Рішення № 102244652, 21.05.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1154/21

№ провадження 2/208/1129/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачАкціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доАкціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення безпідставно списаних коштів, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення безпідставно списаних коштів.

У своєму позові позивач просить суд визнати незаконними дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо списання грошових коштів з їїкартки № НОМЕР_1 ; стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на її користь безпідставно списані з банківської картки № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4321, 57 грн.; стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на її користь судові витрати, пов`язанні з витратами на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

В обґрунтуванні позову позивач зазначила, що 06 січня 2021 року відповідно до наказу № 0501/21/1 від 05.01.2021року вона була працевлаштована на роботу до ТОВ «ОС Солюшн», для виплати їй заробітної плати нею було надано на підприємство заяву із зазначенням номера своєї банківської картки № НОМЕР_1 , яка була видана АТ КБ «Приватбанк». 29.01.2021р. на вказану банківську карту їй від підприємства ТОВ «ОС Солюшн» були зараховані грошові кошти у розмірі 4321 грн. 57 коп. із призначенням «заробітна плата за січень 2021р. ОСОБА_1 ». Цього ж дня, одразу після зарахування заробітної плати, з її картки була автоматично одноособово знята відповідачем вказана сума коштів із призначенням «автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості». Проте, в призначенні платежу щодо списання цих коштів відсутнє посилання на підставі чого були списанні кошти, а саме номер та дата договору, на підставі якого у позивача виникла заборгованість, або рішення суду відповідно до якого судом були стягнуті з неї грошові кошти на користь Банку.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судове засідання позивачОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

3. Процесуальні дії по справі.

23 лютого 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

01 березня 2021 року ухвалою суду забезпечено позов.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 січня 2021 року Позивача ОСОБА_1 була працевлаштована на роботу до ТОВ «ОС Солюшн», що підтверджується наказом №0501/21/1 від 05.01.2021року (а.с.14), для виплати заробітної плати позивач надала ТОВ «ОС Солюшн» відповідну заяву із зазначенням номера своєї банківської картки № НОМЕР_1 , яка була видана АТ КБ «Приватбанк» (а.с.15).

29.01.2021 року на банківську карту позивача ОСОБА_1 від ТОВ «ОС СОЛЮШН» були зараховані грошові кошти у розмірі 4321 грн. 57 коп. із призначенням «заробітна плата за січень 2021р. ОСОБА_1 », що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 29.01.2021року (а.с.16).

29.01.2021 року АТ КБ «Приватбанк» з банківської картки позивача були списані грошові кошти у розмірі 4321 грн. 57 коп. із призначенням «автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості», що підтверджується копією квитанції від 29.01.2021 року (а.с.17). В призначенні платежу щодо списання грошових коштів у розмірі 4321 грн. 57 коп. відсутні посилання на підстави списання грошових коштів, а саме номер договору, рішення суду, виконавчого документа.

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на повагу до житла.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про оплату праці», відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ч.1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

Відповідно до положень частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 цього Кодексу, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Якщо кредитор за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Згідно ст. 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Судом встановлено, що Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» вищевказані вимоги чинного законодавства дотримані не були, факту існування між Позивачем та Відповідачем договірних відносин, а також дозволу Позивача на автоматичне списання Відповідачем грошових коштів з особових рахунків Позивача до суду надано не було.

Таким чином судом встановлено, що відповідач АТ КБ «Приватбанк», не маючи розпорядження позивача, не маючи рішення суду про стягнення коштів та не маючи на це законних підстав, безпідставно списав кошти з карткового рахунку позивача.

Ч.1,3ст.509ЦК України, зазначено,що зобов`язання має правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Враховуючи, що банк здійснив неправомірне списання коштів з карткового рахунку позивача, обмеживши правом щодо розпорядження грошовими коштами, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо зберігання грошових коштів позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно списані грошові кошти в розмірі 4321, 57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч.2 ст. 15 ЦПК України професійна правнича допомога здійснюється адвокатом.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних і знаданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить з відповідача на її користь стягнути 10 000 грн. на правничу допомогу, але будь - яких доказів в підтвердження того, що вона понесла такі витрати до суду не надала, а саме: акту виконаних робіт, документ, що свідчить про оплату гонорару.

6. Висновки суду.

Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 23,1066-1067,1071,1073,1167 ЦК України ЦК України, ст.ст. 7, 19, 258, 259, 261, 264, 268, 272, 273,280, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доАкціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, стягнення безпідставно списаних коштів, задовольнити.

Визнати незаконними дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо списання грошових коштів зкартки Позивача № НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 безпідставно списані з банківської картки № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4321 (чотири тисячі триста двадцять одна) грн. 57 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Похваліта С. М.