Рішення № 102253690, 28.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року Справа № 480/9545/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9545/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), за допомогою системи "Електронний суд", через представника - адвоката Коршуна Олександра Миколайовича звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо невстановлення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 07.11.2015 по 30.04.2020.

4. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за періоди з 07.11.2015 по 30.04.2020.

5. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021.

6. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 30.04.2020, у той час як позивач мав допуск до державної таємниці та працював з відповідними документами, а також надбавка за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021, проте за час служби позивач неодноразово ніс службу у нічний час.

Ухвалою суду від 29.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у ГУНП в Сумській області були відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, оскільки фінансування та виплата індексації грошового забезпечення поліцейських ГУНП в Сумській області проводиться з 01.11.2017 після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та доповнення абзацом 5 такою категорією, як поліцейські. Крім того вказує, що відповідно до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок № 260) установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Проте у період з 07.11.2015 по 30.04.2020 під час проходження служби позивачу надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалась, оскільки відповідні мотивовані рапорти від керівника В. Писарівського ВП на адресу ВРТЗІ ГУНП в Сумській області не надходили. Також відповідач зазначає, що єдиною підставою для нарахування та виплати доплати за службу в нічний час є довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260. У зв`язку з тим, що до ГУНП в Сумській області довідки обліку несення служби в нічний час не надходили, нарахування та виплата такої доплати позивачу не здійснювалась.

Суд, розглянувши справу, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 07.11.2015 по 06.01.2021 проходив службу у Великописаріському ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області.

Наказом відповідача від 31.12.2020 №632 о/с, позивача було звільнено зі служби в поліції з 06.01.2021 за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII).

За час служби позивача відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 30.04.2020, а також надбавка за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021 (т. 1 а.с. 11-15).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та вказаних надбавок у зазначені періоди, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VІII.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою, п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; - стипендії; - оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; - грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; - розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; - суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); - суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Суд наголошує, що, згідно зі статтями 18, 19 Закону N 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.01.2021 у справі №160/35/20.

Отже відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо встановлення, нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону № 580-VІII визначаються гарантії професійної діяльності поліцейського.

Так, зокрема, ч.10 ст.62 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейський: - забезпечується належними умовами для виконання покладених на нього службових обов`язків; - своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; - захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом.

Відповідно до ст.94 Закону № 580-VІII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі по тексту - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 94 Закону № 580-VІII, Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських, затверджено Порядок №260. Цим Порядком визначаються критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Відповідно до п. 3 Розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 7 Розділу II Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", -15 відсотків;

відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Правовідносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII (далі - Закон №3855-ХІІ).

Відповідно до частини першої ст.22 Закону №3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно".

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 22 Закону №3855-ХІІ).

За приписами ч. 2 ст. 26 Закону №3855-ХІІ скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

За змістом статті 30 Закону №3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної норми Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 №414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення).

У пункті 1 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", -20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", -15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", -10 відсотків.

Дана норма кореспондує з вимогами п. 7 Розділу II Порядку № 260 щодо визначення розміру надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

Пунктом 5 Положення передбачено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Отже, з аналізу вказаних норм слід дійти наступних висновків.

Так, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Отже, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

Відповідно до змісту пункту 2 Положення компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно» встановлюється десятивідсоткова надбавка.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте Кабінетом Міністрів України на його виконання Положення.

Отже, положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.04.2018 по справі №802/74/15-а.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.07.2019 по справі №296/6615/17.

Тобто, якщо особа отримала, у встановленому порядку, допуск до державної таємниці, працює, зокрема в державному органі, і характер і умови її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з допуском до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Як вбачається з листа відділу режиму та технічного захисту інформації № 1963/13/01-2021 від 05.10.2021 (а.с. 38-41) з 07.11.2015 по 30.04.2020, під час проходження служби на посадах слідчого, старшого слідчого та заступника начальника слідчого відділення Великописарівського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, позивач мав допуск до державної таємниці, наданий розпорядженням УСБУ в Сумській області від 16.10.2013 № 98д та доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності «цілком таємно», «таємно», який надавався йому, згідно з функціональними обов`язками, наказами керівників, відповідно до займаних посад, а саме наказами керівника ГУНП в Сумській області (далі - ГУНП) - від 04.12.2015 № 69о/с, від 07.06.2017 № 226о/с та наказом керівника Ввеликописарівського ВП від 01.08.2018 № 5о/с. У період з 07.11.2015 по 30.04.2020 ОСОБА_1 допуск до державної таємниці не скасовувався, доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності «цілком таємно», «таємно» не припинявся.

Відповідачем не заперечується факт наявності у спірному періоді роботи позивача з з 07.11.2015 по 30.04.2020 доступу до державної таємниці, так само відповідач і не заперечує факт виконання позивачем роботи/завдання, які вимагають наявність доступу до державної таємниці.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, свою позицію обґрунтовує тим, що для призначення відповідачем позивачеві спірної надбавки були відсутні мотивовані рапорти керівника структурного підрозділу.

Проте такі доводи відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи (служби) передбачав роботу по забезпечення режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, а отже є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби на вказаних посадах.

Водночас той факт, що відповідачем по справі не видавався наказ (накази) про встановлення і виплату позивачу по справі надбавку за роботу в умовах режимних обмежень не може бути свідченням невиконання позивачем роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці і як наслідок невиплати цієї надбавки.

Посилання відповідача на те, що наявність допуску до державної таємниці у позивача під час проходження служби не тягне за собою обов`язку автоматично нарахувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, суд вважає необґрунтованими, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач мав допуск до державної таємниці та відповідно до функціональних обов`язків виконував службові обов`язки (роботу), які передбачали наявність такого допуску, та відповідно до нього застосовувалися обмеження, які передбачені для осіб, які мають право на доступ до державної таємниці.

Такі висновки суду узгоджуються з практикою Другого апеляційного адміністративного суду (постанова від 01.11.2021 у справі № 480/752/21).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що відповідачем, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, не надано суду доказів щодо правомірності ненарахування та невиплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби з 07.11.2015 по 30.04.2020, у зв`язку з викладеним, та враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню та належним та достатнім способом захисту прав позивача є обов`язання Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити позивачуу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за періоди з 07.11.2015 по 30.04.2020.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків за період з 07.11.2015 по 06.01.2021, суд зазначає наступне.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до п.11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Відповідно до вимог вказаної постанови №988 та положень Порядку №260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений підп.3 п.5 вищевказаної Постанови №988.

Згідно інформаційної довідки, наданої начальником ВПД № 1 Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, ОСОБА_1 в нічний час відпрацьовано за 2015 рік – 72 год, за 2016 рік – 888 год, за 2017 рік – 864 год, за 2018 рік – 624 год, за 2019 рік – 624 год, за 2020 рік – 560 год (т. 1 а.с. 54-55)

Та обставина, що позивач працював у спірний період в нічний час підтверджується книгами нарядів Великописарівського відділення поліції Охтирського ВП ГУНП в Сумській області (т. 1 а.с. 57-250, т. 2, т. 3 а.с. 1-49).

Суд наголошує, що відповідач не заперечує несення позивачем служби в нічний час у спірному періоді та підтверджує кількість відпрацьованих годин.

Посилання відповідача на те, що нарахування та виплата доплати позивачу за службу в нічний час не здійснювалась, оскільки до ГУНП в Сумській області довідки обліку несення служби в нічний час не надходили, суд вважає безпідставними, оскільки обов`язки по обліку таких періодів і часу покладається саме відповідача, у якого повинна міститися інформація щодо періодів несення служби позивачем, зокрема, на підставі графіків нарядів та чергувань, затверджених наказами керівника підрозділу органу поліції, тощо.

Отже, ненарахування та невиплата позивачу доплати за службу в нічний час є неправомірним. А тому позовні вимоги в цій чпстині підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 07.11.2015 по 30.04.2020 та доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за періоди з 07.11.2015 по 30.04.2020.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска