Рішення № 102257528, 20.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10722/20

Провадження № 2/369/1120/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Ніко", товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення штрафу за розголошення комерційної таємниці,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач ДП «Український термінал» звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Дочірнє підприємство «Український термінал» засновано в 2006 році, як дочірнє підприємство Торгового Дому «НІКО» і сьогодні входить в групу компаній «НІКО».

Основним видом економічної діяльності ДП «Український термінал» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Спеціалізація компанії - надання логістичних послуг в зовнішньоекономічній діяльності підприємств, що включає в себе організацію міжнародних перевезень, перевезень, всередині країни, організацію митного оформлення та складського зберігання вантажів.

Відповідно до укладених договорів ДП «Український термінал» надає послуги юридичним особам, зокрема із експедирування вантажів в портах, їх декларування і митного оформлення, а замовники оплачують надані послуги.

Але, починаючи з 2017 року, а особливо у 2018-2019 роках, значна частина послуг виконувалась замість позивача іншою фірмою ТОВ «АВ-ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 41166316), яку було зареєстровано 22.02.2017 року за адресою: 02094, м. Київ, вул.Гната Хоткевича, будинок 2, літ. А, офіс 17, директором якої був ОСОБА_2 , а засновником - ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на момент реєстрації ТОВ «АВ-ЛАЙН», тобто з 22.02.2017 року, працювала начальником відділу логістики у ТОВ «Н-Транс» а до того ще багато років працювала у TOB «Н- Транс» менеджером-логістом.

Отже, з метою встановлення підстав, причин масового відтоку клієнтів з , «Український термінал» посадовими особами компанії Позивача було ініційовано проведення відповідного службового розслідування.

У ході проведення цього службового розслідування посадовими особами ДП «Український термінал» (копія акту про службове розслідування від 10.06.2020 додається було з`ясовано, що ОСОБА_1 , яка працювала на посаді агента з митного оформлення 1 категорії в ДП «Український термінал» одночасно перебуваючи на своєму робочому місці в ДП «Український термінал» та впродовж робочого часу на цій же компанії виконувала роботу і для ТОВ «Ав-Лайн», де теж, імовірно, отримувала офіційну заробітну плату, в наступний період: Травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, листопад 2017; Січень 2018, лютий 2018, березень 2018, травень 2018, червень 2018, липе 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018; Січень 2019 - вересень 2019.

Проте, посадові обов`язки в ДП «Український термінал» ОСОБА_1 виконувала не у повному обсязі, оскільки певну частину робочого часу за посадою в ДП «Український термінал» вона витрачала для виконання функціональних обов`язки ТОВ «Ав-Лайн», а саме 2 години із 8 годин робочого часу на ДП «Український термінал». Разом із тим, заробітну плату ОСОБА_1 отримувала на ДП «Український термінал» за 8-годинний робочий день, що підтверджується матеріалами службове розслідування.

Крім того, ОСОБА_1 12.05.2017 уклала із ДП «Український термінал» угоду про конфіденційність.

Отже, як свідчать результати службового розслідування. ОСОБА_1 умисно та недобросовісно отримувала заробітну плату за повний 8 годинний робочий день на основному місці роботи в ДП «Український термінал», де і зберігалася її трудова книжка, тоді як 2 год із 8 год працювала на іншу компанію ТОВ «Ав-лайн».

Крім того, ОСОБА_1 , використовувала матеріальні ресурси ДП «Український термінал», здійснюючи паралельно трудові функції для іншого підприємства ТОВ «Ав-лайн».

Отже, внаслідок протиправних дій відповідача, що полягали у розголошенні комерційної інформації всупереч укладеній угоді про конфіденційність, стороннім особам, зокрема, і конкуренту ТОВ «Ав-Лайн», позивачу було завдано збитки,

Тому позивач просив стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 45 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Пінкевич Н.С. від 04.09.2020 року було відкрито позовне провадження у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 року дану справу передано в провадження судді Волчка А.Я.

Ухвалою від 24.12.2020 року прийнято до розгляду дану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позову заперечував та просив в позові відмовити.

Треті особи в судове засіданні своїх представників не правили, про день. час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що, Дочірнє підприємство «Український термінал» засновано в 2006 році, як дочірнє підприємство Торгового Дому «НІКО», на теперішній час входить в групу компаній «НІКО».

Основним видом економічної діяльності ДП «Український термінал» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29). Також зареєстровані наступні види економічної діяльності: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

Спеціалізація компанії - надання логістичних послуг в зовнішньоекономічної діяльності підприємств, що включає в себе організацію міжнародних перевезень, перевезень всередині країни, організацію митного оформлення та складського зберігання вантажів.

Відповідач ОСОБА_4 працювала у ДП «Український термінал» та була прийнята 12.05.2017 року на посаду агента з митного оформлення 1 категорії в ДП «Український термінал»

Крім того, ОСОБА_1 12.05.2017 уклала із ДП «Український термінал» угоду про конфіденційність.

Відповідно до п.1.1 договору комерційною таємницею відповідно дост. 505 Цивільного кодексу України є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупністю її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею є відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

У п. 2.1. даної Угоди також зазначено, що відповідно до цієї угоди, працівник зобов`язується не розголошувати відомості (конфіденційну інформацію), що стосуються діяльності підприємства, які стали йому відомі в процесі трудової діяльності, чи були йому довірені. Розголошенням конфіденційної інформації вважається ознайомлення не пов`язаної з виконанням службових обов`язків іншої особи (осіб, підприємства, установ, організацій) без письмової згоди підприємства, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України, внутрішніх регламентуючих документів підприємства становлять комерційну таємницю (конфіденційну інформацію), працівником, якому ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Згідно п.2.2 даної Угоди, працівник зобов`язується також не використовувати вказані відомості (конфіденційну інформацію) на власну користь та на користь третіх осіб (в тому числі юридичних осіб, підприємств, організацій, в тому числі державних установ чи служб тощо)

Відповідно до п.2.4 названої Угоди, працівник має право розголошувати інформацію, віднесену до конфіденційної згідно з умовами цієї угоди лише при наявності письмового наказу (дозволу) керівника підприємства, що містить детальний перелік відомостей, що підлягають розголошенню.

У розділі 3 цієї Угоди вказано, що у разі порушення працівником своїх зобов`язань за цією угодою (розголошення конфіденційної інформації (чи дій до нього прирівняних) працівник зобов`язаний:

Нести відповідальність у розмірі спричинених таким порушенням (розголошенням) збитків, включаючи втрачену вигоду підприємства.

Сплатити штраф у розмірі 5 000 грн. (п 'ять тисяч гривень), в разі розголошення конфіденційної інформації за кожний випадок розголошення конфіденційної інформації та відшкодувати підприємству завдані таким розголошенням збитки, включаючи упущену вигоду.

До комерційної таємниці віднесено, в тому числі, інформацію про партнерів, контрагентів та конкурентів підприємства, включаючи назви, номери телефонів, адреси, прізвища посадових осіб та співробітників, напрямки діяльності, обсяги контрактів.

Відповідно до ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Згідно ч. 2 ст. 505 ЦК України комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Отже в даному випадку необхідно встановити наявність у працівника умислу або необережності в результаті якого була розголошена комерційна таємниця.

Позивач стверджує, що під час виконання трудових обов`язків відповідач, мав доступ до бази клієнтів, інформації відносно дисконтних знижок, вартості послуг тощо, і зловмисно використав їх під час роботи на TOB «Ав-лайн», що виконує тотожні із Позивачем послуги в сфері транспортування.

Позивачем було проведено службове розслідування та встановлено, що ряд компаній, що тривалий час були постійними клієнтами ДП «Український термінал» спочатку частково, а потім і повністю припинили плідну співпрацю із ДП «Український термінал» у сфері транспортних послуг, та перейшли до роботи з TOB «Ав-лайн».

Вищевказані факти, за думкою позивача, підтверджуються актом службового розслідування від 10.06.2020 р.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що акт про службове розслідування від 10.06.2020р., який був підготовлений позивачем не може вважатись достатнім та достовірним доказом того, що відповідач передавав ТОВ «АВ-Лайн» інформацію про партнерів, контрагентів та конкурентів підприємства, включаючи назви, номери телефонів, адреси, прізвища посадових осіб та співробітників, напрямки діяльності, обсяги контрактів.

Так даний акт про службове розслідування від 10.06.2020р. був складений чинними працівниками позивача, тобто вони є заінтересованими особами.

З акту службового розслідування від 10.06.2020 слідує, що слід звернутися до правоохоронних органів з метою проведення кримінального розслідування та стягнення завданих збитків із винних осіб, колишніх працівників ДП «Український термінал». Проте конкретних фактів, які свідчать про розголошення комерційної таємниці не встановлено, висновки мають характер припущень.

Позивач не надав жодного належного та допустимого письмового доказу зі сторони колишніх контрагентів, або зі сторони будь-якої іншої незаінтересованої особи, що відповідач їм пропонував припинити роботу з позивачем та співпрацювати з ТОВ «Ав-Лайн».

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Відповідно та керуючись статтями 4, 5, 12, 56, 76-81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Ніко", товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення штрафу за розголошення комерційної таємниці – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко