Рішення № 10225782, 05.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р.Справа № 14/598-10

За позовом Здолбунівського відкритого акціонерного товариства „Волинь-Цемент”, м. Здолбунів, Рівенської області

до колективного підприємства „Хмельницький комбінат будівельних матеріалів” м. Хмельницький

про стягнення 1311538,86 грн.

Суддя                     Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

позивача: Скрабарчук О.Г. – за довіреністю від 15.07.2009 р.

відповідача: Семчишина Н.В. - за довіреністю від 20.04.2010 р.

Іващук В.А. - за довіреністю від 09.06.2010 р.

з перервою в судовому засіданні

Суть спору: Позивач після зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1070606,83 грн. основного боргу, 70280,64 грн. інфляційних, 115069,84 грн. пені а також 55581,55 грн. відсотків за користування коштами. Позов обґрунтований неналежним виконанням зі сторони відповідача умов договору поставки №13/09-Ц від 31.12.2008 р. в частині проведення оплати за поставлений цемент. Повноважний представник позивача в судовому засіданні 19.05.2010р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог де просить стягнути з відповідача

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, додатково повідомив суд, що внаслідок проведених відповідачем платежів після порушення справи сума основного боргу зменшилась до 995606,82 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні наявність основного боргу в сумі 995606,82 грн. визнали та не заперечували проти нарахованої інфляції і річних, заявили клопотання про зменшення розміру пені. При цьому звертають увагу суду на те, що відповідачем постійно проводяться розрахунки за поставлену продукцію. Фактично, не повне проведення розрахунків позивачем за поставлений ним цемент, сталося при сприянні самого ж позивача. Так, п.4.2. договору поставки № 13/09-ц, передбачено, що постачальник здійснює поставку цементу партіями, на підставі заявки покупця. Партія поставки згідно договору визначена як вагон тарованого цементу. Згідно п. 4.6 вказаного договору постачальник має право на власний розсуд поставити партію Цементу покупцю до отримання попередньої оплати за таку партію цементу. У цьому випадку покупець зобов'язаний оплатити цю партію цементу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки. Постачальник знаючи, що покупець не провів розрахунок за попередньо поставлені партії цементу, продовжував відвантажувати інші партії цементу, хоча п.6.6. договору поставки передбачає, що у разі порушення покупцем своїх зобов'язань, постачальник може застосовувати у відношенні до покупця оперативно-господарські санкції, як наприклад односторонньо відмовитися від поставок цементу, або не здійснювати такі поставки взагалі до виконання покупцем умов договору, тобто оплати поставленої партії цементу.

Відповідач, з метою уникнення штрафних санкцій залізниці змушений був приймати поставлений позивачем цемент, хоча у зв'язку з кризою не міг провести своєчасні розрахунки.

Неналежне виконання умов договору відповідачем сталося не з його прямої вини чи недбалості, а у зв'язку з кризовими явищами, що спричинили спад будівельних робіт та як наслідок різкий спад замовлень на залізобетонні вироби –основну продукцію відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

31.12.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №13/09-Ц, згідно умов якого позивач (постачальник) зобов’язується поставити відповідачу цемент в кількості, асортименті та на умовах, зазначених в договорі, а відповідач зобов’язується прийняти цемент і сплатити за нього ціну, визначену відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору цемент вважається поставленим з моменту його передачі позивачем першому перевізнику. Підтвердженням такої передачі є залізнична накладна (або квитанція про приймання вантажу) видана залізницею або транспортна накладна, видана позивачем (у випадку перевезення автомобільним транспортом).

Поставка здійснюватиметься позивачем частинами (партіями). Поставка проводиться на протязі 30 днів з дати вказаної в заявці відповідача (4.2 договору).

Поставка будь-якої партії цементу буде здійснюватись позивачем тільки після отримання попередньої оплати вартості такої партії цементу від відповідача відповідно до умов договору. Позивач має право на свій власний розсуд поставити партію цементу відповідачеві до отримання попередньої оплати за таку партію цементу. В цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити поставлену партію цементу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту здійснення поставки відповідно до умов п. 3.2. цього договору (п.п. 4.5, 4.6 договору).

Покупець здійснює повну оплату за цемент шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів у касу позивача. Покупець повинен здійснити оплату кожної та будь-якої партії цементу до відвантаження такої партії цементу позивачем в розмірі, що дорівнює 100% вартості такої партії цементу (п.п. 5.6, 5.7 договору).

