Вирок № 102259945, 24.12.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12239/20

1-кп/219/666/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді Лапченко О.М.,

суддів Шевченко Л.В., Рибкіної Н.М.,

за участі секретаря Азямової О.В.,

прокурора Овчаренка О.Ф.,

захисника Гостренко С.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150001651 від 25.10.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівська (нині Бахмут), Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, інваліда 1-Б групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.4 КК України, -

встановив:

25 жовтня 2020 року приблизно о 14.30 годині ОСОБА_1 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_2 вживав настоянку глоду у приміщенні зальної кімнати.

Під час спільного проведення вільного часу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на ґрунті того, що останній звинувачував ОСОБА_2 в крадіжці свого майна. В результаті цього ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 , який сидів на дивані, взяв його за воріт сорочки та почав тягти на себе, однак, не втримавши, впав на підлогу, потягнувши за собою ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з особливою жорстокістю, скориставшись тим, що потерпілий перебував у стані важкого ступеню алкогольного сп`яніння в положенні лежачи на підлозі обличчям догори, перебуваючи зверху на ньому, взяв у праву руку кухонний ніж, який лежав на столі поруч, та почав наносити останньому вістрям ножа удари в область голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок, при цьому змінюючи положення тіла ОСОБА_2 , перевертаючи його обличчям до підлоги. Загалом ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 562 колото-різані рани з яких: 2 проникають в порожнину черепа; 25 - в ліву плевральну порожнину; 6 - в праву плевральну порожнину; 4 - в черевну порожнину. Від вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер на місці.

Таким чином ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 множинні колото-різані рани в області голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок загальною кількістю 562 пошкодження, а саме – пошкодження правого ока та задньо-верхньої стінки правої орбіти з утворенням двох уламків; пошкодження лівої частки щитовидної залози; пересічення ребер з пошкодженням міжреберних м`язів, судин та нервів, а також реберної плеври: справа – 4 –го та 5 – го між середньоключиною та білягрудинною лініями; зліва – 4 –го та 5–го по білягрудинній лінії, 5-го та 10-го по середньоключичній лінії, а також 3-го ребра по білягрудній лінії на Ѕ січення ребра по нижньому краю; пошкодження міжреберних м`язів та реберної плеври: 11 пошкоджень в лівій плевральній порожнині - від білягрудинної лінії до передньої пахової лінії на рівні 1-7 міжреберій, 10 пошкоджень від середньої пахової лінії до лопаткової на рівні 4-10 міжреберій; 6 пошкоджень в правій плевральній порожнині – від середньоключичної до середньої пахової лінії на рівні 3-6 міжреберій; лівої легені в області язичка по медіальному краю, а також в області верхівки по передній поверхні в області 3, 4, 5 сегментів та бічної поверхні в області 4-го сегменту; перикарду та серцевого м`яза в області лівого та правого шлуночків; на діафрагмальній поверхні лівої долі печінки, в області нижнього полюсу лівої нирки.

Смерть ОСОБА_2 настала в результаті шоку, що виник як наслідок гострої кровотечі, обумовленої множинними колото-різаними пораненнями голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів (легенів, серця, печінки, лівої нірки, лівої частки щитовидної залози, правого ока), перелом задньо-верхньої стінки правої орбіти та пошкодженням 4-го, 5-го ребер справа між середньоключичною та білягрудною лініями; 3–го, 4-го, 5-го ребер зліва по білягрудинній лінії; 5-го, 10-го ребер зліва по середньоключичній лінії.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст.115 ч.2 п.4 КК України визнав частково та вказав, що з 24.10.2020 року на 25.10.2020 року у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2 ночував потерпілий ОСОБА_2 . Вранці 25.10.2020 року він випив 1 чи 2 флакони настоянки глоду та був в легкому ступені сп`яніння, оскільки від 1 флакону настоянки глоду він не п`янів. Приблизно о 14.30 годині він лежав на дивані, до нього зайшов потерпілий ОСОБА_2 та став збирати його особисті речі - сорочки, майки для того, щоб продати їх та придбати їжу та настоянку глоду. ОСОБА_2 сказав йому, що забирає його речі на продаж, оскільки одяг такого розміру можна швидко продати, на цій підставі вони посварились. Іноді вони часто сварилися. Потерпілий почав його душити, вхопив за воріт сорочки, він притискав підборіддя до шиї, аби ОСОБА_2 не міг здавлювати шию. Вони обоє впали на підлогу, йому стало важко дихати, він відчув загрозу своєму життю, оскільки потерпілий був сильніше його. Він взяв ніж та став ним наносити удари потерпілому в районі тулуба, в верхню частину тіла, а також ока, але потерпілий свою руку не відпускав, тоді він сам розтиснув його руку. Він наніс потерпілому багато пошкоджень, але смерті потерпілому не бажав, оскільки наносив йому удари з метою захисту.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, його винуватість у встановленому судом обсязі повністю підтверджується доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2020 року з фототаблицею до нього, який був проведений за участі, в тому числі, судово – медичного експерта ОСОБА_3 , вбачається, що було проведено огляд місця події - квартири АДРЕСА_2 . В ході огляду встановлено, що в у приміщенні загальної кімнати було знайдено труп чоловічої статі правильної статури в положенні лежачи на спині обличчям догори. В ході проведення огляду були вилучені речі побуту, одяг, предмет, схожий на ніж, змиви. Також в судовому засіданні був оглянутий CD-R диск, який є додатком до протоколу огляду місця події, на якому зафіксований огляд місця події (а.с.84-92).

Постановою про визнання та передачу речових доказів на зберігання від 26.10.2020 року, якою у якості речових доказів визнано: чоловічі брюки коричневого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, поміщено до пропіленового мішку № 1; чоловічі брюки зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, поміщено до пропіленового мішку № 2; скляний стакан, який поміщено до картонного коробу під № 3; фрагмент чоловічої сорочки з нашаруванням речовини бурого кольору, поміщено до картонного коробу під № 4; п`ять склянок ємкості з написом «Настоянка глоду», яку поміщено до картонного коробу під № 5; предмет, схожий на ручку з інвалідного візка, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 6; фрагмент газет з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 7; недопалки з металевої ємкості з кімнати кухні у кількості 23 одиниць, які поміщено та опечатано до паперового конверту № 8; фрагменти наволочки з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено та опечатано до паперових конвертів № 9, № 10; предмет, схожий на ніж, з нашаруванням речовини бурого кольору по всій поверхні, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 11; змив потожирової речовини з зовнішньої та внутрішньої сторони ручки дверей до зали, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 12; змив потожирової речовини з внутрішньої та зовнішньої частини ручки вхідних дверей, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 13; змив речовини бурого кольору з зовнішньої частини вхідних дверей, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 14; змив потожирової речовини з зовнішньої та внутрішньої ручки дверей спальної кімнати, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 15; змив потожирової речовини з поворотної ручки замка вхідних дверей, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 16; змив з зовнішньої та внутрішньої частини ручки дверей до кухні, який поміщено та опечатано до паперового конверту № 17; шість склянок ємкості з написом «Настоянка глоду», яку поміщено до картонного коробу під № 18; стілець з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до пропіленового мішку № 19; чоловічі шкарпетки, брюки темного кольору, футболку фіолетово-зеленого кольору, чоловічу спортивну кофту сірого кольору, чоловічу нижню білизну червоного кольору, які поміщено до пропіленового мішку; кросівки чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, які було поміщено до пропіленового мішку; шкарпетки тілесного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, сорочку різнокольорову у смужку, яку було поміщено до поліпропіленового мішку; джемпер без рукавів з нашаруванням речовини бурого кольору, кофту червоного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на рукавах та передній частині, жилетку червоного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з передньої та задньої частини, які поміщено до пропіленового мішку. Вказані предмети передані до камери схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (а.с.116-118).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 268 від 27.10.2020 року ОСОБА_1 , при огляді у останнього виявлені ушкодження: на долонній поверхні правої кисті: одна рана та чотири поверхневих шкірних ран в області п`ясно-фалангового суглобу 5-го пальця; одна рана та три поверхневі шкірні рани в 2,5 см. вище від правого променевого-зап`ясткового суглобу, які вказані в наданій копії довідки травмпункту КНП «БЛІЛ м. Бахмут» № 5700, як «Інфіковані рани долонної поверхні правої кисті» - утворилися від контактів з пласким предметом, що володів ріжучими або колюче-ріжучими властивостями в строк біля 2 діб до початку огляду, можливо в зазначений в постанові строк – 25.10.2020 року, які потребують для одужання строк не більше 6 діб відносяться до легких тілесних ушкоджень; синець в області правого передпліччя в нижній третині по задній поверхні утворився від контакту з тупим твердим предметом в строк біля 2 діб до початку огляду, можливо в зазначений в постанові строк – 25.10.2020 року, який потребує для одужання строк не більше 6 діб, відноситься до легких тілесних ушкоджень; шість саден в проекції крила правої клубової кістки та садно в області правої гомілки в середній третині утворилися від контактів з тупими твердими предметами з жорсткою поверхнею при ковзанні в строк біля 4-6 діб до початку огляду та до подій від 25.10.2020 року відношення не мають, які потребують для одужання строк не більше 6 діб відносяться до легких тілесних ушкоджень. В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 був звернений долонною поверхнею правої кисті, а також задньою поверхнею нижньої третини правого передпліччя по відношенню до травмуючи предметів (а.с.140-141).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 394 від 25.10.2020 року смерть ОСОБА_2 настала в результаті шоку, що виник як наслідок гострої кровотечі, обумовленої множинними колото-різаними пораненнями голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів (легень, серця, печінки, лівої нирки, лівої частини щитовидної залози, правого ока), перелом задньо-верхньої стінки правої орбіти, пошкодженням 4, 5 ребер справа між середньоключичною та білягрудинною лініями, 3, 4, 5 ребер зліва по білягрудинній лінії, 5, 10 ребер зліва по середньоключичній лінії. Цей висновок підтверджується даними судово-медичного дослідження його трупа, при якому виявлено: скудне та бліде забарвлення трупних плям, наявність безлічі колото-різаних ран в області голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок, загальною кількістю 562 пошкоджень, пошкодження правого ока та задньо-верньої стінки правої орбіти з утворенням двох уламків, пошкоджень лівої частки щитовидної залози; пересічення ребер з пошкодженням міжреберних м`язів, судин та нервів, а також реберної плеври: справа – 4, 5 між середньоключичною та білягрудинною лініями; зліва – 4 та 5 по білягрудинній лінії, 5-го та 10-го по середньо ключичній лінії, а також 3-го ребра по білягрудинній лінії на Ѕ січення ребра по нижньому краю, пошкоджень міжреберних м`язів та реберної плеври, пов`язаних з ранами, виявленими при зовнішньому дослідженні: в лівій плевральній порожнині – від білягрудинної лінії до передньої пахової лінії на рівні 1-7 міжреберій – 11, від середньої пахової лінії до лопаткової на рівні 4-10 міжреберій – 10, в праві плевральній порожнині – від середньо ключичної до середньої пахвової лінії на рівні 3-6 міжреберій – 6; лівої легені в області язичку по медіальному краю, а також в області верхівки, по передній поверхні в області 3, 4, 5 сегментів та бічної поверхні в області 4-го сегменту; перикарду та серцевого м`язу в області лівого та правого шлуночків, на діафрагмальній поверхні лівої долі печінки, в області нижнього полюсу лівої нирки, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з переважним недокрів`ям, наявність смугастих крововиливів на міжшлуночковій перетинці, наявність рідкої крові в обох плевральних порожнинах, черевній порожнині, перикарді (загальним об`ємом біля 875 мл), ознак рясної зовнішньої кровотечі, а також даними судово-біологічного дослідження, при якому виявлено: нерівномірне кровонаповнення, переважно слабке, внутрішніх органів з початковими аутолітичними змінами в них, крововилив інфільтративного характеру в м`які тканини з області глотки, м`які тканини з області грудної клітки, дрібно вогнищеві в епікардіальну клітковину, ішемія корового шару нирки, дискомплексація печінкових балок, жирова та гідропічна дистрофії гепатоцитів. З моменту настання смерті і до моменту дослідження трупа в морзі пройшло в межах 16-20 годин. При судово – медичному дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлено множинні колото-різанні поранення голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок (загальною кількістю 562 рани з них: 2- проникають в порожнину черепа; 25- проникають в ліву плевральну порожнину, 6- в праву плевральну порожнину, 4- в черевну порожнину) з пошкодженням внутрішніх органів легенів, серця, печінки, лівої нирки, лівої частки щитовидної залози, правого ока), переломом задньо-верхньої стінки, правої орбіти та пошкодженням ребер справа між середньо ключичною та білягрудинною лініями; 3, 4, 5 ребер зліва по білягрудинній лінії, 5, 10 ребер зліва по середньо ключичній лінії, які супроводжувалися гострою кровотечею та розвитком шоку, від якого настала смерть, які утворилися не менш ніж від 562 дій пласким предметом, що мав колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, прижиттєво, в короткий проміжок часу між собою та до настання смерті, в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та мають прямий причинно-наслідковий зв`язок з настанням смерті. При судово-токсилогічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_2 виявлено спирт етиловий у кількості 3,82 г/л. Виявлення такої кількості етилового спирту в крові живої людини зазвичай відповідає важкому ступеню алкогольного сп`яніння (а.с.142-150).

Проколом проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року та додатком до протоколу слідчого експерименту - DVD-диском, за участю ОСОБА_1 , в ході проведення якого останній вказав на обставини та місце вчинення злочину, механізм його вчинення В судовому засіданні ДВД диск, на якому зафіксований слідчий експеримент, був переглянутий та досліджений (а.с.151-156).

Висновком судово–медичної експертизи № 394/25 від 21.12.2020 року за меддокументами, згідно якої тілесні ушкодження ОСОБА_1 , а саме - пошкодження на долонній поверхні правої кисті (одна рана та чотири поверхневих шкірних ран в області п`ясно-фалангового суглобу 5-го пальця, одна рана та три поверхневі шкірні рани в 2,5 см. вище від правого променево-зап`ясткового суглобу) могли утворитися при нанесенні ударів, тримаючи ніж в долоні правої руки та зісковзуванні руки з рукоятки. Обставини утворення тілесних ушкоджень (на долоні правої кісті), виявлених при огляді у ОСОБА_1 останнім в ході проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року не вказані. Механізм утворення тілесних ушкоджень, вказаний ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року, не суперечить механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_2 в ході судово-медичного дослідження його трупа. Однак точна кількість та локалізація спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 вказані не в повній мірі. Виходячи з розташування тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_2 при судово-медичному дослідженні його трупа, в момент спричинення тілесних ушкоджень останній міг знаходитися як у вертикальному так і в горизонтальному, або проміжному між ними положенні, та був звернений переважно передньою, лівою бічною та задньою поверхнею тіла по відношенню до травмуючого чинника, що може свідчити про те, що в ході отримання тілесних ушкоджень положення тіла ОСОБА_2 по відношенню до травмуючого чинника змінювалось. З огляду на кількість, локалізацію та характер пошкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_2 в ході судово-медичної дослідження його трупа, достовірно судити про те, яке пошкодження було нанесене ОСОБА_2 першим, а яке останнім не є можливим, вони утворились прижиттєво в короткий проміжок часу між собою та до настання смерті (а.с.158-159).

Висновком судово–дактилоскопічної експертизи № 2/5-401 від 13.11.2020 року згідно якої встановлено, що п`яти флаконах з написом «Глоду настоянка» та прозорій склянці, вилучених 25.10.2020 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено сліди папілярних ліній. Сліди пальців рук розмірами 14х12 мм та 20х19 мм на відрізку стрічки № 1, відкопійовані з поверхні першого флакону «Глоду настоянка»; група слідів папілярних ліній розмірами 64х40 мм на відрізку лінії під № 2, відкопійовані з поверхні другого флакону, група слідів папілярних ліній розмірами 28х35 мм, на відрізку липкої стрічки під № 3, відкопійована з другого флакону, група слідів папілярних ліній розмірами 55х38 мм., на відрізку липкої стрічки під № 4, відкопійований з поверхні третього флакону; група слідів папілярних ліній розмірами 19х25 мм на відрізку липкої стрічки під № 5 та група слідів папілярних ліній розмірами 20х28 мм на відрізку липкої стрічки під № 6 відкопійовані з поверхні четвертого флакону, слід пальця руки розмірами 14х22 мм на відрізку липкої стрічки під № 8 та група слідів папілярних ліній розмірами 55х38 мм., на відрізку липкої стрічки під № 9, відкопійовані з поверхні прозорої склянки, вилучені 25.10.2020 року під час огляду місця події, для ідентифікації особи непридатні. Слід ділянки долонної поверхні руки розмірами 26х33 мм на відрізку липкої стрічки під № 2, відкопійований з поверхні дверей до залу на відстані 62 см від низу та 9 см. від правого краю; слід пальця руки розмірами 15х25 мм на відрізку липкої стрічки під № 3, з додатку до протоколу огляду місця події, відкопійований з поверхні дверей до залу на відстані 69 см. від низу та 5 см. від правого краю; слід ділянки долонної поверхні руки розмірами 82х34 мм на відрізку липкої стрічки під № 4, з додатку до протоколу огляду місця події, вилучений з внутрішньої поверхні вхідних дверей, на відстані 132 см. від низу та 29 см від правого краю, вилучені 25.10.2020 року під час огляду місця події, придатні для ідентифікації особи. Слід пальця руки розмірами 15х25 мм на відрізку липкої стрічки під № 3 з додатку до протоколу огляду місця події, відкопійований з поверхні дверей до залу на відстані 69 см. від низу та 5 см. від правого краю, вилучений 25.10.2020 року під час огляду місця події, залишений безіменним пальцем лівої руки, відбиток якого є в дактилокарті, заповнений на ОСОБА_2 (а.с.169-189).

Постановою про визнання та передачу речових доказів на зберігання від 03.12.2020 року, якою у якості речових доказів визнано: сліди папілярних ліній на дев`яти відрізках липких стрічок, виявлених на об`єктах дослідження, що упаковано до спецпакету № 5279417; сліди папілярних ліній на чотирьох відрізках липких стрічок, які вилучені в ході огляду місця події, упаковано до спецпакету № 2430623; прозора склянка та п`ять флаконів упаковано в первинній упаковки (картонні коробки) та опечатано биркою; дактилокарти, заповнені на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що упаковано до спецпакету № 5279414. Вказані предмети передані на збереження до камери зберігання речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с.190-191).

Протоколом огляду предмету від 28.11.2020 року, згідно якого був проведений огляд в приміщенні Бахмутського бюро СМЕ, що розташоване за адресою: м. Бахмут, вул. Маріупольська, буд. 65. Об`єктом огляду є речі трупа ОСОБА_2 а саме: шорти, кросівки та штани джинсові. На зазначених речах було встановлено наявність нашарування речовини бурого кольору по всій поверхні речей. Також з метою подальшого проведення дослідження було оглянуто зразок крові на нігтьові зрізи трупа ОСОБА_2 . В ході огляду було виявлено та вилучено: кросівки з нашаруванням речовини бурого кольору, що упаковано до поліпропіленового мішку білого кольору, шорти з нашаруванням речовини бурого кольору, що упаковано до поліпропіленового мішку білого кольору, штани джинсові з нашаруванням речовини бурого кольору, що упаковано до поліпропіленового мішку білого кольору; зразок крові трупа ОСОБА_2 упаковано до паперового конверту та опечатано; нігтьові зрізи з пальців рук трупа ОСОБА_2 , що упаковано до паперового конверту та опечатано (а.с.193).

Постановою про визнання та передачу речових доказів на зберігання від 03.12.2020 року, якою у якості речових доказів визнано: біологічні зразки, а саме - кров на марлі, яку поміщено до паперового конверту; джинси темно сірого кольору, які упаковано до поліпропіленового мішку білого кольору; шорти з нашаруванням речовини бурого кольору, що упаковані до поліпропіленового мішку білого кольору, горловина якого зв`язана ниткою чорного кольору, а вільні кінці скріплено биркою з пояснювальним написом; кросівки з нашаруванням речовини бурого кольору, що упаковано до поліпропіленового мішку білого кольору; нігтьові зрізи з пальців рук трупа ОСОБА_2 , що поміщено до паперового конверта. Вказані предмети передані на збереження до камери зберігання речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с.194-195).

Висновком судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_1 № 908/1 від 16.11.2020 року встановлено, що кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.196).

Висновком судово-медичної експертизи зразка крові, висушеного на марлевій серветці, трупа ОСОБА_2 № 908 від 13.11.2020 року встановлено, що кров трупа ОСОБА_2 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.197-198).

Висновком судово-імунологічної експертизи № 908/2 від 20.11.2020 року встановлено, що на марлевій серветці зі змивом з дверей (об`єкт № 1), на двох фрагментах тканини і на сорочці (об`єкти № 4-15) знайдена кров, при встановлені видової приналежності, якої виявлений білок крові людини. У результаті серологічного дослідження крові у слідах на марлевій серветці зі змивом з дверей (об`єкт № 1), на двох фрагментах тканини (об`єкти № 2, 3) і на сорочці (об`єкти № 4-15) виявлені антигени А і В, що не виключає можливість походження крові у слідах об`єкти № 1-15 від особи групи АВ за ізосерологічною системою АВ0, або бути змішаною кров`ю, від щонайменше двох осіб, крові яких властиві виявлені антигени. Походження крові у слідах на марлевій серветці зі змивом з дверей (об`єкт № 1), на двох фрагментах тканини (об`єкти № 2, 3) і на сорочці (об`єкти №№ 4-15), не виключається від потерпілого ОСОБА_2 , оскільки групова властивість крові у слідах об`єкти №№ 1-15, співпадає з груповою характеристикою крові ОСОБА_2 . Стосовно ОСОБА_1 походження вищевказаних слідів за рахунок тільки його крові виключається. Однак не можна виключити можливість присутності його крові у слідах на марлевій серветці зі змивом з дверей (об`єкт № 1), на двох фрагментах тканини ( об`єкти №№ 2, 3) і на сорочці (об`єкти № 4-15), у разі змішування з кров`ю ОСОБА_2 , оскільки один із виявлених антигенів, а саме антиген А, властивий і його групі крові (а.с.199-202).

Висновком судово-імунологічної експертизи джемпера, кофти та жилетки, що були вилучені під час затримання ОСОБА_1 № 908/3 від 01.12.2020 року встановлено, що походження слідів крові (об`єкти 2, 4, 10) від ОСОБА_1 , для крові якого антиген А, виявлений в цих слідах, є основним групо-специфічним фактором. У зв`язку з не виявленим в цих слідах антигену В, властивого як і антиген А, крові потерпілого ОСОБА_2 можливість присутності в цих слідах його крові виключається; походження слідів крові (об`єкти №№ 1, 3, 5-9) від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени А і В. Також, не виключається можливість домішки в цих слідах і крові підозрюваного ОСОБА_1 , крові якого властивий один з виявлених в цих слідах антигенів, а саме антиген А (а.с.203-206).

Висновком судово-імунологічної експертизи джинсових штанів потерпілого ОСОБА_2 № 908/5 від 16.11.2020 року встановлено, що згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» № 908 від 13.11.2020: « Кров трупа ОСОБА_2 , належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0». При подальшому дослідженні в зразку крові група ОСОБА_2 виявлений ще й супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта» відділення судово- медичної КЗ «ДОБ СМЕ`ДОР» № 908/1 від 16.11.2020: «кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». При подальшому дослідженні в зразку крові ОСОБА_1 виявлений ще й супутній антиген Н. В слідах на джинсових штанах потерпілого ОСОБА_2 (об`єкти №№ 1-8) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні об`єктів №№ 3-5, 7 в них виявлені антигени А, В, Н, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0. Однак не виключена можливість суміші крові в об`єктах №№ 3-5,7 від осіб з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, від осіб з групою крові 0 з ізогеманлютинінами анти –А і анти-В всі за ізосерологічною системою АВ0. При серологічному дослідженні об`єктів №№ 1, 2, 6, 8 в них виявлені антигени А, Н, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з А з ізонемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0. Однак, не виключена можливість суміші крові в об`єктах №№ 1, 2, 6, 8 від осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н і від осіб з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В всі за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки сліди об`єктів №№ 3-5,7 могли бути утвореними за рахунок крові особи (осіб) з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи, або за рахунок крові інших осіб з такою ж самою групою крові. Оскільки в слідах об`єктів №№ 3-5, 7 крім антигенів А і Н, які є групо специфічними для крові ОСОБА_1 , виявлений ще антиген В, не властивий його крові, тому кров його може бути присутньою в цих слідах лише в якості домішки. Оскільки сліди крові об`єктів №№ 1, 2, 6, 8 могли бути утвореними за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові ОСОБА_1 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи, або за рахунок крові інших осіб з такою ж самою групою крові. Оскільки в слідах крові об`єктів №№ 1, 2, 6, 8 виявлені лише антигени А і Н, а антиген В, який теж є групоспецефічним для крові потерпілого ОСОБА_2 , не виявлено, тому даних про присутність його крові в цих слідах не отримано (а.с.207-210).

Висновком судово-імунологічної експертизи фрагментів марлі (змиви з рук ОСОБА_1 ) № 908/4 від 01.12.2020 року встановлено, що згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології» КЗ «ДОБСМЕ`ДОР» № 908 від 13.11.2020 року, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології» КЗ «ДОБСМЕ» ДОР» № 908/1 від 16.11.2020 року, кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою. На представлених для дослідження двох фрагментах марлі (об`єкти №№ 1, 2) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в слідах крові (об`єкти №№ 1, 2 «2 марлевих тампона зі змивами з лівої та правої руки потожирової речовини ОСОБА_1 ») були виявлені антигени А і В, що не виключає можливості утворення їх за рахунок крові групи АВ або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві виявлені антигени А,В або АВ. Не виключається можливість походження слідів крові (об`єкти №№ 1, 2) від потерпілого ОСОБА_2 , крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени А і В. Також, не виключається можливість домішки в цих слідах і крові ОСОБА_1 , крові якого властивий один з виявлених в цих слідах антигенів, а саме антиген А (а.с.211-213).

Висновком судово-цитологічної експертизи піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_2 № 836/3 від 20.11.2020 року встановлено, що в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з обох рук трупа ОСОБА_2 (об`єкти №№ 1, 2) встановлено наявність крові та виявлений білок людини. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканини людини в цитологічних препаратах з об`єктів №№ 1, 2 не виявлені, знайдені лише лусочки поверхневого шару епідермісу, непридатні для цитологічного дослідження. Статева належність крові в об`єктах №№ 1,2 не встановлена, через відсутність в цитологічних препаратах з цих об`єктів придатних, для обліку формених елементів крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові в об`єктах №№ 1, 2 виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат дослідження не виключає походження крові, виявленої піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з обох рук трупа ОСОБА_2 об`єкти №№ 1,2 від особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи групову належність її крові. Також не виключається домішок крові в даних об`єктах від ОСОБА_1 , оскільки антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0, які властиві його крові, також були виявлені при серологічному дослідженні крові в об`єктах (а.с.214-217).

Висновком судово-медичної експертизи ножа № 836/1 від 20.11.2020 року встановлено, що на ножі (об`єкти №№ 1, 2) представленому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на ножі належить особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени А,В, і Н ізосерологічної системи АВ0. Отримані результати дослідження та групові характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, не виключають можливості висловитися, що сліди крові на ножі могли походити від чоловіка (чоловіків) з групою крові АВ, з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_2 . Або сліди крові могли утворитися за рахунок змішування їх від декількох чоловіків з різними сполученням виявлених антигенів і в цьому випадку не виключається можливість домішку в слідах від ОСОБА_1 (а.с.220-223).

Постановою про передачу речових доказів для зберігання до камери схову після проведеного дослідження від 15.12.2020 року, якою визнано речовими доказами отримані після дослідження експертів об`єкти дослідження, а саме: чоловіча куртка без рукавів, кофту, жилет (джемпер без рукавів), два фрагменти марлі, змиви з рук два фрагменти чистих марлі, сорочку, джинсові штани ОСОБА_2 , марлеву серветку, фрагмент бавовняної тканини з подушки, фрагмент напівсинтетичної тканини з наволочки, нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_1 , залишки змивів та витяжки, осади на витяжки на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, зрізи нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_2 , зразок крові трупа ОСОБА_2 , зразок крові ОСОБА_1 , ніж. Вказані предмети передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (а.с.224-225).

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав частково та вказав, що умислу на вбивство ОСОБА_2 він не мав, а лише захищався від потерпілого, оскільки останній прийшов до нього та намагався його душити, він злякався за себе, а тому наніс потерпілому удари ножем.

Однак вказану позицію обвинуваченого суд вважає повністю спростованою дослідженими у судовому засіданні доказами, виходячи з наступного.

Доводи обвинуваченого стосовно того, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_2 , суд розцінює як спосіб його захисту від можливого покарання за вчинений ним злочин та не приймає за основу при ухваленні вироку, оскільки вони спростовуються вказаними доказами, які було досліджені в судовому засіданні.

Життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя, і ніхто не може свавільно позбавити її життя.

Причинний зв`язок між вбивством і наслідками у виді смерті потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів. Визначальним при кваліфікації дій особи за ст. 115 КК України є наявність прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Визначаючи наявність в діях обвинуваченого конкретного умислу, мотиву та мети суд приходить до наступного висновку, який ґрунтуються на сукупності доказів по справі.

Відповідно до ст.24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Обвинувачений вказує, що не мав умислу на заподіяння смерті потерпілому.

Однак колегія суддів не погоджується з цими доводами, виходячи з такого.

Так, наявність конфлікту між обвинуваченим і загиблим підтверджується поясненнями самого обвинуваченого.

Між тим, сам обвинувачений вказує, що потерпілий почав душити обвинуваченого, вхопив його за воріт сорочки, вони обоє впали на підлогу, обвинуваченому стало важко дихати, він відчув загрозу своєму життю, оскільки потерпілий був сильніше його. ОСОБА_1 взяв ніж та став наносити удари потерпілому в районі тулуба, в верхню частину тіла, а також ока. Вказує, що він вчинив вбивство, оскільки лише захищався.

Так, умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, тощо.

В п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» зазначено, що слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Верховний Суд України у своїх правових позиціях, викладених у Постанові від 24 листопада 2014 року (справа № № 5-34кс14), чітко визначив різницю між умисним вбивством та перевищенням меж необхідної оборони. При цьому вказав, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

Обвинувачений не заперечував той факт, що саме він наніс 562 колото-різаних ран потерпілому, що, в свою чергу, стало причиною смерті останнього. Однак стверджує, що він лише захищався він потерпілого.

Між тим вказані показання суд визнає сумнівними, адже цілком природнім та логічним є бажання кожної дорослої та правосвідомої особи в разі вчинення щодо неї злочину або нападу бажати відновити справедливість шляхом звернення до працівників поліції з приводу вчинення злочину та віднайти справедливе відновлення його порушених прав шляхом покарання винних осіб.

В ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів, які б підтвердили, що з боку ОСОБА_4 мало місце таке суспільно небезпечне посягання, яке б обумовило з боку ОСОБА_1 невідкладну необхідність в заподіянні шкоди (у даному випадку смертельних ударів померлому в життєво важливі частини тіла), для негайного відвернення або припинення суспільно небезпечного посягання.

Обвинувачений мав змогу втікти, оскільки не перебував у закритому приміщенні та, невідкладно викликати поліцію, знайти інший вихід з конфліктної ситуації, але не скористався такою можливістю, та в стані алкогольного сп`яніння вчинив дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_2 , що не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту.

На переконання колегії суддів, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізація заподіяних тілесних ушкоджень, поза розумним сумнівом свідчить, що дії обвинуваченого в умовах конфлікту були спрямовані на умисне позбавлення життя потерпілого.

Таким чином, колегія суддів вважає обрану позицію сторони захисту такою, що направлена на уникнення кримінальної відповідальності за вбивство ОСОБА_1 .

А тому, на підставі викладеного та досліджених доказів колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання їх суспільно-небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_2 та бажаючи її настання. До такого висновку колегія суддів прийшла проаналізувавши, зокрема, спосіб, кількість, а саме - 562 удари, локалізацію та механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , внаслідок чого останній помер.

Будь-яких передбачених законом доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду обвинувачений та сторона захисту не надали та не зазначили про існування вказаних доказів. Дії обвинуваченого знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_2 .

З цих підстав суд не приймає посилання обвинуваченого на відсутність у нього умислу на вбивство, і вважає зазначені посилання надуманими та способом його захисту.

Колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд враховує, що право на життя є невід`ємним правом людини. Таким його визначає ст.27 Конституції України. Цією ж статтею встановлено, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя і що захист життя людини є обов`язком держави. Умисне позбавлення життя іншої людини (вбивство) належить до найтяжчих злочинів проти особи.

Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Оцінивши досліджені докази як з точки зору допустимості, так і з точки зору достовірності в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його умисні дії за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Натомість сторона захисту в судовому засіданні вказувала на те, що сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак в судовому засіданні сам обвинувачений вказав на те, що він 25.10.2020 року вживав алкогольні напої, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, є інвалідом 1 групи.

Висновком судової психолого-психіатричної експертизи № 675 від 17.11.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого діяння виявляв психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками, синдром залежності. В період скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_1 перебував у стані зміненого простого алкогольного сп`яніння, дисфоричний варіант. За психічним станом ОСОБА_1 міг повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. У період часу, відповідний подіям інкримінованого діяння, ОСОБА_1 не перебував у тимчасово хворобливому стані (патологічний афект, патологічне сп`яніння, реакція короткого замикання, сутінковий розлад свідомості і т.д.) за психічним станом він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В даний час ОСОБА_1 виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками, синдром залежності, стійкий психопатоподібний синдром. За психічним станом повністю усвідомлює свої дії та може керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. Під дію ст.. 20 КК України (обмежена осудність) стосовно до періоду скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 не підпадає. За своїм психічним станом ОСОБА_1 не є небезпечним для себе та інших ( а.с.227-237).

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом`якшують, та обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, дані про його особу, приймаючи до уваги, що охорона життя людини є найважливішим завданням кримінального права України, а вбивство особи є найтяжчим злочином проти життя людини і становить особливу небезпеку, колегія суддів, прийшла до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому під час судового розгляду колегією суддів детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, враховано його ставлення до вчиненого.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково, що є його правом, але, разом з тим, така поведінка обвинуваченого свідчить про те, що він належного висновку відносно неправомірності та злочинності своїх дій не зробив, а тому не втратив свою суспільну небезпечність.

Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинений злочин, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.

З врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, у розмірі 2 942 гр. 10 коп.

Питання щодо накладеного арешту суд вирішує у відповідності до положень ст.174 КПК України, питання про долю речових доказів - відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 25.10.2020 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2020 року у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Процесуальні витрати по справі, а саме - витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 2 942 гр. 10 коп., стягнути зі ОСОБА_1 .

Скасувати арешти, накладені ухвалами Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.10.2020 року, 27.10.2020 року на речі та предмети, вилучені під час огляду місця події.

Речові докази – чоловічі брюки коричневого кольору, чоловічі брюки зеленого кольору, скляний стакан, фрагмент чоловічої сорочки, п`ять склянок ємкості з написом «Настоянка глоду», предмет, схожий на ручку з інвалідного візка, фрагменти газет, недопалки з металевої ємкості, фрагменти наволочки, ніж, змиви потожирової речовини з зовнішньої та внутрішньої сторони ручки дверей до зали, з внутрішньої та зовнішньої частини ручки вхідних дверей, змиви речовини бурого кольору з зовнішньої частини вхідних дверей, змиви потожирової речовини з поворотної ручки замка вхідних дверей, з зовнішньої та внутрішньої частини ручки дверей до кухні, шість склянок ємкості з написом «Настоянка глоду», стілець, чоловічі шкарпетки, брюки темного кольору, футболку фіолетово-зеленого кольору, чоловічу спортивну кофту сірого кольору, чоловічу нижню білизну червоного кольору, кросівки чорного кольору, шкарпетки тілесного кольору, сорочку різнокольорову у смужку, джемпер без рукавів, кофту червоного кольору, жилетку червоного кольору, сліди папілярних ліній на дев`яти відрізках липких стрічок, сліди папілярних ліній на дев`яти відрізках липких стрічок, що упаковано до спецпакету № 5279417; сліди папілярних ліній на чотирьох відрізках липких стрічок, які вилучені в ході огляду місця події, упаковано до спецпакету № 2430623; прозора склянка та п`ять флаконів упаковано в первинній упаковки (картонні коробки) та опечатано биркою; дактилокарти, заповнені на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що упаковано до спецпакету № 5279414, біологічні зразки, а саме - кров на марлі, джинси темно сірого кольору, шорти, кросівки, нігтьові зрізи з пальців рук трупа ОСОБА_2 , чоловічу куртку без рукавів, кофту, жилет, два фрагменти марлі, змиви з рук, сорочку, джинсові штани ОСОБА_2 , марлеву серветку, фрагмент бавовняної тканини з подушки, фрагмент напівсинтетичної тканини з наволочки, нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_1 , залишки змивів та витяжки, осади на витяжки на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, зрізи нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_2 , зразок крові трупа ОСОБА_2 , зразок крові ОСОБА_1 , опечатані бирками в кримінальному провадженні № 12020050150001651 від 25.10.2020 року які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції Донецької області - знищити після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя - О.М. Лапченко

Судді - Л.В. Шевченко

Н.М. Рибкіна