Рішення № 102255110, 14.12.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/11412/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Бородулі В.В.,

представника позивача Шестака О.В.,

представника відповідача Лисиці О.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить зобов`язати відповідача списати податковий борг Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» по податку на додану вартість у сумі 1 498 180,00 грн, по податку з доходів фізичних осіб у сумі 390 713,44 грн, по земельному податку у сумі 1 756 436,00 грн, по збору за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води та водних об`єктів місцевого значення) у сумі 7430,74 грн, та відобразити зменшення податкового боргу на списані суми у інтегрованих картках платника Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш».

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він має узгоджений податковий борг, що виник у період з 2013 по 2017 роки. Вказаний податковий борг відповідно до чинного законодавства вважається «безнадійним» та таким, що підлягає списанню в порядку, передбаченим діючим законодавством.

Суд ухвалою від 22.09.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що у зв`язку з наявною заборгованістю ГУ ДПС у Чернігівській області неодноразово зверталось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовами на стягнення податкового боргу (справа №825/2120/16, справа №825/2016/17, справа №620/3470/19). На виконання вказаних судових рішень, які набрали законної сили, ГУ ДПС у Чернігівській області постійно проводиться робота щодо стягнення узгодженого податкового боргу, шляхом направлення інкасових доручень в банківські установи де відкриті поточні рахунку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Із копії листа ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.06.2021 №9359/6/25-01-13-02-17 (а.с.7) вбачається, що згідно даних інтегрованих карток платника, які ведуться Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, за підприємством AT «ХІМТЕКСТИЛЬМАШ» станом на 15.06.2021 обліковується заборгованість по платежах до бюджету в сумі 10 866 999,98 грн у т. ч.:

податок на додану вартість ПДВ (14010100) – 3 397 312,71 грн (в т.ч. 3 118 485,00 грн по несплаті самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно поданих декларацій);

земельний податок (18010500) 5 987 973,51 грн (в т.ч. 5 964 208,38 грн по несплаті самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно поданих розрахунків);

податок з доходів фізичних осіб ПДФО (11010100) – 686 090,21 грн (в т.ч. 679 423,62 грн по несплаті донарахованих сум в результаті контрольно-перевірочної роботи 2013 - 2015 роках);

податок на прибуток (1102100) – 715 763,16 грн (в т.ч. 714 743,16 грн по несплаті розстрочених податкових зобов`язань);

рентна плата за спецвикористання води (13020100) – 62 494,97 грн (в т.ч. 61 635,07 грн по несплаті самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно поданих розрахунків);

штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки (21080900) – 9 732,70 грн (несплачені донараховані суми в результаті контрольно-перевірочної роботи 2009-2010 роках);

податок з власників наземних, водних транспортних засобів (12020900) – 7 049,84 грн (в т.ч. 7 020,26 грн по несплаті самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно поданих розрахунків);

місцеві податки (16012200) – 4 12,88 грн (в т.ч. 242,88 грн по несплаті самостійно задекларованих податкових зобов`язань згідно поданого розрахунку у 2011 році);

екологічний податок (19010100) - 170,00 грн (несплачена донарахована штрафна санкція в результаті контрольно-перевірочної роботи 2012 року).

Відповідно до розрахунків сторін, в межах даного позову, предметом спору є несписаний податковий борг, а саме:

по податку на додану вартість в сумі 1 468 180,00 грн (постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №825/2120/16, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №825/2016/17);

по податку з доходів фізичних осіб в сумі 390 713,44 грн (постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №825/2120/16);

по земельному податку в сумі 1 756 436,84 грн (постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №/8252120/16);

по збору за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води та водних об`єктів місцевого значення) у сумі 7430,74 грн (рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №825/2016/17).

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом “а” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У пункті 101.2 цієї статті під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3).

Так, пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

Приписами абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач має узгоджений податковий борг, який обліковується з 2013 по 2017 роки.

А отже, з урахуванням моменту виникнення зазначеного податкового боргу, суд зазначає, що 1095 денний строк, визначений у статті 102 ПК України сплинув, що зумовлює визнання вказаного податкового боргу «безнадійним».

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі – Порядок №577), який визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі – ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПК України) є дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 09.07.2019 у справі №0240/2269/18-а, від 09.03.2021 у справі № 300/2353/19, що в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 у справі №807/2097/16 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Враховуючи викладене вище, а також з огляду на обставини того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини закінчення визначеного ПК України строку, передбаченого для стягнення контролюючим органом податкового боргу, суд дійшов висновку, що відповідач, не приймаючи у даному випадку рішення про списання податкового боргу, який набув статусу безнадійного, діяв всупереч вимогам Порядку №577.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області списати податковий борг Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» по податку на додану вартість у сумі 1 498 180,00 грн, по податку з доходів фізичних осіб у сумі 390 713,44 грн, по земельному податку у сумі 1 756 436,84 грн, по збору за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води та водних об`єктів місцевого значення) у сумі 7 430,74 грн, та відобразити зменшення податкового боргу на списані суми у інтегрованих картках платника Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» (вул. Івана Мазепи, 110, м. Чернігів, Чернігівська область, 14001, код ЄДРПОУ 14314311);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повний текст рішення суду складено 28.12.2021.

Суддя Л.О. Житняк