Вирок № 102244441, 20.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2831/21

Провадження № 1кп/201/610/2021

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінального провадження № 12021045650000001 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-17.03.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Пахомова К.О.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 приблизно о 17-30 год. ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні ТЦ «Метро-14» Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, б.63, побачив ікру червону «ШАЛАНДА» 600 г кількості 1 банка, вартістю 1332,50 грн., яку визначив об`єктом свого злочинного посягання і у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Далі ОСОБА_1 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв з торгівельного прилавку ікру червону «ШАЛАНДА» 600 г в кількості 1 банка, вартістю 1332,50 грн. та пройшовши до іншого відділу ТЦ «Метро-14» поклав її до внутрішньої кишені куртки в яку був одягнутий.

Після чого ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, до кінця, пройшов межі касового контролю ТЦ «Метро-14» Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна», не розрахувавшись за: ікру червону «ШАЛАНДА» 600 г в кількості 1 банка, вартістю 1332,50 грн. та намагався залишити місце скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим майном, однак виконавши усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, не зміг його закінчити з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони з викраденим майном за межами касової зони ТЦ «Метро-14».

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та надав показання, які повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють:

1) подію злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину;

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочинів;

3) вид і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір процесуальних витрат.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. При цьому суд роз`яснив учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України і за результатами згоди учасників, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна вчиненого повторно та його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до нетяжкого злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, які не залежали від волі обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66, 67 КК України не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки більш м`які види покарань не здатні забезпечити свою виховну функцію, а саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретних його обставинах, даним про особу обвинуваченого.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 засуджено вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року обмеження волі зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком один рік, суд вважає за можливе визначити покарання із застуванням правил ч. 4 ст. 70 КК України згідно правового висновку викладеного у постанові від 23 вересня 2019 року Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі № 199/1496/17.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробовуванням, в ході якого обвинувачений буде мати можливість виправитись без утримання в установі виконання покарань.

Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2021 року більш суворим покаранням призначеним цим вироком, визначивши до відбуття два роки позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк два роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речовий доказ – ДВД диск зберігати вматеріалах провадження

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи у розмірі 326,88 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко