Ухвала суду № 102243247, 29.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.11.2021

Справа № 330/2165/21

Провадження № 2-н/334/1284/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі «Якимівського міжрайонного району електричних мереж» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 року до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі «Якимівського міжрайонного району електричних мереж» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію.

Згідно ухвали судді Якимівського районного суду Запорізької області від 10.11.2021 року зазначена справа передана для розгляду за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя, на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Направляючи справу для розгляду до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, суддя виходив з того, що із відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради встановлено, що боржник відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району м. Запоріжжя, а відтак вказана справа не підсудна Якимівському районному суду Запорізької області.

Разом із тим, дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що справу слід повернути Якимівському районному суду Запорізької області, з наступних підстав.

Як вбачається з заяви, Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі «Якимівського міжрайонного району електричних мереж» заявлені вимоги про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію, яка надавалась за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, спір у даній справі виник з приводу оплати за користування електроенергією, які надавалися заявником за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до спорів з приводу нерухомого майна, стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, заява про видачу судового наказу щодо стягнення боргу за користування електроенергією нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17) у справі за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, враховуючи, що предметом спору є стягнення боргу за надану електроенергію у будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який територіально відноситься до Якимівського району Запорізької області і територіальної юрисдикції Якимівського районного суду Запорізької області, тому вказана заява підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна, а тому вважаю за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України направити дану заяву на розгляд до Якимівського районного суду Запорізької області, як не підсудну Ленінському районному суду м. Запоріжжя.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі «Якимівського міжрайонного району електричних мереж» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію – направити Якимівського районного суду Запорізької області (72503, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 25).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.