Ухвала суду № 102249444, 28.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"28" грудня 2021 р. справа № 300/7009/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, в загальному розмірі 64 242,29 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

В Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулася Національна академія внутрішніх справ (надалі по тексту також - позивач, Академія, ВНЗ, НАВС), в інтересах якої діє представник за довіреністю Говорова Ірина Вадимівна (надалі по тексту також - представник позивача), до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, в загальному розмірі 64 242,29 гривень.

Підставою звернення Національної академії внутрішніх справ з вказаним адміністративним позовом є наявність у відповідача непогашеного боргу з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у ВНЗ, в розмірі 64 242,29 гривень, який утворився в результаті дострокового розірвання ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби (навчання).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, з підстав застосування положень абзацу 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), та поновлено Національній академії внутрішніх справ такий строк, виходячи із доводів та мотивів, викладених у заяві позивача від 08.11.2021 (а.с.56-61).

Коментованою ухвалою суду від 12.11.2021 відкрито провадження у даній справі розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України (а.с.114).

За наслідками розгляду клопотання представника відповідача №295-12-2021 від 23.11.2021 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, ухвалою суду від 08.12.2021 визнано не поважними причини пропуску Національною академією внутрішніх справ строку звернення до адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 64 242,29 гривень (а.с.147-149).

Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ залишено без руху і надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали суду для усунення недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, та наведенням нових і належних доводів на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, подаючи докази на підтвердження таких доводів (а.с.147-149).

Дана ухвала, із посиланням на правові висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19 (адміністративне провадження № К/9901/14782/20) мотивована тим, що у позивача наявний один місяць з дня встановлення обставин, які слугують підствою для звернення до суду із позовною заявою про відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у зв`язку з невиконанням договору підготовки фахівця, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення з публічної служби

15.12.2021 на виконання ухвали від 08.12.2021 представником Національної академії внутрішніх справ подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій наведено ряд причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів та процесуальних рішень місцевих загальних судів.

Вивчивши зміст вказаної заяви і долучених до неї документів, вирішуючи питання дотримання строків звернення із адміністративним позовом після відкриття провадження у справі, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Так, представник позивача у заяві від 09.12.2021 вказує, що 05.07.2019, на момент відрахування відповідача із Національної академії внутрішніх справ, останній ознайомлений під підпис з довідкою про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, та проінформований про необхідність відшкодування таких витрат, у разі звільнення зі служби в Національній поліції протягом трьох років після закінчення НАВС .

У зв`язку із звільненням позивача зі служби в Національній поліції до завершення трьохрічного терміну після закінчення НАВС, 13.05.2021 позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом претензію із зазначенням суми витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, та запропоновано здійснити відшкодування зазначених витрат у добровільному порядку з наданням достатнього терміну. Тобто за доводами представника позивача ОСОБА_1 неодноразово повідомлялися про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі.

Представник НАВС пояснює, що на протязі 2020-2021 років в судовій практиці щодо розгляду справ про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням осіб в навчальному закладі із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості, не виникало спорів стосовно їх юрисдикційної підсудності. Такі позовні вимоги за зверненям НАВС задоволені місцевими загальними судами.

Тому, дізнавшись про звільнення відповідача, Національна академія внутрішніх справ 22.09.2021, в межах строку позовної давності (три роки), звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 . Втім, ухвалою від 11.10.2021 у справі №344/15890/21 суд відмовив у відкритті провадження, вказуючи на підсудність даної категорії спору окружним адміністративним судам. Така ухвала надійшла на адресу НАВС 18.10.2021, що підтверджується листом №70763 від 11.10.2021. Саме вказана обставина, за доводами позивача, слугувала причиною пропуску строку звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом.

При цьому, представник позивача звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.03.2020 у справі 826/10808/18 (провадження №К/9901/9958/19), де колегія суддів проаналізувала факт звернення позивача до суду з позовом уперше, тривалість розгляду справи (в порядку цивільного судочинства), а також звернення позивача до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства (після закриття провадження у справі у зв`язку з неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства), зазначивши, що у своїй сукупності ці обставини в рамках спірних правовідносин свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду через об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача.

Таким чином, на переконання позивача, зміна судової практики щодо юрисдикції справ не повинна бути перешкодою для доступу до адміністративного суду.

Разом з тим, суд вважає такі доводи представника НАВС не обґрунтованими і безпідставними з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі 804/285/16 (провадження №11-669апп18) сформувала правовий висновок, відповідно до якого спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду також у постановах від 16.10.2019 у справі №1.380.2019.001198 (провадження 11-878апп19), від 30.10.2019 у справі №810/2610/16 (провадження 11-1004апп18), від 13.03.2019 у справі 723/18/17 (провадження 14-563цс18), від 10.04.2019 у справі №705/1664/17 (провадження №14-31цс19).

З наведеного слідує, що зміна правової позиції щодо порядку розгляду спорів про відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, відбулася ще у 2018 році (рішення від 12 грудня 2018 року у справі 804/285/16 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.01.2019).

Так, в силу вимог правового регулювання положень частин 1 і 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262-IV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень (надалі по тексту також - Реєстр) автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частинами 1, 2, 3 статті 4 коментованого Закону визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, починаючи з 03.01.2019 позивачу із публічного доступу до Реєстру мало б бути відомо про вказане правове регулювання підсудності у спірних праоввідносинах.

Суд констатує, що позивач 14.05.2021 направив на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення (№0304910085084) письмове повідомлення від 12.05.2021 за №46/10-1282 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ, які, в свою чергу, не були відшкодовані відповідачем добровільно.

