Рішення № 102244503, 28.12.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8418/21

2/212/3960/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Крівцової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

20 вересня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» (далі - ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 25.02.2018 уклали Договір позики №1992595, на підставі якого позикодавець надав позичальнику позику в сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності зі сплатою процентів за користування позикою 0,01% річних від суми позики строком до 06.03.2018, на 9 днів та зі сплатою комісії. Дата одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (позивачем) відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом отримання заявки позичальника на сайті позикодавця є датою укладення договору позики з позичальником. Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору Позики. За домовленістю сторін було погоджено використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання договору, відповідачем було отримано кошти на зазначених позивачем умовах стосовно розміру позики, процентів за користування позикою та строку повернення позики, що підтверджує факт укладення письмового правочину в електронній формі. Грошові кошти у сумі 3000 грн були перераховані на картковий рахунок, однак позичальник ОСОБА_1 порушив умови Договору позики, а саме не здійснив повернення позики відповідно до умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 01.07.2021 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 147347,57 грн, з яких: 3000 грн – заборгованість за позикою; 128176,88 грн – заборгованість по комісії, 11358,55 грн – інфляційні витрати, 4812,14 грн – заборгованість по 3% річних.

Враховуючи вказане, ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 147347,57 грн.

5 жовтня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позовну заяву до суду не надав, клопотань про відкладення судового розгляду від нього не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, встановленим наступне.

Так, між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 24 лютого 2018 року було укладено Договір позики № 1992595 (далі – Договір № 1992595), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти у сумі 3000 грн на споживчі цілі шляхом перерахування коштів на платіжну карту позичальника, а позичальник зобов`язувався повністю повернути позикодавцю отриману позику, сплатити проценти за користування позикою, всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору датою укладання кредитного Договору є дата підписання Договору сторонами.

Пунктом 2.2.3 Договору № 1992595 зазначено дату остаточного повернення кредиту до 05.03.2018.

Пунктом 2.2.4 Договору № 1992595 визначено, що процентна ставка (проценти) за користування Позикою становлять 0,01 відсотків річних від суми позики, вказаної в п.2.2.1 даного Договору, починаючи з дня надання позики, з погашенням в кінці строку дії договору, або при повному погашенні позики достроково.

Підпунктом 4.2.2.1 пункту 4.2.2 Договору № 1992595 визначено, що позичальник зобов`язаний сплатити комісію 50 відсотків від вказаної у п. 2.2.1 донного Договору суми позики щомісячно, яка розраховується щоденно, виходячи з загального нарахування, який становить кожні 30 календарних днів з дати укладення цього Договору та сплачується Позичальником при погашені позики.

У Підпункті 4.2.2.1 пункту 4.2.2 Договору № 1992595 зазначено, що позичальник зобов`язаний сплатити комісію 100 відсотків від вказаної у п. 2.2.1 даного Договору суми позики – щомісячно, яка розраховується щоденно, виходячи з загального періоду нарахування, який становить кожні 30 календарних днів з дати невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором повністю або частково та сплачується Позичальником до моменту погашення власної заборгованості за цим Договором в повному обсязі та в порядку, встановленому п. 3.4. Договору. (а.с.10-15).

У Додатку 1 до Договору № 1992595 визначена сукупна вартість позики, яка складає суму позики 3000,00 грн., нарахований процент (щомісячна комісія 50% від суми позики) 555,61 грн. (а.с. 16)

Грошові кошти (позика) були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 , маска картки НОМЕР_1 , 25 лютого 2017 року в сумі 3000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. № 4537-ВП від 03 березня 2021 року. (а.с. 9)

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поняття строк договору, строк виконання зобов`язання та термін виконання зобов`язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кредитним договором визначено кінцевий термін повернення кредиту 5 березня 2018 року. У зв`язку із спливом строку кредитування за Договором № 1992595, строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав, а тому ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» не мало правових підстав для нарахування комісії після закінчення строку дії кредитного договору.

З огляду на наведене, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з умовами сукупної вартості кредиту, визначених у Додатку № 1 до Договору № 1992595, та враховуючи порушення останнім зобов`язання із повернення кредитних коштів, тому з відповідача підлягає стягненню фактично отримана сума кредиту в розмірі 3000,00 грн. та нараховані комісія в розмірі 555,61 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України інфляційні витрати та три проценти річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, інфляційні витрати за період з 6 березня 2018 року по 1 липня 2021 року становлять 872,74 грн. із розрахунку: 3 555,61 грн. x 1.24545537 - 3 555,61 грн.

Розмір трьох процентів річних за період з 6 березня 2018 року по 1 липня 2021 року становить 354,49 грн. із розрахунку 3 555,61 грн. x 3 % x 1214 днів : 366 днів : 100.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні грошові кошти від позичальника, своєчасно їх не повернув, у зв`язку з чим має грошове зобов`язання перед позивачем з їх повернення у сукупному розмірі 4782,84 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3000,00 грн., заборгованості по комісії в сумі 555,61 грн., інфляційних витрат в сумі 872,74 грн., три відсотка річних в сумі 354,49 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 73,78 грн.

У відповідності до ст.ст. 11, 207, 251, 252, 525-527, 530, 625, 626, 628, 629, 631, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» заборгованість за Договором позики № 1992595 від 25 лютого 2018 року в розмірі 4782 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 84 копійки та судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 78 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет», ЄДРПОУ – 38604217, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 28 грудня 2021 року.

Суддя: О. Н. Борис