Рішення № 102249765, 28.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року справа №320/7704/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) щодо не нарахування та не перерахування коштів на спеціальний рахунок військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій та ветерану війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) нарахувати та перерахувати кошти на спеціальний рахунок військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) на користь військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, у розмірі 6 800 грн. 00 коп. (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту". Відповідно до статті 12 цього Закону йому має щорічно до 5 травня виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідачем у 2020 році щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачеві в розмірі меншому, ніж це передбачено законом. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду про захист порушеного права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році була проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

ОСОБА_1 проходжу військову службу за контрактом у військовій частині 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18), що підтверджується довідкою, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області як учасник бойових дій та має статус ветерана війни, що засвідчується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке видано 17.07.2019 Головним управлінням Національної гвардії України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них надається пільга у вигляді щорічної виплати до 05 травня разової грошової допомоги.

Відповідно до приписів статті 17і Закону № 3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12- 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України мені було повернуто право на отримання пільги у вигляді щорічної виплати до 05 травня разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції від 25.12.1998 року № 367-ХІУ у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

19 травня 2021 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради із заявою про проведення нарахування та виплату мені, учасниці бойових дій, ветерану війни, недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, а саме - 6 800 гривень.

У листі Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 07.06.2021 №3436 позивач отримала відмову у проведенні нарахування та виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Вважаючи, що невиплата відповідачем належної пільги у вигляді щорічної виплати до 05 травня разової грошової допомоги за 2020 рік (з урахуванням попередньо виплачених сум) у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком є незаконною та порушує права, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3 Конституції України визначає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 21, 22 Конституції України закріплюють вільність і рівність людей у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 41 Конституції України визначено що кожен має право володіти своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ЄСПЛ зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551.

01 січня 1999 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»» (далі - Закон № 367-ХІУ), яким статтю 12 Закону № 3551 доповнено частиною четвертою такого змісту:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107- УІ) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551 викладено в такій редакції:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008 положення пункту 20 розділу II Закону № 107-УІ, яким внесено зміни до статті 12 Закону № 3551, визнані неконституційними.

Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 № З-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетний Кодекс України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

На час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону № 3551 у редакції Закону № 367-Х1У, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020, розмір щорічної виплати до 05 травня разової грошової допомоги, яка повинна була бути нарахованою та виплаченою складає п`ять мінімальних пенсій за віком, у 2020 році це: 1 638 Х 5 = 8 190 гривень.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 112) установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1 390 грн., тобто меншому, ніж передбачений частиною п`ятою статті 12 Закону № 3551.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Верховний Суд зазначив, що це рішення суду є зразковим для справу у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, викладений у зразковій справі, разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону № 3551 у редакції Закону № 367- XIV.

За юридичною позицією Конституційного Суду України «встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави... Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту» (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що «забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави» (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви №68385/10 та №71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23- рп/2010, від 11.10.2011 № Ю-рп/2011).

Отже, Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради повинно нарахувати та виплатити належну щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, у розмірі: (1 638 грн. х 5 міс.) - 1 390 грн. = 6 800 грн.

Крім того, що стосується посилань Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради на те, що на даний час на рахунки управління кошти на ці цілі не надходили, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) щодо не нарахування та не перерахування коштів на спеціальний рахунок військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій та ветерану війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) нарахувати та перерахувати кошти на спеціальний рахунок військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03317252, Київська область, місто Ірпінь, вул. Дем`яна Попова, 26-Б) на користь військової частини 3018 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) для виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, у розмірі 6 800 грн. 00 коп. (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.