Рішення № 102242153, 02.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4184/20

пр. № 2/759/801/21

02 грудня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кириленко Т.В.;

при секретарі Істоміній О.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 8367,66грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначила, що 31.10.2019 року о 18.15год. на вул. Ак. Крижановського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобілів «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 під її керуванням та «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києві від 18.11.2019 року у справі 759/20704/19 дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 - водія транспортного засобу «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 .

На момент ДТП автомобіль «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого АСК «ОМЕГА» № АО/0012390.

5.02.2020р. АСК «ОМЕГА» надіслала їй «заяву» на страхове відшкодування, в якому запропоновано суму страхового відшкодування у розмірі 3857,78грн. Надати розрахунок страхового відшкодування страхова компанія відмовилась.

Вважає суму страхового відшкодування необґрунтованою та просить стягнути з відповідачів понесені витрати на ремонт автомобіля в розмірі 8 367,66грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 5.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 23-24).

27.11.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому останній заперечив позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована, ліміт відповідальності становить 100 000грн., а тому шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія (а.с. 58-60).

22.02.2021р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій він проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що особа, яка застрахували свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди має сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (а.с. 80-81).

25.11.2021р. від ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» надійшли пояснення, які фактично є відзивом, згідно якого відповідач проти позову заперечує, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру збитків з урахуванням зносу, який страховиком встановлений Ез=0,1426 (а.с. 108).

В судове засідання позивачка не з`явилась, просить слухати справу у її відсутності, позов підтримує.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 31.10.2019 року о 18.15год. на вул. Ак. Кржижановського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів, за участю автомобілів «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивачки ОСОБА_1 та «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 .

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 - водія транспортного засобу «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва № 759/20704/19 від 18.11.2019р., згідно якої останній визнаний винним у вчиненні зазначеної ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення (а.с. 126-128).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО/0012390 (а.с. 10).

Власником автомобіля «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 (а.с. 4).

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «АСК «ОМЕГА» з заявою про виплату страхового відшкодування та їй було запропоновано страхове відшкодування в розмірі 3857,78грн., на що вона не погодилась (а.с. 9).

Відповідно до акту виконаних робіт ТзОВ «Автоцентр Київ» № ТО190026289 від 22.11.2019р. ТзОВ «Автоцентр Київ» та квитанції № 46210362 позивачкою була сплачена вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 8 367,66грн. (а.с. 5-6).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

За змістом п.п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За приписами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та або майну потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Страховик відповідальної особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) на підставі 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 227/2996/16-ц.

Оскільки висновку експерта щодо визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу матеріали справи не містять і жодна із сторін не заявила клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи, а реальні збитки, які зазнала позивачка у зв`язку з пошкодженням внаслідок ДТП належного їй на праві власності транспортного засобу «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 згідно Акту виконаних робіт та квитанції становлять 8 367, 66грн., з яких вартість ремонтних робіт становить 6 939, 79грн., вартість запасних частин - 1427,87грн., суд, з урахуванням вимог ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважає, що з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» підлягає стягненню страхове відшкодування, яке становить фактичні витрати позивачки, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому за зазначеним відповідачем коефіцієнтом- 0,1426.

Так, як вбачається з Акту виконаних робіт, при ремонті транспортного засобу «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 були використані нові запчастини, а саме: спойлер бампера (1 шт.) та корпус датчику паркування (2 шт.), а всього на загальну суму 1 427,87 грн.

Коефіцієнт зносу, розрахований ПрАТ «АСК «ОМЕГА» становить 0,1426 (а.с. 114). Виходячи з вартості замінених запчастин, знос становить 1 427,87х0,1426= 203,61грн.

Таким чином, з відповідача ПрАТ «АСК «ОМЕГА» на користь позивачки підлягає стягненню страхове відшкодування, тобто витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу в розмірі 8164, 05грн. (8367,66грн. - 203,61грн.), з відповідача ОСОБА_2 - різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що дорівнює 203,61грн.

Суд не приймає до уваги в якості доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia A7» д.н.з. НОМЕР_1 надану ПрАТ «АСК «ОМЕГА» ремонтну калькуляцію № 712-14714 від 13.11.2019р., відповідно до якої вартість ремонту становить 4010,97грн. (а.с. 110), оскільки позивачкою в дійсності було сплачено за відновлювальний ремонт належного їй транспортного засобу 8367,66грн. і зазначені в Акті виконаних робіт ТзОВ «Автоцентр Київ» № ТО190026289 від 22.11.2019р. виконані роботи та замінені запасні частині відповідають пошкодженням, зазначеним в доданому відповідачем Акті огляду транспортного засобу від 11.11.2019р. (а.с. 109).

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ПрАТ АСК «ОМЕГА» - 823,98 грн., з відповідача ОСОБА_2 - 16,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 979, 988, 989, 991, 992, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 258, 258, 265, 268, 352 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 21626809) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) страхове відшкодування в розмірі 8 164,05грн., судовий збір в розмірі 823,98 грн. , а всього підлягає стягненню 8988,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 203,61грн., судовий збір в розмірі 16,82 грн., а всього підлягає стягненню 220,43 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Кириленко