Ухвала суду № 102250719, 24.12.2021, Літинський районний суд Вінницької області

137/1429/21

У Х В А Л А

24.12.2021 смт. Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області надійшла вищезазначена позовна заява.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2019 року у справі №907/9/17 (провадження № 12-76гс18) зробила висновок, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач, заявляючи вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 25420,99 доларів США, зазначив ціну позову 25420,99 доларів США (еквівалент – 663543,77грн, який визначений відповідно до курсу НБУ станом на дату проведення розрахунку заборгованості 12.11.2021) та відповідно сплатив судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову в сумі 9953,16грн.

Проте, згідно п. абз. 6 ч. 1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Крім того, згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до роз`яснень, що містить п.5 Постанови №5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ( у новій редакції ст.175) ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку".

За приписами ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

Відтак, позовна заява не містить способу реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач звертається з позовною вимогою до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, в змісті позовної заяви ОСОБА_2 іменує як відповідача.

Крім того, ОСОБА_2 у позовній заяві зазначений як третя особа, проте, в порушення вимог ст. 53 ЦПК України, позивачем не конкретизовано в ролі якої саме третьої особи (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, чи на стороні відповідача) мають намір залучити ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В змісті позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до умов Договору позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, однак доказів цьому не надав. Слід зазначити, що розрахунки є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти.

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

1) сплатити (доплатити) судовий збір за подання позову майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову у сумі яка залежатиме від до курсу НБУ станом на день сплати судового збору 10 грудня 2021 року за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Лiтин/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA818999980313101206000002852; код класифікації доходів бюджету 22030101;

2) визначити спосіб реалізації предмета іпотеки;

3) визначитись зі статусом ОСОБА_2 , як учасника судового процесу;

4) надати докази надання кредитних коштів, на що посилається позивач у своїй позовній заяві.

Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути ці недоліки.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Я. С. Верещинська