Рішення № 102250201, 22.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2757/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом адвоката Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу за контрактом в органах Державної прикордонної служби України на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби та Контрактом про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, по липень 2020 року. Останнє місце військової служби - військова частина 9938 (Луганський прикордонний загін) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом начальника 3 прикордонного загону (Луганський прикордонний загін) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31 липня 2020 року № 503-ОС його було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 31 липня 2020 року. З грудня 2020 року по лютий 2021 року він звернувся із рядом запитів до: Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України, Харківського прикордонного загону та Луганського прикордонного загону про отримання карток грошового забезпечення із 2008 по 2018 роки. Впродовж грудня 2020 року та березня 2021 року надійшли відповіді та копії його карток грошового забезпечення. Ознайомившись із відповідями та копіями його карток грошового забезпечення вважає, що індексація грошового забезпечення здійснена невірно, обчислена з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. Аналогічний правий висновок міститься в постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08 2019 по справі №400/339/19, постанові від 26.09.2019 по справі №420/1783/19. За таких обставин, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації, ОСОБА_2 , відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 вбачалась незмінність посадових окладів військовослужбовців.

Відтак, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, ОСОБА_2 , є січень 2008 року та такий, що повинен знайти своє відображення у резолютивній частині рішення суду

Із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_2 із Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) із 2008 по 2010 роки та із 2014 по 2018 роки вбачається, що: виплачено індексації грошового забезпечення у 2008 році - 505,47 грн; у 2009 році - 394,06 грн; у 2010 році - 425,45 грн; у 2014 році - 645,54 грн; у 2015 році - 2685,86 грн; у 2016 році - 0,00 грн; у 2017 році - 0,00 грн; у 2018 році - 71,08 грн із січня по травень, липень, серпень та грудень 2008 року; із квітня по вересень 2009 року; із липня по жовтень 2010 року; із січня по квітень, листопад та грудень 2014 року; із січня по жовтень та грудень 2015 року; із січня по грудень 2016 року; із січня по грудень 2017 року; із січня по листопад 2018 року - індексація грошового забезпечення взагалі не була нарахована та виплачена, а у місяцях, коли йому була виплачена індексація у ці роки, її нарахування було проведено відповідачем на власний розсуд без врахування індексу споживчих цін та застосування базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення, тобто з порушенням вищевказаних законодавчих норм, а саме підвищення його посадового окладу на законодавчому рівні у січні 2008 року та березень 2018 року.

Із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_2 із Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) із 2011 та 2012 роки вбачається, що із червня по грудень 2011 року; із січня по вересень 2012 року - індексація грошового забезпечення в загалі не була нарахована та виплачена.

Відповідно до вищезазначеного, сума індексації грошового забезпечення, яка підлягала виплаті, ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року із зазначенням базового місяця для нарахування індексації (січня 2008 року), а також 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року із зазначенням базового місяця для нарахування індексації (березень 2018 року).

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9938 (Луганський прикордонний загін) у відношенні до ОСОБА_2 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із січня 2008 по травень 2011 року та із вересня 2012 по 01 березня 2018 року (включно) - січень 2008 року, а у період з 01.03.2018 року по 31 грудня 2018 року - березень 2018 року;

- зобов`язати військову частину 9938 (Луганський прикордонний загін) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із січня 2008 по травень 2011 року та із вересня 2012 по 01 березня 2018 року (включно) - січень 2008 року, а у період з 01.03.2018 року по 31 грудня 2018 року - березень 2018 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін) у відношенні до ОСОБА_2 щодо не нарахування та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із травня 2011 року по вересень 2012 року (включно) - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину 9951 (Харківський прикордонний загін) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із травня 2011 року по вересень 2012 року (включно) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що заримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- зобов`язати відповідачів, кожного окремо за свій період, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

17 червня 2021 року від Військової частини 9938 надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 47-59), в якому зазначено, що позивач проходив дійсну військову службу в лавах Державної прикордонної служби з 26.07.1995 по 31.07.2020. За час проходження служби перебував на різних посадах. До військової частини 9938 позивач прибув з Донецького прикордонного загону, призначений на посаду начальника відділення прикордонного контролю «Троїцьке» прикордонної комендатури «Білолуцьк» (наказом АДПСУ №171-ос від 22.06.2006).

Постановою КМУ №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців (додаток 3) та як наслідок базовий місяць став січень 2008.

Наказом начальника Східного Регіонального Управління (СхРУ) №51-ос від 25.04.2008 позивач був призначений на посаду заступника начальника відділу оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби «Троїцьке», у зв`язку із чим відбулось підвищення посадового окладу з 1100,00 грн на 1115,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на червень 2008 року.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 24.10.2008 №465-ос позивач був призначений на вишу посаду - начальник відділу прикордонної служби «Троїцьке», у зв`язку із чим відбулось підвищення посадового окладу з 1115,00 грн на 1155,00 грн, та як наслідок зміна базового місяця на листопад 2008 року.

В березні 2009 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 208,00 грн на 800,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на березень 2009 року.

В червні 2010 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 800,00 грн на 1200,00 грн, та як наслідок зміна базового місяця на червень 2010 року.

В липні 2010 року відбулось підвищення надбавки за вислугу років з 320,00 грн на 384,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на липень 2010 року (особиста картка грошового забезпечення за 2010 рік - липень місяць).

В квітні 2011 року відбулось підвищення премії з 231,00 грн на 462,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на квітень 2011 року (особиста картка грошового забезпечення за 2011 рік - квітень місяць).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.05.2011 №214-ос позивач був переведений до Харківського прикордонного загону, за даними бухгалтерської програми базовий місяць квітень 2012 року, інші відомості відсутні.

В січні 2013 року надано надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 110,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на січень 2013 (особиста картка грошового забезпечення за 2013 рік - в лютому місяці здійснено нарахування за січень).

В січні 2014 року підвищено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 110,00 грн на 158,25 грн та, як наслідок зміна базового місяця на січень 2014 року (особиста картка грошового забезпечення за 2014 рік-лютий місяць).

В вересні 2014 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 1078,35 грн на 1540,50 грн та, як наслідок зміна базового місяця на вересень 2014 року (особиста картка грошового забезпечення за 2014 рік - нарахування здійснено в жовтні за вересень в тому числі).

В листопаді 2014 року відбулось підвищення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу (наказ начальника загону від 06.11.2014 №170-ос, призначають на посади до підполковника включно начальники регіональних управлінь - п. 89 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, у зв`язку з чим у відповідача відсутній наказ про призначення на посаду) з 1055,00 грн на 1185,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на листопад 2014 (особиста картка грошового забезпечення за 2014 рік - листопад місяць).

В грудні 2014 року відбулось зменшення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу прикордонної служби «Мілове» (наказ начальника загону від 06.11 №237-ос, призначають на посади до підполковника включно начальники регіональних управлінь - п. 89 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, у зв`язку з чим у відповідача відсутній наказ про призначення на посаду) з 1055,00 грн на 1185,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на грудень 2014 року (особиста картка грошового забезпечення за 2014, 2015 роки - відрахування зроблені в січні 2015 року).

В лютому 2015 року відбулось підвищення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу (наказ начальника загону від 28.02.2015 №82-ос, призначають на посади до підполковника включно начальники регіональних управлінь - п. 89 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, у зв`язку з чим у відповідача відсутній наказ про призначення на посаду) з 1055,00 грн на 1185,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на лютий 2015 року (особиста картка грошового забезпечення за 2015 рік - лютий 2015 місяць).

В липні 2015 року підвищено надбавку за вислугу років з 394,50 грн на 460,25 грн та як наслідок зміна базового місяця на липень 2015 року (особиста картка грошового забезпечення за 2015 рік - липень місяць).

В листопаді 2015 року підвищено надано надбавку за роботу в умовах режимних приміщень у розмірі 177,75 грн та, як наслідок зміна базового місяця на листопад 2015 (особиста картка грошового забезпечення за 2015 рік - листопад місяць).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 27.05.2016 №470-ос позивач був призначений на посаду начальника оперативно - розшукового відділу (з м.д. н.п. Білолуцьк) оперативно - розшукового управління Східного регіонального управління, у зв`язку з чим наказом начальника загону від 31.05.2016 №272-ос позивач був виключений зі списків особового складу загону, проте позивач залишився на грошовому, речовому та харчовому забезпеченні у військовій частині 9938.

У зв`язку з призначенням на вищу посаду у позивача підвищився посадовий оклад з 1185,00 грн на 1400,00 грн та, як наслідок відбулась зміна базового місяця на червень 2016 року (особиста картка грошового забезпечення за 2016 рік - червень місяць).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців (додаток 3) та, як наслідок базовий місяць став березень 2018 року.

29.04.2020 позивач був зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини 9938.

Наказом начальника загону позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення від 31.07.2020 № 503-ОС.

За час проходження служби відповідно до довідки - розрахунку про індексацію грошового забезпечення від 09.06.2021 №529 позивачу нараховано до виплати індексація грошового забезпечення у розмірі 1168,03 грн.

Щодо посилання позивача на листи Мінсоцполітики від 29.12.2017 №122/0/66-17 та від 23.06.2020 № 76/0/214-20, відповідач зазначив, що вони не є нормативно-правовими актами, не ґрунтується на приписах ч. 1 ст. 58 Конституції України про дію нормативно-правових актів у часі, а тому, враховуючи ч. 1 ст. 19 Конституції України, не можуть свідчити про те, що відповідач, не визначивши для обчислення позивачу індексації базовим місяцем січень 2008 року, діяв протиправно. Також, в цьому листі звернуто увагу, що проведення індексації грошового забезпечення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Крім того, на думку відповідача, вищезазначені листи Мінсоцполітики не можливо оцінювати без контексту, а також обсягу інформації, який був наданий в запитах до Міністерства. Зокрема, в даній спірній ситуації визначальним є факт того, що позивач в оскаржуваний період переводився на іншу посаду з іншим посадовим окладом.

Правова позиція стосовно порядку визначення базового місяця наведена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі 420/2748/20,рішеннях Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі №520/15971/2020, від 20.01.2021 №520/15854/2020, від 12.01.2021 №520/15783/2021.

Щомісячні додаткові та одноразові види грошового забезпечення військовослужбовців визначені у додатках 25-29 до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом АДПСУ від 20.05.2008 № 425, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України 25.06.2018 №558.

Всі вищезазначені види грошового забезпечення нараховувались та виплачувались позивачу своєчасно та в повному обсязі. При цьому, індексація грошового забезпечення відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів не входить до складу грошового забезпечення, на яке мав право позивач та не відноситься до інших грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до Закону №2050-111 та Порядку 159.

Якщо звільнений військовослужбовець вважає, що його права були порушені шляхом несвоєчасного розрахунку при звільненні, він має право встановленим законом способом звернутися за захистом своїх прав. Тобто, Законом передбачений спеціальний вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

На підставі викладеного, відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

22 червня 2021 року від Військової частини 9951 надійшов відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 103-111), в якому зазначено, що ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу у Харківському прикордонному загоні. Наказом начальника Харківського прикордонного загону від 24.05.2011 № 166-ОС «По особовому складу» було зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_2 .

Наказом начальника Харківського прикордонного загону від 06.10.2012 №344-ОС «По особовому складу» було виключено зі списків частини ОСОБА_2 .

Відповідач 2 зазначає, що надати копії (витяги з наказів) не вбачається можливим у зв`язку з значним проміжком часу зберігання у Харківському прикордонному загоні (в/ч 9951) та надаємо довідку з відділу контролю та документального забезпечення, яка підтверджує, що на підставі переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 п.121б, було передано дані накази до Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто слід вважати, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців - це механізм підвищення належного до видачі грошового забезпечення військовослужбовців і не є його складовою.

Зазначена сума невірно обчислена, у зв`язку із невірним визначенням позивачем базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядку) визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. З чим погоджується позивач у своєму позові.

Позивачем було визначено базовий місяць січень 2008 та березень 2018 року, разом з тим на думку відповідача 2 це є хибне твердження. Позивач жодним чином не обґрунтував свою позицію, щодо визначення базового місяця. В свою чергу Харківський прикордонний загін (військова частина 9951) надає належним чином засвідчену довідку № 186 від 15.06.2021 «Про розмір індексації грошового забезпечення за період проходження служби в Харківському прикордонному загоні ОСОБА_3 , в якій чітко зазначається, що базовим місяцями є: травень 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, лютий 2012 року та квітень 2012 року.

Позивач у своїй позовній заяві заявляє, що розрахунок проведено починаючи з січня 2008 року, однак право на індексацію грошового забезпечення ОСОБА_2 набув саме з травня 2011 року, коли 24.05.2011 №166-ОС «По особовому складу» було зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення ОСОБА_2 . Тобто, фактично при зарахування до списків особового складу військової частини не міг бути січень 2008 року, оскільки даний військовослужбовець почав проходити військову службу у Харківському прикордонному загоні (військовій частині 9951) з травня 2011 року.

Базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме травень 2011 року.

Останнім місяцем підвищення індексації грошового забезпечення під час проходження служби позивачем є квітень 2012 року.

На підставі вищезазначеного відповідач 2 дійшов висновку, що позивачу, за час проходження служби у Харківському прикордонному загону, постійно змінювався базовий місяць, тому індексація грошового забезпечення за даний проміжок часу складає 0,00 грн.

Вважає, що листи Міністерства Соціальної політики України від 29.12.2017 № 122/0/66-17 та 15.04.2020 № 49/0/214-20, не є нормативно-правовими актами, а носять рекомендаційний, інформаційний характер. Тобто не є догмою чи імперативною нормою.

Що стосується приведення судової практики позивачем, з начебто застосовуванням в даній справі, то Харківський прикордонний загін вважає її не доречною, оскільки це не відображає всієї сутті кожної справи. Позивач же виділив (виокремив) частини абзацу зі справи, що не відповідає повноті та належному розумінні всієї справи.

Щомісячні додаткові та одноразові види грошового забезпечення військовослужбовців визначені у додатках 25-29 до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 та в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом АДПСУ від 20.05.2008 № 425 (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин).

Всі вищезазначені види грошового забезпечення нараховувались та виплачувались позивачу своєчасно та в повному обсязі.

При цьому відповідач просив врахувати суд, що індексація грошового забезпечення відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів не входить до складу грошового забезпечення, на яке мав право позивач та не відноситься до інших грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до Закону №2050-ІII та Порядку 159.

Крім того, індексація грошового забезпечення на час проходження служби у Харківському прикордонному загоні не нараховувалась з підстав того, що дана виплата не передбачена відповідно діючого законодавства зазначеного вище за період з 24.05.2011 по 04.10.2012.

З огляду на вищезазначене вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення є цілком не обґрунтованою та безпідставною.

Харківський прикордонний загін вважає, що не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплат, начебто не здійснених, індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця, оскільки він вирішується іншому встановленому для нього порядку. Тобто дані позовні вимоги є передчасними в даній справі.

На підставі викладеного, відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07 липня 2021 року від представника позивача надійшли відповіді на відзиви Військової частини 9938 та Військової частини 9951 (т. 1 а.с. 132-136, 138-141), в яких представник позивача навів пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, зокрема зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації. Вважає, що відповідачі проводили встановлення базового місяця на власний розсуд без зміни посадового окладу в бік збільшення, що є порушенням вимог Закону № 1282 та Порядку № 1078.

Вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 02 червня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т. 1 а.с. 39-41).

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року позовну заяву представника позивача Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху за ч. 13 ст. 171 КАС України (т. 1 а.с. 125-126).

Ухвалою суду від 13 липня 2021 року заяву представника позивача Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду повернуто заявнику без розгляду (т. 1 а.с. 148-149).

Ухвалою суду від 13 липня 2021 року позовну заяву представника позивача Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без розгляду (т. 1 а.с. 150-151).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника позивача Сідака Павла Петровича задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року – скасовано, а справу № 360/2757/21 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 231-232).

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом представника позивача Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (т. 1 а.с. 236).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 32, 33).

ОСОБА_2 проходив службу у період з 01.01.2008 по 23.05.2011 та у період з 07.10.2012 по 31.07.2020 у Військовій частині 9938 (відповідач 1), у у період з 24.05.2011 по 06.10.2012 у Військовій частині 9951(відповідач 2).

Щодо не нарахування та не виплати військовою частиною 9938 позивачу індексації грошового забезпечення з січня 2008 року по травень 2011 року та з вересня 2012 року по 01 березня 2018 року – січень 2008 року, а у період з 01.03.2018 по 31.12.2018 – березень 2018 року, суд зазначає наступне.

До військової частини 9938 позивач прибув з Донецького прикордонного загону, призначений на посаду начальника відділення прикордонного контролю «Троїцьке» прикордонної комендатури «Білолуцьк» (наказом АДПСУ №171-ос від 22.06.2006), що підтверджується довідкою про періоди проходження служби полковника ОСОБА_2 (а. с. 82-83).

Наказом начальника Східного Регіонального Управління (СхРУ) №51-ос від 25.04.2008 позивач був призначений на посаду заступника начальника відділу оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби «Троїцьке».

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 24.10.2008 №465-ос позивач був призначений на вишу посаду - начальник відділу прикордонної служби «Троїцьке» 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за 2009- 2011 роки, в березні 2009 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 208,00 грн на 800,00 грн, в червні 2010 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 800,00 грн на 1200,00 грн, в липні 2010 року відбулось підвищення надбавки за вислугу років з 320,00 грн на 384,00 грн, в квітні 2011 року відбулось підвищення премії з 231,00 грн на 462,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на квітень 2011 року (т. 1 а.с. 62,80,81).

Наказом Голови ДПСУ №214-ОС від 10.05.2011 позивач був призначений на посаду – начальник відділу прикордонної служби «Козача Лопань» 2 категорії 4 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Наказом Голови ДПСУ №459-ОС від 21.09.2012 позивач був призначений на посаду – начальник відділу прикордонної служби «Свердловськ» 2 категорії 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу № 518-ОС від 19.10.2012 позивач був призначений на посаду начальника групи планування штабу 3 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за 2013-2014 роки, в січні 2013 року надано надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 110,00 грн, в січні 2014 року підвищено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 110,00 грн на 158,25 грн, в вересні 2014 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 1078,35 грн на 1540,50 грн, в листопаді 2014 року відбулось підвищення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу (т. 1 а.с. 64,65)

Наказом СхРУ № 361-ОС від 29.09.2014 був призначений на посаду начальника відділу оборонної мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу 3 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

Наказом СхРУ № 521- ОС від 23.12.2014 був призначений на посаду начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ІІІ категорії (тип Б) ім. Віктора Банних 3 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

У грудні 2014 року відбулось зменшення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу прикордонної служби «Мілове» відповідно до особистої картки грошового забезпечення за 2014, 2015 роки (т. 1 а.с. 65,66).

В лютому 2015 року відбулось підвищення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу (наказ начальника загону від 28.02.2015 №82-ос, призначають на посади до підполковника включно начальники регіональних управлінь - п. 89 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, у зв`язку з чим у відповідача відсутній наказ про призначення на посаду) з 1055,00 грн на 1185,00 грн та, як наслідок зміна базового місяця на лютий 2015 року (т. 1 а.с. 66,88).

Відповідно до даних особової картки грошового забезпечення в липні 2015 року підвищено надбавку за вислугу років з 394,50 грн на 460,25 грн, в листопаді 2015 року підвищено надано надбавку за роботу в умовах режимних приміщень у розмірі 177,75 грн (т. 1 а.с. 66).

Наказом АДПСУ № 715-ОС від 04.08.2015 призначений на посаду начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи штабу 3 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

Наказом АДПСУ № 470-ОС від 27.05.2016 призначений на посаду начальника оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Білолуцьк) оперативно-розшукового управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

Наказом СхРУ № 608-ОС від 26.10.2017 призначений на посаду заступника начальника міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Старобільськ) оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України.

Відповідно до довідки Східного регіонального управління ДПСУ № 11/267 від 09.06.2021 про розмір виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період проходження служби в Східному регіональному управлінні з 01.08.2019 по 30.04.2020 останньому виплачено індексацію грошового забезпечення у лютому 2019 року у сумі 71,08 грн, у березні-червні 2019 року у сумі 134,47 грн в місяць, у липні – листопаді 2019 року - у сумі 206,72 грн, у грудні 2019 року – 216,51 грн, у січні – квітні 2020 року у сумі 216,51 грн на місяць (т. 1 а.с. 75).

Відповідно до довідки Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 186 від 15.06.2021 у період з 30.05.2011 по 04.10.2012 індексація грошового забезпечення ОСОБА_4 не виплачувалась (т. 1 а.с. 112).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 9 Закону України від 20 рудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, частиною 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 за №1282-XII.

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону №1282-XII).

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (далі - Порядок №1078).

Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 за №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності. Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Водночас пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Крім того, враховуючи положення Порядку №1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що Законом № 1282-XII та пунктом 11 Порядку № 1078 визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи “Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 “Бурдов проти Росії”).

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 825/874/17.

Що стосується визначення базового місяця для нарахування індексації, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1-1, 5 Порядку № 1078, в редакції, що діяла на час вчинення спірних правовідносин Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач проходив військову службу у військовій частині 9938 з 2006 року на різних посадах. Так, 25.04.2008 позивач призначений на посаду заступника начальника відділу оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби «Троїцьке» та підвищення посадового окладу. Відповідно, базовий місяць буде квітень 2008 року.

Відповідно до даних Держкомстату у травні 2008 року індекс споживчих цін становив 101,3 відсотка, тобто поріг індексації перевищено, повинна провадитись індексація.

В подальшому позивач був призначений на вишу посаду - начальник відділу прикордонної служби «Троїцьке», у зв`язку із чим відбулось підвищення посадового окладу, як наслідок зміна базового місяця на листопад 2008 року.

Відповідно до даних Держкомстату індекс споживчих цін у грудні 2008 року становив 102,1 відсотки, тобто перевищив поріг індексації, індексація провадиться.

Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_2 за 2008, 2009 роки, останньому виплачено індексацію у червні 2008 року у сумі – 17,47 грн, у вересні у розмірі 220,02 грн, у жовтні 2008 року у сумі 73,44 грн, у листопаді 2008 року у сумі 194,64 грн, у січні 2009 року – у сумі 98,34 грн, у лютому у сумі 109,72 грн, у березні 126,44 грн (т. 1 а.с. 79, 80). У травні, липні, серпні та грудні 2008 року індексацію не виплачено.

Тобто відповідач 1 повинен був нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період травень, липень, серпень 2008 року із застосуванням базового місяця – квітень 2008 року; з грудня 2008 року по березень 2009 року із застосуванням базового місяця – листопад 2008 року.

Згідно із даними особової картки грошового забезпечення позивача за 2009 рік у березні 2009 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань, отже відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин, базовим місяцем став березень 2009 року.

Відповідно до даних Держкомстату індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації у червні 2009 року та склав 101,1 відсоток. Так, індексація грошового забезпечення повинна провадитись з червня 2009 року.

Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення позивача за 2009 рік, у жовтні 2009 року виплачено індексацію у сумі 26,10 грн, у листопаді 2009 року- у сумі 16,73 грн, у грудні 2009 року – у сумі 16,73 грн (т. 1 а.с. 80). У червні 2009 – жовтні 2009 року індексація позивачу не виплачувалась.

Так, відповідач 1 протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у червні – жовтні 2009 року із застосуванням базового місяця березень 2009 року.

Згідно із особовою карткою грошового забезпечення за 2010 рік позивачу у період з січня 2010 року по червень 2010 року виплачено індексацію грошового забезпечення, а в червні 2010 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань, тобто базовим місяцем став червень 2010 року, у липні 2010 року відбулось підвищення надбавки за вислугу років та базовим місяцем став липень 2010 року (т. 1 а.с. 81).

Відповідно до даних Держкомстату індекс споживчих цін перевищив поріг індексації у серпні 2010 року, відтак індексація грошового забезпечення повинна провадитись з серпня 2010 року.

Згідно із даними особової карток грошового забезпечення за 2010, 2011 роки, позивачу виплачено індексацію у листопаді 2010 року у сумі 10,88 грн та у грудні 2010 року у сумі 37,19 грн (т. 1 а.с. 81). У період серпень – жовтень 2010 року індексацію не вплачено.

Відтак відповідачем 1 протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з серпня по жовтень 2010 року із застосуванням базового місяця липень 2010 року.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.05.2011 № 214-ос позивач був переведений до Харківського прикордонного загону, відповідно базовим місяцем став травень 2011 року.

У січні 2011 року виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 37,80 грн, у лютому 2011 року – у сумі 38,58 грн, у березні 2011 року – у сумі 54,58 грн, у квітні 2011 року – у сумі 54,58 грн (т. 1 а.с. 62). У період з травня 2011 року по жовтень 2011 року індексація не виплачувалась.

Згідно із даними Держкомстату індекс споживчих цін у червні 2011 року становив 100,8% та наростаючим підсумком перевищив поріг 101% лише у лютому 2012 року, відтак право на індексацію виникає з березня 2012 року.

Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення позивача за 2012 рік індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась.

Отже відповідачем 2 протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення позивача у період з березня 2012 року по січень 2013 року із застосуванням базового місяця – травень 2011 року.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення, в січні 2013 року збільшено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, тобто базовим місяцем став січень 2013 року.

Даними Держкомстату підтверджено, що у період з січня 2013 року по січень 2014 року індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації, відтак індексація не провадиться.

У січні 2014 року підвищено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, тобто базовим місяцем став січень 2014 року.

Відповідно до даних Держкомстату індекс споживчих цін перевищив поріг індексації в березні 2014 року, тому індексація повинна провадитись з березня 2014 року.

У вересні 2014 року відбулось підвищення надбавки за виконання особливо важливих завдань, відтак базовим місяцем став вересень 2014 року.

В листопаді 2014 року відбулось підвищення посадового окладу, у зв`язку з призначенням на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу, та як наслідком базовим місяцем став листопад 2014 року.

У грудні 2014 року позивача призначено на посаду начальника відділу прикордонної служби «Мілове», та базовим місяцем став грудень 2014 року.

Відповідно до даних особової картки грошового забезпечення за 2014 рік позивачу виплачено індексацію у травні – жовтні 2014 року.

У березні-квітні 2014 року відповідачем 1 повинна бути нарахована та виплачена позивачу із застосуванням базового місяця – січень 2014 року.

В лютому 2015 року позивача призначено на посаду начальником відділу оборонної, мобілізаційної роботи та організації антитерористичних заходів штабу, відбулося підвищення посадового окладу, та базовим місяцем став лютий 2015 року.

Згідно із даними Держкомстату у березні 2015 року індекс споживчих цін перевищив поріг інфляції, тому індексація повинна провадитись з березня 2015 року.

У липні 2015 року підвищено надбавку за вислугу років, як наслідок зміна базового місяця на липень 2015 року.

За даними особистої картки грошового забезпечення позивача за 2015 рік вбачається, що позивачу було виплачено індексацію у сумі 2685,86 грн у листопаді 2015 року.

У листопаді 2015 року підвищено надано надбавку за роботу в умовах режимних приміщень у розмірі 177,75 грн та як наслідок зміна базового місяця на листопад 2015 року.

За даними Держкомстату у період грудень 2015 року – лютий 2016 року індекс споживчих цін не перевищив порогу індексації.

24.02.2021 у Пункт 1-1 Порядку № 1078 внесено зміни, а саме: індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

За даними Держкомстату у період лютий 2016 року – червень 2016 року індекс споживчих цін не перевищив порогу індексації, індексація не провадиться.

У зв`язку з призначенням на вищу посаду у позивача підвищився посадовий оклад, як наслідок відбулась зміна базового місяця на червень 2016 року.

Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки, індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась з листопада 2015 року по грудень 2018 року.

При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в червні 2016 року становив 99,8 %, в липні 2016 року становив 99,9 %, в серпні 2016 року 99,7%, в вересні 2016 року - 101,8 %, в жовтні 2016 року - 102,8 %, в листопаді 2016 року - 101,8 %, в грудні 2016 року - 100,9%, в жовтні 101,7%.

Таким чином лише у жовтні 2016 року поріг індексації 103% (99,8 % * 100,0 % * 99,9 % * 99,7% * 100,0 % * 101,8 % * 102,8 % * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2016 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2016 року.

Отже відповідачем 1 протиправно не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця червень 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, в редакції від 24.02.2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до ч. 2 п. 1.9 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 року №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

З огляду на зазначене, суд вважає, що місяць березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік посадовий оклад позивача складав у січні 2018 року становив 1350,00 грн, лютому 2018 року - 1350,00 грн, та з березня 2018 року по липень 2020 року склав 7470,00 грн.

При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0 %, в липні 99,3 %, в серпні 100,0 %, в вересні 101,9 %, в жовтні 101,7%.

Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року у відповідача були відсутні.

Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За даними особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, індексацію грошового забезпечення позивачу виплачено у грудні 2018 року у сумі 71,08 грн.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії”. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30 січня 2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі “Педерсен і Бодсгор проти Данії” зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі “Волохи проти України” (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є “передбачуваною”, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. “…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання”.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Разом з цим, в даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням правових висновків суду, є компетенцією відповідача, як органу, що виплачував позивачу грошове забезпечення у спірному періоді. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, з урахуванням правових висновків суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Отже, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, оскільки в спірних правовідносинах наявні протиправні дії відповідачів, а саме щодо обрахунку та виплати індексації на момент збільшення заробітної плати позивача, а не з урахуванням базового місяця, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним):

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9938 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період травень, липень, серпень 2008 року із застосуванням базового місяця – квітень 2008 року; з грудня 2008 року по березень 2009 року із застосуванням базового місяця – листопад 2008 року; з червня 2009 року по жовтень 2009 року із застосуванням базового місяця березень 2009 року; з серпня 2010 року по жовтень 2010 року із застосуванням базового місяця липень 2010 року; з березня 2014 року по квітень 2014 року із застосуванням базового місяця – січень 2014 року; з грудня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця червень 2016 року.

- зобов`язати військову частину 9938 (код ЄДРПОУ 14331736, місце знаходження: 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, проспект Перемоги, 58) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період травень, липень, серпень 2008 року із застосуванням базового місяця – квітень 2008 року; з грудня 2008 року по березень 2009 року із застосуванням базового місяця – листопад 2008 року; з червня 2009 року по жовтень 2009 року із застосуванням базового місяця березень 2009 року; з серпня 2010 року по жовтень 2010 року із застосуванням базового місяця липень 2010 року; з березня 2014 року по квітень 2014 року із застосуванням базового місяця – січень 2014 року; з грудня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця червень 2016 року.

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9951 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з березня 2012 року по січень 2013 року із застосуванням базового місяця – травень 2011 року.

- зобов`язати військову частину 9951 (код ЄДРПОУ 14321742, місце знаходження: 61000, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 228) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2012 року по січень 2013 року із застосуванням базового місяця – травень 2011 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по день її фактичної виплати.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, та вважає їх передчасними, оскільки відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 522/535/17 (адміністративне провадження №К/9901/964/18 К/9901/969/18).

Що стосується вимог про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Тобто, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. Тому суд, за відсутності спору, не може на майбутнє зобов`язати відповідача вчинити певні дії щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44. У зв`язку з цим, позовна вимога про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 задоволенню не підлягає.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Сідака Павла Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938, Військової частини 9951 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 9938 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період травень, липень, серпень 2008 року із застосуванням базового місяця – квітень 2008 року; з грудня 2008 року по березень 2009 року із застосуванням базового місяця – листопад 2008 року; з червня 2009 року по жовтень 2009 року із застосуванням базового місяця березень 2009 року; з серпня 2010 року по жовтень 2010 року із застосуванням базового місяця липень 2010 року; з березня 2014 року по квітень 2014 року із застосуванням базового місяця – січень 2014 року; з грудня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця червень 2016 року.

Зобов`язати військову частину 9938 (код ЄДРПОУ 14331736, місце знаходження: 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, проспект Перемоги, 58) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період травень, липень, серпень 2008 року із застосуванням базового місяця – квітень 2008 року; з грудня 2008 року по березень 2009 року із застосуванням базового місяця – листопад 2008 року; з червня 2009 року по жовтень 2009 року із застосуванням базового місяця березень 2009 року; з серпня 2010 року по жовтень 2010 року із застосуванням базового місяця липень 2010 року; з березня 2014 року по квітень 2014 року із застосуванням базового місяця – січень 2014 року; з грудня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця червень 2016 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 9951 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з березня 2012 року по січень 2013 року із застосуванням базового місяця – травень 2011 року.

Зобов`язати військову частину 9951 (код ЄДРПОУ 14321742, місце знаходження: 61000, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 228) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2012 року по січень 2013 року із застосуванням базового місяця – травень 2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Ірметова