Рішення № 102244512, 23.12.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5317/21

2/212/2980/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді: Власенко М.Д. секретаря судового засідання: Машошиної Ю.О., розглянувши, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,-

встановив:

У червні 2021 року АТ “Криворізька теплоцентраль” звернулось до суду із вказаним позовом до відповідачів. В обґрунтуванні позову вказали, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 , які не здійснюють оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 44189,79 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно. У зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язків щодо сплати заборгованості позивач просить також стягнути з останніх солідарно суму інфляційних витрат у розмірі 10173,98 грн., 3% річних у розмірі 3559,61 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 гривень.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07 жовтня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Морозової О.С. до суду надійшли письмові пояснення у яких просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обгрунтування вказали, що відповідачка ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у неї не виникає обов`язку перед позивачем. Розрахунок заборгованості за період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року виходить за межі трирічного строку позовної давності, оскільки заборгованість повинна бути стягнута у період з серпня 2018 року по червень 2021 року. Крім того, позивачем не підтверджено факту надання послуг з опалення, обсяг та вартість цих послуг.

01 листопада 2021 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказали, що позивач є надавачем житлово-комунальних послуг з вересня 2013 року по теперішній час мешканцям квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок за вказаною адресою є багатоповерховим, опалення до приміщення відповідачів здійснюється від транзитних трубопроводів житлових будинків і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, у зв`язку із чим відповідачі фактично отримують теплову енергію в належному їм приміщенні. Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_1 . Також, згідно розрахунку заборгованості за період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року відповідачами виконувалися обов`язки по оплаті послуг з централізованого опалення за вказаний період, відповідачі здійснювали часткову оплату за надані позивачем послуг, що свідчить про визнання останніми свого боргу. При цьому відповідачами була здійснена оплата у квітні 2018 року у розмірі 500 гривень, при відсутності нарахувань з боку позивача, а отже був перерваний строк позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Погорілецька А.В. просила розглядати справу без її участі, а також застосувати строк позовної давності.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило. Відповідач ОСОБА_1 надавала суду письмові пояснення.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Відповідно до приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року, - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль”, на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.

Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 з 11.12.2013 року на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого нотаріусом Другої Криворізького державної нотаріальної контори Криворізького районного нотаріального округу Тімошиної О.В. (а.с.6).

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, саме відповідач ОСОБА_1 як власник квартири є належним відповідачем у справі. Який зобов`язаний належно утримувати своє майно, своєчасно здійснюючи оплату за надані житлово-комунальні послуги.

АТ “Криворізька теплоцентраль” відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається теплова енергія до житла відповідача ОСОБА_1 , однак відповідачами зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2013 року по квітень 2021 року становить 44182,79 грн. (а.с.7).

Оскільки право власності на квартиру зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 з 11 грудня 2013 року, суд вважає, що обов`язок відповідача по сплаті наданих послуг за опалення виникає саме з цього моменту. За відсутності доказів іншого, а отже заборгованість має бути розрахована з грудня 2013 року по квітень 2021 року, розмір якої складає 43691,86 грн. (44182,79грн.-208,10 грн.-282,83 грн.)

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до частини першої статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем ОСОБА_1 як власником квартири, в період з січня 2014 року по квітень 2021 року щорічно в опалювальні періоди частково здійснювалась оплата за надані послуги з теплової енергії, всього на загальну суму 3978,22 грн. При цьому останній платіж був здійснений в квітні 2021 року на суму 100 грн. за відсутності будь-яких нарахувань з боку позивача, а отже вказані дії свідчать про визнання відповідачем свого обов`язку щодо сплати наданих послуг.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.

У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що строк позовної давності переривався вчиненням відповідачем ОСОБА_1 дій по оплаті послуг з централізованого опалення, що мали регулярний щорічний характер і остання оплата була здійснена у квітні 2021 року, у зв`язку з чим строк позовної давності станом на момент подання позову до суду 06 квітня 2021 року позивачем не пропущено.

Позивачем на підставі вимог ст.625 ЦК України також заявлено до відшкодування суму інфляційних втрат, розмір яких за період з грудня 2013 року по лютий 2021 року становить 10173,98 гривень та 3 % річних за аналогічний період в розмірі 3559,61 гривень (а.с.9-10).

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

З`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 як власника майна заборгованість за послуги централізованого опалення за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року в сумі 43691,86 грн., а також інфляційні втрати за цей період в розмірі 10173,98 гривень та 3 % річних в розмірі 3559,61 гривень, а всього 57425,45 грн.

Також підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача 2250,75 гривень витрат по сплаті судового збору у пропорційному порядку від заявленої ціни позову 57916,38 грн. до задоволених позовних вимог з такого розрахунку (57425,45 *2270/57916,38).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 264, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83,141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року у розмірі 43691,86 гривень, суму індексу інфляції у розмірі 10173,98 гривень, 3 % річних у розмірі 3559,61 гривень, а всього 57425 (п`ятдесят сім чотириста двадцять п`ять) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” судовий збір в сумі 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 75 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль”, код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.

Суддя: М.Д. Власенко