А отже спірні правовідносини виникли вже після зміни правової позиції, при цьому інформація про зміну судової практики вже значний час була доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень (з 03.01.2019).

З цих же підстав суд не може розцінювати як поважні причини, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду із вказаним позовом.

Водночас, позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, так і не пояснив суду причини пропуску місячного строку звернення із аналогічним позовом до Івано-Франківського міського суду, а не до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Як слідує із матеріалів справи і зазначалось судом в ухвалі від 08.12.2021, ОСОБА_1 проходив службу у Національній академії внутрішніх справ у період з 17.08.2015 по 08.07.2019. Наказом ректора Національній академії внутрішніх справ від 10.08.2015 за №102 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національній академії внутрішніх справ.

19 серпня 2015 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" і наказу МВС України від 14 травня 2007 року №150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОСОБА_1 , Національною академією внутрішніх справ і Головним управлінням МВС України в Івано-Франківській області укладено тристоронній договір про підготовку здобувача вищої освіти у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6 Договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до пункту 3.2 Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням.

Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.07.2019 за №210 о/с відповідача призначено слідчим слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Надалі, Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області у відповідності до наказу від 16.03.2020 за №98 о/с ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

20.05.2020 на адресу Національної академії внутрішніх справ супровідним листом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 15.05.2020 за №1431/108/12-2020 надійшла інформація, що відповідача згідно наказу від 16.03.2020 за №98 звільнено зі служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту за власним бажанням.

Виходячи із встановлених обставин, слід відмітити, що предметом спору в цій справі є стягнення коштів, які витрачено на навчання ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ, у зв`язку з тим, що він звільнився за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менш, аніж через три роки відколи закінчив навчання (що є порушенням умов контракту).

Національна академія внутрішніх справ 22.09.2021 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, який ухвалою від 11.10.2021 у справі №344/15890/21 відмовив у відкритті провадження, вказуючи на підсудність даної категорії спору окружним адміністративним судам.

Повертаючись до правового врегулювання питання дотримання строків звернення до суду слід в першу чергу керуватися положеннями частини 1 статті 122 КАС України, за змістом яких позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до положень частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено приписами частини 5 статті 74 коментованого Закону у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12 квітня 2017 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (надалі по тексту також - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (надалі по тексту також - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (надалі по тексту також - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (надалі по тексту також - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (надалі по тексту також - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася (пункт 2 Порядку №261).

Положеннями пункту 3 Порядку №261, зокрема, визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

В силу правового регулювання пунктів 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

З приписів пункту 8 Порядку №261 слідує, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19 (адміністративне провадження № К/9901/14782/20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім вказаного, Верховний Суд у справі №520/11540/19 дійшов наступних висновків: "...після інформування позивача про звільнення співробітника поліції, який не виконав умов контракту, позивач зобов`язаний відповідно до приписів частини п`ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5, 8 Порядку №261 повідомити особу про зобов`язання протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати (компенсувати) МВС витрати на його навчання.

І лише у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється навчальним закладом у судовому порядку відповідно до приписів частини п`ятої статті 122 КАС України.

Тобто, відповідно до Порядку №261 Університет мав вручити під підпис або надіслати відповідачці повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідачки, міг звернутися до суду.".

Як слідує із матеріалів справи №300/7009/21, позивач 14.05.2021 направив на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення (№0304910085084) письмове повідомлення від 12.05.2021 за №46/10-1282 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ.

Вказане поштове відправлення №0304910085084 повернулось на адресу позивача 18.06.2021 із відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (15.06.2021 "повернення за зворотною адресою"), про що свідчать відомості Розділу "Трекінг" (відстеження) із офіційного веб-сайту національного поштового оператора АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), роздруківка із якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, з урахуванням вище коментованих висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19 та беручи до уваги встановлені обставин, суд вважає відлік місячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду потрібно починати на наступного дення з 18 червня 2021 (дати отримання позивачем поштового відправлення, із відміткою про його невручення відповідачу), тобто з 19 червня 2021 року.

Таким чином, саме з 19 червня 2021 року позивачу було достеменно відомо про порушення своїх прав, а саме невідшкодування відповідачем у добровільному порядку витрати на навчання.

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом Національна академія внутрішніх справ звернулася тільки 08.11.2021, а до Івано-Франківського міського суду із аналогічним позовом - 22.09.2021, про що позивач самостійно вказав у заяві від 09.12.2021 (а.с.176).

Після залишення адміністративного позову без руху Національна академія внутрішніх справ не обґрунтувала пропущення місячного строку звернення до суду в період часу між 19.06.2021 і 22.09.2021.

Враховуючи встановлені обставини та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19 щодо місячного строку звернення до суду із вказаним позовом, то суд вважає безпідставним покликання позивача на дотриманеня ним строків, викладених як у заяві від 08.11.2021 так і у заяві від 09.12.2021, на підставі яких останній просив поновити процесуальний строк звернення до суду, а доводи з приводу причин пропуску строку звернення до суд із вказаним позовом, неповажним

Так, в зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку, що позивач не довів дотримання ним строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом (протягом одного місяця з 19 червня 2021 року по 22 вересня 2021 року, і як наслідок по 08 листопада 2021 року).

За таких обставин позов поданий Національною академією внутрішніх справ із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, а обґрунтованих і достатніх підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.

Окрім цього, за правилами частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статі 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оскільки, Національною академією внутрішніх справ подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, в загальному розмірі 64 242,29 гривень, - залишити без розгляду.

Копію цієї ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.