Рішення № 102258998, 28.12.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1114/21

Провадження № 2/417/276/21

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

Іменем україни

"28" грудня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Т.Г.Логвіненка

за участю секретаря судових засідань: О.В.Білянської

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Марківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит,

у с т а н о в и в :

Позивач, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", звернувся до Марківського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 32 900,00 грн зі сплатою 16,5 % річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на 240 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09.11.2026 року. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим за зазначеним договором утворилася заборгованість.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором про іпотечний кредит було укладено договір поруки від 09.11.2006 року з ОСОБА_2 . За договором поруки поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Заочним рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 року по цивільній справі № 417/8295/19 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит №2931 від 09.11.2006 року у розмірі 41 332,69 грн., з яких: – борг за кредитом в розмірі 20 002,20 грн;

– проценти за користування кредитом за період з 01.09.2014 по 21.10.2018 в розмірі 13 942,80 грн;

– інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з вересня 2014 по жовтень 2018 в розмірі 6 120,80 грн;

–три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 21.10.2018 в розмірі 1 266,89 грн.

Відповідачами рішення суду не виконано та окільки заборгованість за Кредитом відповідачами не погашена та відносини між Банком, Позичальником та Поручителем не припинилися, Банком відповідно до умов Кредитного договору щомісячно нараховувалися проценти за користування Кредитом.

Враховуючи вищевикладене, станом на 20.07.2021 в результаті невжиття заходів Позичальником та Поручителем, щодо погашення заборгованості перед Банком існує нестягнута за рішенням суду, заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2931 від 09.11.2006, яка складає 10 986,18 грн у тому числі:

- проценти за користування кредитом за період з 22.10.2018 по 22.07.2018 – 2 477,52 грн;

- інфляційні втрати банку з листопада 2018 року по липень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 2 922,11 грн;

- інфляційні втрати банку з листопада 2018 по липень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 2 970,24 грн, в тому числі інфляційні втрати в сумі 2 621,25 грн, які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 по справі № 417/8295/19.

- три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1294,01 грн:

- три проценти річних за прострочення сплати процентів за Користування кредитом з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1 322,30 грн. в тому числі проценти річних за прострочення сплати процентів в сумі 1 149,27 грн, які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 по справі № 417/8295/19.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 986,18 грн, а також понесені судові витрати - судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги свого позову, та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином - через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Марківського районного суду в розділі "Громадянам, що мешкають в зоні АТО", оскільки відповідачі зареєстровані на тимчасовоокупованій території України визначеній Верховною радою України куди підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" не здійснюється доставка поштової кореспонденції.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК Україну, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

28.12.2021 року згідно ст.281 ЦПК України, без виходу суду до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з занесенням до протоколу судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 року по цивільній справі № 417/8295/17 встановлено, що 09.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 32 900,00 грн зі сплатою 16,5 % річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на 240 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09.11.2026 року. В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором про іпотечний кредит було укладено договір поруки від 09.11.2006 року з ОСОБА_2 . За договором поруки поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим за зазначеним договором утворилася заборгованість.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 року по цивільній справі № 417/8295/19 позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит №2931 від 09.11.2006 року у розмірі 41 332,69 грн., з яких: – борг за кредитом в розмірі 20 002,20 грн;

– проценти за користування кредитом за період з 01.09.2014 по 21.10.2018 в розмірі 13 942,80 грн;

– інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з вересня 2014 по жовтень 2018 в розмірі 6 120,80 грн;

– три проценти річних за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з 02.09.2014 по 21.10.2018 в розмірі 1 266,89 грн.

Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019 року та є приюдиційним у даній справі (а.с.17-21).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.6-7), заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2931 від 09.11.2006, станом на 20.07.2021, складає 10 986,18 грн у тому числі:

- проценти за користування кредитом за період з 22.10.2018 по 22.07.2018 – 2 477,52 грн;

- інфляційні втрати банку з листопада 2018 року по липень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 2 922,11 грн;

- інфляційні втрати банку з листопада 2018 по липень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 2 970,24 грн, в тому числі інфляційні втрати в сумі 2 621,25 грн, які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 по справі № 417/8295/19.

- три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1294,01 грн:

- три проценти річних за прострочення сплати процентів за Користування кредитом з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1 322,30 грн. в тому числі проценти річних за прострочення сплати процентів в сумі 1 149,27 грн, які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 по справі № 417/8295/19.

Відомостей щодо сплати заборгованості в сумі 41 332,69 грн, що стягнута заочним рішенням суду від 20.06.2019 з відповідачів не надано. Також із виписок банку вбачається, що сплат після ухвалення рішення судом не було.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 4, 5 ст.82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст.559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що банк, у зв`язку із допущеною заборгованістю зі сплати кредиту, скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2ст.625 ЦК України).

Така позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.

В цій частині вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, оскільки наданий розрахунок є правильним.

Щодо вимог про стягнення 3% річних за прострочення процентів за користування кредитом, інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В статті 89 ЦПК зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки рішенням Марківського районного суду Луганської області від 20.06.2019 року, яким стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом не виконане, то банк має право на отримання компенсаційних виплат, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з кожного відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 2270,00 грн. - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 254, 259, 526, 527, 530, 536, 541, 554, 559, 610-612, 615, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Енергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2931 від 09.11.2006 року станом на 20.07.2021 в сумі 10 986 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень, 18 копійок, у тому числі:

-проценти за користування Кредитом з 22.10.2018 по 22.07.2018 в сумі 2 477,52 грн;

-інфляційні втрати Банку з листопада 2018 року по липень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 2 922,11 грн;

-інфляційні втрати Банку з листопада 2018 року по липень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 2 970,24 грн;

-три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1294,01 грн;

-три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування Кредитом з 22.10.2018 по 20.07.2021 в сумі 1322,30 грн.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Енергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612) суму сплаченого судового збору у розмірі – 1135 грн. 00 коп.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Енергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612) суму сплаченого судового збору у розмірі – 1135 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може також бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ

витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Суддя Т.Г.Логвіненко