На виконання своїх договірних обов’язків позивач поставив відповідачу за період з 12.01.2009 р. по 14.11.2009 р. п’ятдесят два вагони з цементом на загальну суму 2318846,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та квитанціями про приймання вантажу.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті цементу виконав частково.

Відповідно до п. 6.1 договору, за прострочення максимального терміну оплати партії цементу, поставленої відповідачу згідно п. 4.6 цього договору, відповідач зобов’язаний відшкодувати в повному обсязі всі збитки викликані таким простроченням, та сплатити позивачу (на його вимогу) пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати. Крім цього відповідач повинен сплатити на вимогу позивача додатково проценти в розмірі 10% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення максимального терміну оплати, встановленого в п. 4.6. договору. Нарахування процентів здійснюється за весь період прострочення оплати покупцем, і припиняється в момент повного погашення заборгованості.

В зв’язку з простроченням оплати позивач нарахував відповідачу 115069, 84 грн. пені та 55 581,55 грн. відсотків за користування коштами за період з 26 травня 2009 р. по 12 лютого 2010р.

Оскільки відповідач повністю не розрахувався за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 70280,64 грн. інфляційного збільшення за період з травня 2009 р. по лютий 2010 р.

В зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову, а тому необхідність його часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наявних матеріалів справи вбачається, що після зменшення позивачем позовних вимог позивач додатково провів частково оплату основного боргу в сумі 75000. З врахуванням цих оплат сума основного боргу становить 995606,83 грн. яка визнається і позивачем і відповідачем. Отже в решті суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Керуючись положеннями наведеної норми позивач правомірно вимагає стягнення нарахувань інфляції та річних. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком та не заперечується відповідачем. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Нарахування пені узгоджене сторонами в п 6.1 договору. Крім того сторони погодили, що нарахування пені здійснюється за весь період прострочення оплати покупцем, і припиняється в момент повного погашення заборгованості.

Позивач нарахував відповідачу 115069, 84 грн. пені за період з 26 травня 2009 р. по 12 лютого 2010 р. Враховуючи, що сторони в договорі погодили нарахування пені за весь період прострочення (і тому встановлений п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк нарахування не застосовується), судом приймається визначений позивачем період нарахування.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом враховується наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом враховуються доводи відповідача щодо відвантаження позивачем цементу не у суворій відповідності до заявки, тобто протягом 30 днів з моменту заявки та необхідність безумовного прийняття цементу для уникнення конфлікту та можливих санкцій зі сторони залізниці. Також судом враховуються доводи відповідача щодо проведення постійного часткового погашення боргу, а також доводи щодо кризи в будівельній галузі як загальновідомого факту, що не потребує доведення, внаслідок чого суттєво зменшились об’єми реалізації його продукції та відповідно можливість проведення розрахунків з постачальниками.

Судом приймається до уваги і те, що відповідач несе відповідальність визначену статтею 625 ЦК України за порушення грошового зобов’язання і розмір нарахованих процентів (у відповідності до умов договору) суттєво перевищує розмір встановлений законом.

Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги вищенаведене, ступінь виконання відповідачем зобов’язання, та те, що розмір пені, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача може суттєво вплинути на фінансовий стан відповідача, а також враховуючи, що порушення грошових зобов’язань зі сторони відповідача сталось з об’єктивних причин, наведених ним в поданому до суду клопотанні, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити розмір пені до 5000 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. При цьому судом враховується правомірно заявлений до стягнення розмір позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства „Хмельницький комбінат будівельних матеріалів” (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 16А, код 03576806) на користь Здолбунівського відкритого акціонерного товариства „Волинь-Цемент” (м. Здолбунів, Рівенської області, вул. Шевченка, 1, код 00293054) - 995606,83 грн. (дев’ятсот дев’яносто п’ять тисяч шістсот шість гривень 83 копійки) основного боргу, 70280,64 грн. (сімдесят тисяч двісті вісімдесят гривень 64 копійки) нарахувань інфляції, 55581,55 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят одна гривня 55 копійок) відсотків за користування коштами, 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень) пені, 13115,39 грн. (тринадцять тисяч сто п’ятнадцять гривень 39 копійок) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 75000 грн. провадження припинити.

В решті позову відмовити.

                              Суддя