Ухвала суду № 102251761, 23.12.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11248/14-ц

Провадження № 6/161/478/21

У Х В А Л А

23 грудня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борсук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі №161/11248/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2021 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі №161/11248/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором для пред`явлення до виконання; про визнання причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.08.2014.

АТ «Дельта Банк», як стягувач, не передав заявнику виконавчий документ для звернення його до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.

Учасники процесу, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності учасників процесу, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.433 та п.17.4) Перехідних положень ЦПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого до виконання.

Оглянувши матеріали заяви та цивільної справи, суд встановив таке.

Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року у справі №161/11248/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором № 003-02502-260612 від 26.06.2012 року в розмірі 55 738,97 грн., яка складається із тіла кредиту в розмірі 26 844,89 грн., простроченого тіла кредиту в розмірі 21 428,96 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 7 465,15 грн. та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2018 року у справі замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

30 червня 2021 року стягувач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі та поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого до виконання.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.

Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин і характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, з наданої заявником відповіді начальника Другого відділу ДВС у м. Луцьку від 07.06.2021 №34245 вбачається, що у відділі ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження №48792056 щодо виконання виконавчого листа № 161/11248/14-ц від 11.09.2014, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 55 738,97 грн. та 243,60 грн. сплаченого судового збору. 23.09.2015 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 15.11.2016 - на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

При цьому, зауважено, що на даний час відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , відсутні у відділі.

З наведеного вище вбачається, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року у справі №161/11248/14-ц на даний час дійсно залишається невиконаним.

Водночас, як на причину для видачі дублікату виконавчого листа заявник ТОВ «ФК «ЄАПБ» покликається на те, що при укладанні договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами вказаний виконавчий лист не був переданий йому АТ «Дельта Банк».

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

При цьому п. 1 ч. 4 даної статті визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а відповідно до ч. 5 такої у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Хоч заявник ТОВ «ФК «ЄАПБ» в своїй заяві і просить визнати причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити такий, однак в заяві останнім не вказано жодних причин пропуску строку. Заява містить лише посилання на те, що первісний стягувач перебував у процедурі ліквідації у зв`язку з прийняттям 2 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Суд не вважає наведене поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення суду було прийнято 19.08.2014, тобто вже після початку процедури ліквідації.

Крім того, договір про відступлення права вимоги за кредитним договором був укладений ще у 2018 року, однак стягувач із даною заявою звернувся до суду лише у 2021 році.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, тому відсутні підстави для його поновлення та, відповідно, відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 260-261, 353-355, 433, п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк