Рішення № 102250256, 28.12.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5394/21

Провадження № 2/727/1659/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Філатової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.05.2020 року.

Факт його родинних відносин із ОСОБА_4 підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.1986 року.

Померла ОСОБА_4 не залишила заповіту, а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом. Так, спадкоємцями за законом є мати померлої ОСОБА_5 та він.

29.05.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б. відкрито спадкову справу №7/2020 після смерті ОСОБА_4

ОСОБА_5 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відмовилась на його користь. Таким чином, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців немає.

До складу спадщини, яка відкрилась у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , зокрема входить майно, яке померла прийняла після смерті свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_6 постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання у АДРЕСА_1 , однак був знятий з реєстраційного обліку за вказаним місцем проживання у зв`язку зі смертю.

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_6 та померлою ОСОБА_4 підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.04.2020 року.

ОСОБА_6 було складено заповіт, який був посвідчений 08.06.1995 року державним нотаріусом Третьої Чернівецької державної нотаріальної контори Зеленською М.В. Відповідно до заповіту є двоє спадкоємців, донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_3

ОСОБА_6 заповів ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все, що буде належати йому на день своєї смерті.

Єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_4 . Син померлого ОСОБА_3 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а тому є таким, що не прийняв спадщину.

Також, зазначив, що відповідач ОСОБА_2 в силу положень ст.1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині, яка залишилась після смерті її чоловіка, та подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини спадкового майна.

До складу спадкового майна, яке залишилось на день смерті ОСОБА_6 та належало йому на праві власності, входить квартира АДРЕСА_2 .

06.05.2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Балан Р.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 . Однак, постановою приватного нотаріуса від 07.05.2021 року №32/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Просив позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на 5/6 часток квартири АДРЕСА_2 .

Відповідачами відзиву на позов подано не було.

Представник позивача адвокат Кравчук Д.В. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримав.

Представник відповідача Чернівецької міської ради Осовська М.М. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог, якщо це не порушуватиме права інших осіб та просить ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_2 також у судове засідання не з`явився. Звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. У задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.6)

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого померла ОСОБА_4 є матір`ю позивача (а.с.7)

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с.9).

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_6 та померлою ОСОБА_4 підтверджується постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.12.2021 року. Зокрема постановою встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_6 було складено заповіт, який був посвідчений 08.06.1995 року державним нотаріусом Третьої Чернівецької державної нотаріальної контори Зеленською М.В. Відповідно до заповіту є двоє спадкоємців, донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 (а.с.15)

ОСОБА_6 заповів ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все, що буде належати йому на день своєї смерті. ОСОБА_3 спадкодавець заповів легковий автомобіль марки №412, 1975 року випуску, двигун № НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 , д.н. НОМЕР_7 та причеп марки ЗАЗ 8101, 1994 року випуску, н.з. НОМЕР_8 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.08.1993 року ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 23,30 кв.м. (а.с.16)

16.12.2020 року приватним нотаріусом Балан Р.Б. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням частки, від якої відмовилася мати спадкодавця ОСОБА_5 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 5/6 часток від Ѕ частини банківського вкладу з відповідними відсотками, що знаходяться у філії Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»:

-у ТВБВ №10025/052 на рахунку № НОМЕР_9 на суму 30864 грн. 59 коп.;

- у ТВБВ №10025/052 на рахунку №9760/7 на суму 9437 грн. 35 коп., що належали померлому ОСОБА_6 , спадкоємцем якого була його донька ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.76).

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б. №32/02-31 від 07.05.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , але не оформила своїх спадкових справ у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно - квартиру, яке їм належить та вчинення такої нотаріальної дії суперечить законодавству України (а.с.78).

В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст.1223 ЦК).

За змістом ч.1 ст.1241 Кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За змістом пункту 4.9 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців необхідно витребувати документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року в справі № 523/3522/16-ц (провадження № 61-21211св18) зроблено висновок, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Матеріали справи свідчать про те, що померлий ОСОБА_6 є батьком померлої ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в силу положень ст.1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , та подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини спадкового майна (а.с86зв.).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №38/2019, які були надані нотаріусом, вбачається, що 26.12.2019 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 . До спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 входить квартира АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої мати ОСОБА_4 .

Проте, постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б. №32/02-31 від 07.05.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , але не оформила своїх спадкових справ у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно яке їм належить та вчинення такої нотаріальної дії суперечить законодавству України.

В силу положень ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відсутність у ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на вказане майно в силу вимог частини третьої статті 1296 ЦК України не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 .

З вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , який подав заяву про прийняття спадщини. Внаслідок відсутності оригіналів документів на спадкове майно, він не має можливості реалізувати своє право на спадщину, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати право власності на 5/6 часток на квартири АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.15,16,1216 - 1218, ст. 1261, ст. 1268 - 1270 ЦК України, ст.ст.12, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП - НОМЕР_10 ) в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на 5/6 часток квартири АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.