Рішення № 102248680, 28.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/4920/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 10203,66 грн.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач, в порушення норм пенсійного законодавства, не сплачував страхові внески у встановлені терміни, з огляду на те, що прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області в розмірі 10203,66 гривень. Позивач просить суд стягнути його на свою користь.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав 24.04.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не заперечив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та платником страхових внесків.

Згідно розрахунку, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області в розмірі 10203,66 грн боргу з платежів до Пенсійного фонду, яка складається з платежів:

- по фінансовій санкції - 250,10 грн;

- по пені-9953,56 грн.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. №1058-IV, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст.18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов`язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до зазначеного Закону на відповідача покладено обов`язок щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки і в повному обсязі страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до ч.ч.6, 12 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює одному календарному місяцю.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із статтею 58 Закону України № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно до п.5.1.4. Інструкцією Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою від 19.12.2003 №21-1 Правління Пенсійного фонду України (далі Інструкція №21-1, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов`язані сплачувати внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати.

Позивач посилається на те, що на порушення статті 20 Закону №1058-IV відповідачем не сплачено у встановлені терміни страхові внески.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-IV (в редакції на час виникнення спірних відносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно, на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка, зазначених, сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно до ч.13 ст.106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов`язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

З набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ п.2 ч.9 ст.106 із Закону № 1058-ІV виключена.

У той же час, згідно з абзацом п`ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов`язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону № 1058-ІV та абзаців п`ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Таким чином, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року, УПФУ має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України від 31.01.2018 року у справі №817/1049/15, від 31 березня 2015 року №21-77а15.

Судом встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків за періоди з 01.01.2004 до 31.12.2010 органом Пенсійного фонду, відповідно до п.п.2, 6 ч.9 ст.106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, нараховано фінансові санкції та пеню, про що прийнято відповідне рішення від 13.12.2016 №7, яке направлене на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Доказів погашення відповідачем зазначеної суми заборгованості суду не надано, як і не надано доказів оскарження вищезазначених рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 10203,66 грн. в судовому порядку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с.Словечне,Овруцький район, Житомирська область,11122, РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 10203,66 грн, що підлягають сплаті на р/р НОМЕР_2 , МФО 311647, код за ЄДРПОУ 13559341 в ЖОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа