Вирок № 102251055, 28.12.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19707/18

Провадження № 1-кп/127/755/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Швець А.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Семенюка І.В.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 02 квітня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020010001351 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сиваський, Генічеського району, Херсонської області, громадянина України, із середньою освітою, учасника бойових дій, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 01.04.2018 року, приблизно о 22:00 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля входу в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться на АДРЕСА_3, розмовляв зі ОСОБА_2 .

В ході розмови у ОСОБА_1 , на ґрунті неприязних відносин, які виникли внаслідок словесних образ з боку потерпілого виник раптовий злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_2 .

Реалізовуючи даний злочинний умисел ОСОБА_1 дістав з кишені куртки невстановлений предмет зовні схожий на ніж, та тримаючи його в правій руці, на крок наблизився до потерпілого.

Після чого усвідомлюючи, що своїми діями може позбавити життя іншої людини та бажаючи настання таких злочинних наслідків, ОСОБА_1 умисно здійснив один удар невстановленим предметом зовні схожим на ніж в ділянку тулуба потерпілого та один удар в ділянку голови, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_2 , згідно висновку експерта №560/595 від 15.06.2018 року, відкриту черепно-мозкову травму-лінійного перелому зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забою головного мозку легкого ступеню, забійної рани м`якої ділянки справа, проникаючого поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії зліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньо черевної кровотечі (наявністю до 600 мл. крові в черевній порожнині), які по давності утворення відповідають терміну вказаному в ухвалі про призначення експертизи 01.04.2018 року.

Відкрита черепно-мозкова травма-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забій головного мозку легкого ступеня, забійна рана тім`яної ділянки справа - належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я (згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 року).

Проникаюче поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії зліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньочеревною кровотечою, являється небезпечним для життя в момент спричинення та супроводжувалися загрозливими для життя явищами, належить тяжких тілесних ушкоджень (згідно п 2.1.3 «к», «о» «Правил судово-медичної визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 року), виникло від дії предмету, що має колюче ріжучі властивості.

В зв`язку з відсутністю в медичних документах відображення морфологічних особливостей рани в тім`яній ділянці справа, не представляється можливим лише на підставі наявних даних визначитись щодо групових чи індивідуальних особливостей травмуючого предмету, тобто деталізувати механізм утворення черепно-мозкової травми.

Побачивши, що від спричинених в наслідок нанесених ударів ОСОБА_2 зігнувся та почав осідати на землю ОСОБА_1 вважаючи, що потерпілий помер, з місця події зник.

Однак, у зв`язку зі своєчасним наданням медичної допомоги смерть ОСОБА_2 не настала.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, які не залежали від волі останнього.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення не визнав та суду повідомив, що 01.04.2018 року він був у ТЦ «Анастасія», де разом з друзями грав в більярд. В ТЦ «Анастасія» зустрів свого давнього знайомого ОСОБА_3 , з яким вирішили піти в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", для того щоб поговорити. Зайшовши в кафе, вони взяли два бокала пива. За сусіднім столом сиділа інша компанія, серед яких був ОСОБА_2 . Під час розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в їхню розмову постійно «влазив» ОСОБА_2 , який говорив виключно нецензурними словами та принижував їх. Під час перебування в кафе, ОСОБА_1 постійно заспокоював потерпілого, при цьому казав йому: «Будь ласка не говори так громко», «Чому ти такий агресивний?». Пізніше до кафе зайшов ОСОБА_4 , який також став свідком принижень від ОСОБА_2 . Проте це був тільки початок принижень. В подальшому, а саме близько 18:00 год. він вийшов з ОСОБА_4 на вулицю. Після чого, ОСОБА_4 пішов додому, а він повернувся до кафе, так як там залишався його друг ОСОБА_3 . Через деякий час, ОСОБА_2 почав ображати ОСОБА_3 . В подальшому, ОСОБА_1 пішов до туалету, для того щоб вмитись. Повертаючись з вбиральні, проходячи повз стіл ОСОБА_2 , останній його зупинив. ОСОБА_1 запитав у потерпілого, чи не знає він де ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_2 просто почав висловлюватись брутальною лайкою в сторону ОСОБА_3 , при цьому повідомивши, що ОСОБА_1 чекає те саме. Що відбувалось далі, він не пам`ятає. Проте після перегляду відео, він згадав, що він вийшов з кафе. Вслід за ним вийшов ОСОБА_2 , який взяв його за шию. Далі він розмахуючи руками, вирвався та пішов в іншому напрямку від потерпілого. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що на вказаному відео він свого лиця не бачить, можливо це він, а можливо і ні. Також при собі ніколи не мав ніяких ножів або колючо-ріжучих предметів. В подальшому він сів в маршрутку та заснув. Через деякий час, водій маршрутки його розбудив на зупинці «Педучилище», проте ОСОБА_1 повинен був вийти раніше. Він почував себе дуже погано та це було дивно, так як випив він мало, приблизно два з половиною бокала пива. Наступного дня він пішов на роботу, де роботодавець повідомив, що на даний час роботи не має. Тому ОСОБА_1 зателефонував своєму знайомому, з Могилів-Подільського району, який має свою ферму. Знайомий запропонував йому допомогти по господарству. Про те, що він їде до знайомого, він нікого не повідомив, а коли переодягався, то забув мобільний телефон в інших штанах. При цьому зазначив, що були часи, коли він працював на 2-3 роботах, їздив в м. Москву, та пропадав на 2-6 місяців. Тому його близькі не переживали, що він не відповідає на телефонні дзвінки. ОСОБА_1 зазначив, що події того дня, він пам`ятає погано, чим наносив удари він також не пам`ятає, не памятає чи взагалі наносив удари. Проте припускає, що так як йому погрожував потерпілий, він для захисту свого життя міг взяти якийсь предмет, але де коли і який не знає.

Потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що 01.04.2018 року у вечірній час, а саме близько 19:00 год. перебував разом з товаришем у кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться на ринку "Урожай", де вживали алкогольні напої, а саме пиво. ОСОБА_2 зауважив, що хоч він і вживав алкогольні напої, проте п`яним він не був. Неподалік від нього разом з друзями сидів обвинувачений. Приміщення бару невелике. Обвинувачений підійшов до їхнього столика і почалась словесна перепалка, яка полягала в образах один одного та тривала близько 5 хвилин. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що в приміщені закладу також перебував їх спільний з обвинуваченим знайомий ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_2 вийшов на вулицю щоб покурити. Як тільки він вийшов на вулицю, то відчув удар предметом схожим на ніж, удар відбувся ззаду. Загалом було два удари поспіль, перший в область серця, а інший в голову. Після вказаних ударів він втратив свідомість, що відбувалось в подальшому він не пам`ятає. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що в приміщені "ІНФОРМАЦІЯ_2" не тільки не було бійки, а й взагалі намірів на бійку не було. Також йому відомо про наявний відеозапис з місця події, проте вказаний відеозапис він не дивився. ОСОБА_2 зазначив, що особисто ножа у обвинуваченого він не бачив, однак за характерними ознаками тілесних ушкоджень він разом з лікарями дійшли висновку, що удари завдавалися ножем. ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодував та вибачень у нього не просив. З приводу виду та міри покарання, поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що у квітні 2018 року близько 19:00 годин зустрів ОСОБА_2 , коли проходив повз його будинок. Поспілкувавшись, вони вирішили піти та випити пива. Через деякий час перебування в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " до приміщення зайшли ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_1 . Вказані особи сиділи за сусіднім столиком. Так як ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знали ОСОБА_6 , то запросили ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за свій столик. Через 30-40 хвилин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почалась словесна перепалка. Причиною вказаного конфлікту стало те, що ОСОБА_1 хвалився, що він "афганець", а ОСОБА_2 повідомив, що він служив в АТО, проте цим не вихваляється. В ході суперечки "проскакувала" ненормативна лексика. Протягом всього конфлікту ОСОБА_6 їх заспокоював. Через деякий час, ОСОБА_1 , потерпілий та ОСОБА_6 вийшли покурити (проте чи разом вони вийшли, чи окремо він не пам`ятає). Потім ОСОБА_2 , якого не було приблизно 20 хвилин, зайшов з вулиці до приміщення і сказав, що він вмирає і одразу втратив свідомість. Однак, про те, що сталось та хто зробив вказане, потерпілий не повідомив. ОСОБА_5 повідомив, що бачив кров на животі у ОСОБА_2 .. Далі ОСОБА_2 забрала швидка медична допомога. Про те хто поранив потерпілого дізнався через тиждень від працівників поліції. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що всі знаходились в стані алкогольного сп`яніння, до виходу з приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бійки між ними не було. ОСОБА_5 додатково зазначив, що зауважень під час конфлікту та взагалі в закладі їм ніхто не робив.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що 01.04.2018 року працювала в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" барменом. До закладу зайшли 2 компанії. В одній компанії знаходився ОСОБА_1 , а в іншій ОСОБА_2 . Всі перебували в стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час, вказані компанії об`єднались. ОСОБА_2 почав проявляти агресію до ОСОБА_1 та застосовувати до останнього нецензурну лайку, дуже брудну нецензурну лайку, яка ображала гідність ОСОБА_1 ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_2 "Чому ви молоді такі агресивні ?" та хотів заспокоїти потерпілого. Потім ОСОБА_1 почав виходити з приміщення, при цьому будь-яких образливих слів не говорив, а тільки попрощався. В цей час потерпілий викрикував в адресу ОСОБА_1 «Я тобі зараз покажу», після чого вийшов слідом за ОСОБА_1 . Через деякий час, тримаючись за живіт, повернувся ОСОБА_2 та сів на стілець. Студент-медик, який знаходився в приміщенні кафе, почав зупиняти кров потерпілому. Також потерпілий тримався за шию. Крім того, ОСОБА_7 зазначила, що в приміщенні кафе та зовні є камери відеоспостереження. Весь посуд у них в кафе пластиковий. За столиком де сидів ОСОБА_8 не бачила ніяких гострих предметів в тому числі і ножа.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він є власником кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Про подію, яка сталась 01.04.2018 року він дізнався від працівників поліції, яким він надав відеозапис з камер спостереження за 01.04.2018 року. Вказані камери знаходяться в приміщенні та на вулиці закладу. В приміщенні є оголошення, яке повідомляє відвідувачів закладу, що ведеться відеоспостереження. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що працівники кафе 01.04.2018 року його не повідомили про подію, що сталась.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що 01.04.2018 році зустрівся з ОСОБА_1 . Вони разом пішли в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", де пили пиво. За сусіднім столиком сиділи ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ), потерпілий та ще двоє невідомих йому осіб. ОСОБА_2 почав всіх ображати та висловлюватись нецензурною лайкою. В подальшому, ОСОБА_2 почав ображати ОСОБА_1 , проте останній вів себе стримано та не реагував на вказані образи. Через деякий час, ОСОБА_3 пішов додому, оскільки був вже п`яний та відчував, що обстановка "накаляється". ОСОБА_1 залишився в кафе та до нього продовжували "приставити" потерпілий та його друг. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що ніколи не бачив у ОСОБА_8 ножів, в тому числі і 01.04.2018 року. Наступного дня, до нього приїхали працівники поліції, яким він дав показання. Після цього, він набрав ОСОБА_1 , проте останній на телефонний дзвінок не відповів.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомив, що знає ОСОБА_1 вже 7 років. 01.04.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 запросили його до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" випити пива, на що він відмовився, так як взагалі не вживає пива. Проте ОСОБА_4 пішов разом з ними. В кафе побачив знайомого ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Через деякий час, ОСОБА_2 почав ображати ОСОБА_1 , внаслідок чого між ними зав`язався словесний конфлікт. В ході конфлікту обвинувачений та потерпілий кричали один на одного. В подальшому, для того щоб заспокоїти їх та розрядити обстановку яка склалася, він з ОСОБА_1 вийшли на вулицю покурити. На вулиці знаходились десь біля 40 хвилин. Після чого, він попрощався з ОСОБА_1 та пішов додому. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що конфлікт почався зі столу потерпілого та ніякого ножа у ОСОБА_1 він не бачив.

З досліджених доказів, що надані сторонами кримінального провадження під час судового провадження, вбачається, що відомості за вказаним фактом внесені 02.04.2018 року до ЄРДР за № 12018020010001351, що підтверджується відповідним витягом.

Згідно витягу з ЄРДР, 01.04.2018 року приблизно о 22:00 год., невідома особа перебуваючи біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться на АДРЕСА_3, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З протоколу огляду місця події від 01.04.2018 року та фото таблиць до нього вбачається, що слідчим в присутності двох понятих оглянуто приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та прилеглу до нього територію. Зафіксовано обстановку на місці події і в приміщенні кафе. На підлозі та на стіні в приміщенні кафе виявлено речовину бурого кольору. З підлоги кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" вилучено змив речовини бурого кольору, який упаковано до білого паперового конверту та скріпленого підписами понятих та слідчого.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8125 від 01.04.2018 року, в ОСОБА_2 виявлено ЗЧМТ; забій головного мозку; перелом склепіння черепа в ділянці сагітального синусу; внутрішньочерепний крововилив; проникаюче поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії; поперечно-ободової, сигмовидної кишки, великого сальника.

Відповідно до протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.04.2018 року що останній просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статті, яка 01.04.2018 року, близько 22:00 год., біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_3 завдала йому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №560/595 від 15.06.2018 року, під час стаціонарного лікування ОСОБА_2 з 01.04.2018 року по 17.04.2018 року в хірургічному відділенні МКЛ ШМД м. Вінниці були виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забій головного мозку легкого ступеню, забійна рана тім`яної ділянки справа; проникаюче поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії з ліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньочеревною кровотечею (наявністю до 600 мл крові в черевній порожнині), які по давності утворення відповідають терміну, вказаному в «Ухвалі» про призначення експертизи - 01.04.2018 року.

Відкрита черепно-мозкова травма-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забій головного мозку легкого ступеню, забійна рана тім`яної ділянки справа - належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я (згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості. тілесних ушкоджень» 1995р.). В зв`язку з відсутністю в медичних документах відображення морфологічних особливостей рани в тім`яній-ділянці справа, не представляється можливим лише на підставі наявних даних визначитись щодо групових чи індивідуальних особливостей травмуючого предмету (предметів), тобто деталізувати механізм утворення черепно-мозкової травми.

Проникаюче поранення живота з пошкодженням, міжреберної артерії зліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньочеревною кровотечею, являлося небезпечним для життя в момент спричинення та супроводжувалося загрозливими для життя явищами, належить до тяжких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.1.3 «к», «о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.), виникло від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості.

З протоколу огляду місця події від 02.04.2018 року вбачається, що слідчим в присутності двох понятих в приміщенні МКЛ ШМД виявлено та вилучено поліетеленовий пакет з курткою чорного кольору з слідами речовини бурого кольору (в подальшому РБК), спортивною кофтою сірого з чорними вставками та слідами РБК; футболкою білого кольору з слідами РБК та порізами. Надання вказаних речей вбачається і з заяви ОСОБА_2 про долучення до провадження речових доказів.

Згідно постанови про вилучення (відібрання) зразків для експертного дослідження від 07.05.2018 року у ОСОБА_2 вилучено (відібрано) зразки крові. Вказане здійснено у відповідності до вимог закону, що підтверджено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2018 року.

Відповідно до висновку експерта №185 від 07.06.2018 року кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В по системі АВО. В слідах на речових доказах: на болоневій куртці (об`єкт № 1), футболці (об`єкт №2), спортивній кофті (об`єкт №3), які належать потерпілому ОСОБА_2 та на марлевому тампоні зі змивом речовини з підлоги кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» (об`єкт № 4), встановлено кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В по системі АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_11 .

Згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.06.2018 року, вилучену куртку з слідами РБК, кофту спортивну сіру з чорними вставками з слідами РБК, футболку білу з слідами РБК та порізами з лівої сторони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та поміщено на зберігання до камери схову Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, що підтверджується квитанцією №1499 від 06.07.2018 року.

Відповідно до протоколу опису речей і документів від 11.04.2018 року, який здійснений підставі ухвали про тимчасовий доступ слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2018 року, у власника вилучено DVD-R 8Х марки «Samsung» на якому міститься вісім відеозаписів з камер спостереження з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», по АДРЕСА_3, за 01.04.2018 року.

Згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.04.2018 року, наданий власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_9 , комп`ютерний диск «DVD-R» на якому містяться вісім записів з камер спостереження вищевказаного кафе, за період часу з 19:13:04 год. по 21:00:07 год. від 01.04.2018 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні досліджено вказаний відеозапис з якого вбачається, що в приміщенні кафе між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає словесний спір, ОСОБА_2 бере лівою рукою за шию ОСОБА_1 та всі особи, які сидять за столом підіймаються та прямують до виходу с кафе. На наступному відеозаписі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за одним столом, ОСОБА_1 встає та прямує до барної стійки, спілкується з продавцем після чого прямує до виходу з кафе. В цей час ОСОБА_2 щось йому говорить, намагається взяти за руку та встає із-за столу та прямує в слід за ОСОБА_1 . Обвинувачений виходить з кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" та б`є дверима ОСОБА_2 , який продовжує рух за ним. Після чого ОСОБА_1 правою рукою дістає з куртки невстановлений предмет, зовні схожий на ніж, в цей же час ОСОБА_2 бере за шию ОСОБА_1 . Через декілька секунд після вказаного, ОСОБА_1 наносить один удар в область живота ОСОБА_2 , внаслідок чого він нагинається та ОСОБА_1 наносить ще один удар правою рукою в якій знаходиться невстановлений предмет, зовні схожий на ніж, в область голови ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 зникає з місця події, а ОСОБА_2 заходить у кафе тримаючись лівою рукою себе за бік. ОСОБА_2 сідає на стул та в подальшому втрачає свідомість.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що потерпілий за рисами обличчя впізнав особу під №1, яка завдала йому тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-психіатричної експерта №507 від 23.09.2020 року, ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням, душевною хворобою не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 на сьогоднішній день будь-яким психічним захворюванням, душевною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 будь-яких відхилень в психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання, не має. У ОСОБА_1 на момент вчинення ним злочину будь-якого психічного розладу, внаслідок якого він не міг повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, не відмічалось. ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує. ОСОБА_1 на даний час може повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 має наступні індивідуально-психологічні особливості: змішаний тип темпераменту (риси флегматика, меланхоліка, менш виражені риси холерика та сангвініка). В структурі характеру виявлено самостійність у прийнятті рішень, екстравертованість лише у вузькому колі спілкування, деяку відгородженість, лабільність емоцій, дратівливу слабкість, вразливість, емотивність, педантизм, схильність до інтро - та екстрапунітивних форм реагування, загострене почуття справедливості, стійкість життєвих переконань та прагнення їх відстоювати, наполегливість, прямолінійність, риси мнимості щодо свого здоров`я, потребу в активності, потребу в незалежності, потребу позбутися будь-яких рамок та обмежень, ситуативне зниження адаптативності, переважання мотивації уникнення невдач. Дані індивідуально-психологічні особливості є не патологічними, не виходять за рамки нормативного розсіювання та не могли суттєво вплинути на поведінку підекспертного ОСОБА_1 під час злочину. ОСОБА_1 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального життя, може віддавати собі звіт про реальний сенс особистих дій і в повній мірі контролювати їх та передбачати наслідки.

Питання «Який вплив могли мати на індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 , та його дії в ситуації, яка склалась 01.08.2018 року, біля 20 годин, в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» м. Вінниці під впливом поведінки (приниження його людської гідності та чоловічої гідності в присутності знайомих і сторонніх осіб в тому числі і сторонніх осіб жіночої статті) зі сторони потерпілого ОСОБА_2 ? Якщо так, то які саме?» є незрозумілим за змістом для експерта. Вказана дата не відповідає періоду здійснення правопорушення.

