Рішення № 10225568, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10 Справа№ 26/61

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави уповноваженого органу Міністерства оборони України, в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частини, м. Яворів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушинський-Україна», м. Яворів Львівської області

про: зобовязання до припинення незаконного використання державного майна

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від прокуратури не зявився

від позивача Прийма І.С. представник (довіреність б/н від 14.12.2009 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави уповноваженого органу Міністерства оборони України, в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частини, м. Яворів Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушинський-Україна», м. Яворів Львівської області про зобовязання до припинення незаконного використання державного майна.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2010 р. Ухвалою суду від 11.05.2010 р. розгляд справи відкладався до 01.06.2010 р.

Представник прокуратури в судове засідання призначене на 01.06.2010 р. не зявився.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 06.04.2010 р. та 11.05.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Військовою прокуратурою Львівського гарнізону в ході проведення перевірки щодо дотримання службовими особами Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (позивача) вимог Законів України «Про правий режим майна у Збройних Силах України»та «Про оренду державного та комунального майна»встановлено незаконне використання товариством з обмеженою відповідальністю «Прушинський-Україна»(відповідачем) приміщення позивача.

Так, зокрема в ході перевірки встановлено, що на балансі позивача знаходиться будівля № 452, зокрема контрольно-диспетчерський пункт, що розташований на території військового містечка № 53 поблизу зупинки маршрутного таксі с. Черчик Яворівського району Львівської області. Комісією виявлено незаконне розміщення рекламних щитів фірми «Бляхи Прушинського»в кількості 3 шт., на головному та бокових фасадах вивільненої військової будівлі (КПП) інв. № 452, розміщеної за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Яворів (зупинка с. Черчик), військове містечко № 53. По даному факту складено Акт від 13.03.2010 р. виявлення використання нерухомого військового майна для розміщення рекламних щитів розташованого у Львівській області, Яворівський район, м. Яворів (зупинка с. Черчик), військове містечко № 53, будівля № 452.

У підтвердження вищенаведеного позивачем до матеріалів справи долучено копії фотографій.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України „Про правовий режим майна у ЗС України", майно, закріплене за військовими частинами (закладами, установами та організаціями ЗС України) є державною власністю.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», військові частини, у тому числі державні підприємства, можуть передавати закріплене за ними рухоме і нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі. Порядок надання дозволу на передачу такого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з фондом державного майна України чи його регіональним відділенням.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення зазначених вище рекламних щитів було здійснено без дотримання відповідної процедури оформлення оренди державного майна, де розміщується вищевказане обладнання, передбаченої зазначеними вимогами, а також вимогами Закону України „Про оренду державного та комунального майна", де зазначено про обов'язковість укладення договорів оренди із зазначенням у ньому істотних умов оренди; отримання дозволу Фонду держмайна чи його регіональних відділень на право оренди; проведення конкурсу; здійснення експертної оцінки майна, що орендується та проведення відповідних розрахунків орендної плати.

Окрім того, зазначене вище майно відповідача розміщене на приміщенні позивача без відповідного дозволу Міністерства оборони України, як органу управління майном у Збройних Силах України, що є порушенням діючих на той час норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 року № 778 «Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду»та виданого на її розвиток наказу МО України № 113 від 25.04.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 року № 778», а також без дозволу Яворівської КЕЧ району.

Фактично має місце оренда відповідачем майна, де розміщуються зазначені вище рекламні щити.

Однак, використання відповідачем зазначеного майна здійснюється самовільно без дотримання відповідної процедури, необхідної для оформлення оренди вищевказаного військового майна.

Слід зазначити, що 15.03.2010 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 4, в якій повідомив про незаконне розміщення рекламних щитів без дозволу та угоди, та просив зявитися до позивача для оформлення належних документів для законного розміщення рекламних щитів. Претензія відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прушинський-Україна»(м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область) припинити незаконне використання приміщення № 452 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (м. Яворів, вул. Львівська, 19, Львівська область, код ЄДРПОУ 07930854) контрольно-диспетчерського пункту, що розташований на території військового містечка № 53 поблизу зупинки маршрутного таксі с. Черчик Яворівського району Львівської області, шляхом демонтажу рекламних щитів із даного приміщення.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушинський-Україна»(м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область) в дохід державного бюджету 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя