ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" травня 2010 р.Справа № 14/45-826 Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Зборівської районної ради, вул. Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, 47200
до Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, 47200
про cтягнення заборгованості в сумі 56008,92 грн..
За участю представників сторін:
позивача: Бігус М.Б. - доручення, Парацій О.З. - доручення.
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Зборівська районна рада звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Зборівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 56 008,92 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості спожитого природного газу в сумі 56 008,92 грн.
Відповідач, згідно відзиву на позов, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні повноважним представникам позивача належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
02 червня 2008 року між Зборівською районною радою - "Орендодавець" (позивач по справі) та Зборівською районною державною адміністрацією - "Орендар" (відповідач по справі) укладено договір оренди приміщення (далі Договір), згідно із п.1.1. якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у тимчасове користування нежитлове приміщення першого та другого поверху, в технічно справному стані, в кількості 20 кімнат загальною площею 1161,25 кв.м. за адресою: Тернопільська обл., м.Зборів, вул.Б.Хмельницького, 24, а також 4 гаражі загальною площею 104 кв.м., а Орендар зобов'язується прийняти ці приміщення та використовувати їх за призначенням.
Додатковою угодою до договору оренди приміщення від 02.06.2008р. внесено зміни до Договору, зокрема в частині зобов'язань Орендаря, а саме доповнено п.4.8.1., відповідно до якого оплату за споживання та транспортування природного газу Орендар проводить Орендодавцю згідно виставлених рахунків.
Позивач свої зобов'язання по Договору щодо передачі нежитлового приміщення в оренду виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі.
Однак, відповідачем, в порушення умов Договору допущено заборгованість по оплаті за споживання та транспортування природного газу за опалювальні сезони 2008-2009р.р. та 2009-2010р. в сумі 56008,92 грн.
Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись листи із вимогою погасити допущену заборгованість, які, однак останнім залишені без належного виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із п.4.8.1. Договору Орендар проводить Орендодавцю згідно виставлених рахунків: для попередньої оплати - до 5 числа поточного місяця; для кінцевих розрахунків - до 21 числа поточного місяця.
Як слідує із поданого позивачем Розрахунку заборгованості за споживання та транспортування природного газу, заборгованість відповідача станом на 01.05.2010 року по сплаті вартості спожитого природного газу становить 56008,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що заява відповідача про визнання позову подана відповідно до положень ст.78 ГПК України, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і законних інтересів інших осіб, а відтак приймається судом.
В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги Зборівської районної ради про стягнення із Зборівської районної державної адміністрації - 56 008,92 грн. заборгованості по оплаті за споживання та транспортування природного газу, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та визнані відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-46 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" стягуються до державного бюджету за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,29,43,44,46,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Зборівської районної державної адміністрації (вул.Б.Хмельницького,24, м.Зборів, ід.код 04058350, р/р 35213001000355, МФО 838012 ВАТ "Держощадбанк України" Зборівське відділення №6357) на користь Зборівської районної ради (вул.Б.Хмельницького,24, м.Зборів, ід.код 25348201, р/р 35415001001787, МФО 838012 УДК у Зборівському районі) - 56 008 (п'ятдесят шість тисяч вісім) грн. 92 коп. заборгованості по оплаті за споживання та транспортування природного газу.
3. Стягнути із Зборівської районної державної адміністрації (вул.Б.Хмельницького,24, м.Зборів, ід.код 04058350, р/р 35213001000355, МФО 838012 ВАТ "Держощадбанк України" Зборівське відділення №6357) на користь державного бюджету України - 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 10225760, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 26.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/45-826. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: