.2021 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 було затримано у порядку ст.207 КПК України у ході замаху на вчинення злочину, а 04.12.2021 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором останньому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або кількох ризиків – ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, проти громадської безпеки та проти власності (востаннє за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2021 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, від відбування якого був звільнений з випробуванням із встановленим іспитовим строком на 1 рік), та маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову під час перших двох місяців встановленого іспитового строку вчинив новий умисний корисливий майновий злочин.

Окрім цього, згідно інформації КЗ «Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря-нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів та у зв`язку із цим перебуває на замісній підтримувальній терапії.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 за вчинення ним тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, максимальним строком до 6 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та як наслідок незадовільний майновий стан, відсутність родини й утриманців та як наслідок міцних соціальних зв`язків, наявність судимостей є підстави вважати, що останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовано виправдовує тримання підозрюваного під вартою.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначили, що в підозрюваного перебувають батькі, які потребують сторонньої допомоги.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181010002489 від 03.12.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

03.12.2021 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 затримано у порядку ст.207 КПК України у ході замаху на вчинення злочину.

04.12.2021 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 , на даний час встановлено, що він працездатний, не одружений, раніше неодноразово судимим за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, проти громадської безпеки та проти власності (востаннє за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05.10.2021 за ч.3 ст.185 КК України, згідно інформації КЗ «Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря-нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів та у зв`язку із цим перебуває на замісній підтримувальній терапії. Не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 , вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 01.02.2022 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженому, офіційно непрацюючому, раніше судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до до 19 год. 30 хв. 01 лютого 2022 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 19 год. 30 хв. 03.12.2021 року.

Встановити строк дії ухвали до 19 год. 30 хв. 01 лютого 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваного вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 19 год. 30 хв. 01 лютого 2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян