Рішення № 102253091, 15.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/11458/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Оніщенко В.В.

представника позивача – Гойдик В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень.

Позовні вимоги:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 №00008890901 та №00008900901.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

24.09.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду та відкрито провадження. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і проведенням судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2021 допущено заміну відповідача у справі №440/11458/21 в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) на його правонаступника в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 43995486).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджувала про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. ФОП ОСОБА_1 зазначала, що визначальною обставиною для встановлення порушення суб`єктом господарювання абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" є не інформація ГУ ДПС у Львівській області про те, на яку тютюнову продукцію проводилось замовлення марок акцизного податку платником акцизного податку, а відомості щодо фактичного використання таких марок акцизного податку відповідним платником акцизного податку та відповідність сум акцизного податку фактично сплаченого відповідним його платником до відомостей вказаних у відповідному звіті із використання марок акцизного податку зареєстрованої відповідної декларації із сплати акцизного податку. Тому, на думку ФОП ОСОБА_1 , відповідач безпідставно, нормативно необґрунтовано, без належних та достатніх на це підстав встановив порушення з боку позивача абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції. Також ФОП ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач не встановив жодного порушення саме позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами; не встановив наявність у місці здійснення позивачем господарської діяльності, у якому було проведено відповідну фактичну перевірку, фальсифікованих тютюнових виробів чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

В поданих до суду додаткових письмових поясненнях представник позивача підтримав правову позицію позивача, викладену у позові. Додатково надав інформацію від виробника щодо сум акцизного податку, фактично сплаченого виробником (постачальником позивача) до бюджету за 2019-2020 роки, в т. ч. суми акцизного податку, доплаченого за результатами діяльності виробника у відповідні звітні періоди та щодо кількості пачок тютюнових виробів, а також інформацію ОВП ДПС України про підтвердження відповідних сум акцизного податку, сплаченого (в т. ч. доплаченого за результатами використання марок акцизного податку) виробником за 2020 рік.

Відповідач проти позову заперечував.

26.10.2021 судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у якому відповідач заперечував проти позову.

У відзиві представник відповідача стверджував, про правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні фактичної перевірки.

Під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області описано марки акцизного податку на тютюнових виробах виробництва ТзОВ “МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП” та надіслані запити до ГУ ДПС у Львівській області про надання інформації, на який вид продукції та кількість сигарил в пачці були видані описані марки акцизного податку відповідно до коду товару згідно з УКТЗЕД, опис товару згідно УКТЗЕД, а також про суму акцизного податку, сплачену виробником за вказані марки акцизного податку в розрізі кожної марки акцизного податку окремо. Після отримання відповіді від ГУ ДПС у Львівській області відповідачем встановлено, що марки акцизного податку “ТВ ІНШІ” видавалися для маркування сигар, включаючи сигари з відрізним кінцем, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізним кінцем та сигарил (тонкі сигари) з вмістом тютюну УКТЗЕД 2402100000, кількість штук в пачці 2 сигарили.

Таким чином, тютюнові вироби сигарили, які зберігалися та реалізовувалися у позивача, марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції, тобто вважаються немаркованими, що є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань не надав.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт №565/11-28-09-01/ НОМЕР_1 від 01.03.2021.

В ході даної фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області описані марки акцизного податку на тютюнових виробах виробництва ТОВ “МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП” та надіслано запит до ГУ ДПС у Львівській області про надання інформації: на який вид продукції та кількість сигарил в пачці були видані описані марки акцизного податку відповідно до коду товару згідно з УКТЗЕД, опис товару згідно УКТЗЕД, а також суму акцизного податку, сплачену виробником за вказані марки акцизного податку в розрізі кожної марки акцизного податку окремо.

У висновку Акту перевірки зазначено, що у відповіді ГУ ДПС у Львівській області повідомлено, що марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів ТВ ІНШІ видавалися ТОВ “МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП” (код ЄДРПОУ 40299515) для маркування сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями та сигарил (тонкі сигари) з вмістом тютюну УКТ ЗЕД 2402100000 кількість штук у пачці 2 сигарили.

ГУ ДПС у Кіровоградській області зроблено висновок про те, що тютюнові вироби сигарили, які зберігалися та реалізовувалися у вищезазначеній господарській одиниці позивача, марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції тобто вважаються немаркованими, що є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.

За наслідками фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.03.2021 №00008890901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму - 17000 грн та №00008900901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму - 17000 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов до таких висновків.

Норми права, які підлягають застосуванню

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19/12/1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 цього Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) марка акцизного податку це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).

Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Відповідно до пункту 226.8 стаття 226 ПК України кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ “тютюн імпортний”, ТВ “тютюн вітчизняний”) у кількісному виразі.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Також, згідно із пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.

Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (надалі Порядок).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Отже, склад правопорушення, за яке вищенаведеною нормою передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Висновки щодо правозастосування

Як слідує з матеріалів справи, ГУ ДПС у Кіровоградській області зроблено висновок про те, що, тютюнові вироби сигарили, які зберігалися та реалізовувалися у господарській одиниці позивача були марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції, тобто - вважаються немаркованими.

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі інформації ГУ ДПС у Львівській області щодо визначення виду тютюнових виробів (зокрема щодо визначення кількості сигарил в пачці), на які отримувались виробником марки акцизного податку “ТВ ІНШІ”: видавалися для маркування сигар включаючи сигари з відрізними кінцями, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями та сигарил (тонкі сигари) з вмістом тютюну УКТ ЗЕД 2402100000 кількість штук в пачці 2 сигарили.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області надсилало до ГУ ДПС у Львівській області запит про надання інформації, в якому просило надати інформацію: на який вид продукції (вказати кількість сигарил в пачці) були видані вказані марки акцизного податку відповідно до коду товару згідно УКТ ЗЕД, опис товару згідно з УКТ ЗЕД, а також вказати суму акцизного податку, сплачену виробником за вказані марки акцизного податку в розрізі кожної марки акцизного податку окремо.

У відповідь на вказаний запит ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів “ТВ ІНШІ” видавалися для маркування сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями, сигарил (тонкі сигари) та сигарет, цигарок з тютюном, або його замінниками: сигар, включаючи сигари з відрізними кінцями та сигарил (тонкі сигари), з вмістом тютюну, код УКТЗЕД 2402100000 кількість штук в пачці 2 сигарили. При цьому, ГУ ДПС у Львівській області вказувало на те, що для отримання інформації про сплату акцизного податку необхідно звертатись по місцю обліку суб`єкта господарювання, а саме Офісу великих платників податків ДПС. Інформацію про використання зазначених марок акцизного податку немає змоги надати, так як відповідно до статті підпункту 226.8 статті 226 ПК України виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ “тютюн імпортний”, ТВ “тютюн вітчизняний”) у кількісному виразі.

Відповідач, як контролюючий орган, за таких обставин обґрунтував оскаржені податкові повідомлення-рішення виключно наявною податковою інформацією, що і стала підставою для нарахування фінансових санкцій вже за результатами проведеної фактичної перевірки.

За висновками Верховного Суду, викладеними 02.04.2020 у постанові Касаційного адміністративного суду №К/9901/25783/19, податкова інформація не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо сплати/несплати виробником вказаних тютюнових виробів акцизного податку, якою володіє Офіс великих платників податків ДПС.

При цьому, як з`ясовано з інформації, наданої виробником відповідних тютюнових виробів ТзОВ “МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП” листом від 07.12.2020 №01-0712 щодо сум акцизного податку, фактично сплаченого до бюджету за 2019-2020 роки, в т.ч. суми акцизного податку, доплаченого за результатами діяльності виробника у відповідні звітні періоди та кількості пачок тютюнових виробів, а також інформації ОВП ДПС України, наданої листом від 31.12.2020 року №40180/10/28-10-52-03 про підтвердження відповідних сум акцизного податку, сплаченого (в т.ч. доплаченого за результатами використання марок акцизного податку) виробником за 2020 рік, станом на 28.12.2020 заборгованість ТзОВ “МАРВЕЛ ІНТЕРНЕШНЛ ТОБАККО ГРУП” по акцизному податку відсутня /а.с. 53/.

З огляду на проаналізовані законодавчі норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що визначальною умовою в спірних правовідносинах для встановлення порушення суб`єктом господарювання абзацу 3 частини 4 статті 11 Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” є не інформація ГУ ДПС у Львівській області про те, на яку тютюнову продукцію проводилось замовлення марок акцизного податку платником акцизного податку, а відомості щодо фактичного використання таких марок акцизного податку відповідним платником акцизного податку та відповідність сум акцизного податку, фактично сплаченого відповідним його платником до відомостей, вказаних у відповідному звіті із використання марок акцизного податку та зареєстрованої відповідної декларації із сплати акцизного податку.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.03.2021 №00008890901 та №00008900901 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення про застосування відповідної штрафної (фінансової) санкції.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та їх належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 90 цього ж КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, здійснивши системний аналіз положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову в даній справі повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового бору суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55 м.Кропивницький ЄДРПОУ №ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00008890901 від 23.03.2021 року та податкове повідомлення-рішення № 00008900901 від 23.03.2021 року.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Кіровоградській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя І.С. Шевяков