Вирок № 102251446, 08.11.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/1469/19

Провадження № 1-кп/490/92/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2021 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі - Окмінській Т.В.

за участі прокурора - Добрінової О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

його захисника - Баженова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є росіянином, громадянином України, здобув вищу освіту, є одруженим, має доньку ОСОБА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене та визнане недоведеним

1. Органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні такого злочину /далі - дослівно за текстом/:

[він] приблизно в 2000 році за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав та почав зберігати за місцем власного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 бойові припаси (патрони), без передбаченого законом дозволу у кількості 194 штуки. Усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та не бажаючи добровільно видавати органам влади зазначені боєприпаси, ОСОБА_1 продовжував зберігати їх за місцем мешкання без передбаченого законом дозволу, до моменту вилучення працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку вказаного помешкання в період часу з 13:55 год. до 14:47 год. 26.12.2018.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян».

Так, згідно висновку судової експертизи зброї Миколаївського НДЕКЦ МВС України №6 від 21.01.2019, вилучені предмети та надані на експертизу у кількості 194 штуки, є боєприпасами:

1. у кількості 87 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами - гвинтівковими спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання калібру 5,6 мм (.22 LR) та дані патрони можуть бути використані для стрільби з нарізної спортивно-мисливської зброї вітчизняного виробництва калібру 5,6 мм: гвинтівки і карабіни ТОЗ-8, ТОЗ-8м, ТОЗ-9, ТОЗ-11, ТОЗ-12, ТОЗ-16, ТОЗ-16-01, ТОЗ-17, ТОЗ-17-01, ТОЗ-18, ТОЗ-21, ТОЗ-21-1, ТОЗ-52 «Лань», ТОЗ-61 «Соболь», БК-1, БК-2, БК-3, СМ, СМ-1, СМ-2, СМ-3, БІ-4, БІ-6, БІ-7, «Тайфун», «Тайфун-5,6», «Тайфун-3», «Темп», «Урал», «Урал-2», МЦВ-50, МЦВ-52, МЦВ-55, «Стріла», «Стріла-2», «Стріла-3», «Стріла-5», «Тайга», «Тайга-2», «Тайга-5», «Тайга-6», МЦ-12, МЦ 12-1, МЦ 12-2, МЦ 12-3, МЦ 112, МЦ 55-1, МЦ 65-1, МЦ 70-1, МЦ 80-1 і ін.; комбіновані мисливські рушниці Іж-56-2 «Белка», Іж-56-3 «Белка», МЦ 5-35, МЦ 30-20, МЦ 29-03, ТОЗ-34; вкладний ствол у патронник рушниці Іж-15; пістолети Р-3, Р-4, МЦ-М, МЦ 55-1, МЦ 2-3, МЦ 102-1, ТОЗ-35, ТОЗ 35м, ТОЗ-60, Іж-1, Іж-35, Іж-ХР-30, револьвер Смірнського і ін. Також дані патрони можуть використовуватися для стрільби з гвинтівок, карабінів, пістолетів, револьверів і автоматів іноземного виробництва, призначених для стрільби патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм. Також дані патрони можуть використовуватися для тренувальних стрільб із бойових револьверів і пістолетів із застосуванням змінних деталей, що спеціально випускаються. Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з вогнепальної зброї виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

2. у кількості 17 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами - 5,6-мм пістолетними укороченими патронами кільцевого запалення та дані патрони можуть використовуватися для стрільби з пістолетів "High Standard HDM", виробництва США; спортивно-тренувальні пістолети: ИЖ-34\ИЖ-35, пістолет Марголіна, МЦ-3, виробництва СРСР та ін..

Також дані патрони можуть бути використані у якості патронів-замінників до:

-спортивно-мисливських та спортивно-тренувальних гвинтівок: ТОЗ-8, ТОЗ-12, ТОЗ-9, виробництва СРСР, СВ – 99, виробництва Російської Федерації та ін.

-мисливських магазинних гвинтівок та карабінів: ТОЗ-11, ТОЗ-17,

ТОЗ-18, ТОЗ-78, виробництва СРСР та ін.

Крім того, дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

3. у кількості 14 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами - 7,62-мм спортивними патронами до револьверу "Наган" та дані патрони призначені для револьвера системи Наган, а також можуть використовуватись з револьвером "Pieper". Крім того, дані патрони можуть бути використані для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж зброї відповідного калібру, виготовленої саморобним способом;

4. у кількості 21 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами - 7,62-мм військовим патронами до револьверу "Наган" та дані патрони призначені для револьвера системи «Наган», а також можуть використовуватись з револьвером "Pieper". Крім того, дані патрони можуть бути використані для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж зброї відповідного калібру, виготовленої саморобним способом;

5. у кількості 17 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами – 9-мм патронами до пістолета Макарова (ПМ) та дані патрони призначені для стрільби з: пістолетів "ПМ" (СРСР), "АПС" (СРСР), "Тип 59" (КНР), "модель 82" (Чехословаччина), "ПММ" (Росія), "ІЖ-70" (Росія), "ІЖ-71" (Росія), "Бердиш" ОЦ-27 (Росія), "ПБ" ("6П9") (СРСР), "АПБ" (СРСР), "Форт 12" (Україна), "П-64" (Польща), "П-83" (Польща); револьверів "Р-92" (Росія), "РСА" (Росія); пістолетів-кулеметів "Кипарис" ("ОЦ-02") (Росія), "Каштан" (Росія), "Кедр" (Росія), "Кедр Б" (Росія), "Клин" (Росія), "Бізон" (Росія), "ПП-90" (Росія), "ПП-93" (Росія), "Борс" (Чечня) та ін. Крім того, дані патрони можуть використовуватись для стрільби із саморобної або переробленої вогнепальної зброї;

6. у кількості 5 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами – 7,62-мм (7,62х54) гвинтівковими патронами із легкими кулями та дані патрони призначені для стрільби з нарізної зброї калібру 7,62 мм (патрон 7,62х54 мм):

-гвинтівок: гвинтівок Мосіна зразка 1891/30 р., "АВС-36" (автоматична гвинтівка Симонова зразку 1938р.), "СВТ-38" (Самозарядна гвинтівка Токарева зразку 1938р.), "СВТ-40" (Самозарядна гвинтівка Токарева зразку 1940р.), "Спартак-49" (спортивна гвинтівка Драгунова 1949р.), МЦ-13, МЦ-116 (спортивна гвинтівка тульського ЦК ІБ СМЗ), виробництва СРСР, "МЦ-116М", виробництва Російської федерації та ін.

-самозарядних снайперських гвинтівок: "СВД" (снайперська гвинтівка Драгунова), виробництва СРСР, "ВС-121", "СВ-98 СВУ" (ОЦ-03), виробництва Російської федерації та ін.

-кулеметів: "ДП" (кулемет Дегтярьова піхотний), "ДПМ" (кулемет Дегтярьова піхотний модернізований), "ДТ" (кулемет Дегтярьова танковий), станковий кулемет Максим зразку 1910р., "МТ" (кулемет Максим – Токарева), кулеметів Калашникова (ПК та ПКТ), станкових кулеметів Горюнова (СГ, СГМ,СГМТ) виробництва СРСР, АЕК "Барсук", ПКП "Печенег" Російської федерації та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

7.у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом – 7,62х54 мм гвинтівковими патроном патронами із бронебійно-запальною кулею;

8. у кількості 14 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами – 9-мм патронами до пістолета Parabellum та дані патрони призначені для стрільби зі зброї калібру 9 мм (9?19 мм Parabellum):

-пістолетів "Astra 400", "Astra 600", "Беретта 92", "Beretta 93R", "Beretta Cx4 Storm", "Bersa Thunder 380", "Bersa Thunder", "CZ 75", "FN FNP", "Glock 17", "Glock 18", "Glock 19", "Glock 26", "Glock 34", "Daewoo K5", "Пистолет Люгера", "Маузер К96", "SIG Sauer P220", "SIG Sauer P225", "SIG Sauer P226", "SIG Sauer P228", "Heckler & Koch P2000", "Skorpion", "Smith & Wesson Model 59", "Smith & Wesson Model 910", "SW 1911", "Steyr Hahn M1912 M.12", "Steyr M" та ін.;

-пістолет-кулеметів "АЕК-919К Каштан", "Аграм-2000", "Armscor BXP", "MAB 38", "Daewoo K7", "FAMAE SAF", "ARES FMG", "FMK-3", "FNAB-43", "Halcon M-1943", "Heckler & Koch MP5", "KGP-9", "Lanchester Mk.1", "М3", "United Defense M42", "M960", "MAC-10", "МАТ-49", "Уру 2", "Микро-Узи", "IMI Mini Uzi", "MP18", "MP28", "МР-3008", "MP.35", "MP 38/40", "Штайр MPi 69", "PM-63 RAK", "PM-84 Glauberyt", "Pistol Mitralierг model 1996 RATMIL", "Sa. 23", "Шипка", "Иeskб Zbrojovka Scorpion EVO 3 A1", "Spectre M4", "ST Kinetics CPW", "Spectre M4", "Star Z-70", "STEN", "Sterling L2" та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом;

9. у кількості 4 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами – 7,62-мм пістолетними патронами (7,62х25 мм ТТ) з кулею зі свинцевим осердям та дані патрони можуть використовуватися для стрільби з нарізної вогнепальної стрілецької зброї калібру 7,62 мм:

-пістолетів: "Балтиец", "ТТ", виробництва СРСР; "CZvz52", виробництва Чехо-Словацької республіки; ОЦ-27 "Бердыш", виробництва Російської федерації та ін.

-пістолет-кулеметів: "К-50М", "ППД обр.1934, 1934/38, 1940рр.", "ППШ обр.1941р.", "ППС обр. 1942 та 1943рр.", виробництва СРСР; "Sa23", виробництва Чехо-Словацької республіки; "М56", виробництва Югославської руспубліки;"Тип 50" виробництва Китайської народної республіки; "ПП-19 "Бизон", "ПП-27 "Клин-2", виробництва Російської федерації та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби

з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

10. у кількості 3 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами –7,62-мм (7,62х39) військовими патронами зразка 1943 р. з кулею зі сталевою серцевиною та дані патрони можуть використовуватися для стрільби зі зброї калібру 7,62 мм (патрон 7,62х39 мм) та:

-автоматів Калашникова: "АКМ" (автомат Калашникова модернізований), АКМС, АК-47, виробництва СРСР, "АК-103", "АК-104", "АК – 12М43", "АЕК-973", виробництва Російської Федерації; "ТКБ-408", виробництва СРСР; "Type 56 ", "Type 56 (Sporter)", виробництва Китайської народної республіки; "CZ 805", "CZ Sauz.58", виробництва Чеської республіки, "KAC SR-47", виробництва США, "Valmet RK 62", виробництва Фінляндської республіки та ін.;

-самозарядний карабін Симонова ("СКС"), виробництва СРСР та ін.;

-кулеметів: "РПК" (ручний кулемет Калашникова), "РПД" (ручний кулемет Дегтярьова), виробництва СРСР, ручний кулемет " Valmet -78", виробництва Фінляндської республіки та ін.;

-автоматно-гранатометних комплексів: "А-91", ОЦ "Гроза-1", виробництва Російської Федерації та ін.

Також дані патрони можуть бути використані у якості патронів-замінників до самозарядних мисливських карабінів калібру 7,62х39 мм (наприклад: "СКС" (самозарядний карабін Симонова), виробництва СРСР; "Вепрь","Беркут-1", ОЦ-25, "Сайга-МК", "ТОЗ-97" "Архар", виробництва Російської Федерації та ін.).

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

11. у кількості 2 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом – револьверним патроном калібру .44 Smit&Wesson Russia та даний патрон призначений для стрільби з револьверів Smit&Wesson mod. І, Smit&Wesson mod. ІІ, Smit& ОСОБА_4 та інших моделей. Також може використовуватися для револьверів калібру .44 Magnum та .44 Special.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

12. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасами - 5,45-мм військовим патроном з кулею зі сталевою серцевиною та даний патрон призначений для стрільби зі зброї калібру 5,45 мм (5,45х39 мм) та можуть використовуватися для стрільби з:

-автоматів "АК-74", "АКС-74", "АКС-74У", "АК-74М", виробництва СРСР; "9А-91", "АН-84", "АК-12", "АК-107/108", "АЕК-971", "АК-101/102", виробництва РФ; "NGM-81", виробництва Венгрії; "К-3", виробництва Арменії; "Вепр", виробництва України; "Wieger StG-942", виробництва Федеративної республіки Німеччина; "Skbk wz. 89", "Kbk wz. 88 Tantal", виробництва Республіки Польща та ін.;

-кулеметів "РПК-74", "РПКС-74", "ПУ-21", виробництва СРСР та ін.;

-стрілецько-гранатометних комплексів: "80.002", виробництва СРСР; "АДС", виробництва РФ та ін.;

-автоматно- гранатометних комплексів: "А-91", виробництва РФ та ін.;

-снайперської гвинтівки: "SSG-82", виробництва Федеративної республіки Німеччина та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

13. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом - 7,92-мм гвинтівковим патроном (7,92х57 мм) Mauser та даний патрон використовується для стрільби з нарізної вогнепальної стрілецької зброї калібру 7,92 мм:

-карабінів: 33/40; 98К, K43 виробництва Німеччини та ін.;

-гвинтівок: Mauser mod.1988, Gewehr 1888, G-41(W), G43, 98, FG-42 виробництва Німеччини; ZH-29, ZH-32; ZH-36 виробництва Чехо-Словатськії та ін. ;

-кулеметів: MG-08, MG-08/15, MG-08/18, MG-13, MG-34, MG-42, MG-45, MG-81 виробництва Німеччини; ZB-30, ZB-53 виробництва Чехо-Словатськії та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

14. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом - 8-мм мисливським патроном та даний патрон використовується для стрільби з нарізної зброї калібру 8 мм:

-мисливські карабінів: Sauer S101 Classic, Mauser M 12 Extreme виробництва Німеччини; CZ550 Lux виробництва Чехія; КО-98М1 виробництва Росія та ін.;

-карабінів: 33/40; 98К, K43 виробництва Німеччини та ін.;

-гвинтівок: Mauser mod.1988, Gewehr 1888, G-41(W), G43, 98, FG-42 виробництва Німеччини; ZH-29, ZH-32; ZH-36 виробництва Чехо-Словатськії та ін. ;

-кулеметів: MG-08, MG-08/15, MG-08/18, MG-13, MG-34, MG-42, MG-45, MG-81 виробництва Німеччини; ZB-30, ZB-53 виробництва Чехо-Словатськії та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

15. у кількості 1 шт., з числа наданих а експертизу, є боєприпасом - 7,62х54 мм гвинтівковим патроном та даний патрон призначений для зброї нарізної калібру 7,62 мм (патрон 7,62х54 мм):

-гвинтівок: гвинтівок Мосіна зразка 1891/30 р., "АВС-36" (автоматична гвинтівка Симонова зразку 1938р.), "СВТ-38" (Самозарядна гвинтівка Токарева зразку 1938р.), "СВТ-40" (Самозарядна гвинтівка Токарева зразку 1940р.), "Спартак-49" (спортивна гвинтівка Драгунова 1949р.), МЦ-13, МЦ-116 (спортивна гвинтівка тульського ЦК ІБ СМЗ), виробництва СРСР, "МЦ-116М", виробництва Російської федерації та ін.

-самозарядних снайперських гвинтівок: "СВД" (снайперська гвинтівка Драгунова), виробництва СРСР, "ВС-121", "СВ-98 СВУ" (ОЦ-03), виробництва Російської федерації та ін.

-кулеметів: "ДП" (кулемет Дегтярьова піхотний), "ДПМ" (кулемет Дегтярьова піхотний модернізований), "ДТ" (кулемет Дегтярьова танковий), "ШКАС", станковий кулемет Максим зразку 1910р., "МТ" (кулемет Максим – Токарева), кулеметів Калашникова (ПК та ПКТ), станкових кулеметів Горюнова (СГ, СГМ,СГМТ) виробництва СРСР, АЕК "Барсук", ПКП "Печенег" Російської федерації та ін.

Крім того дані патрони можуть використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

16. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом - 5,6-мм (5,6х39) спортивно-мисливськими патроном "Бегущий олень" та даний патрон призначений для зброї нарізної калібру 5,6 мм (патрон 5,6х39 мм): карабіни серії «Барс»; самозарядні карабіни МЦ-127 и МЦ-128; гвинтівки ТОЗ-23; комбіновані рушниці ТОЗ-84-20/5,6, ТОЗ-84-28/5,6 и МЦ-105-35; гвинтівки МБО-1, МБО-1м, «Олень», МЦ 80-1, «Темп» та інші.

Крім того даний патрон може використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

17. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом - 9-мм (9х25) патроном к пістолету Mauser та даний патрон призначений для стрільби з 9-мм самозарядного пістолету " Mauser", виробництва Німеччини, пістолету-кулемету "SIG", виробництва Швейцарії та інші.

Крім того даний патрон може використовуватися для стрільби

з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

18. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом - 9-мм (9х17) коротким пістолетним патроном Browning та даний патрон призначений для стрільби з 7,65-мм пістолетів "Browning" mod. 1900, "Browning" mod. 1912, "Browning" mod. 1922, виробництва Бельгії; "Beretta" mod. М 1931, "Beretta" mod. М 1939, "Beretta" mod. М 1945, "Beretta" mod. М 81 виробництва Італії; "Walther PP", "Walther PPК", "Walther 3", "Walther 4" виробництва Німеччини; а також спортивний карабін "Tirmax", виробництва Австрії та інші.

Крім того даний патрон може використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру.

19. у кількості 1 шт., з числа наданих - на експертизу, є боєприпасом - 7,65-мм (7,65х17) патроном Browning та даний патрон призначений для стрільби з 7,65-мм пістолетів "Browning" mod. 1900, "Browning" mod. 1912, "Browning" mod. 1922, виробництва Бельгії; "Beretta" mod. М 1931, "Beretta" mod. М 1939, "Beretta" mod. М 1945, "Beretta" mod. М 81 виробництва Італії; "Walther PP", "Walther PPК", "Walther 3", "Walther 4" виробництва Німеччини; а також спортивний карабін "Tirmax", виробництва Австрії та інші.

Крім того даний патрон може використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру;

20. у кількості 1 шт., з числа наданих на експертизу, є боєприпасом – 6,35-мм патроном Browning та даний патрон призначений для 6,35 мм пістолету "Browning" mod. 1906, виробництва Бельгії; "Colt" mod. 1908, "Melior" mod. 1908, виробництва Америка; "Beretta" mod. 950, "Beretta" mod.21" виробництва Італії; "Walther PPК", "Walther ТРН" виробництва Німеччини; системи "Коровина" обр. 1926, виробництва СРСР та інші.

Крім того даний патрон може використовуватися для стрільби з мисливської зброї, переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру.

2. Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - як носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Позиції сторін.

1. Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор вважала вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною, його дії - кваліфікованими вірно.

З огляду на таке вона просила призначити йому покарання в межах санкції частини 1 статті 263 Кримінального Кодексу України та звільнити його від відбуття призначеного покарання з випробуванням.

2. Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження свою вину у вчиненні злочину у сфері незаконного поводження з бойовими припасами не визнав.

Він вказував, що квартиру АДРЕСА_2 успадкував від свого батька ОСОБА_5 , який помер у 2000 році. Та після смерті батька у цій квартирі залишились належні йому патрони, оскільки батько за життя займався спортом, пов`язаним із стрільбою.

Одразу після смерті батька про наявність патронів в квартирі він не знав, про їх наявність дізнався через деякий час після успадкування квартири, коли намагався відшукати інструмент. Тоді він вирішив викинути патрони в річку, але з часом як про їх наявність, так й про свої наміри щодо них забув. Згодом він знов наткнувся на патрони та знов вирішив викинути їх, але не встиг цього зробити.

В поліцію ж про наявність в нього вдома патронів він не повідомив, адже правоохоронним органам не довіряє.

Захисник під час судового розгляду кримінального провадження вказував, що в діях його підзахисного відсутній умисел на вчинення злочину, отже - склад стверджуваного злочину в діях ОСОБА_1 також є відсутнім.

Досліджені судом докази.

І……З залученої до матеріалів кримінального провадження копії ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. від 19 грудня 2018 року вбачається, що цією ухвалою старшому слідчому СУ ГУ НП в Миколаївській області Бричка С.П. та групі слідчих "у даному кримінальному провадженні" був наданий дозвіл: "На проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ОСОБА_6 для проживання, з метою відшукання та вилучення: вогнепальної зброї та вибухових речовин, а також грошових коштів та іншого майна отриманого в наслідок протиправних дій, набутого в результаті вчинення кримінального правопорушення"

В обґрунтування цієї ухвали, окрім іншого, зазначається, що під час досудового розслідування кримінального провадження, в зв`язку із розслідуванням якого винесена ухвала:

"Встановлено, що до збуту вогнепальної зброї та вибухових речовин на території м. Миколаєва також причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає в квартирі АДРЕСА_2 "

ІІ……З залученого до матеріалів кримінального провадження протоколу обшуку від 26 грудня 2018 року вбачається, що у той день протягом періоду з 1355 до 1447 старшим слідчим СУ ГУ НП України в Миколаївській області капітаном поліції Біляєвим М.П. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. у присутності двох понятих та за участі спеціаліста та двох працівників оперативного підрозділу УСБУ в Миколаївській області був проведений обшук у квартирі АДРЕСА_2 ; обшук фіксувався за допомогою відеокамери "Panasonic YCV-160" з карткою пам`яті MicroSD об`ємом 16 Гб.

З дослідженої під час судового розгляду кримінального провадження картки пам`яті MicroSD об`ємом 16 Гб, що долучена до згаданого протоколу обшуку, як додаток, вбачається, що він є матеріальним носієм, зокрема - файлів "S1480001" та "S1480002" - електронних документів, в яких у вигляді електронних даних зафіксовані відеообрази перебігу певних подій під час згаданого обшуку.

Відомості, що містяться у згаданому протоколі та отримані в результаті візуалізації згаданих відеообразів зводяться до такого.

1. Наданий суду протокол обшуку не містить посилань про те, що перед його проведенням ОСОБА_1 були роз`яснені його права, зокрема - загальне право зберігати мовчання, а також - право користуватись допомогою захисника.

Відомості про роз`яснення таких прав не містяться й у відеообразі початку обшуку /файл "S1480001", час 0:00:14 - 0:02:07/.

2. В наданому протоколі про проведення обшуку містяться посилання про те, що перед початком обшуку понятим були роз`яснені їхні права, про що у протоколі міститься їх підпис.

2.1. той же час, у відеообразі початку обшуку /файл "S1480001", час 0:00:14 - 0:02:07/ факт роз`яснення понятим їх прав відсутній.

2.2. Відомості про роз`яснення прав понятим містяться у відеообразі, що зафіксований у файлі "S1480002", але у тому файлі зафіксований відеообраз подій, що відбувались вже після того, як обшук був завершений, усі вилучені під час його проведення предмети були вилучені та упаковані та був складений протокол про проведення обшуку, який зачитувався учасникам слідчої дії.

2.3. При цьому позначки у протоколі обшуку та відомості про події, що відбувались після кульмінаційних подій обшуку, що містяться у відеообразі цих подій /файл "S1480001", час 0:00:14 - 0:02:07/ вказують про те, що складання протоколу розпочалось після вчинення цих дій.

3. З відомостей, що містяться у відеообразі перебігу обшуку /файл "S1480001", час 0:00:44 - 0:01:01/ вбачається, що вже на 30 секунді обшуку слідчий встановив, що у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_7 не проживає; у ній проживає лише ОСОБА_1 разом зі своєю родиною.

Ця обставина в протоколі обшуку не зазначена взагалі.

Та із згаданих протоколу та електронних документів вбачається, що незважаючи на таке, обшук був продовженим.

4. В протоколі обшуку зазначено таке:

"В ході обшуку в кімнаті № 1 виявлено та вилучене наступне:

1)картонна коробка жовтого кольору з написом "Спортивный револьверный патрон Б-1" в якій містяться 35 патронів калібру 7,62;

2)коробка картонна з написом "Триод Германиевый РСФСР", в якій містяться 42 патрони різного калібру та 1 гільза;

3)коробка картонна з предметами, схожими на набої від пістолету Макарова у кількості 9 мм калібру 16 патронів;

4)коробка металева із предметами схожими на патрони мелкокаліберні калібром 5,6 мм. На коробці є позначки, що у ній знаходяться малокаліберні патрони у кількості 104 штуки"

В той же час, відеообраз обставин отримання органами досудового розслідування згаданих у протоколі предметів /файл "S1480001", час 0:04:22 - 0:05:32/ вказує про геть інший перебіг подій отримання цих предметів правоохоронцями.

Так, з відомостей, що містяться у вказаному відеообразі, вбачається, що спеціаліст запропонувала ОСОБА_1 видати наявні в того заборонені предмети, у відповідь на що той самостійно передав ці предмети правоохоронцям та на пропозицію працівника оперативного підрозділу пояснив характер цих предметів та джерело їх походження.

5. До того ж, відеообраз обставин отримання органами досудового розслідування згаданих у протоколі предметів /файл "S1480001", час 0:04:22 - 0:11:33/ доводить, що дослідження та перерахунок отриманих предметів здійснювався працівником оперативного підрозділу.

6. В протоколі обшуку зазначено, що вказані предмети були упакованими в сейф-пакет.

Проте, відеообраз процесу їх пакування на наданому суду носії відсутній.

7. Наданий суду протокол обшуку опису послідовності дій під час проведення обшуку не містить взагалі.

ІІІ……З наданих суду матеріалів вбачається, що вилучені за вказаних обставин предмети були направлені на судово-балістичну експертизу, проведення якої було доручене експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

З висновку експерта № 6 від 21 січня 2019 року вбачається, що надані на експертизу предмети у кількості 194 штуки є придатними для стрільби боєприпасами, ознаки яких відповідають наведеним в обвинувальному акті.

IV……З постанови старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Миколаївській області Марунчака В.В. від 24 січня 2019 року вбачається, що предмети, вилучені під час вказаного обшуку, були долучені до матеріалів кримінального провадження, як речові докази.

V……З залученої до матеріалів кримінального провадження довідки, виданої Об`єднанням багатоквартирного будинку 07 лютого 2019 року, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають лише ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_8 ; ОСОБА_7 же у цій квартирі не проживає протягом тривалого часу.

VІ……З витягу з Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань вбачається, що 25 січня 2019 року за матеріалами правоохоронних органів до цього Реєстру були внесені відомості про те, що ОСОБА_9 за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_2 - без передбаченого законом дозволу зберігає боєприпаси.

Мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

А……Оцінюючи перелічені докази, суд виходе з таких засад та нормативних вимог.

Щодо загальних засад кримінального провадження.

Свобода від самовикриття

І……Відповідно до статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

ІІ……Відповідно до статті 18 Кримінального Процесуального Кодексу України

Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення /частина 1/.

Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права /частина 2/.

ІІІ……Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

До того ж, відповідно до частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

1. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод:

Кожен має право на справедливий … розгляд його справи … незалежним і безстороннім судом

2. Європейський суд з прав людини у своїй практиці сформулював підхід, відповідно до якого:

"попри відсутність згадки у статті 6 Конвенції, право мовчати, а також право не свідчити проти себе є загальновизнаними міжнародними нормами, покладеними в основу поняття справедливого судового розгляду за статтею 6".

/див., окрім іншого, рішення у справі "Саундерс проти Сполученого Королівства (SAUNDERS v. THE UNITED KINGDOM)", пункт 68/

3. При цьому Європейський суд з прав людини:

(1) визначав, що право не свідчити проти себе головним чином пов`язане з повагою до бажання обвинуваченого мовчати;

(2) надавав при цьому принципу захисту права не свідчити проти себе, що охороняється частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, більш широке значення з тим, щоб охопити випадки, коли мова йде про застосування примусу з метою передачі державі речових доказів та документів та таким забезпечити докази протиправного діяння;

(3) погоджувався із тим, що: "У правових системах Договірних Сторін Конвенції та в інших державах це правило не поширюється на використання в кримінальному провадженні матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого під примусом, матеріалів, які існують незалежно від волі підозрюваного, такі, як, між іншим, документи, отримані на підставі ордера, змушування дихати в алкогольно-респіраторну трубку, аналізи крові, сечі, зразки шкіри для аналізу ДНК"

/див., окрім іншого, рішення у справі "Саундерс проти Сполученого Королівства", "Функе проти Франції", "Яллох проти Німеччини", "Ален проти Сполученого Королівства" та інші /

Підсумовуючи, Європейський суд з прав людини зазначає, що:

"Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи пригнічення"

/див., окрім іншого, рішення у справі "Ушаков та Ушакова проти України", пункт 103/

4. Європейський суд з прав людини також: "Послідовно розглядав забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах як процесуальну гарантію права не свідчити проти себе та як основоположну гарантію недопущення жорстокого поводження, відмічаючи особливу уразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він стикається зі стресовою ситуацією та з положеннями кримінального законодавства, що ускладнюються" /див., окрім іншого, рішення у справі "Ушаков та Ушакова проти України", пункт 102 та рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини"/

Недоторканність житла чи іншого володіння особи.

1. Відповідно до статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

2. Відповідно до статті 13 Кримінального Процесуального Кодексу України

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Щодо джерел доказів.

1. Відповідно до статті 84 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню /частина 1/.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів /частина 2/.

2. Відповідно до частини 1 статті 99 Кримінального Процесуального Кодексу України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до частини 2 цієї статті до документів можуть належати:

1)матеріали відеозапису (у тому числі електронні);

2)складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;

3. Відповідно до статті 104 Кримінального Процесуального Кодексу України:

У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі /частина 1/.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

/частина 2/

Протокол складається з:

1)вступної частини, яка повинна містити відомості про:

-місце, час проведення та назву процесуальної дії;

-особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада);

-всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

-інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2)описової частини, яка повинна містити відомості про:

-послідовність дій;

-отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3)заключної частини, яка повинна містити відомості про:

-вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

-спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

-зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

/частина 3/

4. Відповідно до статті 105 Кримінального Процесуального Кодексу України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими, зокрема, можуть бути відеозаписи процесуальної дії.

5. Відповідно до статті 106 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення /частина 1/.

До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії /частина 2/.

6. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 107 Кримінального Процесуального Кодексу України виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Відповідно до частини 6 цієї статті: "Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними".

Щодо допустимості доказів.

1. Відповідно до статті 86 Кримінального Процесуального Кодексу України

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом /частина 1/.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення /частина 2/.

2. Відповідно до статті 87 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини /частина 1/.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1)здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2)отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3)порушення права особи на захист;

4)отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5)порушення права на перехресний допит;

/частина 2/

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1)з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2)після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3)під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4)під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

/частина 3/

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані /частина 4/.

3. Відповідно до частини 1 статті 89 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення

Щодо порядку збирання доказів.

І……Відповідно до частини 2 статті 93 Кримінального Процесуального Кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом

Відповідно до статті 223 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні /частина 1/

…

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом /частина 3/

…

Обшук … житла … здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії /частина 7/.

ІІ……Особливості порядку проведення обшуку визначені таким чином.

1. Відповідно до статті 233 Кримінального Процесуального Кодексу України

Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді… /частина 1/

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення… /частина 2/

2. Відповідно до статті 234 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб /частина 1/

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування /частина 2/.

3. Відповідно до частини 2 статті 235 Кримінального Процесуального Кодексу України

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1)строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2)прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3)положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4)житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;

5)особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

6)речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

4. Відповідно до статті 236 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу /частина 1/

…

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

…

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

/частина 3/

…

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті./частина 6/

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном /частина 7/.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку /частина 8/

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові /частина 9/.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису /частина 10/.

Б……Застосування цих приписів діючого законодавства та настанов судової практики під час розгляду цього кримінального провадження призводить до такого.

Щодо результатів обшуку.

І……Процитовані вище приписи статей 236 та 104 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що про хід та результати обшуку обов`язково має бути складений протокол, який, будучи документом, й є джерелом доказів в сенсі статті 84 Кримінального Процесуального Кодексу України.

При цьому з огляду на процитовані вище приписи статті 104 Кримінального Процесуального Кодексу України наявність технічного запису обшуку /здійснення якого є обов`язковим/, на відміну від випадку фіксування процесу отримання показань, не звільняє слідчого від обов`язку скласти у встановленому законом порядку протокол обшуку.

Результати ж відеофіксації перебігу обшуку в цьому випадку є лише додатками до протоколу, які є покликаними підтвердити достовірність протоколу та можливість його використання під час доказвання.

1. В цьому ж випадку відомості відеообразу подій, що відбувались під час обшуку у житлі обвинуваченого, доводять, що складений за результатами цього обшуку протокол не є достовірним, зокрема - є неповним такою мірою, що допущена неповнота спотворює дійсний перебіг подій, що відбувались під час обшуку.

За такого цей протокол, як недостовірний, не може використовуватись під час доказування та ухвалення рішення по цьому кримінальному провадженню.

2. Таке означає, що передбачене законом джерело доказів щодо результатів обшуку у житлі ОСОБА_1 наразі є відсутнім.

Встановлення ж результатів обшуку за відсутності передбаченого законом джерела не є можливим.

Таке само по собі доводить недопустимість відомостей про результати обшуку, як доказів у справі.

ІІ……Дослідження дотримання органом досудового розслідування умов дозволу на проникнення у житло, під час виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук у квартирі АДРЕСА_2 призводить до такого.

1. Відповідно до процитованої вище резолютивної частини ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 грудня 2018 року, слідчим суддею був наданий дозвіл на проникнення у житло ОСОБА_6 .

Проте, під час виконання цієї ухвали органами досудового розслідування було здійснене проникнення у житло ОСОБА_1 , тобто - особи, дозволу на проникнення у житло якої суд не надавав взагалі.

2. Та обставина, що ОСОБА_1 мешкав у квартирі, дозвіл на проникнення до якої /квартири/ був наданий слідчим суддею, правомірність дій працівників правоохоронних органів не доводить.

Так, процитовані вище приписи статті 30 Конституції України, статті 13 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 233 Кримінального Процесуального Кодексу України закріплюють неприпустимість порушення права особи на її /особи/ житло та охороняють особу від втручання в її житло, але - не охороняють приміщення, як таке, від входження до нього.

З огляду на таке процитований вище пункт 5 частини 2 статті 235 Кримінального Процесуального Кодексу України зобов`язує слідчого суддю в ухвалі про дозвіл на обшук зазначити не тільки адресу приміщення, але - особу, яка його використовує (навіть - фактично).

Таке доводить, що проникнення до житла обвинуваченого було здійсненим без дозволу слідчого судді та з істотним порушенням умов цього дозволу.

Відповідно до процитованих вище приписів пункту 1 частини 2 статті 87 Кримінального Процесуального Кодексу України таке само по собі доводить недопустимість відомостей про результати обшуку, як доказів у справі.

ІІІ……Окрім того, відеообраз перебігу подій під час обшуку житла ОСОБА_1 свідчить про таке.

1. Поза розумним сумнівом, предмети, які на думку органів досудового розслідування та публічного обвинувачення, будучи виключеними з обігу, перебували у незаконному володінні обвинуваченого, були отримані правоохоронними органами внаслідок дій обвинуваченого.

2. При цьому дії щодо видачі таких предметів ОСОБА_1 були вчиненими у відповідь на пропозицію видати заборонені предмети з боку осіб, що проникли до його житла.

2.1. Вказана пропозиція була висловленою в умовах, коли представники органів досудового розслідування та оперативних підрозділів проникли до житла обвинуваченого фактично без дозволу суду. Та такі їх дії, будучи за своєю суттю нічим іншим, як грубим порушенням права ОСОБА_1 на недоторканість житла, прихованою твердженнями про їх законність, об`єктивно породжували в обвинуваченого почуття беззахисності та пригнічення.

2.2. Більше того, висловлюючи таку пропозицію, представники органів досудового розслідування та інші учасники обшуку всупереч вимог частини 2 статті 18, частини 2 статті 223 Кримінального Процесуального Кодексу України не роз`яснили ОСОБА_1 його право не казати нічого та не вчиняти дій, які від нього вимагаються, якщо такі дії здатні зашкодити йому.

2.3. При цьому всупереч вимог статті 236 Кримінального Процесуального Кодексу України ОСОБА_1 не було роз`яснено його право скористатись послугами адвоката попри його особливу уразливість через те, що він стикнувся зі стресовою ситуацією та з положеннями кримінального законодавства, що ускладнюються.

3. Суд також відзначає, що до отримання відповідних предметів внаслідок дій обвинуваченого, як доводять матеріали цього кримінального провадження, органи досудового розслідування взагалі не мали ніяких відомостей про можливу протиправну діяльність ОСОБА_1 та не мали жодних підстав підозрювати його у вчиненні будь-якого злочину.

Більше того, дії ОСОБА_1 щодо видачі предметів органи досудового розслідування, перебуваючи безпідставно в його житлі, оформили не у відповідності до дійсного перебігу подій, але - як примусове вилучення, що дало їм підстави розпочати відносно ОСОБА_1 кримінальне переслідування.

Отже, в цьому випадку правоохоронні органи фактично шляхом незаконних дій створили умови для документування дій ОСОБА_1 , як протиправних.

Таке доводить, що отримуючи предмети від ОСОБА_1 , органи досудового розслідування порушили його право не свідчити проти себе та його право на захист.

Відповідно до процитованих вище приписів пункту 3 та 4 частини 2 статті 87 Кримінального Процесуального Кодексу України таке само по собі доводить недопустимість відомостей про результати обшуку, як доказів у справі.

Підсумовуючи викладене, суд вважає доведеним, що результати проведеного 26 грудня 2018 року обшуку у квартирі АДРЕСА_2 є недопустими доказами.

З огляду на таке вони не можуть використовуватись під час подальшого доказування у справі.

Щодо інших доказів обвинувачення.

І……Оскільки предмети, у незаконному придбанні та зберіганні яких обвинувачується ОСОБА_1 , були отриманими саме у результаті обшуку у квартирі АДРЕСА_2 , вони є недопустими доказами через порушення порядку їх отримання.

З огляду на таке вони не можуть використовуватись під час подальшого доказування у справі.

ІІ……За такого недопустим доказом є й висновок експерта № 6 від 21 січня 2019 року, адже він був наданий за результатами дослідження предметів, що не можуть використовуватись під час кримінального провадження.

З огляду на таке цей висновок також не може використовуватись під час подальшого доказування у справі.

Підстави виправдання обвинуваченого.

А……Оцінюючи обставини цього кримінального провадження, суд виходе з таких засад та нормативних вимог

І……Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у своїй Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17) зазначив, що:

"При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення, поза розумним сумнівом, недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням".

ІІ……Частина 1 статті 263 Кримінального Кодексу України передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, за незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема - за їх придбання та зберігання без передбаченого законом дозволу.

1. Відповідно до пункту 3 Постанови № 3 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України /надалі - Пленуму/ :

основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

Відповідно до пункту 5 Пленуму

Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів… в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї… Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом злочинів, передбачених статтями 262, 263 КК

Відповідно до пункту 5 Пленуму

У випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, а також для з`ясування їх придатності до використання за цільовим призначенням потрібні спеціальні знання, у справі слід призначати експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах. Для з`ясування лише придатності предмета до використання за цільовим призначенням достатньо участі спеціаліста.

2. Відповідно до пункту 12 Пленуму :

Незаконним придбанням бойових припасів, слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо..

2. Відповідно до пункту 11 Пленуму :

Під незаконним зберіганням бойових припасів, розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці

Б……Застосування цих нормативних приписів та настанов судової практики до обставин цього кримінального провадження призводить до такого.

Щодо предмету стверджуваного злочину.

Наведені приписи діючого законодавства та настанови судової практики доводять, що обов`язковим елементом складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України є його предмет, яким, окрім іншого, є бойові припаси.

1. На підтвердження того, що обвинувачений вчинив дії саме стосовно речей, які є предметом злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, органи досудового розслідування та публічне обвинувачення надали суду:

-відомості про результати обшуку у квартирі АДРЕСА_2 ;

-предмети, вилучені під час цього обшуку;

-результати вирішення питання про те, чи є вилучені предмети бойовими припасами, під час їх експертного дослідження.

Проте, як доведено вище, жоден з цих доказів не є допустимим та не може використовуватись під час судового розгляду кримінального провадження.

2. Інших доказів на підтвердження тієї обставини, що обвинувачений є причетним до дій з предметами, які є бойовими припасами, матеріали кримінального провадження не містять, та сторони про наявність таких доказів не посилаються.

Можливість же отримання таких доказів наразі вочевидь є вичерпаною.

Отже, наявність в цьому випадку предмету стверджуваного злочину не є доведеною.

Щодо об`єктивної сторони стверджуваного злочину.

Наведені приписи діючого законодавства та настанови судової практики доводять, що об`єктивна сторона стверджуваного злочину може бути виконаною шляхом вчинення одного з альтернативних діянь, зокрема зберігання або придбання заборонених предметів.

І……Органи досудового розслідування та публічне обвинувачення стверджують, ніби обвинувачений вчинив зберігання заборонених предметів.

З цього приводу суд відзначає наступне.

1. Наведені настанови судової практики доводять, що зберігання бойових припасів полягає в умисних діях щодо володіння ними у разі, якщо вони знаходяться в обраному винним місці.

При цьому з теорії права відомо, що під "володінням" розуміється реалізація фактичної можливості панування над річчю.

Отже, для наявності в діях особи елементів об`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, необхідно довести поза розумним сумнівом факт обрання особою місця перебування таких предметів з метою забезпечення реалізації можливості панування над такими предметами.

2. На підтвердження цих обставин в межах цього кримінального провадження органи досудового розслідування та публічне обвинувачення надали відомості про результати обшуку у квартирі АДРЕСА_2 (вони, прогнозовано, мали б довести факт наявності заборонених предметів за місцем проживання обвинуваченого).

Проте, як доведено вище, відомості про результати обшуку у квартирі АДРЕСА_2 є недопустимим доказом, через що не можуть використовуватись у суді.

3. На підтвердження вчинення обвинуваченим зберігання бойових припасів органи досудового розслідування та публічне обвинувачення надали й його покази.

При цьому у своїх показах обвинувачений не вказував, що обирав місце зберігання предметів, обіг яких заборонений, хоча й підтверджував, що таке місце було йому відомим.

Далі ж обвинувачений по суті вказував, що, знаючи про наявність певних предметів від його батька, він протягом майже 18 років так й не спромігся вчинити ані - жодної дії щодо їх використання, ані - жодної дії задля їх знищення чи передачі правоохоронним органам.

3.1. З огляду на таке, суд відзначає, що про дії щодо обрання місце зберігання заборонених предметів, а тим більше - про мету забезпечення реалізації можливості здійснення фактичного панування над ними в показах обвинуваченого не йдеться взагалі. Та навпаки, самі по собі покази обвинуваченого доводять що той всіляко уникав вчинення будь-яких дій щодо цих предметів.

3.2. Таке, в свою чергу, означає, що у фактичне панування над забороненими предметами ОСОБА_1 не вступив.

Отже, самі по собі покази обвинуваченого наявність в його діях зберігання предметів, обіг яких заборонений, не підтверджують.

ІІ……Органи досудового розслідування та публічне обвинувачення стверджують, ніби обвинувачений вчинив придбання заборонених предметів.

З цього приводу суд відзначає наступне.

1. На підтвердження такого органи досудового розслідування та публічне обвинувачення надали лише покази самого обвинуваченого про те, що він знайшов патрони у квартирі АДРЕСА_2 після того, як у цій квартирі мешкав та помер його /обвинуваченого/ батька.

З огляду на такий стан доказів суд відзначає, що ці покази обвинуваченого межують із вказівками про те, що він знайшов предмети, обіг яких заборонений.

2. В той же час, наведені вище настанови судової практики доводять, що саме по собі знайдення бойових припасів складу їх придбання не утворює; такий склад може утворювати лише привласнення знайдених бойових припасів.

При цьому з теорії права відомо, що за своєю правовою суттю привласнення знайденого (стаття 193 Кримінального Кодексу України) є приховуванням факту його знайдення винним з подальшим його використанням на свою користь.

3. Та з огляду на таке суд відзначає, що покази обвинуваченого, на які посилаються органи досудового розслідування та публічний обвинувач, дійсно підтверджують приховування ОСОБА_1 факту знайдення певних предметів.

В той же час, факт подальшого використання обвинуваченим знайдених ним предметів покази обвинуваченого не підтверджують та, як доведено вище, самі по собі вказують про те, що ОСОБА_1 навіть у фактичне панування над ними не вступив. Остання обставина ж факт звернення цих предметів на користь обвинуваченого виключає.

4. Сам же по собі факт приховування факту знайдення не є достатнім для встановлення елементів об`єктивної сторони зберігання предметів, вилучених з обігу.

5. Відомості ж про інші ж способи придбання заборонених предметів матеріали кримінального провадження не містять, про наявність таких відомостей сторона обвинувачення не посилається.

Отже, наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони стверджуваного злочину також не є доведеною.

Спростування позиції обвинувачення.

І……Надані органами досудового розслідування належні та допустимі докази, як доведено вище, вказують лише про те, що ОСОБА_1 вчинив приховування факту знайдення певних предметів.

Та такі дії, навіть за умови доведення, що знайдені ним предмети дійсно є бойовими припасами, складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України не утворюють.

ІІ……Висуваючи обвинувачення ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів, органи досудового розслідування прогнозовано спирались на відомості про наявність таких предметів у відокремленому місці - за місцем його проживання.

З цього приводу суд відзначає наступне.

1. З огляду на позицію обвинуваченого у справі, такі відомості самі по собі не є достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.

Так, самі по собі вони не здатні спростувати фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, того, що ОСОБА_9 не обирав місце перебування вказаних обвинуваченням бойових припасів, у володіння ними не вступив та не використовував й не збирався використовувати їх на свою користь.

Ступінь вірогідності ж таких обставин, з огляду на наведену вище правову позицію, що висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 688/788/15-к, значення не має, адже не призводе до доведеності вини ОСОБА_9 поза розумним сумнівом.

2. До того ж, для того, щоб вважати такі відомості доведеними, самих по собі показів обвинуваченого вочевидь недостатньо; такі відомості мають бути підтвердженими допустимими та достовірними доказами про характер наявних в житлі обвинуваченого предметів, а саме - висновком експерта за наслідками дослідження відповідних предметів.

Проте, як доведено вище, необхідні докази такого наразі є відсутніми та можливості їх отримання є вичерпаною.

ІІІ……Суд також відзначає, що відсутність доказів звернення обвинуваченим предметів, які за твердженням публічного обвинувачення є виключеними з обігу, на свою користь, тобто - того, що обвинувачений використовував або збирався використовувати ці предмети - є природним наслідком грубого порушення органами досудового розслідування порядку виявлення та вилучення заборонених предметів, а саме - їх виявлення під час проведення обшуку без дозволу слідчого судді та з істотним порушенням умов такого дозволу.

Так, вказані порушення у своїй сукупності призвели до проведення обшуку за відсутності будь-яких даних щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, а саме - підтверджених належним чином відомостей про фактичне вчинення ним злочину у сфері незаконного поводження зі зброєю або про готування ним до вчинення такого злочину.

Усунення ж такого порушення під час судового розгляду кримінального провадження вочевидь не є можливою.

Отже, твердження органів досудового розслідування та публічного обвинувачення про те, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, не є доведеним поза розумним сумнівом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 373 Кримінального Процесуального Кодексу України за таких обставин суд має ухвалити у справі виправдувальний вирок.

Отже, обвинуваченого ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням слід визнати невинуватими та виправдати.

Речові докази у справі - 194 бойові припаси, як майно, вилучене з обігу - на підставі пункту 3 частини 9 статті 100 КПК України, слід знищити

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід в межах цього кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов в межах цього кримінального провадження не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.

Виправдати ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - в зв`язку із недоведенням того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Речові докази у справі - 194 бойові припаси - знищити.

Судові витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскарженим до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=

08.11.2021