Ухвала суду № 102254431, 28.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13667/21

УХВАЛА

28 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4239 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до Військової частини А4239 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 13.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що спір у даній справі № 560/13667/21 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі №560/8028/20, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд враховує наступне.

Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №560/8028/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А4239 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно. Зобов`язано Військову частини А4239 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення по справі №560/8028/20 Військовою частиною А4239 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення шляхом перерахунку на картковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 4 435,66 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо обрання для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення базового місяця, позивач звернувся з цим позовом до суду.

На думку представника відповідача, спір у даній справі № 560/13667/21 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі 560/8028/20, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, тому підлягає закриттю провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що відповідачем рішення суду у справі №560/8028/20 виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погодився з відповідачем в частині базового місяця (січня 2016 року), який слугує складовою для розрахунку суми виплати, та як наслідок звернувся до суду із іншим позовом.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, закриття провадження у справі можливе у випадку одночасної тотожності складу учасників справи, предмету позову та його підстав. Відмінність у будь-якій складовій виключає можливість закриття провадження у справі.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №809/487/18, від 13.07.2020 у справі №620/3960/19.

Суд зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішення у справі №560/8028/20, позовна вимога щодо встановлення базового місяця не вирішувалася судом під час розгляду зазначеної справи та рішення щодо цієї вимоги не приймалось.

У рішенні суду у справі №560/8028/20 чітко вказано, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні таких сум. Тому позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача встановити базовий місять для обчислення індексації не підлягають задоволенню. Позовні вимоги у цій частині є передчасними та направлені на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, тоді як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.

Отже, не дивлячись на те, що сторони у цих позовах є ті ж самі, однак підстави та предмет спору у цих справах не є ідентичним, оскільки матеріально-правові вимоги позивача до відповідача не є тотожними.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відтак, як свідчить позиція суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, підстав для задоволення клопотання Військової частини А3730 про закриття провадження у справі №560/13667/21 немає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволені клопотання Військової частини А4239 про закриття провадження у справі №560/13667/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.М. Майстер