Ухвала суду № 102255221, 28.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 грудня 2021 року м. Київ № 640/25381/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіум Пекеджинг Україна" про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди лютий-квітень, липень, грудень 2014 року, в розмірі 8 473 906, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнив, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року скасував, ухвалив нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства відмовив.

Постановою Верховного Суду від 3 серпня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 скасовано, справу №640/25381/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи судом 11.11.2021 ухвалено рішення у справі № 640/25381/19, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла за звітні періоди лютий-квітень, липень, грудень 2014 року, в розмірі 8 473 906 (вісім мільйонів чотириста сімдесят три тисячі дев"ятсот шість) грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-Г, код ВП ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 34, код ЄДРПОУ 3466103) сплачений ним судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

29.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тривіум Пекеджинг Україна» сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 38 420 грн.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд, за результатами розгляду заяви позивача, не вбачає правових підстав для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Під час прийняття рішення у справі судом вирішено питання про судові витрати. При цьому, з питань відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги позивач до ухвалення рішення у справі до суду не звертався.

Доказів звернення до Верховного Суду із заявою про відшкодування понесених судових витрат та відмови у її задоволенні позивачем до позову не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що Верховним Судом розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 500/2632/19 зроблений висновок про наявність виключної правової проблеми в питанні вирішення судом касаційної інстанції таких заяв та необхідності її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, що зумовлено:

1) відсутністю єдиного підходу серед різних касаційних судів щодо процесуальної форми судового рішення (ухвала, постанова), яке має бути ухвалене судом касаційної інстанції в разі відсутності процесуальних підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення;

2) відсутністю єдності підходів у різних касаційних судах щодо наявності законодавчо визначених підстав для здійснення розподілу понесених у суді касаційної інстанції судових витрат саме Верховним Судом у випадку ухвалення постанов про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду.

Виключність правових проблем, на переконання колегії суддів, полягає в такому:

1) питання наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення у спірній ситуації не може бути вирішене відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права. Судові рішення, ухвалені Верховним Судом, є остаточними та оскарженню не підлягають;

2) відповідність кількісному критерію - неоднаковість підходів різних касаційних судів до вирішення подібних заяв існують не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які вже існують та виникатимуть у подальшому;

3) відповідність якісному критерію - неоднозначність (суперечливість) судової практики судів касаційної інстанцій з вирішення наведеного вище правового питання у тотожних справах, що призводить до надмірного правозастосовчого розсуду; необхідність забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.

На переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішення виключної правової проблеми, визначеної в цій справі, дозволить забезпечити дотримання гарантованих статтею 2, 6 КАС основних засад (принципів) адміністративного судочинства, запровадить єдині підходи до правозастосування судами касаційних інстанцій та судами нижчих інстанцій при вирішенні заяв про ухвалення додаткового судового рішення у разі направлення справи на новий розгляд або на продовження розгляду, сприятиме дотриманню права сторін на отримання відшкодування понесених ними витрат у найкоротший (розумний) строк, оскільки спонукатиме як сторін до звернення до належного суду, так і відповідний суд - до вирішення питання щодо розподілу судових витрат за власною ініціативою на відповідній стадії процесу.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що Верховним Судом в межах справи №640/25381/19 не висловлено позицію щодо суду, який повинен вирішувати питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору (Верховним Судом чи Окружним адміністративним судом міста Києва ) за подання касаційної скарги, відповідно у суду першої інстанції відсутні підстави для повернення позивачу понесених судових витрат сплачених при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 640/25381/19.

Керуючись ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіум Пекеджинг Україна" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева