Рішення № 102257043, 01.11.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/968/21, cправа № 361/5530/20

01.11.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» листопада 2021 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Шаварин С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Київській області, старший слідчий Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Циба Микола Дмитрович, Державна казначейська служба України;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, старшого слідчого Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Циби Миколи Дмитровича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування,

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовується тим, що співробітниками Броварського ВП ГУ НП в Київській області під час розслідування кримінальних проваджень №№ 12018110130000814, 12020110130001900, 12019110130000617 вчинялися щодо нього та його родини злочинні дії з метою примусити відчужити майно. Кримінальні провадження за №№ 12018110130000814, 12019110130000617 об`єднані в одне провадження за № 12018110130000814. 21 червня 2020 року слідчим відділом Броварського ВП ГУ НП в Київській області об`єднане кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю в діях невідомої особи ознак складу кримінального правопорушення.

Позивачу завдано моральну шкоду, оскільки з часу відкриття кримінального провадження і до його закриття, а потім знову з часу відкриття кримінального провадження він зазнав утисків з боку правоохоронних органів. ОСОБА_1 позбавлено нормальних умов для існування та проживання. Він зазнав душевні страждання у зв`язку з незаконним відкриттям низки кримінальних проваджень, був вимушений пройти курси лікування та курси надання психологічної допомоги.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавцем виокремлено посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду відшкодовується державою у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: - стягнути за рахунок коштів державного бюджету з Державної казначейської служби України у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування, - 100 000 грн. 00 коп.; - зобов`язати Головне управління національної поліції у Київській області видалити з бази даних «що ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) шахрай» та всю невірну інформацію щодо ОСОБА_1 ; - зобов`язати в засобах масової інформації вибачитися керівництво Головного управління Національної поліції у Київській області та ОСОБА_2 .

У відзивах відповідачі просять у задоволенні позову відмовити.

Зазначається, що позивач повинен довести обставини завдання моральної шкоди незаконним засудженням, незаконним притягненням як обвинуваченого, незаконним взяттям під варту, незаконним проведенням у ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконним накладенням арешту на майно, незаконним відстороненням від роботи (посади) тощо. У позові безпідставно застосовано норми статті 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а саме обґрунтування того, що при винесенні постанови Київської міської прокуратури № 9 від 06 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження у зв`язку із встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення дає йому право на відшкодування моральної шкоди.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До виконання завдань, покладених на органи дізнання, досудового слідства, прокуратури Кримінальним процесуальним кодексом України та відповідними законами цим органам надаються певні повноваження, у тому числі й право на затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, застосування запобіжних заходів до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання інших процесуальних рішень.

Незаконність дій відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області не встановлено та не доведено у відповідному порядку.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Наголошується, що доводи та обґрунтування позовних вимог не містять доведення факту заподіяння моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, погіршенню стану здоров`я та його причинно наслідковий зв`язок.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги й просить їх задовольнити. Інші учасники справи представників у судове засідання не направили.

До суду надійшли письмові клопотання про розгляд справи у відсутність представників відповідачів.

Судом досліджені: - копія договору купівлі-продажу від 11 серпня 2000 року, укладеного між колективним підприємством «Дарницьке ремонтно-будівельне управління» з однієї сторони та відкритим акціонерним товариством «Виробниче підприємство «Украгрожитлопобутбуд» з іншої сторони; - копія договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 24 липня 2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Дарницьке ремонтно-будівельне управління» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони; - копія заяви до органу технічної інвентаризації, реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції; - копія договору дарування трансформаторної підстанції від 03 травня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; - копія постанови приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Бурлака Людмили Костянтинівни від

12 лютого 2019 року; - копія скарги приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «Украгрожитлопобутбуд» від 05 квітня 2019 року; - копія наказу заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації від 22 травня

2019 року № 1859/7; - копія заяви ОСОБА_1 до Начальника Броварського відділу поліції від 08 липня 2020 року; - копія постанови старшого слідчого СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області від 03 квітня 2019 року про визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні; - копія постанови слідчого відділу Броварського ВП ГУ НП в Київській області від 21 червня 2020 року про закриття кримінального провадження; - копія медичної документації ОСОБА_1 ; - копія скарги ОСОБА_1 до Генерального прокурора України; - копія скарги ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; - копія висновку соціально-психологічного дослідження № 01-12-20 ГО «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень» та інші наявні у справі письмові докази.

Як вбачається з копії постанови старшого слідчого СВ Броварського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області від 03 квітня 2019 року, - цим слідчим відділом здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110130000854 від 22 лютого 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 358, частиною першою статті 190 КК України (за фактом використання завідомо підроблених документів та заволодіння чужим майном, шляхом обману).

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , маючи право на Ѕ частину об`єкту нерухомого майна – будівлі трансформаторної підстанції за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом подання державному реєстратору документів, з внесеними до них завідомо неправдивими відомостями, протиправно зареєстрував за собою право власності на весь зазначений вище об`єкт нерухомості, таким чином заподіявши ПрАТ «Украгрожитлопобутбуд» значної матеріальної шкоди.

З копії постанови слідчого СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області

від 21 червня 2020 року видно, - досудовим розслідуванням встановлено, що

ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволодів Ѕ часткою трансформаторної підстанції ТП-29, належної ПАТ «Виробниче підприємство «Украгрожитлопобутбуд», яка розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Будьонного, 14.

28 березня 2019 року постановою прокурора Броварської місцевої прокуратури кримінальне провадження № 12018110130000814 від 23 лютого 2018 року та

№ 12019110130000617 від 24 лютого 2019 року об`єднані в одне провадження за

№ 12018110130000814.

У діях невідомої особи формально вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, однак, згідно з частиною другою статті 11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Майнова шкода завдана потерпілому не є істотною, то ж дії невідомої особи не становлять суспільної небезпеки.

У діях невідомої особи відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, в силу частини другої статті

11 КК України, статті 110, пункту другого частини першої статті 284 КК України постановлено: - кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130000814 від 23 лютого 2018 року закрити у зв`язку з відсутністю в діях невідомої особи ознак складу кримінального правопорушення;

- відомості про прийняте рішення негайно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань: - про прийняте рішення повідомити потерпілого; - копію постанови направити прокурору Броварської місцевої прокуратури Київської області.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно із статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Пунктами 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 передбачається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За змістом статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно із статтями 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР, відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1

цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках,

передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Статтями 4, 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Частиною сьомою статті 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає через його недоведеність. Позивачем не доведено незаконність дій правоохоронних органів при проведенні розслідування кримінальних проваджень.

Керуючись статтями 264, 265, 354 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин