Рішення № 102252301, 28.12.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9732/21

2/212/4507/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді: Пустовіта О.Г., за участю секретаря судового засідання: Курбакової Ю.О., без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що працював з 19.09.1988р. по 07.10.1998р. підземним прохідником та підземним кріпильником на шахтах імені Кірова, «Північна», №1 імені Артема Рудоуправління ім. Кірова ВО «Кривбасруда», правонаступником на даний час є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Внаслідок роботи у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача у нього були виявлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) ЛН першого-другого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху).

По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 04.04.2014 року. Довідкою МСЕК від 18.07.2014р. йому встановлено 20% втрати професійної працездатності первинно.

Довідкою МСЕК від 01.08.2019р. йому встановлено 35% втрати професійної працездатності безстроково.

У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійні захворювання позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в зв`язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 180 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Позивач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, строк не скористалася своїм правом та не направила до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач ОСОБА_1 з 19.09.1988р. по 07.10.1998р. підземним прохідником та підземним кріпильником на шахтах імені Кірова, «Північна», №1 імені Артема Рудоуправління ім. Кірова ВО «Кривбасруда», правонаступником на даний час є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Відповідно до медичного висновку ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 435 від 04.03.2014 року, позивачу встановлено професійні захворювання: «хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) ЛН першого-другого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху)».

04 квітня 2014 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком», проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

В п. 16 Акту зазначено, що підставою для встановлення професійних захворювань стало те, що ОСОБА_1 працюючи в підземних умовах шахти «Октябрська» підземним гірником, виконував комплекс допоміжних робіт при веденні прохідницьких робіт. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених параметрів виробничого шуму та аерозолю переважно Фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Працюючи раніше в підземних умовах шахти «Октябрська» підземним гірничим майстром, підземним заступником начальника дільниці, підземним кріпильником, з тих же причин також підпадав під вплив підвищених параметрів пилу та шуму. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 04.03.2014 протокол №435 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 09.1988-10.1998 - підземний прохідник та підземний кріпильник на шахтах імені Кірова, «Северная» та №1 імені Артема РУ імені Кірова ВО «Кривбасруда».

Відповідно до п. 17 причина виникнення професійного захворювання стало перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих Факторів виробничого середовища та трудового процесу: Умови праці підземного гірника за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та за рівнем шуму - до 3 класу 3 ступеня шкідливості (дослідження проводились на підприємстві для атестації робочих місць за умовами праці Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в 2010 році; Аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3: з вмістом кристалічного кремнію діоксиду у пилу від 10% до 70% - 7,6 при гранично допустимій до 2.0. Шум, еквівалентний рівень звуку в дБА: 105 при гранично допустимому до 80.

Відповідно до довідки МСЕК від 18.07.2014 року позивачу первинно встановлено втрату працездатності в розмірі 20% втрати професійної працездатності, з яких 15% по ХОЗЛ та 5% по туговухості.

Відповідно до довідки МСЕК від 01.08.2019 року позивачу встановлено втрату працездатності в розмірі 35% втрати професійної працездатності, з яких 25% по ХОЗЛ та 10% по туговухості, безстроково.

Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Доводи представника Відповідача зазначені у відзиві, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти «ім. Артема» Рудоуправління ім. Кірова на якому працював позивач спростовуються, постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року у справі №212/8630/19, в ході розгляду якої встановлений факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виходячи з наступного.

01.07.1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.

Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку №1 до Наказу №165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта № 1 «ім. Артема», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Таким чином, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова».

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями Позивача про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником Рудоуправління ім. Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу. Отже позовні вимоги ОСОБА_1 до Відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 35 %, позивачу заподіяно моральну шкоду.

Внаслідок отриманих професійних захворювань у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, у нього хронічний кашель, задишка, біль у грудній клітці, часте дихання, запаморочення і головні болі через брак кисню, поганий слух.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України '' Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує час роботи позивача на підприємстві відповідача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності 35 % , тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 85 000 гривень 00 копійок, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», місце знаходження юридичної особи: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, код ЄРДПОУ 24432974.

Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 28.12.2021 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт