Рішення № 102254296, 24.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/8082/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту, накладеного на підставі постанови № АА 736577 від 10.02.2005 року, після закриття виконавчого провадження з нерухомого майна, а саме 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), який накладено на підставі постанови № АА 736577 від 10.02.2005 року Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та вчинити всі необхідні дії щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про вказане обтяження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в Управлінні праці та соціального захисту населення (при оформленні документів для надання субсидії) стало відомо, що на частину квартири накладено арешт. На запит до Корабельного РВ ДВС у місті Херсоні щодо з`ясування обставин справи та підстав накладення арешту позивач отримав відповідь, що ніякого виконавчого провадження, на підставі якого винесено постанову про арешт майна, не виявлено, тобто вони не володіють жодною інформацією, чи дійсно накладено арешт на нерухоме майно, у зв`язку з чим неможливо вчинити дії по вилученню запису про арешт в порядку ЗУ "Про виконавче провадження", і позивач повинен звертатися до суду.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало точно відомо, що на 1/4 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, і підставою обтяження є постанова № АА 736577 від 10.02.2005, суб`єкт обтяження - ДВС Комсомольського УЮ (з 27.07.2016 р. змінилась назва і зараз Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)).

Державний виконавець не дотримався процедури закриття виконавчого провадження, в тому числі не видав постанову про зняття арешту з майна та не повідомив про це сторони виконавчого провадження.

Ухвалою від 15.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24.12.2021 року.

17.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що перевіркою даних в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (Наказ Міністерства юстиції України від 05.98.2016 року № 2432/5 "Про затвердження положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень") виконавчого провадження, в рамках якого винесено постанову про накладення арешту № АА 736577 від 10.02.2005 Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де боржником являється ОСОБА_1 , не виявлено. Оскільки відомостей про виконавче провадження на підставі якого винесено в 2005 році постанову АА 736577 про арешт майна боржника ОСОБА_1 не виявлено, вчинити дію по вилученню запису про арешт, в порядку статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" не можливо. Станом на 16.12.2021 року у відділі виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 на виконанні не перебувають.

Сторони надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є власником 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

10.02.2005 року постановою № АА 736577 Державної виконавчої служби Комсомольського управління юстиції накладено арешт на 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1721535 від 28.02.2005 року.

15.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Корабельного РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Комсомольського управління юстиції № АА 736577 від 10.02.2005 року.

17.09.2020 року Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь, у якій повідомлялося, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження, інформації відносно виконавчого провадження на підставі якого винесено постанову про арешт майна АА 736577 від 10.02.2005 року не виявлено. Згідно зазначено системи обліковуються виконавчі провадження № 3839566, відкрите 21.05.2007 року та виконавче провадження 46679028, відкрите 26.02.2015 року, тобто вже після винесення постанови про арешт № АА 736577. Станом на 17.09.2020 року вказані виконавчі провадження завершені та на виконанні не перебувають.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно з ч. 1ст. 50 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Частина 1ст. 55 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини 6 ст. 55 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Судом встановлено, що згідно проведеної перевірки, яка міститься в спецрозділі Автоматизованої системи виконавчого провадження, відомостей про виконавче провадження на підставі якого в 2005 році винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 не виявлено.

Судом встановлено, що у Корабельному районному відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі провадження, у межах яких позивач виступає боржником та на майно якого накладено арешт, на виконанні не перебувають.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи відсутність виконавчого провадження та відсутність відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для продовження дії арешту майна позивача.

З врахуванням викладеного, судом не встановлено протиправної бездіяльності державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту, накладеного на підставі постанови № АА 736577 від 10.02.2005 року.

Разом з тим, вимога позивача в частині зобов`язання Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити всі необхідні дії щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про вказане обтяження не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Враховуючи викладене, вимога позивача у цій частині позову є передчасною.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 454,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906677, вул. Стрітенська, 7, м. Херсон, 73027) зняти арешт з нерухомого майна, а саме 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), який накладено на підставі постанови № АА 736577 від 10.02.2005 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906677, вул. Стрітенська, 7, м. Херсон, 73027) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 105000000