
Справа № 366/2964/21
Провадження № 2/366/790/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області
у складі: головуючої судді Слободян Н.П.,
(секретар судового засідання Німченко Н.Ю.),
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» з вимогою визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 8931 від 18.02.2021 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» коштів за кредитним договором та за вчинення виконавчого напису у розмірі 19022,00 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь суму коштів, які будуть стягнуті за виконавчим провадженням на кінець розгляду справи просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір та кошти , сплачені за отримання правової допомоги у сумі 2500 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він не має жодних зобов`язань перед ТОВ «ФК «Фінпром Маркет», в т.ч. і боргових, тому виконавчий напис видано безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства: письмової вимог щодо заборгованості ні від відповідача, ні від нотаріуса він не отримував, відтак, сума стягнення не є безспірною. З огляду на це, виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Рух справи
02.11.2021 позов надійшов до суду.
08.11.2021 ухвалою судді Слободян Н.П. задоволено заяву про задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, у справі відкрите спрощене провадження. Перше судове засідання призначене на 01.12.2021, згодом розгляд справи відкладений на 24.12.2021.
Позиції сторін
Позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача, ТОВ «ФК «Фінпром Маркет», отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк. Подав відзив на позов, заяву про визнання позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, просив , у зв`язку з визнанням позову врахувати вимоги ст. 142 ЦКП України в частині стягнення сум сплаченого судового збору щодо повернення з бюджету половини суми. Крім того, зазначено про те, що у випадку сплати позивачем 3423,96 грн. основного боргу до 16.12.2021, решта боргу буде списана. Не визнають такою і суму витрат на правову допомогу, як не підтверджену матеріально.
Треті особи, приватний нотаріус та приватний виконавець, у судове засідання не з*явилися, не скористалися процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк.
Мотиви суду щодо встановлених обставин та відповідних їм правовідносин
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі заяви представника ТОВ «ФК «Фінпром Маркет», керуючись ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8931, яким нотаріусом звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , … на користь ТОВ «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25.01.2021, якому, в свою чергу, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОВ «Інфінанс» на підставі Договору факторингу № 26032019 від 26.03.2019 відступлено право вимоги за кредитним договором № 0969345162 від 21.06.2018, укладеного з між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Стягнення проводиться за період з 25.03.2019 по 18.02.2021 року.
Сума заборгованості складає 19022,00 грн., в тому числі: 3600,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 15372,00 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією, 50 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
12.10.2021 на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Китївської області Чучковим Михайлом Олексчандровичем відкрито виконавче провадження ВП № 67119749 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» зазначених коштів.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі – «Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі – «Перелік»).
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі – Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Суд звертає увагу на те, що відповідач визнав позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. При цьому зазначив, що стверджують про існування боргу позивача, наполягають на сплаті тіла кредиту у сумі 3423,96 грн., а у разі сплати цієї суми до 16.12.2021 спишують боргу у сумі 15598,04 грн. частини заборгованості. Проте, твердження позивача про відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору з ОСОБА_1 не спростоване.
Суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Ч.1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Тобто, на день постановлення виконавчого напису нотаріуса 08.09.2020, чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року в частині Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (п.2) передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначена вище постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у Справі № 826/20084/14 мотивована тим, що зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. Таким чином, законодавець забезпечує право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, у пункті 2 Переліку відсутня вимога про надання нотаріусу документів, які б підтверджували повідомлення боржника кредитором про наявність заборгованості та необхідність її погашення, що безперечно є порушенням прав боржника. Водночас, доповнений Постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати «односторонній» розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення, , що згідно Постанови суду є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». За таких обставин нотаріус не може здійснювати захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються. Тобто, у разі відсутності заперечень боржника, вимога кредитора-заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, відтак, не виконані вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості. Відповідачем (ТОВ) не надано суду для огляду та оцінки доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі, а, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, оскільки вона не визнається позивачем, але й відсутні докази отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов`язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи викладене, суд вважає, що під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити, зазначивши у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості та її розміру. Така ж правова позиція ВП ВС викладена у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 та від 15.01.2020 у справі №305/2082/14ц та ін.
Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Ст. 13 закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідач, ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» визнав позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд враховує, що останній вчинений не на підставі нотаріального посвідченого договору і існування заборгованості не є безспірним. Задоволення позову у цій частині не перешкоджає ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» звернутися за стягненням зазначеної суми у судовому порядку.
Щодо вимоги стягнення з відповідача на свою користь суму коштів, які будуть стягнуті за виконавчим провадженням на кінець розгляду справи, то позивачем відповідних доказів не надано. Відтак, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України «У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову».
Позивачем було сплачено за подання позову судовий збір в розмірі 908,00 грн. та 454,00 грн. ( судовий збір за забезпечення позову) ( а.с.13, 14). З урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, на користь позивача слід стягнути 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 680 грн. (454 грн. + 226 грн.). Повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, то відповідних доказів її сплати чи підстав нарахування суду не надано, тому у цій частині суд не має можливості вирішити це питання.
Згідно з ч.6 ст. 142 КПК України «У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу».
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 247, 265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 18.02.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 8931 щодо стягнення з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 19022,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 680 грн. (454 грн. + 226 грн.).
Повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 680 грн. (454 грн. + 226 грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 28.12.2021.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
Відповідачі: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» (08201, м. Ірпінь Київської області вул. М.Стельмаха буд. 9А офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346);
Треті особи без самостійних вимог:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ вул. Мала Житомирська буд. 6/5)
приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович (07301, м. Вишгород Київської області вул. Шолуденка буд. 19).
Суддя Н.П.Слободян
Судове рішення № 102257132, Іванківський районний суд Київської області було прийнято 24.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 366/2964/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: