Ухвала суду № 102254775, 21.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/4699/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Остапенко В.В. ,

представників позивача Кирилюк Т.А., Патращука О.В.,

представника відповідача Любимової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік" до ГУ ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області рішення: №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року, №2477539/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29 липня 2020 року, №2477540/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 31 серпня 2020 року, №2477535/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 26 лютого 2021 року, №2550232/42713266 від 08 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 07 квітня 2020 року, №2550233/42713266 від 08 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 16 квітня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік” податкові накладні №3 від 26 березня 2020 року; №2 від 29 липня 2020 року; №5 від 31 серпня 2020 року; №10 від 26 лютого 2021 року; №4 від 07 квітня 2020 року; №5 від 16 квітня 2020 року датою їх подання.

- стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір, а також витрати на правову допомогу в підтвердженому суду розмірі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Чернівецькій області про залишення адміністративного позову без розгляду.

В обґрунтуваннях зазначеного клопотання зазначається наступне. Зокрема, посилаючись на правову позицію Верховного Суду в справі №500/2486/19 представник відповідача зазначив, що оскаржуючи до суду рішення регіональної комісії №2469844/42713266 від 15.03.2021 року, позивач попередньо оскаржив дане рішення до ДПС України. За результатами скарги 02.04.2021 року ДПС України оскаржуване рішення залишено без змін, яке направлено до електронного кабінету позивача, що вбачається згідно квитанції від 02.04.2021 року.

Відтак, посилаючись на вимоги статті 122 КАС України зазначив, що оскільки рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги, згідно квитанції надійшло позивачеві 02.04.2021 року, а останній звернувся до суду (20.09.2021р.) - тому пропустив тримісячний строк на оскарження спірного рішення.

Окрім того, звертав увагу суду на те, що інші рішення, які оскаржуються в межах даної справи, не оскаржувались до ДПС України, а отже строк їх оскарження до суду становить 6 місяців. Відтак, оскільки спірні рішення згідно квитанції отримані позивачем 17.03.2021 року, а позов подано до суду 20.09.2021 року, позивачем пропущено шестимісний строк звернення до суду.

Представником позивача до суду надано заперечення на клопотання, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до квитанції АТ "Укрпошта" та даних офіційного сайту АТ "Укрпошта" вбачається, що адміністративний позов надісланий на адресу суду 15 вересня 2021 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того зазначив, що належних і допустимих доказів оскарження позивачем до ДПС України рішення регіональної комісії № 2469844/42713266 від 15 березня 2021 року та отримання ним відповідного рішення від 02.04.2021 року, відповідачем до суду не надано.

Отже, з врахуванням того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, просив відмовити в задоволенні клопотання.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав наведених у запереченнях. Крім того, погодився з тією обставиною, що позивачем оскаржено до ДПС України рішення регіональної комісії № 2469844/42713266 від 15 березня 2021року, однак вказав, що рішення за результатами розгляду скарги від 02.04.2021 року не отримував.

Вивчивши заявлене клопотання та матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд виклав системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Так, предметом даного адміністративного позову (окрім іншого), є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 2469844/42713266 від 15.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 26.03.2020 року.

При цьому, із матеріалів справи судом встановлено, що зазначене рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПС України (Комісії центрального рівня). За результатом чого, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін.

Тобто, КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку врегулювання спору. Позивач скористався вказаним порядком, а тому - з урахуванням висновків Верховного Суду в межах даних правовідносин має застосовуватись саме тримісячний строк на звернення з адміністративним позовом до суду.

В даному випадку найбільш спірним моментом у цій справі є те, з якого часу слід вважати рішення про результат розгляду скарги платника врученим платнику та чи є, у зв`язку з цим, підстави для застосування положень абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, позивач доводив суду те, що рішення за результатами розгляду скарги від 02.04.2021 року він не отримував (а також в рішенні відсутні обов`язкові реквізити), що свідчить про його вручення з порушенням строків, встановлених ПК України, або ж невручення взагалі.

Однак, такі доводи позивача судом відхиляються з огляду на наступне.

Як зазначено у п. 14 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

За змістом п. 42.4 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Відповідно до абз. 5 пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Сторонами в судовому засіданні не заперечується та обставина, що взаємодія позивача з контролюючим органом з приводу питань, пов`язаних із подачею звітності та реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, здійснюється в електронній формі через електронний кабінет платника. Тому і рішення Комісії центрального рівня від 02.04.2021 року №15690/42713266/2 за результатами розгляду скарги від 29.03.2021 року "мало бути" отримане позивачем в електронній формі через його електронний кабінет.

В даному випадку із наданих відповідачем доказів судом встановлено, що рішення №15690/42713266/2 від 02.04.2021 року за результатами розгляду скарги позивача було прийнято та направлено в день прийняття Комісією центрального рівня 02.04.2021 о 15:57:37 до Електронного кабінету платника (в автоматичному режимі) через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, про що свідчить відповідна квитанція (а.с. 185, т.1).

Суд також звертає увагу і на те, що в даному випадку якщо навіть і враховувати, що позивач фізично не ознайомився зі змістом рішення за результатами розгляду власної скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, то це не створює правових підстав вважати порушенням з боку відповідача процедури направлення/вручення позивачу такого рішення, як наслідок не зумовлює застосування іншого процесуального строку звернення до суду, передбаченого абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України.

На підтвердження таких висновків суду слугує і та обставина, що якби контролюючий орган не надіслав позивачу прийняте ним рішення за скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у 10-ти денний строк, то в цьому випадку згідно положень п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПК України така скарга позивача вважалася б задоволеною з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Тобто, в такому разі предмет спору був би відсутнім і необхідності звернення до суду в позивача не було б.

Натомість, таких обставин не відбулось, і ні позивач, ні відповідачі не вказують на те, що скарга позивача на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 2469844/42713266 від 15.03.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 26.03.2020 року вважається задоволеною.

Суд повторно наголошує, що згідно положень абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду встановлюється лише в тому разі, коли рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення суб`єкта владних повноважень не було прийнято та вручено суб`єктом владних повноважень у строки, встановлені законом.

Однак, судом встановлено, що по-перше, рішення №15690/42713266/2 від 02.04.2021 року за результатами розгляду скарги позивача від 29.03.2021 року винесене ДПС України в межах 10 календарних днів згідно п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПК України, а по-друге, таке рішення було направлене позивачу в електронній формі в його електронний кабінет в порядку, передбаченому п. 42.4. ст. 42 ПК України - 02.04.2021 року, а тому таке рішення згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України вважається належним чином врученим. Те, що позивач стверджує, що не ознайомився з вказаним рішенням, а також і те, що рішення на думку позивача не містить всіх реквізитів - не змінює при цьому строк, протягом якого він міг реалізувати своє право на звернення до суду в межах трьохмісячного терміну.

У свою чергу позивачем не наведено жодних обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку звернення до суду, а його єдиний мотив про те, що такий строк не є порушеним, є безпідставним.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Також необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом, за сплином яких правовідносини вважаються усталеними.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Зокрема, частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач (в частині заявлених вимог) пропустив строк звернення до адміністративного суду і не навів обгрунтованих підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року, про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26 березня 2020 року.

Що ж стосується строків звернення до суду з адміністративним позов в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області :№2477539/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29 липня 2020 року, №2477540/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 31 серпня 2020 року, №2477535/42713266 від 17 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 26 лютого 2021 року, суд зазначає наступне.

Як, встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідно до квитанції АТ "Укрпошта" № 5800504474725 та відповідно інформації офіційного сайту АТ "Укрпошта", позивач надіслав на адресу суду адміністративний позов 15.09.2021 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду визначеного ст. 122 КАС України. Відтак, в задоволені клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову в частині визнання протиправними та скасування рішень регіональної комісії від 17.03.2021 року слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника ГУ ДПС у Чернівецькій області - задовольнити частково.

2. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Свік" залишити без розгляду в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2469844/42713266 від 15 березня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26 березня 2020 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26 березня 2020 року.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвала в повному обсязі складена 28 грудня 2021 р.

Суддя О.В. Боднарюк