Вказана у постанові дата не відповідає періоду здійснення правопорушення. На період інкримінованого правопорушення (1.04.2018 року) в наданих матеріалах, згідно з показами свідків, немає даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 перебував у стані високого емоційного напруження, стресу, фрустрації.

На період інкримінованого правопорушення (1.04.2018 року) згідно з показами свідків в наданих матеріалах немає даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 перебував у стані фізіологічного афекту. Стан «сильного душевного хвилювання» являється юридичною категорією. Даних про те, що підекспертний перебував у стані патологічного афекту, немає; також немає даних, які б вказували на те, щоб він не розумів свою поведінку та вчинену подію.

Згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 16.05.2018 року наданий представником ПрАТ «Київстар» ОСОБА_12 комп`ютерний диск «CD-R» від виробника «Verbatim», пам`ять диска 700МБ, на якому міститься роздруківка вхідних та вихідних дзвінків абонента НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_13 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні. Вказаний комп`ютерний диск отриманий у встановленому законом порядку, що підтверджено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2018 року про надання тимчасового доступу до документів ( в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар».

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши надані сторонами докази у заявленому обсязі, суд дійшов наступних висновків.

01.04.2018 року в вечірній час в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою АДРЕСА_3 одночасно вживали алкогольні напої (пиво) дві компанії, а саме потерпілий ОСОБА_2 разом із своїм знайомим ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_3 . Вказані компанії сиділи за сусідніми столиками та періодично спілкувались між собою, оскільки в цей час в барі перебував їх спільний знайомий ОСОБА_4 . Кожен із вказаних осіб вживав пиво.

Вказаний факт визнаний та не оспорююється обвинуваченим ОСОБА_1 , підтверджений показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідків, які перебували у той час разом з потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно.

З показань всіх вказаних осіб судом встановлено, що між двома вказаними компаніями виник конфлікт. Зазначений конфлікт мав характер виключно сварки в ході якої учасники конфлікту ображали один одного нецензурною лайкою, жодного застосування насильства, бійки, або дій, що переросли і щось більше ніж нецензурна лайка в бік один одного не було, що підтверджується показаннями потерпілого, обвинуваченого та свідків події, серед яких і стороння для кожної з компаній особа - свідок працівник кафе ОСОБА_7 . Так, за її показаннями активним учасником конфлікту був саме потерпілий ОСОБА_2 , який висловлювався на адресу ОСОБА_1 досить брудною нецензурною лайкою, проте бійку, або інші насильницькі дії не вчиняв, жодних дій, крім образ обвинуваченого не здійснював.

За показаннями свідка ОСОБА_4 обидві сторони конфлікту, як потерпілий, так і обвинувачений ОСОБА_1 висловлювались в адресу один одного нецензурно, проте більш активним у вказаному був потерпілий, а обвинувачений поводив себе більш врівноважено.

Разом з тим, за показаннями вказаного ж свідка, він вжив заходів щодо запобігання загостренню конфлікту, а саме вивів ОСОБА_1 на вулицю перекурити та пройтись з метою ліквідувати напруження, що наростало.

З вказаного судом встановлено, що конфлікт був взаємним, а не одностороннім, як про це стверджує обвинувачений ОСОБА_1 , оскільки зумовив втручання свідка ОСОБА_4 , який прийняв рішення вивести ОСОБА_1 з метою уникнути розвитку конфлікту.

Суд враховує, що за показаннями свідків більш активну участь у конфлікті приймав потерпілий, який застосовував в адресу ОСОБА_1 нецензурну лайку, проте всіма доказами у справі підтверджено, що небезпеки ОСОБА_1 потерпілий не створив, оскільки, маючи можливість застосувати насильство, жодних дій, направлених на вказане не вчинив, що підтвердили всі допитані свідки у справі, які вказали лише на нецензурну лайку потерпілого, а також те, що крім лайки нічого протиправного ОСОБА_2 не вчиняв, його ніхто не тримав, не перешкоджав йому підійти до обвинуваченого, застосувати насильство, а потерпілий і не робив таких спроб.

В той же час, свідок ОСОБА_4 вирішив вивести на вулицю саме ОСОБА_1 , а не потерпілого ОСОБА_2 , з метою заспокоїти саме ОСОБА_1 , що свідчить про те, що ОСОБА_1 також був учасником конфлікту, виявляв ознаки особи, яку необхідно заспокоїти, а не просто був мовчазним слухачем нецензурної лайки в свою адресу.

З показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 судом встановлено, що вони перебували на вулиці біля кафе близько 40 хвилин, а потім ОСОБА_1 повернувся до приміщення кафе.

В подальшому згідно показань потерпілого та свідків у справі з приміщення кафе один за одним вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Через декілька хвилин до кафе повернувся ОСОБА_2 , який повідомив про те, що він вмирає та тримаючись за місце поранення, сів на стілець і втратив свідомість.

Таким чином безпосередніх очевидців того, що відбувалось на вулиці біля приміщення кафе не має, а показання потерпілого та обвинуваченого істотно різняться між собою щодо обставин події, що там відбулись.

Так, потерпілий зазначає, що вийшовши на вулицю, він відчув удар ззаду, а обвинувачений стверджує, що з вказаного моменту він нічого не пам`ятає.

Встановлюючи події, що відбулись біля приміщення кафе, суд приймає до уваги дані відеозапису, який переглянутий в судовому засіданні.

Вказаний відеозапис отриманий у встановленому порядку, є допустимим доказом у справі та беззаперечно свідчить на факти та розвиток події, що відбувся у вказаний момент ( момент нанесення ударів потерпілому).

Так, з відеозапису судом беззаперечно встановлено, що першим з кафе виходить ОСОБА_1 ( факт того, що це обвинувачений в суду не викликає жодних сумнівів, оскільки на відеозаписах чітко видно обличчя обвинуваченого), при цьому ОСОБА_1 бачить, що за ним відразу виходить потерпілий, та, розуміючи вказане з силою закриває двері в кафе так, що вони майже травмують потерпілого ОСОБА_2 .

Після вказаного ОСОБА_2 починає підходити до обвинуваченого, який у вказаний момент, вже дістає якийсь предмет та тримає його в руці на поготові. В цей момент ОСОБА_2 робить рух до шиї ОСОБА_1 , намагаючись зігнути його, а ОСОБА_1 одним коротким і ціленаправленим рухом правої руки (без попереднього руху в бік кишені, щоб дістати знаряддя злочину) наносить потерпілому удар в тулуб, від якого потерпілий нахиляється, і другим ударом тим же предметом наносить удар потерпілому в голову, від якого потерпілий ще більше нахиляється, а обвинувачений швидко і одразу покидає місце події.

Таким чином із вказаного відеозапису судом встановлено, що обвинувачений на вулиці, одразу після виходу з кафе, приготувався до нанесення ударів предметом потерпілому та здійснивши два удари в тулуб та голову, покинув місце події.

Вказаний розвиток події є безспірним, оскільки не ґрунтується на суб`єктивних свідченнях сторін конфлікту (обвинуваченого, потерпілого) та на показаннях свідків, які в силу властивостей пам`яті та сприйняття можуть неправильно оцінювати події, а підтверджений безпосереднім відеозаписом події, який відобразив всі обставини та факти.

Як вже зазначалось відеозаписом підтверджено, три факти, а саме те, що ОСОБА_1 відразу після виходу дістав якісь предмет, яким потерпілому наніс два удари в життєво важливі органи - тулуб та голову, а після нанесення вказаних ударів, швидко покинув місце події.

З вказаних підстав суд не приймає до уваги твердження сторони захисту щодо того, що обвинувачений на вулиці зазнав суспільно-небезпечного посягання, а саме потерпілий почав напад та почав душити обвинуваченого, оскільки вказана версія спростовується даними відеозапису.

Так, на відеозаписі дійсно видно, що потерпілий лівою рукою здійснює рух поверх шиї обвинуваченого, намагаючись зігнути обвинуваченого. Проте вказаному передує два інших факти, а саме те, що обвинувачений до зазначеного моменту, виходячи з кафе намагався дверима вдарити потерпілого, тобто перший розпочав дії із застосування насильства в ході конфлікту, а потім відразу після вказаного, ще до наближення потерпілого, приготував в руці предмет за допомогою якого наніс тілесні ушкодження потерпілому.

Вказані дії обвинуваченого (переведення конфлікту в площину застосування насильства та приготування знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень) не були зумовлені діями потерпілого щодо намагання зігнути обвинуваченого, а навпаки, дії ОСОБА_1 щодо удару дверима, зумовили дію потерпілого. Тобто, на вулиці не потерпілий розпочав конфлікт із застосуванням насильства, а обвинувачений створив передумови для вказаного, розпочав його та підготувався до нанесення ударів, що свідчить про те, що саме у вказаний час у ОСОБА_1 виник умисел, який він реалізував, нанісши два удари потерпілому.

Про те, що саме у вказаний момент в ОСОБА_1 виник умисел на вбивство потерпілого свідчить факт того, що до моменту наближення потерпілого обвинувачений вже дістав предмет, яким потім наніс удари.

Нанесення ударів не було зумовлено діями потерпілого, які розпочались після моменту того, як ОСОБА_1 підготував предмет, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не оборонявся від дій потерпілого, а діяв на реалізацію свого умислу, який виник раніше (до моменту того, як ОСОБА_2 намагався його зігнути рукою).

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 було нанесено потерпілому два умисних удари та при цьому застосовано предмет схожий на ніж з колюче-ріжучими властивостями.

Так, з протоколу огляду від 02.04.2018 року судом встановлено наявність та вилучення одягу потерпілого, який має характерні пошкодження у виді порізу та сліди речовини бурого кольору, яка є кров`ю ОСОБА_2 , що підтверджено висновком експерта.

Відповідно до висновку експерта №560/595 від 15.06.2018 року, що під час стаціонарного лікування ОСОБА_2 з 01.04.2018 року по 17.04.2018 року в хірургічному відділенні МКЛ ШМД м. Вінниці були виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забій головного мозку легкого ступеню, забійна рана тім`яної ділянки справа; проникаюче поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії з ліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньочеревною кровотечею (наявністю до 600 мл крові в черевній порожнині), які по давності утворення відповідають терміну, вказаному в «Ухвалі» про призначення експертизи - 01.04.2018 року.

Проникаюче поранення живота з пошкодженням, міжреберної артерії зліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та внутрішньочеревною кровотечею, являлося небезпечним для життя в момент спричинення та супроводжувалося загрозливими для життя явищами, належить до тяжких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.1.3 «к», «о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.), виникло від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості.

Згідно із вказаним висновком експерта, в зв`язку з відсутністю в медичних документах відображення морфологічних особливостей рани в тім`яній-ділянці справа, не представляється можливим лише на підставі наявних даних визначитись щодо групових чи індивідуальних особливостей травмуючого предмету (предметів), тобто деталізувати механізм утворення черепно-мозкової травми.

Разом з тим, експертом констатовано, що в потерпілого мала місце відкрита черепно-мозкова травма-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа, забій головного мозку легкого ступеню, забійна рана тім`яної ділянки справа і що вказане тілесне ушкодження утворилось саме 01.04.2018 року.

Суд з відеозапису події встановив, що ОСОБА_1 одночасно одним і тим же предметом наніс спочатку один удар в тулуб потерпілого, а потім в голову. І хоча експерт не зміг, через відсутність в медичних документах відображення морфологічних особливостей рани, встановити яким предметом нанесено удар в голову, суд зазначене встановив із відеозапису події, який свідчить, що це був один і той самий предмет, а саме предмет яким було нанесено удар в тулуб.

Сукупність зазначених доказів свідчить, що ОСОБА_1 не оборонявся від потерпілого, а діючи ціленаправлено, наніс потерпілому два удари предметом, що має колюче ріжучи властивості.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_1 дістав з кишені куртки невстановлений слідством предмет зовні схожий на ніж та наніс ним два удари.

Потерпілий в судовому засіданні не зміг описати вказаний предмет, ОСОБА_1 зазначив, що взагалі ніякого предмету не мав. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення не встановлено конкретного знаряддя вчинення злочину, воно не відшукано.

Сукупність висновків експертів, які встановили механізм отримання тілесного ушкодження, відеозапису події, речових доказів, а саме одягу потерпілого із порізом та даними експерта, що на зазначеному одязі наявна кров потерпілого, переконує суд у тому, що тілесні ушкодження потерпілому були завдані предметом, що має колюче-ріжучі властивості та є схожим на ніж.

На підставі вказаних доказів суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 діючи умисно, використовуючи колюче-ріжучий предмет схожий на ніж наніс два удари потерпілому один з яких в тулуб, а другий в голову, заподіявши проникаюче поранення живота з пошкодженням міжреберної артерії зліва, попереково-ободової кишки, сигмовидної кишки, великого чіпця та відкриту черепно-мозкову травму-лінійний перелом зовнішньої пластинки тім`яної кістки справа.

Вказані дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковані як вчинення закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Надаючи оцінку суб`єктивні стороні вчиненого, яка є домінуючою для правової кваліфікації суд звертає увагу на слідуюче.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

В Постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі №760/4968/15-к, визначено що визначальною є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій. При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.

Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.

Згідно з ч.1 ст.15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

Як вбачається з доказів у справі, ОСОБА_1 завдав два удари потерпілому предметом схожим на ніж. Кожен з ударів був нанесений у життєво-важливий орган - тулуб (живот) та голову.

ОСОБА_1 стверджує, що жодного умислу на вбивство потерпілого не мав, разом з тим докази у справі беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_1 в момент події по-перше застосовував предмет з колюче-ріжучими властивостями схожий на ніж, по-друге наніс два удари, по-третє кожен з ударів був нанесений в життєво-важливий орган. При цьому удар в живіт, який був нанесений першим, вже заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними для життя в момент спричинення та супроводжувались загрозливими для життя явищами, проте ОСОБА_1 на вказаному не зупинився та наніс другий удар в голову предметом схожим на ніж, заподіявши потерпілому відкриту черепно-мозкову травму - лінійний перелом зовнішньої пластини тім`яної кісти справа.

Поведінка ОСОБА_1 після завдання вказаних двох ударів, а саме те, що він, побачивши, що потерпілий осідає, швидко покинув місце події, свідчить що ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які залежали від його волі, реалізував свій умисел в повному обсязі та діяв саме з умислом на вбивство.

Спосіб (таємно на вулиці, без сторонніх свідків, що перебували в кафе), знаряддя злочину (предмет схожий на ніж), кількість (два удари вказаним предметом), характер пошкодження (з прикладанням значної сили (проникаючі поранення живота, відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа)) і локалізація поранень (живот і голова), причини припинення злочинних дій (потерпілий зігнувся та почав осідати), поведінка винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (наявний конфлікт, що тривав цілий вечір та супроводжувався необхідністю вивести ОСОБА_1 з кафе для зняття напруги), беззаперечно свідчать, що ОСОБА_1 діяв виключно з умислом на вбивство потерпілого, виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки потерпілому було надано вчасно медичну допомогу.

Разом з тим, сторона захисту вважає кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, 1 ст. 115 КК України неправильною, оскільки ОСОБА_1 , на думку захисту, одночасно діяв як в межах необхідної оборони, так і з її перевищенням, в стані патологічного афекту, в стані патологічного сп`яніння, а також і в стані сильного душевного хвилювання.

Оцінюючи доводи захисту про те, що ОСОБА_1 діяв в межах необхідної оборони, або перевищуючи її, суд зазначає, що ст. 36 КК України визначено, що необхідною обороною, серед іншого, визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Разом з тим, жодний доказ у справі не підтверджує наявність суспільно небезпечного посягання, створення реальної загрози заподіяння шкоди.

Конфлікт в кафе не був жодним небезпечним посяганням, не створив реальної загрози, оскільки супроводжувався лише нецензурними висловлюваннями, що не можуть мати ознак посягання.

ОСОБА_1 покинув кафе де відбувався словесний конфлікт, його вивів свідок ОСОБА_4 , а потім ОСОБА_1 сам повернувся до кафе, що свідчить про те, що він жодної небезпеки для себе не відчував.

На вулиці ОСОБА_1 був ініціатором конфлікту, перший спробував застосувати насильство до потерпілого, вдарив його дверима, поводився агресивно, підготував знаряддя злочину, застосував його.

Вказане підтверджує, що ОСОБА_1 в момент вчинення злочину не перебував в стані необхідної оборони та не міг її перевищити.

Навіть агресивні нецензурні висловлювання, що передували події, не є суспільно небезпечним посяганням та створенням реальної загрози заподіяння шкоди. На вулиці саме обвинувачений розпочав застосування насильства, що свідчить про відсутність нападу на ОСОБА_1 , а відтак в обвинуваченого права на необхідну оборону не виникло.

З вказаних же підстав суд вважає, що ОСОБА_1 не діяв в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, оскільки жорстокого поводження з ним не відбулось, а висновок судової психолого-психіатричної експертизи свідчить про відсутність стану душевного хвилювання в обвинуваченого. Вказаний висновок експерта вказує і на відсутність ознак патологічного афекту.

Так, експертом підтверджено відсутність даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 перебував у стані високого емоційного напруження, стресу, фрустрації, або даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 перебував у стані фізіологічного афекту, або перебування обвинуваченого у стані патологічного афекту. Експерт підтвердив, що ОСОБА_1 розумів свою поведінку та вчинену подію, у ОСОБА_1 на момент вчинення ним злочину будь-якого психічного розладу, внаслідок якого він не міг повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, не відмічалось. Вказаний висновок експерта узгоджується і з іншими фактами у проваджені, згідно яких ОСОБА_1 після вчинення злочину одразу покинув місце проживання, вжив заходів що унеможливлювали його пошук ( поїхав в інше місто, вимкнув телефон), позбавився знаряддя злочину, тобто діяв цілеспрямовано, логічно та послідовно.

Сукупність наведеного є підставою для висновку суду, що винуватість ОСОБА_1 доведена стороною обвинувачення належними та допустимими доказами.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно характеристики КМ «Корея» №1172 від 21.08.2018 року, вбачається, що скарг на ОСОБА_1 не надходило.

Згідно характеристики, за підписом Голови ГО «Вінницька обласна асоціація ветеранів Афганістану» - ОСОБА_14 від 22.08.2018 року, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.

Відповідно до характеристики, наданої ПАТ «Гніванське хлібоприймальне підприємство», за період роботи на підприємстві, ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 являється учасником бойових дій.

Згідно з довідкою КП ВОНД «Соціотерапія» №1741 від 04.07.2018, ОСОБА_1 перебував на профілактичному наркологічному обліку у вказаному закладі з 18.11.2010 року по 18.11.2011 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками.

З довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка», № 20/3195 від 06.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення не значиться.

Згідно з довідкою КМ «Корея» Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці №384 від 17.04.2018 року, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований.

З вимоги про судимість від 09.07.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, офіційно не працює, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, а саме вчинення замаху на умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, вчинення вказаного особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, особи обвинуваченого, який є не судимим, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, думки потерпілого, який повідомив, що йому ніхто допомоги у лікуванні не надавав, вибачення не просив, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду в зв`язку з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, а також приймаючи до уваги дані про те, що обвинувачений перебував у даному кримінальному провадженні в розшуку, вчинив замах на особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, суд приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 15, 65-67, 115 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді восьми років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 01.07.2018 року до дати набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- вилучену балоневу чорну куртку з слідами РБК, спортивну сіру кофту з чорними вставками з слідами РБК, футболку білу з слідами РБК та порізами з лівої сторони, що зберігаються у камері для зберігання речових доказів у Вінницькому ВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № 1499) - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

- комп`ютерний диск «CD-R» від виробника «Verbatim», пам`ять диска 700 МБ, на якому містяться роздруківка вихідних та вхідних дзвінків - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- комп`ютерний диск «DVD-R» від виробника «Samsung» пам`ять диска 4,7 ГБ на якому містяться відеозаписи з камер спостереження кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: