Рішення № 102249493, 28.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2021 р. справа № 300/5822/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Скорзонера", товариство, платник податків, суб`єкт господарювання) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган, Головне управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021 (надалі по тексту також – оскаржуване рішення).

Позов мотивовано тим, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області, безпідставно, необґрунтовано, в порушення норм Податкового кодексу України (надалі по тексту також – ПК України) та на підставі невірного встановлення фактичних обставин, прийнято податкове повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021, яким застосовано до товариства штрафні (фінансові) санкції в розмірі 400 000,00 гривень. За доводами позивача, на момент складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, була відсутні подія (факт) порушення, передбачене диспозицією пункту 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності.

Як зазначив позивач міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ" здійснює обслуговування аеродромного господарства, а також заправку повітряних суден авіаційним паливом. На території аеропорту знаходиться паливна база, яка складається із резервуарів для авіаційного палива - два об`ємом по 50 м3 та один об`ємом 1000 м3, також одного резервуару для дизельного пального об`ємом 1000 м3. Авіаційне паливо, яким здійснюється заправка повітряних суден є власністю ПАТ "Укртатнафта" та приймається на зберігання аеропортом згідно умов договору по прийманню, зберіганню та відпуску авіапалива від 08.10.2010. Авіаційне паливо, яке поступає на територію аеропорту зливається в резервуар об`ємом 1000 м3 та після відстоювання перекачується в резервуари об`ємом по 50 м3, з яких і відбувається заправлення повітряних суден. Дизельне паливо використовується для власного споживання (заправки автомобілів та спеціальної техніки, задіяної в роботі аеропорту). Позивач, як розпорядник акцизного складу, зобов`язаний обладнати його витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які повинен зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020. Відсутність такої реєстрації у встановлений термін було предметом перевірки в березні 2021 року, про що складено акт перевірки №13/09-19-09-01/31067573 від 12 березня 2021 року. Разом з тим, предметом перевірки в червні 2021 року був стан реєстрації вказаного обладнання в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі на момент такої перевірки. На переконання позивача фактом податкового порушення за змістом пункту 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України вважається не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Водночас вказана норма та інші положення статті 1281 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строку реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Як встановлено актом перевірки, 4 рівнеміри-лічильники, 2 витратоміри-лічильники було зареєстровано ТзОВ "Скорзонера" в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, про що 04.06.2021 товариством подано контролюючому органу відповідну електронну довідку. Однак, відповідач володіючи даною інформацією станом на день складання спірного акту перевірки, проігнорував вказаний факт. А тому, зважаючи на відсутність при складанні акту перевірки та винесенні податкового повідомлення-рішення, події (факту) порушення, передбаченого пунктом 1281.1 статті 1281 ПК України, то така обставина виключає можливість притягнення до відповідальності.

Окремо, позивач відзначив, що з метою встановлення рівнемірів-лічильників та витратомірів, товариство уклало договір № 06/03-2020 від 06.03.2020 із ТОВ "ВД-Техно" на поставку вищевказаного обладнання і позивач здійснив 100% попередню оплату за таке обладнання 17.03.2020. З огляду на викладене позивач вчинив залежні від себе необхідні дії з метою дотримання податкового законодавства.

В квітні 2021 року виявлено несправності в силовому щиті складу ПММ та перебої подачі 3-х фазного живлення, що могло негативно вплинути на систему контролю використання палива та привести до її пошкодження. Неполадки в електромережі 01.06.2021 усунуто та повідомлено постачальника про можливість здійснити демонстрацію працездатності обладнання, проведення тестових випробувань та навчання персоналу. В свою чергу, постачальником 04.06.2021 проведено демонстрацію працездатності і в цей же день 4 рівнеміри-лічильники і 2 витратоміри-лічильники введено в експлуатацію і зареєстровано в Реєстрі.

Додатково за доводами позивача, вказаний в акті перевірки резервуар об`ємом 8 м3 та паливо роздавальна колонка до нього з моменту отримання ТзОВ "Скорзонера" в користування ЦМК аеропорту по договору Концесії від 01.06.2010 не вводився в експлуатацію та не експлуатувався.

В сукупності коментованих мотивів, позивач вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021 та просить скасувати таке оскаржуване рішення.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 11.10.2021 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.42-43).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 09.11.2021, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.11.2021 (а.с.50-53, 54-83). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на наступне. Зокрема зазначив, що спірною фактичною перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації в Єдиному державному реєстрі (зареєстровано 04.06.2021 при законодавчо встановленому терміні до 01.04.2020) чотирьох рівнемірів-лічильників рівня пального у двох резервуарах, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), який знаходиться за адресою: вул. Коновальця, 264А, м. Івано-Франківськ, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. Також в ході вказаного контрольного заходу зафіксовано факт не обладнання одним рівнеміром-лічильником рівня пального у одному резервуарі об`ємом 8м3, розташованому на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), який також знаходиться за вищевказаною адресою, чим порушено коментовану вище норму Податкового кодексу України.

Поряд із вказаним, на акцизному складі (уніфікований номер 1003877) наявно три витратоміри-лічильники, проте згідно поданої позивачем довідки зареєстровано в Єдиному державному реєстрі два витратоміри-лічильники, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Крім того вищевказані порушення були зафіксовані в акті фактичної перевірки ТзОВ "Скорзонера" від 12.03.2021 за №13/09-19-09-01/31067573, що свідчить про повторні протягом року вчинення порушення на даному акцизному складі (уніфікований номер 1003877).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.06.2021 за №40/09-19-09-01/31067573. Заперечуючи доводи позивача, відповідач вказує на відсутність в податковому законодавстві норми, яка б містила виключення, за змістом якої при реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників потрібно враховувати закінчення строку експлуатації резервуарів та використання їх у господарській діяльності, що знаходяться на території акцизних складів.

Також позивач звернув увагу, що платника податків притягнуто до відповідальності за не обладнання та не реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, а не резервуарів, які знаходяться на території акцизних складів. З огляду на вказане просив відмовити в задоволенні позову.

Від ТзОВ "Скорзонера" 12.11.2021 в суд надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.84-86), в якому останній заперечив доводи контролюючого органу, наведені у відзиві на позов, з підстав, які вказані у позовній заяві. Додатково, посилаючись на позицію Шостого апеляційного адміністративного суду висловлену у постанові від 02.08.2021 у справі №580/175/21, позивач вказав про відсутність порушення на час завершення перевірки та винесення оскаржуваного рішення, оскільки рівнеміри та витратоміри-лічильники були зареєстровані, а тому не існували й підстави для притягнення до відповідальності. Інший підхід до ситуації, на якому наполягає платник податків, дозволяв би притягувати до відповідальності за кожен день існування порушення та був би надмірним тягарем для платника, який уже усунув порушення на момент притягнення до відповідальності. Водночас позивач звернув увагу на те, що пропуск строку реєстрації відбувся із незалежних від нього причин, що також виключає відповідальність позивача. За доводами позивача, відповідач проігнорував акт інвентаризації від 07.06.2021, згідно якого на момент перевірки було наявне тільки авіапаливо (резервуар 1000м3 та два по 50м3) та відобразив у акті перевірки від 10.06.2021 інформацію, що містилась у попередньому акті і помилково вказав про наявність на акцизному складі 8м3 резервуара з паливо роздавальною колонкою, який виконує функції витратоміра. А тому позивач вважає відсутніми підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки по резервуарах об`ємом 1000 м3 та 50 м3 рівнеміри та витратоміри були зареєстровані на момент складання акту перевірки та винесення оскаржуваного рішення, а по резервуару 8м3 рівнемір та витратомір не підлягали реєстрації.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, відповіді на відзив, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" 03.07.2000 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

До основного виду економічної діяльності ТзОВ "Скорзонера" за КВЕД 68.20 віднесено "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

Також серед видів діяльності за КВЕД за КВЕД 77.39 "Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.", за КВЕД 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля", за КВЕД 52.23 "Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту", за КВЕД 42.11 "Будівництво доріг і автострад", за КВЕД 42.13 "Будівництво мостів і тунелів".

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) станом на 28.12.2021.

Головним управлінням ДПС в області відповідно до підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ від 02.06.2021 за №1019-П "Про проведення фактичної перевірки" та виписано направлення від 02.06.2021 за №№1343, 1344 на проведення фактичної перевірки акцизного складу суб`єкта господарювання ТзОВ "Скорзонера" (філія "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ТзОВ "Скорзонера") з питань контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів (а.с.62, 63, 64).

З метою реалізації коментованого наказу здійснено вихід посадових осіб відповідача за адресою акцизного складу ТзОВ "Скорзонера": м. Івано-Франківськ, вулиця Коновальця, 264А.

При проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено наступні порушення вимог чинного законодавства:

- несвоєчасна реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі двох рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі об`ємом 1000 м3 і двох рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі об`ємом 50 м3, розташованому на акцизному складі та двох витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), чим порушено вимоги підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України;

- не обладнання рівнеміром-лічильником на введеному в експлуатацію резервуарі об`ємом 8 м3, розташованому на акцизному складі та відсутність реєстрації витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), чим порушено вимоги підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №40/09-19-09-01/31067573 від 10.06.2021 (а.с.58-61).

Акт перевірки підписаний та отриманий уповноваженою особою позивача, про що свідчить відповідний підпис, проставлений в акті перевірки (а.с.61).

Як свідчать матеріали справи, посадовими особами відповідача попередньо проводилась перевірка ТзОВ "Скорзонера" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, за результатами проведення якої складено акт від 12.03.2021 за №13/09-19-09-01/31067573, де зафіксовано порушення позивачем підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі 5 (п`яти) рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі та 3 (трьох) витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу (а.с.66-69).

Головне управління ДПС в області, вважаючи повторним протягом року вчинення суб`єктом господарювання порушень, зафіксованих в акті перевірки №40/09-19-09-01/31067573 від 10.06.2021, на підставі коментованого акту прийняло податкове повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021, яким за порушення товариством вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 400 000,00 гривень (а.с.74).

Позивач, не погоджуючись із прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 400 000,00 гривень, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України, та без наявності на те обґрунтованих підстав, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про його скасування.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також – ПК України).

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу правового регулювання пункту 80.1, підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів.

Поряд з іншим, у пункті 81.1 статті 81 коментованого Кодексу викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких у наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З аналізу наведених норм права слідує, що податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення фактичної перевірки за наявності відповідних на те підстав (у спірному випадку на підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України), та за умови прийняття відповідного наказу із зазначенням у ньому таких підстав на її проведення.

Як уже з`ясовано судом Головним управлінням ДПС в області відповідно до підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ від 02.06.2021 за №1019-П "Про проведення фактичної перевірки" та виписано направлення від 02.06.2021 за №№1343, 1344 на проведення фактичної перевірки акцизного складу суб`єкта господарювання ТзОВ "Скорзонера" (філія "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ТзОВ "Скорзонера") з питань контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів (а.с.62, 63, 64).

За наслідками проведення фактичної перевірки відповідачем складено акт №40/09-19-09-01/31067573 від 10.06.2021, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021 про застосування до ТзОВ "Скорзонера" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 400 000,00 гривень за повторне протягом року порушення вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (а.с.74).

Основними доводами позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є:

- "проведення позивачем 04.06.2021 реєстрації в Єдиному державному реєстрі 4-ох рівнемірів-лічильників та 2-ох витратомірів-лічильників у двох резервуарах об`ємом 1000 м3 і 50 м3, що виключає підстави для притягнення до відповідальності за несвоєчасну їх реєстрацію, станом на день завершення перевірки";

- "відсутність експлуатації (введення в експлуатацію)резервуара об`ємом 8 м3 та паливо роздавальної колонки до нього з моменту отримання ТзОВ "Скорзонера" ЦМК аеропорту по договору концесії від 01.06.2010".

Досліджуючи кожний із таких аргументів позивача окремо, суд відзначає слідуюче.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з положеннями підпункту 14.1.224. пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 04.06.2021 і 16.06.2021 (а.с.17-18, 39), а також не заперечується сторонами, ТзОВ "Скорзонера" Філія "Міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ" являється розпорядником паливного складу (уніфікований номер 1003877), який розташований за адресою: вул. Коновальця, 264А, м. Івано-Франківськ.

За доводами позивача Міжнародний аеропорт "Івано-Франківськ" здійснює обслуговування аеродромного господарства, а також заправку повітряних суден авіаційним паливом, яке є власністю ПАТ "Укртатнафта", що приймається на зберігання ТзОВ "Скорзонера" згідно умов Договору №105/10/2133 по прийманню, зберіганню та відпуску авіапалива від 08.10.2010 (а.с.19-21, 22).

На території аеропорту знаходиться паливна база, яка складається із резервуарів для авіаційного палива – два об`ємом по 50 м3 та один об`ємом 1000 м3, також одного резервуару для дизельного пального об`ємом 1000 м3.

Також на вказаному паливному складі знаходиться резервуар об`ємом 8 м3 та паливо роздавальна колонка, яка, за доводами позивача, не експлуатується.

Так, положеннями пункту 230.1 статті 230 ПК України регламентовано, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

За змістом підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (надалі по тексту також - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року.

Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які введені в експлуатацію та призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Отже, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів повинні бути, у вищезазначений строк, обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Як визначено пунктом 1281.1. статті 1281 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Правовим регулюванням пункту 18 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 1281.1. статті 1281 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 жовтня 2019 року.

Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.10.2019.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, та беручи до уваги кількість резервуарів, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів та становить 3008 м3 (1000 + 1000 + 50 + 50 + 8), суд вважає помилковим зазначення контролюючим органом у акті перевірки обов`язку у позивача щодо обладнання (реєстрації) рівнемірами-лічильниками і витратомірами-лічильниками таких резервуарів до 01.04.2020, оскільки такий обов`язок передбачений нормами ПК України до 01.10.2019.

В ході перевірки, поряд з іншим, відповідачем встановлено не обладнання одним рівнеміром-лічильником рівня пального та відсутність реєстрації одного витратоміра-лічильника у резервуарі ємкістю 8 м3 на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вулиця Коновальця, 264А. За таким порушенням, з урахуванням вчинення його повторно протягом року, до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 100 000,00 гривень (2 х 50 000,00 = 100 000,00).

Товариство, обґрунтовуючи протиправність застосування штрафних санкцій в зазначеному розмірі вказує на відсутність у нього обов`язку як розпорядника акцизного складу на встановлення рівнеміра-лічильника та витратоміра-лічильника у резервуарі ємкістю 8 м3, так як вказаний резервуар та паливо роздавальна колонка до нього з моменту отримання ТзОВ "Скорзонера" в користування ЦМК аеропорту по договору Концесії від 01.06.2010 не вводився в експлуатацію та не експлуатувався. Платник податків наполягає на невикористанні таких резервуарів у власній господарській діяльності.

Позивач доводить до відома суду, що ТзОВ "Скорзонера" не здійснювало будь-якого руху товарно-матеріальних цінностей по даному резервуарі на акцизному складі (уніфікований номер 1003877) на підтвердження чого долучив до матеріалів справи бухгалтерські довідки від 25.06.2019 і 20.09.2021, видані філією "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ТзОВ "Скорзонера" (а.с.35, зворотній бік а.с.35).

Так, згідно пояснень позивача, резервуар ємкістю 8 м3 із колонкою візуально існує, втім з давнього часу не наділений якостями, які б дозволяли використовувати його за призначенням. ТзОВ "Скорзонера" 25.06.2019 помилково подало на реєстрацію два акцизні склади АБП-8 №10 (уніфікований номер 1005797) та АБП-8 №11 (уніфікований номер 1005798), після чого 30.09.2020 подало заяву про анулювання реєстрації таких акцизних складів. Однак з незрозумілих позивачу причин органом контролю анульовано тільки один акцизний склад АБП-8 №11 (уніфікований номер 1005798), що слугувало підставою для подання позивачем 09.03.2021 ще однієї заяви про анулювання реєстрації другого акцизного АБП-8 №10 (уніфікований номер 1005797).

Окрім вказаного, за доводами платника податків, відповідач проігнорував акт інвентаризації від 07.06.2021, згідно якого на момент проведення перевірки було наявне тільки авіаційне паливо (в резервуарах ємкістю 1000 м3 і 50 м3), відобразивши в акті перевірки від 10.06.2021 інформацію, що містилась у попередньому акті, та помилково зазначивши про наявність на акцизному складі резервуара 8 м3 із паливо роздавальною колонкою, яка виконує функції витратоміра.

З урахуванням коментованих обставин, на переконання позивача, резервуар ємкістю 8 м3 не потребує встановлення рівнеміра-лічильника і витратоміра-лічильника та, як це передбачено вимогами статті 230 ПК України.

Втім суд вважає, що вищенаведені позивачем обставини не позбавляють останнього обов`язку щодо обладнання резервуара ємкістю 8 м3 рівнеміром-лічильником рівня пального та реєстрації витратоміра-лічильника, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься, серед іншого, заява позивача від 09.03.2021 про анулювання реєстрація акцизного складу АБП-8 №10 (уніфікований номер 1005797), яка отримана контролюючим органом 09.03.2021 та зареєстрована за номером 9043932987 (а.с.92).

Вказаний акцизний склад АБП-8 №10 (уніфікований номер 1005797) був також об`єктом перевірки ТзОВ "Скорзонера" в період з 03.03.2021 по 12.03.2021, за наслідками проведення якої складено акт №13/09-19-09-01/31067573 від 12.03.2021, та притягнуто позивача до відповідальності, зокрема, за необладнання резервуара ємкістю 8 м3 рівнеміром-лічильником рівня пального та відсутність реєстрації витратоміра-лічильника (а.с.66-69). Така обставина також підтверджується пояснення завідувача складу ПММ ТзОВ "Скорзонера" Ярчука В.Р. від 05.03.2021, наданими під час проведення перевірки (а.с.70).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах об`єктом перевірки в період з 03.06.2021 по 10.06.2021 являвся акцизний склад (уніфікований номер 1003877), на якому знаходиться резервуар ємкістю 8 м3, про що зазначено в самому ж акті перевірки від 10.06.2021 за №40/09-19-09-01/31067573 (а.с.58-61).

Позивачем не доведено перед судом та не підтверджено належними доказами, що резервуар ємкістю 8 м3, розташований на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), є тим самим резервуаром (уніфікований номер 1005797), який анульований позивачем за заявою від 09.03.2021, та який був об`єктом попередньої перевірки.

Отож, суд не бере до уваги посилання позивача на заяви про реєстрацію та анулювання реєстрації акцизних складів АБП-8 №10 (уніфікований номер 1005797) та АБП-8 №11 (уніфікований номер 1005798), оскільки такі не мають відношення до спірних правовідносин.

В контексті порушеного питання суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 за №408 "Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (надалі по тексту також – Порядок №408).

За приписами пунктів 11 та 12 Порядку №408 для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об`єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України.

Водночас слід відмітити, якщо на зареєстрованому акцизному складі відбувається повне виведення з експлуатації резервуара розпорядником акцизного складу подається коригуюча довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (Довідка 1), у якій обов`язково заповнюється Таблиця 1 "Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів", відповідно до наказу Міністерства фінансів України №944 від 27.11.2018 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі".

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем коригуючої довідки у зв`язку із виведенням з експлуатації резервуара ємкістю 8 м3, розташованого на акцизному складі (уніфікований номер 1003877). Будь-яких пояснень з даного приводу позивачем суду не наведено.

Бухгалтерські довідки від 25.06.2019 і 20.09.2021, видані філією "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ТзОВ "Скорзонера" (а.с.35, зворотній бік а.с.35), які подані позивачем до матеріалів справи свідчить тільки про можливе призупинення експлуатації такого резервуару, та ніяким чином не може бути підтвердженням виведення коментованого резервуару із експлуатації.

Згідно пояснень відповідача, позивачем не реєструвався резервуар ємкістю 8 м3 та наявний на ньому рівнемір-лічильник, а тому контролюючому органу не відомо порядковий номер (найменування) даного резервуару.

Як свідчить довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (основна), яка подана ТзОВ "Скорзонера" до контролюючого органу 04.06.2021 (а.с.17), позивачем зареєстровано 04.06.2021 тільки два витратоміри-лічильника у двох резервуарах ємкістю 50 м3 і 1000 м3. Наведене свідчить про відсутність реєстрації одного витратоміра-лічильника у резервуарі ємкістю 8 м3 на акцизному складі (уніфікований номер 1003877).

Інших доказів на спростування вказаної обставини в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, не обладнання одним рівнеміром-лічильником рівня пального та одним витратоміром-лічильником у резервуарі ємкістю 8 м3 на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), який розташований за адресою: вул. Коновальця, 264А, м. Івано-Франківськ, є порушенням вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Також суд вважає не обґрунтованими доводи позивача щодо поважності причин несвоєчасної реєстрації в Єдиному державної реєстрі двох витратомірів-лічильників та чотирьох рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі ємкістю 1000 м3 за №69/1 і 70/2 та резервуарі ємкістю 50 м3 за №52 і №53, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), який знаходиться за адресою: вул. Коновальця, 264А, м. Івано-Франківськ.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів в силу вимог підпункту 230.1.1. пункту 230.1. статті 230 ПК України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 за №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (надалі по тексту також – Порядок №891).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №891 резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Згідно із нормами підпункту 4 пункту 2 Порядку №891 обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Підпунктом 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України визначено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, як відзначено судом вище по тексту рішення, пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, визначено обов`язок розпорядників акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у строк не пізніше 01.10.2019.

В ході перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну реєстрацію підприємством (04.06.2021) чотирьох рівнемірів-лічильників і двох витратомірів-лічильників у двох резервуарах ємкістю 1000 м3 і двох резервуарах ємкістю 50 м3 на акцизному складі (уніфікований номер 1003877).

Зокрема, вказана обставина підтверджується довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (основна), поданою ТзОВ "Скорзонера" до контролюючого органу 04.06.2021 (а.с.17), а саме 04.06.2021 подано на реєстрацію наступні рівнеміри лічильники і витратоміри-лічильники встановлені:

- у резервуарі ємкістю 1000 м3 (РВС-1000 серійний номер 70/2) рівнемір-лічильник (FAFNIR серійний номер 140845);

- у резервуарі ємкістю 1000 м3 (РВС-1000 серійний номер 69/1) рівнемір-лічильник (FAFNIR серійний номер 140846);

- у резервуарі ємкістю 50 м3 (РГС-50 серійний номер 53) рівнемір-лічильник (ПМП-201 серійний номер 24464);

- у резервуарі ємкістю 50 м3 (РГС-50 серійний номер 52) рівнемір-лічильник (ПМП-201 серійний номер 24465).

- у резервуарі ємкістю 50 м3 (РГС-50 серійний номер 52 і 53) два витратоміри-лічильники модель NOVA А1.1 серійний номер 1720 і 1721).

Така обставина кваліфікована контролюючим органом як порушення, вчинене позивачем повторно протягом року, що слугувало підставою для застосування до ТзОВ "Скорзонера" штрафних санкцій на підставі пункту 1281.1. статті 1281 ПК України в розмірі 300 000,00 гривень (6 х 50 000,00 = 300 000,00).

Матеріалами справи підтверджується проведення посадовими особами відповідача попередньої перевірка ТзОВ "Скорзонера" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, за результатами проведення якої складено акт від 12.03.2021 за №13/09-19-09-01/31067573, де зафіксовано порушення позивачем підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі 5 (п`яти) рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі та 3 (трьох) витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу (а.с.66-69).

З даного приводу, пояснюючи неможливість своєчасно виконати вимоги закону, в тому числі після проведення контролюючим органом попередньої перевірки, позивач вказав на несправність в силовому щиті складу ПММ та перебої подачі 3-ох фазного живлення, яке було виявлено у квітні 2021 року, що, на переконання позивача, могло негативно вплинути на систему контролю використання палива та привести до пошкодження. Такі неполадки в електромережі усунуто 01.06.2021, після чого постачальником 04.06.2021 успішно проведено демонстрацію працездатності і в цей же день чотири рівнеміри-лічильники і два витратоміри-лічильники введені в експлуатацію.

На підтвердження коментованих обставин, позивачем надано, зокрема, договір №06/03-2020 від 06.03.2020, укладений позивачем із ТОВ "ВД-Техно" на поставку рівнемірів-лічильників і витратомірів-лічильників, платіжне доручення №102 від 17.03.2020, акт проведення замірів напруги на силовому щиті насосної станції складу ПММ від 07.04.2021 та акт проведення замірів напруги на силовому щиті складу ПММ від 01.06.2021, протокол від 04.06.2021 та акт приймання-передачі основних засобів від 03.06.2021 (а.с.23-26, 27, 28, 29, 31, 32).

Позивач не заперечує реєстрацію чотирьох рівнемірів-лічильників і двох витратомірів-лічильників у двох резервуарах ємкістю 1000 м3 і двох резервуарах ємкістю 50 м3 на акцизному складі (уніфікований номер 1003877) тільки 04.06.2021.

Втім суд вважає неналежними та не обґрунтуванні аргументи позивача щодо неможливості своєчасної реєстрації рівнемірів-лічильників і витратомірів-лічильників ємкістю 1000 м3 і 50 м3 з посиланням на вищевказані документи.

Слід відмітити, що платник податків за наслідками проведення перевірки 12.03.2021 та притягнення останнього до відповідальності згідно податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021, ще в березні 2021 року було достовірно відомо про необхідність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників до 01.10.2019, за порушення строку якої передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафу.

Втім позивач не вжив додаткових заходів реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах ємкістю 1000 м3 і 50 м3, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1003877), одразу після проведення першої перевірки.

Як зазначено, в силу вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Коментована вище заборона є імперативним обмеженням, що встановлене ПК України.

Первинне притягнення 30.03.2021 до відповідальності за не реєстрації рівнемірів-лічильників і витратомірів-лічильників ємкістю 1000 м3 і 50 м3 не може звільнити розпорядника акцизного складу від виконання підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України, тим більше стверджувати про існування надмірного тягаря, покладеного на такого розпорядника податковим законодавством.

Винятком у спірному випадку, на переконання суду, може бути лише обставина не здійснював реалізації пального із такого складу після первинної перевірки до події реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального.

Позивач не довів перед судом, що в період з 12.03.2021 по 04.06.2021 він не здійснював реалізації пального із використанням резервуарів ємкістю 1000 м3 і 50 м3, розташованих на акцизному складі (уніфікований номер 1003877).

Таким чином бездіяльність позивача призвела до порушення останнім вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 ПК України, що вказує на правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій.

Саме до 01.10.2019 розпорядник акцизного складу, де розташовані резервуари, в яких зберігається пальне, зобов`язаний був обладнати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками і зареєструвати на виконання вимог Податкового кодексу України.

Одночасно не заслуговують на увагу зауваження позивача щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, оскільки такі зареєстровані в Єдиному державному реєстрі 04.06.2021, тобто до закінчення перевірки, з огляду на слідуюче.

Фактично позивачем не заперечується та обставина, що на момент початку фактичної перевірки 03.06.2021 розпорядником акцизного складу (уніфікований номер 1003877) не було зареєстровано чотири рівнеміри-лічильники і два витратоміри-лічильники у двох резервуарах ємкістю 1000 м3 і двох резервуарах ємкістю 50 м3.

Тобто до часу прибуття співробітників податкового органу за адресою акцизного складу (уніфікований номер 1003877) мало місце відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі.

Таким чином, позивачем не спростовано виявлених в ході контрольного заходу порушень вимог законодавства, а аргументи на їх усунення до закінчення перевірки, суд вважає беззмістовними, зважаючи на умову чинної на момент початку контрольного заходу реєстрації акцизного складу (уніфікований номер 1003877), де розміщені резервуари ємкістю 1000 м3 і 50 м3, які не виведені з експлуатації.

Отже, як передбачено пунктом 1281.1. статтею 1281 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Згідно розрахунку до матеріалів перевірки №40/09-19-09-01/31067573 від 10.06.2021 сума фінансових санкцій за повторне порушення позивачем вимог пункту 1281.1. статтею 1281 ПК України ПК України, визначена контролюючим органом в розмірі 400 000,00 гривень, виходячи із 8-ми порушень (8 х 50 000,00 = 400 000,00 гривень).

Відтак, подія (обставина) вчинення позивачем повторного, протягом року, порушення, передбаченого пунктом 1281.1. статтею 1281 ПК України ПК України, знайшла своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування контролюючим органом оспорюваного штрафу в розмірі 400 000,00 гривень, згідно податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021.

В частині аргументів позивача про відсутність відповідальності за несвоєчасну реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у відповідному Єдиному державному реєстрі, суд керується наступним.

Положення пункту 1281.1. статтею 1281 ПК України встановлює два самостійні склади порушення, за наявності яких застосовується штраф, зокрема:

- не обладнання витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у відповідному Єдиному державному реєстрі;

- відсутність реєстрації в витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у відповідному Єдиному державному реєстрі.

Матеріали адміністративної справи свідчать, що з направленням на право проведення перевірки уповноважена особа розпорядника акцизного складу була ознайомлена – 03.06.2021 (а.с.58).

Така ж обставина (початок допуску до перевірки 03.06.2021 о 14:30 год.) засвідчується підписами посадової особи позивача в направленнях на перевірку №№1343, 1344 від 02.06.2021 (а.с.63, 64).

Станом на 03.06.2021, як зазначено вище, день початку перевірки у позивача як розпорядника акцизного складу (уніфікований номер 1003877), мало місце «відсутність» саме «реєстрації» коментованого обладнання рівня пального в резервуарах у відповідному Єдиному державному реєстрі, за що і мало місце прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, усунення порушення, тобто проведення спірної реєстрації, після початку перевірки не може змінити зміст і склад порушення, наявність якого станом на 03.06.2021 не заперечує сам власник акцизного складу.

Тобто, податковим законодавством встановлено відповідальність не за «несвоєчасну реєстрацію», а за «відсутність реєстрації» як такого обладнання у Реєстрі.

Положення пункту 1281.1. статтею 1281 ПК України на відміну від правової дії пунктів 1281.2., 1281.3. статті 1281 цього ж Кодексу не встановлюють відповідальність від наявності чи відсутності «вини» розпорядника акцизного складу.

Окремо суд відхиляє покликання позивача на можливість врахування позиції Шостого апеляційного адміністративного суду сформованої в постанові від 02.08.2021 у справі №580/175/21, з огляду на таке.

У коментованій справі розпорядник акцизного складу обладнав і провів відповідну реєстрацію обладнання в Реєстрі (24.04.2020) задовго до початку призначення і безпосереднього здійснення фактичної перевірки платника податків (07.09.2020). Більше того, суд апеляційної інстанції виходив із обставин неналежного виконання і недотримання перевіряючими Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727.

У дані й же справі усунення порушення мало місце після початку перевірки, тобто після допуску перевіряючого, а обставини не дотримання Порядку №727 під час організації і проведення такої перевірки, не є підставою звернення до суду і оскарження податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 5, 6 і 7 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.10.2021).

Представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.

Разом з тим позивачем не доведено протиправності податкового повідомлення-рішення №00/4202/0901 від 01.07.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальному розмірі 400 000,00 гривень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 6 000,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься меморіальний ордер від 04.10.2021 за №2496 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень витрати зі сплати судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (ідентифікаційний код юридичної особи 31067573), адреса реєстрації: с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593; поштова адреса: вул. Військових ветеранів, 6, м. Івано-Франківськ, 76019;

відповідач – Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код відокремленого структурного підрозділу юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.