Ухвала суду № 102253864, 23.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа №500/8834/21

23 грудня 2021 рокум ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача адвоката Нужди Ф.Т.

представника відповідача Бойко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) провизнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради з позовною заявою до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 46733,55 грн, винесену старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бойко Русланою Олександрівною від 02.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №500/3860/21 ухвалено стягнути з комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 в сумі 467335,52 грн.

Старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бойко Русланою Олександрівною 02.11.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67320190 на підставі виконавчого листа від 12.10.2021 №500/3860/21 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та постанову про стягнення з комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради виконавчого збору в розмірі 46733,55 грн.

30.11.2021 відповідно до платіжного доручення №91 від 29.11.2021 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 467335,52 грн повністю сплачена комунальним некомерційним підприємством "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

01.12.2021 стягувач повідомив про це письмово орган виконавчої служби.

Із Інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що з часу відкриття виконавчого провадження 02.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконаних дій, постанову про стягнення виконавчого збору, зроблено запит до Державної фіскальної служби України, запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів і отримано відповіді від цих органів.

Жодна із цих дій не є заходом примусового виконання рішення, передбаченим статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" і ці дії не призвели до стягнення у примусовому порядку суми, зазначеної у вказаному вище виконавчому листі.

Таким чином, з матеріалів виконавчого провадження убачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом, тобто державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі №67320190.

Наведене свідчить про те, що постанова про стягнення виконавчого збору від 02.11.2021 суперечить нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому є неправомірною і підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Справу визначено розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Призначено у справі судове засідання на 23.12.2021.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, звернула увагу про обізнаність позивача про виконавче провадження №67320190 на підставі виконавчого листа від 12.10.2021 №500/3860/21 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зокрема на строк звернення до суду, оскільки спірна постанова згідно штрек-коду отримана позивачем 08.11.2021, а позовна заява подана до суду 06.12.2021 за пропуском десятиденного строку, визначеного статтею 287 КАС України.

Представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в цій адміністративній справі №500/8834/21, в якій вказано, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем 02.11.2021, однак про порушення своїх прав та інтересів комунальному некомерційному підприємству "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради стало відомо 30.11.2021, коли заборгованість в сумі 467335,52 грн надійшла на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внаслідок добровільної її погашення, а не через примусове виконання судового рішення в межах виконавчого провадження №67320190 у зв`язку з чим було з`ясовано, що оскаржувана постанова є протиправною.

Таким чином, встановлений статтею 287 КАС України десятиденний строк на звернення з позовною заявою до адміністративного суду пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, в тому числі через те, що позивачем позовну заяву подано в межах 10-денного строку після того, як йому стало відомо про порушення його прав та інтересів - 30 листопада 2021.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та вивчивши документи виконавчого провадження №67320190, при розгляді поданої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, враховано наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до положень частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно частин першої, п`ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Відтак, слід визначити строк для оскарження позивачем постанови про стягнення виконавчого збору, і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про винесену постанову.

Отже, вирішальним для визначення додержання особою строку звернення до суду для такої категорії спорів є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскарженого рішення.

Як встановлено в судовому засіданні при огляді матеріалів виконавчого провадження та не заперечується сторонами спірна постанова про стягнення виконавчого збору у ВП №67320190 в розмірі 46733,55 грн, винесена старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бойко Русланою Олександрівною 02.11.2021, направлена позивачу та отримана ним 08.11.2021.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19, від 09 грудня 2021 року у справі №520/7192/20, які в силу вимог частини п`ятої статті 245 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Слід зауважити, що умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується, чітко визначені приписами статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, відповідно до частини дев`ятої наведеної статті виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України від 01.12.2021 №1900-0801-5/35930 заборгованість Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради на суму 248231,78 грн згідно виконавчого листа №500/1515/21 від 24.06.2021 та на суму 467335,52 грн згідно виконавчого листа №500/3860/21 від 12.10.2021 сплачена боржником повністю 30.11.2021.

Суд зазначає, що представник позивача помилково вважає, що строк звернення з даним позовом спливає 30.11.2021, оскільки відповідно до частини другої статті 287 КАС України, в даній категорії справ, позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто з дати отримання спірної постанови 08.11.2021, а не фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом - 30.11.2021.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таким чином, повідомлені представником позивача обставини, а саме дату 30.11.2021, коли заборгованість в сумі 467335,52 грн надійшла на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внаслідок добровільної її погашення, а не через примусове виконання судового рішення в межах виконавчого провадження №67320190, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що звертаючись до суду з цим позовом 06.12.2021 позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а вказані представником позивача причини пропуску строку, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними.

Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Отже, учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (частина четверта статті 123 КАС України)

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, враховуючи дату винесення оскаржуваної постанови - 02.11.2021, дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав - 08.11.2021 та дату звернення до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження зазначеної постанови, а саме, 06.12.2021, суд вважає, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, визначеного статтею 287 КАС України, у зв`язку з чим наступає наслідок, визначений статтею 240 КАС України.

Таким чином, позовна заява про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 46733,55 грн від 02.11.2021 у ВП №67320190 підлягає залишенню без розгляду, з огляду на пропуск десятиденного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом за вказаний період без поважних причин.

Керуючись статтями 123, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.11.2021 у ВП №67320190 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 28.12.2021.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: вул. Підлісна, 26-А, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47772, код ЄДРПОУ: 02001328);

відповідач:

- Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) (місцезнаходження: вул. Київська, 3-А, м. Тернопіль, 46016, код ЄДРПОУ: 34905338).

Головуючий суддя Мартиць О.І.