Ухвала суду № 102248759, 28.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/42784/21

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

установив:

16 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податку.

Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постановах від 25 лютого 2021 року по справі №580/3469/19, від 05 березня 2021 року по справі №640/9172/20, від 21 жовтня 2021 року по справі платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 цієї правової норми закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Згідно з частиною 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позовну заяву направлено до суду через поштове відділення 16 грудня 2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку.

У позовній заяві позивач зазначив, що про існування спірної вимоги йому стало відомо на початку грудня 2021 року, коли дізнався про відкрите виконавче провадження. Також вказав, що копію оскаржуваної вимоги отримав 13 грудня 2021 року з матеріалів виконавчого провадження.

Однак, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі – Закон).

З огляду на те, що предметом позову є скасування вимоги, якою визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 37788,74 грн., зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позовні вимоги є вимогами майнового та немайнового характеру одночасно.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону ставка судового збору за подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання позову складає 1816,00 грн ((2270,00 грн х 0,4) + (2270,00 грн х 0,4)).

Однак, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем подано документ про сплату судового збору у загальному розмірі 908,00 грн (недоплата складає 908,00 грн).

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду і до позову не додано документ про сплату судового збору, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропущення процесуального строку та доказами на їх підтвердження, а також документа про доплату судового збору у розмірі 908,00 грн на такі реквізити: отримувач коштів – ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37976485; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача – UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис