Рішення № 102249624, 24.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року справа №320/10469/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” про стягнення податкового боргу,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС”, в якому позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з рахунків ТОВ “КЛІНДЖОБС” (код ЄДРПОУ 42950076) у банках, що обслуговують боржника 16501,39 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 16501,39 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань за штрафними санкціями по єдиному податку з юридичних осіб. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути податковий борг у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №320/10469/20 без проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він частково сплатив податковий борг у загальному розмірі 26000,00 грн., що підтверджує платіжними дорученнями, а також зазначає, що податковим органом на підставі п.5 ч.1 ст. 283 КАС України пропущено строк звернення до суду.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що згідно інтегрованої картки платника податків по єдиному податку з юридичних осіб за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 16501,39 грн. Також, щодо пропуску звернення до суду позивач зазначає, що дана категорія справ не відноситься до категорії термінових справ, а відноситься до категорії малозначних справ, відповідно строк звернення до суду позивачем дотримано.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” (ідентифікаційний код 42950076, місцезнаходження: 07300, Київська область, місто Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 21, офіс 9) зареєстроване 12.04.2019, як юридична особа в Головному управлінні ДПС у Київській області (Вишгородське управління), Вишгородська ДПІ, що підтверджується даними з ІД “Податковий Блок” (а.с.12-14).

Згідно з довідкою про наявний борг з податків і зборів, збір за якими контролюється Головним управлінням ДПС у Київській області, станом на 23.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” має податковий борг в рамках позовних вимог в розмірі 16501,39 грн. (а.с. 43).

Як вбачається з матеріалів справи, даний борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку з юридичних осіб.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” було подано до ГУ ДПС у Київській області Вишгородське управління), Вишгородська ДПІ (Вишгородський район) податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 2019 рік від 16.01.2020, в якій самостійно визначено суму єдиного податку, який підлягає до сплати за 2019 рік у розмірі 53820,00 грн.

Також, судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку з юридичних осіб, за результатами якої було складено акт від 23.10.2019 №003077/10-36-53-04/42950076, яким встановлено порушення терміну сплати узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку, визначеного п. 295.3 ст. 295 ПКУ.

У зв`язку із несплатою єдиного податку контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 09.12.2019 № 0059995304, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб та за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 25655,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2565,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 09.12.2019 № 0059995304 було направлено на адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, проте рекомендоване поштове відправлення повернуто на адресу контролюючого органу із відміткою поштового відділення “за закінченням встановленого строку зберігання”.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків по єдиному податку з юридичних осіб за Товариством з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” обліковується податковий борг у розмірі 16501,39 грн., з урахуванням часткової сплати суми єдиного податку 21.02.2020 у розмірі 20000,00 грн., 23.04.2020 у розмірі 10000,00 грн. та 05.06.2020 року у сумі 9912,50 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” з єдиного податку з юридичних осіб становить 16501,39 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 76 камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

На підставі п. 76.3 статті 76 камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 87.9 статті 87, встановлено у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 102.1 статті 102, визначено що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Кодексу).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 Кодексу).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 Кодексу).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 Кодексу).

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання по єдиному податку з юридичних осіб є узгодженими податковими зобов`язаннями, які у зв`язку із несплатою у встановлені терміни перетворюються у податковий борг.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначив, що він частково сплатив податковий борг у розмірі 26000,00 грн., що підтверджує платіжними дорученнями, а також зазначає, що податковим органом на підставі п.5 ч.1 ст. 283 КАС України пропущено строк звернення до суду.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що згідно інтегрованої картки платника податків по єдиному податку з юридичних осіб за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 16501,39 грн. Також, позивач зазначає, що дана категорія справ не відноситься до категорії термінових справ, а відноситься до категорії малозначних, тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; 4) зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; 5) стягнення коштів за податковим боргом; 6) зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.

Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб`єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів відрізняється від загального позовного провадження. Порядок розгляду такої категорії справ, ухвалення рішення та процедура апеляційного оскарження регулюється главою 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення Податкового кодексу та КАС України не містять імперативних норм щодо звернення контролюючого органу про стягнення коштів за податковим боргом виключно в порядку статті 283 КАС України або неможливості звернення в порядку загального позовного провадження без попереднього звернення з такими вимогами в порядку статті 283 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року (справа № 560/4497/18), від 1 жовтня 2019 року (справа № 824/1236/18-а).

У контролюючих органів наявні альтернативні форми звернення до суду з такою вимогою: 1) у спеціальному порядку із заявою (зі скороченими строками як звернення до суду, так і судового розгляду); 2) в загальному порядку з адміністративним позовом (із загальними строками звернення до суду та судового розгляду). Ці форми звернення не є послідовно залежними одна від одної.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку позовного провадження, а не в порядку звернення із заявою про стягнення податкового боргу згідно ст..283 КАС України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Отже, наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а в разі їх недостатності — за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою в самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.

Таким чином, строки стягнення податкового боргу позивачем не пропущені.

Також, відповідач зазначає, що ним було сплачено 20000,00 грн. 20.02.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 114 та 6000,00 грн. 05.05.2020, підтверджується платіжним дорученням № 744.

Суд зазначає, що позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої за відповідачем після часткової сплати заборгованості рахується податковий борг у розмірі 16501,39 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків по єдиному податку з юридичних осіб.

Отже, позивач просить стягнути податковий борг у розмірі 16501,39 грн. вже з урахуванням часткового його погашення відповідачем.

Оскільки, відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була застосована процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в розмірі 16501,39 грн., є узгодженими та мають статус податкового боргу.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається зі зворотного боку інтегрованої картки платника відповідача за несвоєчасну сплату єдиного податку з юридичних осіб було нараховано пеню у сумі 28,39 грн., яка нарахована на податкове повідомлення-рішення форми “Ш” від 09.12.2019 № 0059995304, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову вимогу форми "Ю" від 29.01.2020 за №6859-53 на суму 2565,00 грн., яка була направлена на адресу відповідача, проте повернута податковому органу із відміткою поштового відділення “За закінченням встановленого строку зберігання”.

На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ш» про застосування штрафних (фінансових) санкцій від Ш” від 09.12.2019 № 0059995304, що є предметом стягнення або спростування його наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в сумі 16501,39 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку грошового зобов`язання за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та орендної плати з фізичних осіб в сумі 16501,39 грн.

У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІНДЖОБС” (ідентифікаційний код 42950076, місцезнаходження: 07300, Київська область, місто Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 21, офіс 9) 16501,39 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот одну грн. 39 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення суду 24.12.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.