Рішення № 102250100, 28.12.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2746/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709; адреса: вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 09 червня 2020 року №191 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0068859), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, 15 червня 2020 року, відрахувавши кошти за 7 днів використаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2020 рік;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 09.06.2020 року № 191 о/с ( зі змінами) «По особовому складу - в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» капітана ОСОБА_1 (0068859), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, 19 червня 2020 року, відрахувавши кошти за 6 днів використаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2020 рік;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 19 червня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 червня 2020 року до моменту винесення рішення по справі;

Принагідно позивач просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць; стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки суперечить фактичним обставинам та не узгоджуються із нормами чинного законодавства, яке регулює порядок та підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення працівника Національної поліції. Позивач наголошує, що всупереч вимогам закону його - двічі - звільнено зі служби в поліції під час перебування на лікарняному. Крім того, зазначає, що жодного правопорушення чи злочину не скоював, тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 28 грудня 20021 року представникові позивача відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовом узасіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому наполягає на правомірності оскаржених позивачем наказів. Так, представник відповідача повідомила, що старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено внаслідок застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення. Так, висновками службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України, Закону України «Про дорожній рух», Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», листів ГУНП в Кіровоградській області від 11.02.2020 № 341/01/15-2020 «Про заходи щодо зміцнення транспортної дисципліни та профілактики дорожньо-транспортних пригод серед працівників поліції ГУНП в Кіровоградській області», від 02.03.2020 № 533/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах Національної поліції України за січень 2020 року», що виразилося у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуванні 25 квітня 2020 року транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що як наслідок призвело до дорожньо-транспортної пригоди, неповідомленні про дану подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», неповазі та неконтролюванні своєї поведінки, почуттів та емоцій до інших поліцейських.

При цьому представник відповідача пояснила, що Наказ від 09 червня 2020 року №191 о/с, яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 15 червня 2020 року, змінено Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 19 червня 2020 № 205 о/с в частині дати звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 - з 15 червня 2020 року на 19 червня 2020 року, оскільки позивачем була надана довідка про перебування його на лікарняному з 12 червня по 18 червня 2020 року. Натомість про перебування на лікарняному с 19 по 23 червня 2020 року позивач відповідача не повідомив, підстав для врахування наданої позивачем довідки немає.

Позивачем та відповідачем надані також відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, у яких наведені доводи на спростування аргументів протилежної сторони спору.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 липня 2007 року, у Національній поліції України – з 07 листопада 2015 року, зокрема, з 30 березня 2017 року – на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції.

Наказом від 25 квітня 2020 року №566 призначене службове розслідування події, що сталася за участю позивача та, на переконання відповідача, має ознаки дисциплінарного проступку, а саме: 25 квітня 2020 року о 13:15, старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції капітан поліції ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, рухаючись приватним автомобілем ВАЗ 21124 днз НОМЕР_2 у м. Мала Виска Кіровоградської області, на перехресті вул. Містечкова та Матусівська скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

Службовим розслідуванням встановлено, що 25 квітня 2020 року, близько 13.15 ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_2 , у м. Мала Виска Кіровоградської області на перехресті вулиць Містечкова та Матусівська, не вибравши безпечної швидкості та не врахувавши дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та допустив з`їзд у кювет, внаслідок чого автомобіль перевернувся. У результаті ДТП ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не отримав, автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Воднораз, відповідачем перевірені відомості щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час ДТП.

Так, у рамках службового розслідування були опитані працівники Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди та до місця проходження позивачем медичного огляду.

Зокрема, старший інспектор відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_2 вказав, що при розмові з ОСОБА_1 на території Маловисківської ЦРЛ, він відчув різкий запах алкоголю від позивача, помітив порушення координації рухів (нестійка хода), порушення мови та почервоніння очей у ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 заперечив факт керування транспортним засобом та своєї причетності до скоєння ДТП. ОСОБА_2 підкреслив, що позивач поводив себе зухвало, а саме не контролював свою поведінку, почуття та емоції, під час спілкування із ОСОБА_2 проявляв неповагу до останнього, перемовлявся, не відповідав на конкретні питання, звинувачував у фальсифікації події, поводив себе зверхньо, а також висловлював у бік ОСОБА_2 такі фрази, як: «не треба влаштовувати цирк», «ви приїхали, щоб погоду построїти», «ваша служба недоречна», «вас життя не навчило, що треба працювати в кращому режимі, а не займатися незрозумілими справами», «не треба базарить» та інші.

При цьому ОСОБА_2 здійснював відеофіксацію такої розмови; відповідний відеозапис долучений до матеріалів службового розслідування.

Про наявність ознак сп`яніння у позивача стверджували у своїх поясненнях працівники поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Під час проведення службового розслідування відповідачем досліджені також копії адміністративних матеріалів, складених стосовно ОСОБА_1 , копії відеозаписів з нагрудних камер поліцейських та службова характеристика на ОСОБА_1 .

Враховано, що відеоматеріалами з нагрудних камер поліцейських зафіксоване проходження позивачем огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест»; за результатами проведеного огляду спеціальний пристрій виявив у повітрі, що видихалося ОСОБА_1 , 1,53 проміле алкоголю.

У рамках службового розслідування відповідачем витребувано, зокрема, акт судово-медичного дослідження (обстеження) позивача КЗ «КОБ СМЕ» від 29 квітня 2020 року №1429, яким на основі проведеного судово-медичного дослідження у сечі ОСОБА_1 виявлений етиловий спирт в кількості 3,50 г/дм3.

За таких умов, висновками службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарною статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ. абзаців 1. 8 пункту 1, пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпункту (а) пункту 2.9 розділу II та пункту 12.1 розділу XII Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», листів ГУНП в Кіровоградській області від 11.02.2020 № 341/01/15-2020 «Про заходи щодо зміцнення транспортної дисципліни та профілактики дорожньо-транспортних пригод серед працівників поліції ГУНП в Кіровоградській області», від 02.03.2020 № 533/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах Національної поліції України за січень 2020 року», що виразилося у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства. Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуванні 25.04.2020 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що як наслідок призвело до дорожньо-транспортної пригоди, неповідомленні про дану подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», неповазі та не контролюванні своєї поведінки, почуттів та емоцій до інших поліцейських.

Як наслідок, Наказом начальника ГУ НП в Кіровоградській області від 27.05.2020 року № 720 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області", за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11 частини 3 стаггі 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, абзаців 1, 8 пункту 1, пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, статті 14 Закону України «Про дорожніх рух», підпункту (а) пункту 2.9 розділу II та пункту 12.1 розділу XII Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», листів ГУНП в Кіровоградській області від 11.02.2020 № 341/01/15-2020 «Про заходи щодо зміцнення транспортної дисципліни та профілактики дорожньо-транспортних пригод серед працівників поліції ГУНП в Кіровоградській області», від 02.03.2020 № 533/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах Національної поліції України за січень 2020 року», звільнено старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 .

З метою реалізації наказу від 27 травня 2020 року № 720, відповідачем видано наказ від 09 червня 2020 року №191 о/с, яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 15 червня 2020 року.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 19 червня 2020 № 205 о/с , внесено зміни в попередній наказ, в частині дати звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 - з 15 червня 2020 року на 19 червня 2020 року.

У матеріалах справи міститься примірник Наказу від 09 червня 2020 року № 191 о/с із відміткою про отримання його 22 червня 2020 року ОСОБА_1 .

У свою чергу, позивач покликається на те, що відповідно до довідок № 767 та №54/40, №1609 перебував на лікарняному загалом із 03 червня по 23 червня 2020 року, а отже – звільнений всупереч вимогам закону у період тимчасової непрацездатності.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський, з поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

В силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За нормами пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. При цьому поліцейський повинен дотримуватися Правил етичної поведінки не лише при виконанні службових обов`язків, а й в позаробочий час.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частини перша-шоста статті 14 Статуту).

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Статуту).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина восьма статті 19 Статуту).

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення(частина дев`ята статті 19 Статуту).

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи, є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Також суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, які відповідно до пункту 1 Розділу І є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Такі норми професійної етики викладені у Розділі ІІ Правил, які з огляду на наведений вище пункт Правил, є вимогами до поведінки поліцейського як у робочий час під час виконання службових повноважень, так і не при виконанні службових обов`язків поліцейського. Так, відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, серед іншого, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктом 2 Розділу ІІ цих же Правил під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення оскаржуваних наказів в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, суд враховує, що обставини перебування позивача у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди підтверджені матеріалами службового розслідування та не спростовані ОСОБА_1 .

У суду відсутній сумнів у належності та достовірності як доказів матеріалів службового розслідування, зокрема, довідки, наданої медичною установою, та письмових пояснень, наданих опитаними особами.

Суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають дійсним обставинам та свідчать про вчинення позивачем порушень службової дисципліни.

Натомість позивач не надав жодног доказу, який би спростував вищевикладені обставини..

Суд зазначає, що приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.04.2019 №816/604/17.

Суд вважає, що поведінка позивача як поліцейського, про яку вказано у висновку службового розслідування, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників поліції.

За викладених обставин, судом не встановлено ознак протиправності спірних наказів в частині звільнення позивача зі служби. Натомість під час судового розгляду підтверджено наявність підстав для застосування відповідачем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Щодо посилань представника позивача про порушення порядку звільнення позивача під час перебування його на лікарняному, суд зазначає таке.

Згідно положень пункту 11 частини першої статті 22 Закону України "Про Національну поліцію України", керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частини третя та четверта статті 59 вказаного Закону).

Згідно пунктів 1 та 2 розділу ІІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 23 листопада 2016 № 1235, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Оскільки до компетенції начальника ГУ НП в Кіровоградській області належить винесення наказів по особовому складу, в тому числі щодо прийняття та звільнення зі служби, начальник органу поліції також не позбавлений права вносити до таких наказів зміни або доповнення з метою, які за своєю суттю не впливають на зміст самого наказу.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Як зазначалося, у зв`язку застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, відповідачем видано наказ від 09 червня 2020 року №191 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 15 червня 2020 року.

Вказана дата звільнення обумовлена перебуванням позивача на амбулаторному лікуванні з 03 червня 2020 року до 12 червня 2020 року згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №767, виданої ДУ “ТМО МВС України по Кіровоградській області”.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 19 червня 2020 № 205 о/с внесено зміни в попередній наказ в частині дати звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 - з 15 червня 2020 року на 19 червня 2020 року.

Підставою для внесення змін до наказу №191 о/с було перебування позивача на лікарняному з 12 червня 2020 року по 18 червня 2020 року, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ №54/40, виданої КНП “Маловисківський ЦПМЕД”.

Водночас, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці, відповідно до приписів частини третьої статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції, не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

За таких умов суд вважає, що Наказом від 19 червня 2020 року № 205 о/с відповідачем обгрунтовано внесено зміну до Наказу від 09 червня 2020 року № 191 о/с та звільнено позивача з 19 червня 2020 року - у перший робочий день після завершення лікування.

Разом з тим, надана ОСОБА_1 довідка від 23 червня 2020 року №1069 про перебування позивача на лікуванні у лікаря-терапевта з 19 червня по 23 червня 2020 року не приймається судом як доказ перебування позивача на лікарняному в означений період.

Так, підтвердженням наявності підстав для звільнення від служби (роботи) поліцейського є відповідна Довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, форма якої затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №201 від 23.03.2016 року.

Більше того, навіть за умови, якщо позивач вважав себе звільненим та не звертався до медичного закладу саме за такою довідкою, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність позивача мала б бути засвідчена листком непрацездатності.

Отже, у суду не має підстав для висновків про порушення відповідачем порядку звільнення позивача та задоволення з цих підстав позовних вимог.

Відповідно до пункту 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи інші справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд наголошує, що у цій справі судом вивчені й інші аргументи кожної із сторін, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та на вирішення спору по суті не впливають.

Судові витрати, які у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Керуючись статтями 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709; адреса: вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної алреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук